Справа № 1540/4357/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Комунальної установи «Муніципальна варта», третя особа: Одеська міська рада, про визнання дій протиправними, стягнення заподіяної шкоди, -
СУТЬ СПОРУ:
ОСОБА _1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Комунальної установи «Муніципальна варта», третя особа: Одеська міська рада, в якій просила: визнати дії суб’єкта владних повноважень - Департаменту муніципальної безпеки з демонтажу декоративної металевої огорожі домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: пров. Академіка Векслера, 2 у м. Одеса 10.07.18 протиправними; визнати дії суб’єкта владних повноважень - комунальної установи «Муніципальна варта» з демонтажу декоративної металевої огорожі домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: пров. Академіка Векслера, 2 у м. Одеса 10.07.18 протиправними; стягнути солідарно з Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та Комунальної установи «Муніципальна варта» на користь ОСОБА_1 62367,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила наступне. 10.07.18 співробітники Департаменту муніципальної безпеки та КУ «Муніципальна варта» примусово демонтували декоративну металеву огорожу домоволодіння позивачки за адресою: пров. Академіка Векслера, 2 у м. Одеса, не маючи на це законних підстав та повноважень, діючи не у спосіб, визначений законом. Дане домоволодіння з житловим будинком належить позивачці на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 48509270 від 26.11.15. Конфігурація та площа земельної ділянки зазначені в технічному паспорті домоволодіння. Посадові особи департаменту муніципальної безпеки не представилися, не надали жодного документу на право здійснення демонтажу. На огорожі до цього була наклеєна червоно-біла клейка стрічка з написом «Даний елемент встановлено незаконно та підлягає демонтажу. Вимагаємо в 10-денний термін провести самостійний демонтаж данного елемента. Дата припису 28.06.18» (орфографія збережена). Позивач вважає дії суб’єктів владних повноважень протиправними.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Комунальної установи «Муніципальна варта», третя особа: Одеська міська рада, про визнання дій протиправними, стягнення заподіяної шкоди було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву Комунальна установа «Муніципальна варта» вказує, що 09.07.2018 року до канцелярії надійшов лист-припис від Департаменту муніципальної безпеки ОМР з проханням направлення демонтажної групи за переліком адрес, у тому числі за адресою: вул. Векслера, 2, 2а, з метою проведення демонтажних робіт. Крім іншого, комунальна установа «Муніципальна варта» при проведенні демонтажу діяла на підставі винесеного припису уповноваженим інспектором Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, яке було прийнято на підставі рішення Одеської міської ради від 29.06.2017 року № 225. Відтак, питання правомірності/неправомірності вчинених дій комунальною установою «Муніципальна варта» повністю залежить від правомірності дій органу, який приймав такі управлінські рішення - Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради. Оскільки рішення щодо демонтажу п’яти секцій огорожі приймалося у відповідності до приписів законодавства України і не є неправомірним, рішення приймалося Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради у підпорядкуванні якого знаходиться комунальна установа «Муніципальна варта», яка є лише безпосереднім виконавцем рішення Департаменту. Окрім цього, твердження позивача про те, що станом на 10.07.2018 року у комунальній установи «Муніципальна варта» відсутні повноваження щодо здійснення демонтажу є хибним, оскільки згідно п.1.3 статуту установа є правонаступником комунального підприємства «Муніципальна охорона». Додатково, не дивлячись на свої вимоги у позовній заяві, позивач не підтвердила право власності на огорожу та на земельну ділянку на якій була розташований вказана огорожа.
У відзиві на позовну заяву Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради вказує, що 29.06.2017 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 225 «Про заходи з демонтажу огорож, юніпаркерів, засобів примусового обмеження швидкості («лежачі поліцейські»), технічних засобів регулювання дорожнього руху, бетонних блоків, шлагбаумів, що погіршують експлуатаційні характеристики вулично-дорожньої мережі і заважають нормальному руху пішоходів та транспорту на території міста ОСОБА_2». Розділом 1 зазначеного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, вирішено: Доручити департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради: 1) Виявляти самовільно встановлені огорожі, юніпаркери, засоби примусового обмеження швидкості («лежачі поліцейські»), технічні засоби регулювання дорожнього руху, бетонні блоки, шлагбауми та інші елементи, визначені Правилами благоустрою території міста ОСОБА_2, які погіршують експлуатаційні характеристики об’єктів благоустрою та/або заважають нормальному руху пішоходів та транспорту на території міста ОСОБА_2. 2) Направляти або вручати власникам, користувачам, балансоутрймувачам5 особам, що встановили чи розмістили зазначені у підпункті 1.1 цього рішення елементи, приписи щодо самостійного здійснення заходів з їх демонтажу та приведення об’єктів благоустрою в первісний стан у строк до 10-ти днів. 3) Уразі невиконання приписів у добровільному порядку або неможливості встановити власника, користувача, балансоутримувача або особи, що встановила чи розмістила зазначені у підпункті 1.1 цього рішення елементи, за погодженням із заступником міського голови відповідно до розподілу обов’язків направляти приписи щодо необхідності проведення заходів з демонтажу на адресу: - комунального підприємства «Міські дороги» (для елементів, що знаходяться на проїжджій частині); - комунального підприємства «Муніципальна охорона» (для всіх елементів, розташованих на території міста, крім проїжджої частини). Розділом 1 зазначеного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, передбачено: Доручити комунальним підприємствам, зазначеним у підпункті 1.3 цього рішення: 1) Здійснювати заходи з демонтажу зазначених у підпункті 1.1 цього рішення елементів, у термін, визначений приписом департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, але не пізніше одного місяця з дня його отримання. Відповідно до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до елементів благоустрою, у тому числі, відносяться малі архітектурні форми. Згідно пункту 2 статті 21 зазначеного Закону України, до малих архітектурних форм відносяться: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Таким чином, на момент вручення припису, організації, а також проведення заходів з демонтажу елементу благоустрою у вигляді огорожі, департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради та комунальна установа «Муніципальна варта» були наділені відповідними повноваженнями окремим актом місцевого самоврядування, а саме - рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2017 року № 225, а також своїми Положенням та Статутом відповідно. За результатами проведеної процедури, у відповідності до вимог рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2017 року № 225, спеціалістами комунальної установи «Муніципальна варта» при координації спеціалістів департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради 10.07.2018 року були проведені заходи з демонтажу самовільно встановленого елементу благоустрою (малої архітектурної форми) у вигляді огорожі.
У відповідях на відзиви ОСОБА_1 зазначає, що станом на 10.07.18 комунальне підприємство «Муніципальна охорона» було припинено 03.04.18, а комунальна установа «Муніципальна варта» утворилася 03.04.18 та станом на 10.07.18 не мала повноважень щодо проведення демонтажних робіт, оскільки не була вказана у рішенні виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.17 № 225 «Про заходи з демонтажу огорож, юніпаркерів, засобів примусового обмеження швидкості («лежачі поліцейські»), технічних засобів регулювання дорожнього руху, бетонних блоків, шлагбаумів, що погіршують експлуатаційні характеристики вулично-дорожньої мережі і заважають нормальному руху пішоходів та транспорту на території міста ОСОБА_2» як орган, який може здійснювати демонтаж таких елементів. Де мали рухатися пішоходи та транспорт по пров. Векслера, 2 та 2-а у м. Одеса не зрозуміло. Відповідач не надав жодної схеми розташування земельних ділянок, розміщення на них автомобільних доріг та пішохідних зон. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.18 у справі № 522/11959/18 за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_1 про забезпечення позову на підставі ст.150 КАС України, якою зупинено дію вимог (припису) про демонтаж елементів, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Академіка Векслера, 2 та м, ОСОБА_2, пров. Академіка Векслера, 2-А від 28.06.2018, що складений Департаментом Муніципальної безпеки Одеської міської ради. Заборонено Департаменту Муніципальної безпеки Одеської міської ради та іншим особам, суб’єктам владних повноважень вчиняти будь-які дії стосовно демонтажу належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об’єктів, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, пров. Академіка Векслера, 2 та м, ОСОБА_2, пров. Академіка Векслера, 2-А до набрання рішенням по адміністративній справі законної сили. Факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки за адресою пров. Векслера, 2-а у м. Одеса нічим не підтверджено. Приватний будинок не е об’єктом благоустрою. Крім цього, домоволодіння позивача відповідно до ст. 381 ЦК України є садибою - земельною ділянкою разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. Межі та розмір земельної ділянки вказаний у техпаспорті. Площа земельної ділянки - 998 кв. м вказана у графі «опис об’єкта нерухомого майна» у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.11.15 індексний номер 48509580. Там також вказана огорожа (№ 1 - 3), що свідчить про дані об'єкти як об'єкти нерухомості, 5 секцій якої були демонтовані.
В запереченнях на відповідь на відзив Комунальна установа «Муніципальна варта» вказує, що твердження позивача, про те що станом на 10.07.2018 року комунальна установа «Муніципальна варта» не мала повноважень щодо здійснення заходів з демонтажу елементу благоустрою у вигляді огорожі, є безпідставним, та таким що не відповідає дійсності. Станом на 10.07.2018 року комунальна установа «Муніципальна варта» мала достатній обсяг повноважень щодо здійснення заходів з демонтажу елементу благоустрою в порядку, передбаченому рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 225. Як вбачається з карт 2Гис та google map, роздруківка яких необхідна для роз’яснення місцезнаходження предмету спору відносно інших об’єктів та вулиць, вказана огорожа знаходиться між вулицею Векслера та зеленою зоною гідропарку «Лузанівка». Провулок Векслера - це достатньо популярний шлях проходу громадян у паркові зоні гідропарку «Лузанівка» та до моря. Огорожа знаходиться поза межами домоволодіння позивача та являє собою лінію розмежування паркувального майданчика. Складом комісії працівників комунальної установи «Муніципальна варта» було проведено огляд з фото фіксацією огорожі за адресою: м. Одеса, вул. Векслера, 2. Перед огорожею зі сторони Миколаївської дороги знаходиться мала архітектурна форма, імовірно, для охоронника паркувального майданчика. На огорожі та перед початком паркану на стовпі наявні таблички з написами «Для проживаючих дома Павловых парковка БЕСПЛАТНАЯ». ОСОБА_4 також наявний знак паркування. Таким чином, власність позивачки, яка була обмежена огорожею являє собою майданчик паркування автомобільних засобів. Згідно п.7 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342, майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Позивач не підтвердила право власності на земельну ділянку, що огороджена парканом та земельну ділянку, яка знаходиться під домоволодінням за адресою: м. Одеса, вул. Векслера, 2. Відповідно до відкритої інформації з публічної кадастрової карти України, а також витягу з реєстру Державної служби України з питань геодезії, картографи та кадастру, про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідна земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:31:010:000, на якій був розміщений елемент благоустрою у вигляді огорожі, належить на праві приватної власності територіальній громаді міста ОСОБА_2. Земельні ділянки, які використовуються громадянами та юридичними особами без правовстановлюючих документів та без прийнятих щодо цих ділянок рішень органів влади, вважаються такими, що використовуються самовільно.
В поясненнях щодо позову Одеська міська рада вказує, що позивач не є власником домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Ак. Векслера, 2, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Право власності позивача на вищезазначене домоволодіння скасовано на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.12.2017 року у справі № 523/9363/14-ц. Одеською міською радою не приймались рішення про надання у власність або користування ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Ак. Векслера, 2, що свідчить про протиправне використання земельної ділянки Одеської міської ради для встановлення огорожі. ОСОБА_4 того, рішенням Одеської міської ради від 04.10.2017 року № 2556-VІI затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0192 га, присвоєно адресу: м. Одеса, Миколаївська дорога, 170-Б, та надано її в постійне користування комунальному підприємству «Міськзелентрест». Таким чином, ОСОБА_5 самовільно встановлено спірну огорожу на земельній ділянці, яка не належить їй на праві власності та не перебуває у неї в користуванні, чим порушені права територіальної громади, а звільнення такої земельної ділянки від наслідків протиправних дій ОСОБА_1 не можна вважати порушенням її прав, адже такі права не набуті нею у встановленому законодавством порядку. Спірну огорожу позивачем незаконно розміщено на земельній ділянці, яка не належить позивачу ані на праві власності, ані на праві користування, відноситься до земель загального користування та не передбачає розміщення автостоянки. З вищевикладеного вбачається грубе порушення позивачем норм земельного законодавства та безпосередньо прав територіальної громади міста ОСОБА_2 в особі Одеської міської ради. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірна огорожа розміщена позивачем не по периметру будинку, який, як стверджує позивач, належить їй на праві власності, а за його межами та взагалі не має відношення до меж будівлі, встановлена відокремлено на земельній ділянці, щодо якої у позивача відсутні будь-які законні права. Відповідачі у спірних правовідносинах діяли на підставі та у межах повноважень, наданих їм Законом та локальними нормативно-правовими актами, на виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, та у їх діях відсутні будь-які ознаки протиправності. Поряд з цим, позивачем подана позовна заява за відсутності порушеного права; доводи позивача не знаходять свого підтвердження матеріалами справи та суперечать нормам законодавства; Департамент та КУ «Муніципальна варта» у спірних правовідносинах діяли на підставі та у межах повноважень, наданих їм законодавством України.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Співробітником департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради ОСОБА_6 із залученням спеціалістів КП «Узбережжя Одеси» та КУ «Муніципальна варта» 28.06.2018 року було здійснено перевірку об’єкту благоустрою у вигляді земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров. Ак. Векслера, 2 та 2-а, за результатами якої встановлено самовільне розміщення на об’єкті благоустрою малу архітектурну форму (елемент благоустрою) у вигляді огорожі, яка заважає нормальному руху пішоходів та транспорту.
З метою дотримання вимог рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2017 року № 225 співробітником департаменту муніципальної безпеки ОСОБА_6 було складено та вручено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідний припис щодо необхідності самостійного проведення заходів з демонтажу зазначеного елементу.
За вказаним фактом ОСОБА_6 також було складено відповідний акт обстеження об’єкту благоустрою від 28.06.2018 року та оформлено службову записку на адресу начальника управління благоустрою території міста та екологічного контролю департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради з метою подальшого вжиття відповідних заходів.
02.07.2018 року ОСОБА_6 із залученням представників КП «Узбережжя Одеси» та КУ «Муніципальна варта» було проведено повторну перевірку об’єкту благоустрою з метою можливого отримання документів, на підставі яких ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було встановлено малу архітектурну форму у вигляді огорожі. Зазначеними особами не було надано співробітнику департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради документів щодо наявності підстав на встановлення зазначеного елементу благоустрою у вигляді огорожі.
З цього приводу, ОСОБА_6 було складено додатковий припис щодо необхідності надання відповідних документів на адресу департаменту муніципальної безпеки у строк до 06.07.2018 року та у разі не надання таких документів про необхідності проведення власними силами заходів з демонтажу елементу благоустрою у вигляді огорожі.
Від отримання та підпису складеного ОСОБА_6 припису ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовились, про що було зроблено відповідний запис та засвідчення цього факту представниками департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та КУ «Муніципальна варта».
Станом на 06.07.2018 року на адресу департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради не було надано документів на підтвердження наявності підстав щодо розміщення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 елементу благоустрою у вигляді огорожі.
Враховуючи відсутність зазначеної дозвільної документації відповідачем було прийнято рішення щодо підготовки та направлення відповідного листа на адресу заступника міського голови відповідно до розподілу обов’язків з метою отримання погодження на проведення заходів з демонтажу самовільно встановленого елементу благоустрою у вигляді огорожі.
09.07.2018 року після отримання відповідного погодження заступника міського голови щодо проведення заходів з демонтажу № 225/17 департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради було направлено лист-припис № 01.1-02/50 на адресу КУ «Муніципальна варта» з метою направлення 10.07.2018 року демонтажну групу та ГШР комунальної установи «Муніципальна варта» для проведення демонтажних робіт за адресами: Миколаївська дорога 172а, 168, пров. Ак. Векслера, 2, 2-а.
За результатами проведеної процедури у відповідності до вимог рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2017 року № 225 спеціалістами комунальної установи «Муніципальна варта» при координації спеціалістів департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради 10.07.2018 року були проведені заходи з демонтажу самовільно встановленого елементу благоустрою (малої архітектурної форми) у вигляді огорожі.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши законність дій та рішень відповідачів, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення.
Відповідно до положень ст.5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.2 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До малих архітектурних Форм належать альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади);вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура;вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради;паркові містки; огорожі, ворота, грати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Рішенням Одеської міської ради від 23.11.2011 року № 1631-VI затверджені Правила благоустрою міста ОСОБА_2.
Відповідно до п.1.1 Правил (зі змінами, внесеними рішеннями Одеської міської ради від 09.10.2013 p. № 3901-VI, рішенням від 27.08.2014 р. № 5236-VI, рішенням від 10.06.2015 p. № 6718-VI) вони є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконання на території міста ОСОБА_2, яким встановлюється порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою міста ОСОБА_2, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні основи благоустрою.
Згідно з п.1.2 Правил суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Відповідно до п.1.4 Правил громадяни, громадські організації мають право брати участь у виконанні Правил шляхом реалізації своїх прав та обов'язків у сфері благоустрою, передбачених законодавством, та контролі за їх виконанням, а також надавати пропозиції щодо внесення змін до цих Правил.
Згідно з п.п.1.7-1.8 Правил вони розроблені та діють на підставі Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Про рекламу», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про дорожній рух», інших нормативно-правових актів і нормативних документів, що регулюють відносини у сфері благоустрою. Правила містять загальнообов'язкові на території міста ОСОБА_2 норми, за порушення яких винні особи притягуються до відповідальності відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.2.2 Правил громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватись правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших об'єктів благоустрою населених пунктів.
Згідно з п.3.1.1 Правил організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влада та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території міста ОСОБА_2. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до п.п.3.1.15-3.1.16 Правил забороняється розміщення/встановлення елементів благоустрою з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством, Правилами, рішеннями Одеської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови. Елементи благоустрою встановлені/розміщені з порушенням вимог, встановлених Правилами, підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі уповноваженого виконавчого органу Одеської міської ради. Якщо особа, що розмістила/встановила елемент благоустрою з порушенням Правил, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж елементу благоустрою здійснюється у встановленому порядку.
Згідно з п.11.2 Правил самоврядний контроль у сфері благоустрою міста ОСОБА_2 здійснюється Компетентним органом шляхом проведення перевірок територій зі складанням протоколів та приписів відносно порушників законодавства.
Відповідно до п.12.1 Правил невиконання або порушення передбачених Правилами вимог та обов’язків вважається порушенням цих Правил. За порушення цих Правил винні особи несуть відповідальність, встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про благоустрій населених пунктів».
Згідно з пп.6 п.12.1 Правил до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою міста.
Додатком № 6 до Правил визначений порядок розміщення та демонтажу малих архітектурних форм у місті ОСОБА_2 (далі - Порядок).
Відповідно до положень Розділу 1 Порядку встановлення та розміщення малих архітектурних форм здійснюється на підставі розпорядження районної адміністрації за погодженням з Інспекцією з благоустрою міста Одеської міської ради. Заявник, який має намір встановити малу архітектурну форму, звертається до Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради з заявою про можливість розміщення малої архітектурної форми до якої додається фотофіксація місця розташування з прив’язкою до місцевості та інформація про тип, розміри та спосіб розміщення малої архітектурної форми, а також реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація та таке інше). У разі надання заяви фізичною особою-підприємцем, або юридичною особою додатково надається витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі отримання листа про можливість розміщення малої архітектурної форми, заявник звертається до районної адміністрації Одеської міської ради для погодження місця для розташування малої архітектурної форми. Строк розгляду звернення районною адміністрацією становить 10 робочих днів. Після отримання листа про можливість розміщення малої архітектурної форми та видачі розпорядження районної адміністрації Одеської міської ради, Заявник може встановити, розміщувати та експлуатувати належну йому малу архітектурну форму.
Згідно з п.1 Розділу II Порядку демонтаж, перевезення, зберігання розміщених/встановлених з порушенням Правил малих архітектурних форм, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких не відомі, здійснюються уповноваженим виконавчим органом Одеської міської ради за кошти міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником малої архітектурної форми, винним у порушенні Правил.
Відповідно до п.4 Розділу II Порядку у разі виявлення малої архітектурної форми, розміщеної/встановленої з порушенням Правил, уповноваженим органом Одеської міської ради вноситься припис його власнику (користувачу) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу цієї малої архітектурної форми протягом трьох робочих днів. Протягом зазначеного терміну власник (користувач) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж малої архітектурної форми, розміщеної/встановленої з порушенням Правил, та провести за власні кошти відновлення порушеного благоустрою на місці розміщення/встановлення даної малої архітектурної форми. У разі невиконання власником (користувачем) вимог припису або неможливості встановити власника (користувача) уповноважений орган Одеської міської ради на підставі свого розпорядження здійснює демонтаж малої архітектурної форми, розміщеної/встановленої з порушенням Правил, за рахунок коштів міського бюджету з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником (користувачем), винним у порушенні благоустрою.
Згідно з п.6 Розділу II Порядку демонтовані малі архітектурної форми повертаються власнику (користувачу) або його представнику на підставі документів, що підтверджують право власності, за актом приймання-передачі після сплати ним робіт з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малої архітектурної форми, відновлення благоустрою на місці розміщення/встановлення елементів благоустрою з порушенням Правил.
Разом з цим, позивачем не було погоджено розміщення елементу благоустрою у вигляді малої архітектурної форми - огорожі, за вказаною адресою, чим порушено вимоги законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
Рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5228-VI створено департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради та затверджено Положення про департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради (далі - Положення).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція Положення зі змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради від 29.10.2014 року № 5558-VI.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Департамент утворюється Одеською міською радою (далі - Міська рада) та є її виконавчим органом, їй підконтрольний та підзвітний, підпорядкований виконавчому комітету Одеської міської ради (далі - Виконком) та Одеському міському голові (далі - Міський голова). Департамент у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», чинним законодавством України, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, цим Положенням (далі - Положення). Департамент підпорядкований Міському голові та виконавчому комітету міської ради, підконтрольний Міській раді. Департамент є самостійною юридичною особою, може відкривати рахунки у встановленому законодавством порядку, має гербову печатку, штампи і бланки з власною назвою.
Згідно з п.п.2.1-2.2 Положення Департамент створено з метою здійснення контролю за: дотриманням юридичними та фізичними особами вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», нормативно-правових актів, що регулюють відносини ь сфері благоустрою; станом благоустрою території м. Одеси, в тому числі озелененням, охороною зелених насаджень і водойм, створенням місць відпочинку громадян, утриманням в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій; забезпеченням чистоти і порядку в місті, очищення території та об'єктів благоустрою від побутових відходів, безхазяйного майна, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, самовільно розмішених тимчасових споруд та елементів благоустрою. У своїй діяльності Департамент керується Конституцією і Законами України, Указами і розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими та нормативно-технічними актами центральних органів виконавчої влади, рішеннями Міської ради, її Виконкому, розпорядженнями Міського голови, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Відповідно до п.п.2.4-2.5 Положення основними завданнями Департаменту є, зокрема: контроль за станом благоустрою міста ОСОБА_2; контроль за дотриманням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території міста ОСОБА_2, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою. Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: проводить рейди та перевірки територій та об’єктів міста щодо стану їх благоустрою; проводить рейди та перевірки додержання юридичними та фізичними особами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів; складає протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів для притягнення винних до адміністративної відповідальності; вносить приписи щодо усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і правил благоустрою території міста ОСОБА_2, приведення об’єктів та елементів благоустрою міста до належного стану з визначенням строків проведення певних заходів, а також здійснює контроль за виконанням заходів по приписах щодо приведення об’єктів та елементів благоустрою міста до належного стану; узгоджує, в частині дотримання вимог законодавства України в сфері благоустрою населених пунктів, розміщення на територіях загального користування, територіях будівель та споруд інженерного захисту територій та інших об’єктах благоустрою: будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгівельного, жилого та іншого призначення; елементів благоустрою; малих архітектурних форм комерційного та некомерційного призначення; прибудов; стоянок автомобільного та водного транспорту; місць для паркування транспортних засобів; шляхопроводів; огорож, будівельних лісів.
Згідно з п.4.1.3 Положення Департамент має право складати приписи та протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів для подальшого притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.
Рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 2728-VII затверджено нову редакцію Положення про департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради (далі - Положення)
Відповідно до п.4.1.7 Положення (в редакції від 14.12.2017 року) Департамент має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, видавати приписи щодо усунення правопорушень в межах компетенції Департаменту.
Таким чином, станом на 28.06.2018 року у Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради були повноваження на складання приписів щодо усунення правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів.
Рішенням Одеської міської ради № 2772-VH від 14.12.2017 року вирішено: 1. Припинити комунальне підприємство «Муніципальна охорона» шляхом перетворення у комунальну установу «Муніципальна варта»; 2. Затвердити Статут комунальної установи «Муніципальна варта».
Згідно з п.1.3 Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 2772-VII, комунальна установа «Муніципальна варта» є правонаступником прав і обов'язків комунального підприємства «Муніципальна охорона».
Відповідно до п.3.2.5 Статуту Комунальної установи «Муніципальна варта» завданням установи є, зокрема, сприяння виконанню рішень Одеської міської ради, її виконавчого комітету та розпоряджень міського голови з питань благоустрою території, контролю за дотриманням правил санітарії, чистоти вулиць, парків, скверів та прибудинкових територій.
Згідно з п.1.4 Статуту установа у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами України, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами Департаменту та цим Статутом.
29.06.2017 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 225 «Про заходи з демонтажу огорож, юніпаркерів, засобів примусового обмеження швидкості («лежачі поліцейські»), технічних засобів регулювання дорожнього руху, бетонних блоків, шлагбаумів, що погіршують експлуатаційні характеристики вулично-дорожньої мережі і заважають нормальному руху пішоходів та транспорту на території міста ОСОБА_2».
Розділом 1 зазначеного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, вирішено: Доручити департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради: 1) Виявляти самовільно встановлені огорожі, юніпаркери, засоби примусового обмеження швидкості («лежачі поліцейські»), технічні засоби регулювання дорожнього руху, бетонні блоки, шлагбауми та інші елементи, визначені Правилами благоустрою території міста ОСОБА_2, які погіршують експлуатаційні характеристики об’єктів благоустрою та/або заважають нормальному руху пішоходів та транспорту на території міста ОСОБА_2. 2) Направляти або вручати власникам, користувачам, балансоутрймувачам5 особам, що встановили чи розмістили зазначені у підпункті 1.1 цього рішення елементи, приписи щодо самостійного здійснення заходів з їх демонтажу та приведення об’єктів благоустрою в первісний стан у строк до 10-ти днів. 3) Уразі невиконання приписів у добровільному порядку або неможливості встановити власника, користувача, балансоутримувача або особи, що встановила чи розмістила зазначені у підпункті 1.1 цього рішення елементи, за погодженням із заступником міського голови відповідно до розподілу обов’язків направляти приписи щодо необхідності проведення заходів з демонтажу на адресу: - комунального підприємства «Міські дороги» (для елементів, що знаходяться на проїжджій частині); - комунального підприємства «Муніципальна охорона» (для всіх елементів, розташованих на території міста, крім проїжджої частини).
Розділом 1 зазначеного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, передбачено: Доручити комунальним підприємствам, зазначеним у підпункті 1.3 цього рішення: 1) Здійснювати заходи з демонтажу зазначених у підпункті 1.1 цього рішення елементів, у термін, визначений приписом департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, але не пізніше одного місяця з дня його отримання.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, станом на 10.07.2018 року у Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та Комунальної установи «Муніципальна варта» були всі необхідні повноваження, надані їм Законом та локальними нормативно-правовими актами, здійснювати заходи з демонтажу елементу благоустрою на виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.
В письмових поясненнях Одеська міська рада зазначає, що відповідно до відкритої інформації з публічної кадастрової карти України, а також витягу з реєстру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідна земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, на якій був розміщений елемент благоустрою у вигляді огорожі, належить на праві приватної власності територіальній громаді міста ОСОБА_2. Згідно зазначеного витягу вказана земельна ділянка належить на праві постійного користування комунальному підприємству Одеської міської ради «Міськзелентрест». Іншого рішення Одеської міської ради про передачу зазначеної земельної ділянки в користування позивача не приймалось. Крім цього, інформація щодо реєстрації за позивачем права власності на зазначену земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.
Суд встановив, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.10.2018 року у справі № 523/10913/18 позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради, державного кадастрового реєстратора відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: ПП «Одесгеосервіс», КП «Місьзелентрест», ОСОБА_3, про скасування рішень та записів було задоволено повністю, скасовано рішення Одеської міської ради № 2080-VII від 26.04.2017 року «Про надання дозволу комунальному підприємству «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 4,8000 га за адресою: м. Одеса, пляж Лузанівка, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, вид використання - для організації інфраструктури для відпочинку населення та рішення Одеської міської ради від 04.10.2017 року № 2556-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0192 га, присвоєння адреси: м. Одеса, Миколаївська дорога, 170-Б, та надання її в постійне користування комунальному підприємству «Міськзелентрест» як протиправні, скасовано записи у Поземельній книзі на земельну ділянку кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, скасовано рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_2 індексний номер 38765645 від 15.12.2017 року щодо реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 4,0192 га, адреса: м. Одеса, Миколаївська дорога, 170-Б, за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, та рішення індексний номер 38765645 від 15.12.2017 року щодо реєстрації права постійного користування на земельну ділянку площею 4,0192 га, адреса: м. Одеса, Миколаївська дорога, 170-Б, за КП «Міськзелентрест».
Представник позивача в письмових поясненнях зазначив, що вказане рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.10.2018 року у справі № 523/10913/18 набрало законної сили 09.11.2018 року, однак будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин він не надав.
Разом з цим, станом на час розгляду справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.10.2018 року у справі № 523/10913/18 набрало законної сили.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що станом на 10.07.2018 року право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:31:010:0001, на якій був розміщений знесений елемент благоустрою у вигляді огорожі, належали територіальній громаді міста ОСОБА_2.
Під час розгляду справи представник позивача в обґрунтування позовних вимог неодноразово зазначав, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2018 року у справі № 522/11959/18 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви було задоволено, зупинено дію вимог (приписів) про демонтаж елементів, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Академіка Векслера, 2 та м. Одеса, пров. Академіка Векслера, 2-А від 28.06.2018 року, що складений Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, заборонено Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та іншим особам, суб’єктам владних повноважень вчиняти будь-які дії стосовно демонтажу належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об’єктів, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, пров. Академіка Векслера, 2 та м. Одеса, пров. Академіка Векслера, 2-А до набрання рішенням по адміністративній справі законної сили.
Разом з цим, постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі № 522/11959/18 апеляційну скаргу Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради було задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2018 року було скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю осіб, які можуть отримати статус учасника справи, - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради – відмовлено, оскільки були відсутні підстави для задоволення поданої заяви про забезпечення позову до його подання так, як заявниками до поданої заяви про забезпечення позову взагалі не надано жодного доказу щодо порушення прав останніх, які підлягають захисту, та відповідно є підставою для забезпечення позову до його подання, види забезпечення позову, які просили вжити заявники, є не спірними із позовними вимогами, що мають намір заявити останні, оскільки заявники просили, в тому числі, заборонити Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та іншим особам, суб’єктам владних повноважень вчиняти будь-які дії стосовно демонтажу належних заявникам об’єктів, в той час, як заявники посилаються лише на протиправність дій збоку Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради.
Крім того, в червні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просили стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег ЛТД» на свою користь грошові кошти у розмірі 800000 грн. (справа № 523/9363/14-ц). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29.09.2014 року у справі № 523/9363/14-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з однієї сторони, ТОВ «Берег ЛТД», з другої сторони, у вказаній справі, згідно з умовами якої з моменту визнання та затвердження мирової угоди судом із закриттям провадження у справі у власність ОСОБА_1 переходить самостійний житловий будинок по пров. Векслера, 2 у м. Одесі, що знаходиться на земельної ділянці площею 998 кв. м, у власність ОСОБА_3 переходить самостійний житловий будинок по пров. Векслера, 2-А у м. Одесі, що знаходиться на земельної ділянці площею 971 кв. м. Вказані житлові будинки знаходяться по пров. Академіка Векслера (провулок Векслера) під окремими номерами 2 та 2-А у м. Одесі разом із тимчасовими спорудами, що розташовані у межах земельної ділянки площею 1969 кв. м. Рішення суду після набрання ним чинності є підставою для проведення державної реєстрації права власності Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції на вищевказане нерухоме майно у встановленому законом порядку за ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Тобто, на підставі вказаної ухвали й було зареєстроване право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок по пров. Векслера, 2 у м. Одесі.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою Одеська міська рада оскаржила її в апеляційному порядку. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.06.2016 року апеляційну скаргу відхилено, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 29.09.2014 року залишено без змін.
06.12.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег ЛТД» про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 29.09.2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02.06.2016 року ухвалила: касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково; ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 29.09.2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02.06.2016 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, 06.12.2017 року було скасоване судове рішення, на підставі якого ОСОБА_1 набула та зареєструвала право власності на будинок по пров. Векслера, 2 у м. Одесі.
Станом на час розгляду справи рішення в цивільній справі № 523/9363/14-ц не прийнято.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, станом на 10.07.2018 року співробітники Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та Комунальної установи «Муніципальна варта» здійснили демонтаж металевої огорожі за адресою: пров. Академіка Векслера, 2 у м. Одесі, яка не належала на праві власності ОСОБА_1
Тобто, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що дії Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та Комунальної установи «Муніципальна варта» з демонтажу металевої огорожі за адресою: пров. Академіка Векслера, 2 у м. Одеса 10.07.2018 року є правомірними, в зв’язку з чим заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не належать до задоволення.
Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачі та третя особа довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Незалежності, 143, с. Красносілка, Лиманський р-н., Одеська обл., 67560, РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради (вул. Розкидайлівська, 67А, м. Одеса, 65006, ідентифікаційний код 39431426), Комунальної установи «Муніципальна варта» (вул. Розкидайлівська, 67А, м. Одеса, 65006, ідентифікаційний код 40034370), третя особа: Одеська міська рада (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65004, ідентифікаційний код 26597691), про визнання дій протиправними, стягнення заподіяної шкоди - відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М .М. Кравченко
