Справа № 352/2032/18
Провадження № 33/4808/41/19
Категорія ст.164 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р. Р.
Суддя-доповідач Васильєв
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2019 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2018 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., також стягнуто судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.,-
в с т а н о в и в :
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме 01.10.2018 року о 12 год. 00 хв. на а/д Н-09 «Мукачево-Львів» с. Вікторів, здійснював перевезення вантажів автомобілем марки «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 без належної державної реєстрації та ліцензії на даний вид діяльності.
На вказану постанову суду адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 08.01.2019 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх доводів щодо поважності причин, з яких було пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилається на те, що ОСОБА_3 не був присутній в судовому засіданні 29.11.2018 року, а копію вказаної постанови суду отримав 27.12.2018 року, що підтверджується конвертом та інформацією з офіційного сайту ДП «Укрпошта».
Захисник зазначає, що 10-денний строк з моменту отримання постанови закінчується 06 січня 2018 року, який є вихідним днем, 7 січня також вихідний день, а тому апеляційна скарга подається 08 січня 2019 року в перший робочий день після вихідних. Наведені обставини свідчать про поважність пропуску строку на оскарження постанови суду.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
При вирішенні питання про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать, що особа, яка пропустила строк апеляційного оскарження з об'єктивних незалежних від неї причин була позбавлена можливості своєчасно оскаржити судове рішення.
Апеляційний суд приймає до уваги обставини, які вказують що особа, яка пропустила строк на оскарження судового рішення була обізнана про розгляд судом першої інстанції відповідної справи, враховує процесуальну поведінку вказаної особи, як під час розгляду справи, так і після ухвалення судового рішення, оцінює поважність причин, якими обґрунтовується пропущення строку на апеляційне оскарження та сутність апеляційних вимог.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений за участю ОСОБА_3, якому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, а саме із супровідного листа управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області від 02.10.2018 року за № 26/4531-18 про те, що ОСОБА_3 надіслано копію протоколу ІІ №0003080 та повідомлено, що матеріали справи направлені для розгляду та прийняття рішення у даній справі до Тисменицького районного суду.
Судом першої інстанції розгляд справи тричі (22.10.2018 року, 15.11.2018 року та 29.11.2018 року) було призначено до розгляду із належним повідомленням правопорушника про день та час розгляду справи, про що свідчать розписки в матеріалах справи (а. с. 10, 12, 14).
Про обізнаність ОСОБА_3 про розгляд справи в суді свідчить повернуте на адресу суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13), відповідно до якого правопорушник отримав повідомлення про розгляд справи 13.11.2018 року, що підтверджується його власним підписом.
Таким чином, вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 знав про те, що в провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області знаходиться справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.164 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Зі змісту мотивувальної частини постанови Тисменицького районного суду від 29.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим справу було розглянуто за відсутності особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд приймає до уваги, що однією із підстав для поновлення строку може бути неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа"Пономарьов проти України" ).
Таким чином, порушення судом першої інстанції вимог щодо належного повідомлення про розгляд справи не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 знав про наявність справи про адміністративне правопорушення щодо нього і мав можливість своєчасно дізнатись про постановлене судом рішення та оскаржити його у встановлений законом строк.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення у суді, оскільки ст.38 КУпАП визначений трьохмісячний строк протягом якого на особу, яка винна у вчиненні адміністративного правопорушення може бути накладено адміністративне стягнення.
Крім того, ст.303 КУпАП визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту клопотання про поновлення строку вбачається, що єдиною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_3 вважає те, що він отримав копію постанови 27.12.2018 року.
Однак, згідно з діючим законодавством, строк оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Апеляційна скарга на постанову суду була зареєстрована Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області 11 січня 2019 року, що свідчить про те, що апеляційна скарга подана зі значним пропуском строку, встановленого законом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вищевказана норма ч.2 ст.294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Апеляційний суд також приймає до уваги, що апеляційна скарга на постанову суду подана захисником ОСОБА_2 на підставі ордеру серія ЛВ №149463 від 08.01.2019р. та договору про надання безоплатної правової допомоги від 08.01.2019 р., що свідчить про те, що він не брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та уклав відповідний договір вже після набуття судовим рішенням законної сили.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що захисником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та враховуючи, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов доволі тривалий строк і він набув процесуального статусу захисника вже після набуття рішенням законної сили, приймаючи до уваги характер процесуальної поведінки особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності протягом розгляду справи у суді першої інстанції та після постановлення судом остаточного рішення, враховуючи причини, якими обґрунтовуються поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати причини, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Відмовити захиснику адвокату ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2018 року щодо ОСОБА_3.
Повернути апеляційну скаргу із додатками захиснику ОСОБА_2
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв
Згідно з оригіналом.
Суддя: О.П. Васильєв
