Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2019 р.Справа № 520/9156/18Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бенедик А.П.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Білова О.В.) від 27.11.2018 року (повний текст рішення складено 04.12.2018 року) по справі № 520/9156/18
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок травми, контузія і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та ст. 16, 16-3 Закону України Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок травми, контузія і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 04.10.2016 у відповідності до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
- зобов`язати Міністерство оборони України після отримання відповідного висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) призначити, нарахувати та здійснити виплату через Харківський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок травми, контузія і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення йому 2-ої групи інвалідності вперше у відповідності до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є ветераном війни. У зв`язку зі встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності позивачу була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 182700 грн. У 2016 році позивачу встановлена ІІ групи інвалідності, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності. Разом з тим, відповідач відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки зміна інвалідності у позивача відбулася понад дворічний термін. Позивач вважає таке рішення незаконним, посилаючись на те, що йому встановлено групи інвалідності через два роки, так як огляд при встановленні інвалідності відбувся 19.09.2014, а огляд при встановленні ІІ групи інвалідності відбувся 19.09.2016.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є помилковими, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, отже, позивач має права на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.06.2018 року по справі №760/11440/17. Крім того вказує, що огляд позивача при первинному встановленні інвалідності ІІІ групи проведено 19.09.2014 року, а при встановленні ІІ групи 19.09.2016 року, тобто в межах дворічного терміну.
Відповідачі правом надання письмових відзивів на апеляційну скаргу не скористались.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов`язку) в Демократичній Республіці Афганістан.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 19.09.2014 року серії 10 ААБ від 702553 позивачу з 16.09.2014 року встановлено первинно ІІІ групу інвалідності (а.с. 22).
В послідуючому позивачу виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182700 грн, що сторонами по справі не оскаржується.
19.09.2016 року, під час повторного огляду, позивачу з 01.10.2016 встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК Серія 12 ААА № 444508 від 19.09.2016 (а.с. 23)
04.10.2016 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому II групи інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби. (а.с.31).
Листом від 07.02.2017 №332/ВСЗ ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що Пунктом 62 протоколу № 4 від 27.01.2011 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, позивачу відмовлено в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін. Допомога у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності виплачена в сумі 182700 грн.(а.с.32)
Позивач звернувся до Міністерства оборони України з проханням повторно розглянути його заяву (а.с.33-34).
Листом від 08.04.2017 № 248/3/6/1230 Міністерство оборони України повідомило, що для прийняття рішення щодо наявності підстав для повторного подання на розгляд комісії Міністерства оборони документів позивача Департаментом фінансів надіслано запит до Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України стосовно розгляду питання про зміну групи інвалідності позивача протягом дворічного терміну з часу первинного встановлення інвалідності. (а.с.35)
Листом від 08.09.2017 № 248/3/6/3113 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив позивача, що ним було надіслано запит до Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України стосовно розгляду питання про зміну групи інвалідності позивача протягом дворічного терміну з часу первинного встановлення інвалідності. За повідомленням Міністерства юстиції України від 15.05.2017 № 18245/8959-0-32-17/11 днем виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК). Отже, оскільки строк між датами, що зазначені в довідках МСЕК, відповідно до яких позивачу встановлено III та II групу інвалідності, є більшим дворічного терміну, підстав для перегляду прийнятого рішення немає. За повідомленням Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.2017 № 03-4-02-16/982-17/16750 - запит Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 05.04.2017 № 248/3/6/1229 доручено розглянути Управлінню з питань охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації. На цей час відповідь не надходила.(а.с.36)
Листом Харківського обласного військового комісаріату від 19.03.2018 № 728-ВСЗ позивача повідомлено, що на адресу Харківського обласного військового комісаріату надійшов протокол засідання Комісії Міністерства оборони України від 21.01.2017 № 4 щодо розгляду документів з виплати різниці одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_2 . Департамент фінансів Міністерства оборони України з представлених документів ОСОБА_3 прийняв рішення про відмову у виплаті різниці одноразової грошової допомоги, оскільки III група інвалідності ОСОБА_4 встановлена 16.09.2014, а змінено групу інвалідності (з III на II) з 01.10.2016, що зазначено в довідці МСЕК, проте повторний огляд інваліда відбувся 19.09.2016; Відповідно до частиною четвертою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон) у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності. Згідно роз`яснення обласного Центру медико-соціальної експертизи та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК документів, необхідних для огляду хворого. Зв`язку з цим прошу переглянути питання щодо встановлення II групи інвалідності ОСОБА_4 . ОСОБА_2 запропоновано звернутися самостійно до органів МСЕК для вирішення зазначеного питання. (а.с.39)
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.05.2018 № 1275-ВСЗ на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено копію роз`яснення обласного центру Медико-соціальної експертизи (далі МСЕК) від 03.04.2018 № 01-13/429 стосовно встановлення ІІ групи інвалідності ОСОБА_2 . Повідомлено, що листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.10.2016 № 327/ОГД направлявся висновок та пакет документів для виплати різниці одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі довідки МСЕК серії 10 ААБ № 702553 від 19.09.2014 (ІІІ група інвалідності з 16.09.2014) та довідки МСЕК серії 12 ААА № 444508 від 19.09.2016 (ІІ група інвалідності з 01.10.2016) внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Рішенням Комісії Міністерства оборони України від 27.01.2017 № 4 ОСОБА_1 відмовлено в доплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлена понад двохрічний термін після первинного встановлення інвалідності. Громадянин ОСОБА_1 також особисто звертався на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України з зазначеного питання, про що Харківський обласний військовий комісаріат було повідомлено листом від 08.09.2017 № 248/3/6/3113. В зв`язку з цим, просив повторно розглянути документи ОСОБА_1 з урахуванням роз`яснення МСЕК. (а.с.40)
Листом від 23.07.2018 №2154/ВСЗ ІНФОРМАЦІЯ_2 направив на адресу позивача копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо розгляду документів позивача з призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності від 03.05.2018 № 248/3/6, відповідно до якого повідомлено про відсутність підстав для повторного розгляду документів у зв`язку з тим, що строк між датами встановлення інвалідності ІІІ та ІІ групи є більшим дворічного терміну (а.с.41-42).
Не погоджуючись із правомірністю відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової дороги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу вища група інвалідності встановлена поза межами дворічного строку після встановлення ІІІ групи інвалідності, вказаний дворічний строк є пресічним для звернення за отриманням доплати до одноразової грошової допомоги, отже позивач не набув права на отримання доплати до одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності. Таким чином, відповідачем правомірно застосовані до спірних правовідносин положення частини 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі по тексту Порядок №975).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 975, особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи.
Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Положення даної норми застосовується при вирішенні питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи.
Стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а стаття 16-3 Закону визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, строків же реалізації права на одноразову грошову допомогу не передбачено ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами.
На день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.
Згідно пункту 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Частиною другою пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, отже, позивач має права на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.
Колегія суддів зазначає, що вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.06.2018 року по справі №760/11440/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 передбачено, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.
Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.
Відповідно до абзаців 1-2 пункту 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.
Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 19.09.2014 року серії 10 ААБ від 702553, позивачу з 16.09.2014 року встановлено первинно ІІІ групу інвалідності (а.с. 22).
Повторний огляд, при якому позивачу з 01.10.2016 позивачу встановлена ІІ група інвалідності, проведений 19.09.2016 року, що підтверджується довідкою МСЕК Серія 12 ААА №444508 від 19.09.2016 (а.с. 23)
Таким чином, черговий огляд, при якому позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, був проведений в межах дворічного терміну.
За змістом ч. 4 ст. 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, виплата одноразової грошової допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності настає за сукупності двох умов - якщо така група встановлена протягом двох років саме під час повторного переогляду.
На підставі викладеного, оскільки повторний переогляд призначено МСЕК у межах дворічного строку, до суду не надано доказів виникнення у позивача обставин, які б дозволяли на підставі п. 22 Положення № 1317 звернутись до МСЕК раніше дати повторного переогляду, визначеного довідкою МСЕК, колегія суддів дійшла висновку, що ІІ група інвалідності встановлена позивачу компетентним органом у межах строку, визначеного приписами чинного законодавства, під час повторного переогляду.
В зв`язку з чим, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на абзац 2 ч. 4 ст.16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей є безпідставними.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що відмова Міністерства оборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та ст. 16, 16-3 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей є протиправною.
Доводи Міністерства оборони України, з якими погодився суд першої інстанції, щодо правомірності відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з пропуском встановленого дворічного терміну між первинним встановленням інвалідності та повторним є необґрунтованими з вищезазначених підстав.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних дій, що є предметом оскарження позивачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є визнання вищевказаної відмови протиправною; зобов`язання Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України, а також зобов`язання Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 317, 320, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 року по справі №520/9156/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст.16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.
Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з урахуванням сплачених сум.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя (підпис)А.П. БенедикСудді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 04.03.2019 року.
