ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21711/18
провадження № 3/753/6795/18
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого на посаді головного спеціаліста відділу управління та контролю за діяльністю вищих навчальних закладів Державної служби якості освіти України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
В С Т А Н О В И В:
30.10.2018 року о 22 год. 50 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. А. Ахматової, 10 у м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у медичному закладі "Соціотерапія", чим порушив вимоги п. 2.9.А ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та суду показав, що того вечора він разом з колегами по роботі відпочивав у ресторані "Штандарт", що по вул. Ревуцького, 2Г у м. Києві. Приблизно о 02 год. 00 хв. він викликав таксі та вийшов на вулицю де в той час знаходилися працівники охорони вказаного закладу. Під час розмовими він повідомив останнім, що зараз по нього приїде таксі якому потрібно місце для парковки, на що вони відповіли що на парковці закладу мають право паркуватися лише гості закладу, в результаті чого виник незназначний словесний конфлікт. В подальшому вони разом зі своїми друзями пройшлись до місця де зміг зупинитися автомобіль таксі, сіли в машину та поїхали до місця де він залишив власний автомобіль, щоб забрати телефон та ключі від квартири. Коли вони туди приїхали він сів на водійське сидіння та взявши потрібні речі виявив, що його мобільний телефон розряджений, тому вирішив увімкнути двигун, щоб зарядити телефон, і в цей момент до нього підішли працівники поліції, які йому запропонували пройти огляд на стан алклгольного сп'яніння на, що він погодився. Правил дорожнього руху України він не порушував, так як автомобілем не керував. Свідок ОСОБА_3 будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив, що того вечара разом з ОСОБА_2 відпочивали в ресторані, після цього разом відправлися на таксі до місця де останній залишив свою машину, щоб перепаркувати її, оскільки вона була неправильно запаркована. Коли вони приїхали на місце там уже були працівники полції, які в подальшому склали відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що того вечара відпочивала разом з ОСОБА_2 в ресторані, потім разом на таксі їхали додому. По дорозі вони заїхали до місця де ОСОБА_2 залишив власний автомобіль, щоб він забрав документи та ключі. У момент коли ОСОБА_2 відкрив автомобіль до нього підійшли працівники поції, які в подальшому склади протокол про адміністративне правопорушення. Свідок ОСОБА_5 будучи допитаною в судовому засіданні суду повідомила, що після відвідування ресторану, разом із ОСОБА_2 та іншими колегами на таксі направилися до автомобіля ОСОБА_2, для того, щоб він взяв телефон та ключі. Після того коли ОСОБА_2 сів у машину, налетіли праціники поліції, поводили себе зухвало та безпідставно склали у відношені ОСОБА_6 протокол про адміністративне. Останній автомобілем не керував, та і не було у цьому потреби, оскільки у неї із собою було посвідчення водія і в той вечір спиртних напоїв вона не вживала.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності , суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП безумовно доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом дослідженими в судовиму засіданні доказими, які не викликають сумніві у їх достовірності чи допусттимості. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 188168 від 30.10.2018 року ОСОБА_2 30.10.2018 року о 02 год. 50 хв. керував автомобілем "Хонда" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Ахматової, 10 у м. Києві у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у медичному закладі "Соціотерапія". Відповідно до медичного висновку №010643 від 30.10.2018 року який був складений о 04 год. 05 хв., ОСОБА_2 30.10.2018 року о 04 год. 05 хв перебував у стані алкогольного сп'яніння (0,35 проміле). Також із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що поліцейські спочатку проводили огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння на місці, і результат був позитивний, однак для того, щоб уникнути будь-яких сумнівів, водію було запрпоновано пройти медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі, де було підтверджено стан його сп'яніння.
До показань ОСОБА_2 отриманих у судовому засіданні про те, що він не керував транспортним засобом, суд ставиться критично та розцінює їх, виключно як позицію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім цього вказані показання є не логічними не послідовними, суперечать показанням свідків та спростовуються даними відеозапису із нагрудної камери працівника поліції.
Викладаючи свою правову позицію ОСОБА_2 не пояснив, чому його трансортний засіб, знаходився по вул. А. Ахматової, 10 у м. Києві, у той час коли він відпочивав за адресою: АДРЕСА_2, а проживає за адресою: АДРЕСА_1
Водночас на запитання працівників поліції чи проходив він раніше огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_2 відповів, що ні оскільки зупинений працівниками поліції вперше, не заперечучи таким чинок факт його зупинки, а навпаки підтверджуючи вказану обставину.
Тобто на момент зупинки його поліцейськими, ОСОБА_2 не заперечував той факт, що він він керував транспортним, не повідомляв працівникам поліції протилежного, не обгрунтовував цього, а навпаки виконуючи обов'язок водія передбачений п. 2.5 ПДР України, погодився пройти огляд на стан с'пяніння спочатку на місці, а пізніше і у спеціалізованому медичному закладі.
Крім того, із відеозапису наявного у матеріалах справи та із змісту розмови ОСОБА_2 та працівників поліції вбачається, що двигун автомобіля останнього був заведеним.
Свідок ОСОБА_3 суду показав, що ОСОБА_6 направився до свого автомобіля, щоб перепаркувати його, так як він був неправильно запаркований.
Тобто позиція про те, що транспортним засобом ОСОБА_2 не керував з'явилася уже в суді, що в черговий раз підтверджує, що вона є надуманю та спрямованою на уникнення адміністративної відповідальності.
Також звертає на себе увагу той факт, що суттєво різняться між собою показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та смого ОСОБА_2
Зокрема свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що ОСОБА_2 направився до свого автомобіля для того, щоб перепаркувати його, ОСОБА_4 показала що ОСОБА_2 мав намір взяти із машини документи які забув та ключі, а ОСОБА_5 - для того, щоб забрати телефон та ключі від квартири.
Водночас, свідок ОСОБА_5 також суду показала, що ОСОБА_6 автомобілем не керував, та і не було у цьому потреби, оскільки у неї із собою було посвідчення водія і в той вечір спиртних напоїв вона не вживала.
Однак із відеозапису чітко вбачається, що після того коли був проведений огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння на місці, який показав позитивний результат, працівники поліції запитали чи є хтось хто має право керувати транспортним засобом та не вживав алкогольних напоїв, однак таких осіб серед присутніх не виявилося.
Разом із тим, перевіряючи показання свідків, та вивчаючи версію ОСОБА_2 про те, що він не керував транспортним засобом, суд звертає увагу на той факт, що свідок ОСОБА_5 протягом усього періоду спілкування із працівниками поліції намагалася домовитися із ними про нескладання протоколу, одак жодним чином не повідомляла працівникам поліції про те, що ОСОБА_2 транспортним засобом не керував, що не тільки спростовує версію останнього, а й підтвержує протилежне.
Крім цього, із відеозапису вбачається, що навіть після того коли був проведений огляд ОСОБА_2 на місці, який показав позитивний результат, останній неодноразово вивляв бажання перепаркувати автомобіль, будучи у стані алкогольного спяніння, що повністю спровстовує версію ОСОБА_2 про те, що він мав намір тільки взяти із автомобіля телефон та ключі та є доказом того, що перебування у стані алкогольного спяніння для ОСОБА_2 не є перешкодою для керування транспортним засобом.
Вищенаведені очевидні пртиріччя у показаннях свідків, та правопорушника, а також дружні і робочі відносити ОСОБА_2 та останніх, дають суду можливість зробити однозначний та категоричний висновок про те, що показання свідків, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом не відповідають фактичним обставинам справи є надуманими та спрямованими на допомогу ОСОБА_2 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Оцінивши зібрані у справі докази суд приходить до категоричного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Аналізуючи доводи адвоката Вольвак О.М. про те, що висновок щодо результатів медичного огляду відносно ОСОБА_2 складений не уповноваженим органом та скріплений печаткою органу, який не має право проводити такі огляди не відповідають дійсності та судом до уваги не беруться.
У відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлений строк накладення адміністративного стягнення по справах, підвідомчих суду, становить 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Враховуючи те, що з мометну вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП минуло більше 3 місяці, справу про адміністративне правопорушення відносно останнього слід закрити.
Водночас суд вважає за необхідне наголосити на тому, що адвокатом Вольвак О.М. та правопорушником ОСОБА_2 було вжито вичерпний перелік заходів пов'язаних із зловживання своїми процесуальними правами та створенням недодобросовісних передумов для необгрунтованого затягування судового розгляду справи про адміністративне правопорушення з метою закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом з цим, судом в свою чергу було вжито всіх передбачених законом заходів для того, щоб розглянути справу про адміністративне правопорушення у передбачені законом строки, зокрема, судові засідання по справі призначалися досить інтенсивно, а саме - 23.11.2018 року, 28.11.2018 року, 04.12.2018 року, 18.12.2018 року, 26.12.2018 року, 16.01.2019 року, 25.01.2019 року, однак безпосередньо перед закінченням строків передбачених ст.38 КУпАП, було заявлено необгрунтований відвід судді, що виключило можливість розглянути спрау у вищезазначені строки без порушення прав ОСОБА_2, зокрема права на заявлення відводу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 247 ч.7, 283, 284 КпАП України, суддя - П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України закрити, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з момету її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя:
