справа № 165/2458/18
Провадження № 2/156/38/19
рядок статзвіту 40
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 березня 2019 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Мушкета О. О.,
за участю: секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди , -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11 серпня 2017 року ОСОБА_6 перебуваючи на подвір’ї будинку, що знаходиться в смт. Благодатне по вул. В. Стуса, 1 м. Нововолинська Волинської області в присутності сусідів, ображав її нецензурною лайкою. Так, знаючи про обставини народження сина ОСОБА_7 висловлювався, що син «з пробірки», що він «не дороблений», що його необхідно «вигулювати на повідку як собачку». Такими висловлюваннями відповідач наніс їй глибоку душевну травму, довів до сліз, нервового потрясіння. Вона разом із чоловіком довгі роки чекали на дитину, для цього тривалий час лікувалися і коли вони народили «вистраждали» сина, то такі висловлювання нанесли незагоєні душевні травми та невідомо яким чином це відобразиться в майбутньому на душевному спокої сина.
У зв’язку із сильним душевним потрясінням, яке спричинив їй відповідач, висловлюючись вище вказаними словами, вона поскаржилась на останнього своєму чоловікові ОСОБА_8 Коли на подвір’я будинку прибув ОСОБА_8, то між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт в результаті якого чоловік позивача спричинив йому тілесні ушкодження. Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 14 лютого 2018 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Позивач посилається на те, що дитина має право на захист законом від такого втручання або посягання. Заборонено розголошувати чи публікувати будь-яку інформацію про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини.
Позивач зазначає, що приниження честі та гідності виявилось в тому, що ОСОБА_6 в брутальній формі, використовуючи нецензурні слова, ображав її, дитину порівнював із собачкою, поширював відомості, що він є неповноцінним в розумовому та фізичному розвитку.
Завдана моральна шкода проявилась в тому, що вона перенесла психологічний стрес, тривалий час не могла стримати нервове збудження і тому змушена була вживати заспокійливі ліки. Хвилювалась, щоб ці висловлювання не відобразились на психологічному стані сина.
Розповсюдження сімейної таємниці проявилось в тому, що ОСОБА_6 привселюдно поширив інформацію про обставини народження дитини незважаючи, що дана інформація може в майбутньому спричинити дитині психологічну травму.
Також зазначає, що вона має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Враховуючи, що їй завдана моральна шкода через приниження честі і гідності, розповсюдження таємниці сімейного життя, звертається до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_6 про стягнення із нього 100 000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди. Також позивач просить стягнути із відповідача 1762 грн. витрат за оплату судового збору та 7000 грн. витрат за надання правничої допомоги.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав із підстав зазначених у позовній заяві та додатково пояснив, що 11 серпня 2017 року відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на території подвір’я будинку в якому він проживає разом із своєю сім’єю, в присутності сусідів образив нецензурною лайкою позивача по справі та висловлювався про малолітню дитину позивача що він «недороблений», «з пробірки» та про те, що його «потрібно вигулювати як собачку». У зв’язку із такими висловлюваннями позивач понесла нервове потрясіння та завдану їй моральну шкоду оцінює у 1000 000 грн., яку просить стягнути із відповідача та понесені нею судові витрати.
Під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_8, ОСОБА_6 не заперечив своїх висловлювань, однак заперечив, що своїми висловлюваннями спричинив позивачу моральну шкоду. Через такі висловлювання у позивача відбулась глибока психологічна травма, адже дитина була «вистраждана» після неодноразової медичної допомоги. Зі сторони позивача, не було будь-яких висловлювань що могли спровокувати відповідача на розголошення сімейної таємниці. Свої висловлювання про дитину відповідач виражав в присутності сусідів і таким чином поширив інформацію, яка становила сімейну таємницю про штучне запліднення позивача по справі. Через такі висловлювання позивач перенесла сильне душевне хвилювання та тривалий час приймала заспокійливі ліки. Розголошення сімейної таємниці завдало їй невиліковних душевних травм і може в майбутньому вплинути на психологічне здоров’я сина.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Так, по пред’явленому позові пояснив, що 11 серпня 2017 року в смт. Благодатне по вул. В. Стуса, 1 відбувся конфлікт між ним та позивачем. В той день у нього був день народження і він випив одну пляшку пива. Ще будучи у своїй квартирі чув, як позивач з балкону своєї квартири голосно кричала до дітей які грались на подвір’ї будинку. Він, разом із своїми дочками вийшов на подвір’я будинку маючи намір піти до магазину за продуктами. В цей час, в котрий раз почув, що позивач свариться із дітьми, які гуляли на дитячому майданчику біля будинку, що вони їй заважають. При цьому вона виганяла їх із подвір’я. Перед тим, сусідські діти постійно скаржились на позивача, що вона завжди на них безпідставно кричить. Її постійні крики йому надоїли, а тому він запитав її «ОСОБА_3 чи не надоїло кричати на дітей? Вони можуть тут гратись», на що відповідач відповіла йому «Дивись за своєю жінкою і дітьми, чи твої діти від тебе». В сторону дружини казала, що у його відсутність вона «п’є» та «гуляє». Його нерви не витримали і в словесній перепалці сказав «Ти подумай як твоя дитина зроблена, чи не з пробірки» на що позивач продовжила, що його дружина та дочка «потаскушки». Словесна перепалка між ними продовжувалась. Під час конфлікту він сказав, що «не всі діти так гуляють як твоя дитина, таке враження що з дитиною гуляєте як з собачкою на декілька хвилин її виносите на вулицю, а далі знову заносите у квартиру». Факт зачаття дитини позивача йому невідомий та з його слів не звучало що «дитина не дороблена». Позивач на власний розсуд перекрутила значення слова «вигулювати». Після конфлікту із позивачем він разом із дочками пішов до магазину.
Коли він повертався назад додому, до нього підійшла ОСОБА_9, рідна сестра позивача разом із ОСОБА_10. ОСОБА_11 запитала, чи він говорив із ОСОБА_3. Він сказав що говорив, після чого ОСОБА_9 почала шарпати його за одяг, обзивати що «він є ніхто», «кончений», «недороблений», «дибіл» та почала погрожувати йому. Через 10-15 хв. на шаленій швидкості під’їхав на парковку автомобіль з якого вийшли позивач із своїм чоловіком ОСОБА_8 ОСОБА_8 відразу підійшов до нього та запитав «Яке ти мав право говорити з моєю дружиною» та наніс декілька ударів в обличчя, при цьому вибивши йому два зуби. ОСОБА_9 ними відбулася бійка до якої і приєднався син ОСОБА_10, який в положенні лежачи наніс йому ще декілька ударів в область голови. Після бійки почали з’ясовувати обставини конфлікту, який виник між ним та позивачем по справі. Через 20 хвилин ОСОБА_8 знову підійшов до нього і сказав «ОСОБА_3, то ти виявляється перша почала, казали сусіди» та запевнив що відшкодує спричинену йому шкоду за вибиті зуби. Він пішов додому, щоб помитися від крові. На подвір’ї будинку з самого початку конфлікту з позивачем, була присутня ОСОБА_12.
Старша дочка, коли побачила що його б’ють побігла додому та повідомила матері про бійку. Його дружина вибігла на подвір’я щоб розборонити, найменша дочка постійно була із ним та бачила, як його б’ють , а коли побачила кров на обличчі почала дуже плакати.
Відповідач стверджує, що із сім’єю позивача не був у близьких відносинах, а знав їх як сусідів. Жодних конфліктів у них не було. Обставини зачаття дитини вийшли із сім’ї ОСОБА_8, а саме, від ОСОБА_8. У нього та сім’ї ОСОБА_8 були спільні друзі. В їх присутності, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чоловік позивача і повідомив, що «ця дитина дуже дорога, багато грошей в неї вкладено». І з їх слів йому тільки це і відомо.
Ввечері коли позивач із своїм чоловіком повертались додому, то він вибачився перед ними, повідомив, що не хотів образити, а висловився через збуджений нервовий стан, який спровокувала ОСОБА_5 Чоловік позивача, ОСОБА_8 вибачення у нього не попросив, а тільки сказав, що відшкодує 10 000 грн. за вибиті зуби. Однак по даний час відшкодування не відбулося.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позову повністю та вказала, що відповідач не є другом чи близьким родичем позивача по справі. Він є лише спостерігачем сімейних змін, які відбуваються в житті сусідів. Деталі народження дитини позивача йому невідомі, він не був присутній при пологах. Інформація про зачаття дитини вийшла від батька дитини при спілкуванні з друзями. При конфліктній ситуації, людина в емоціях може сказати будь-що, адже спровокувала конфлікт саме позивач. Позивач з неповагою віднеслася до дружини та дочки відповідача. Відповідач зазначив, що дитина з пробірки, однак на власний розсуд нічого не перекрутив. Фраза «вигулює як собачку» позивачем була перекручена і не мала на меті будь-яким чином образити її. Вважає позов безпідставним, так як ніякої сімейної таємниці відповідач не розголосив. Будь-якої моральної шкоди здоров’ю позивача спричинено не було, адже вона знала яким чином відбулось її запліднення і це не завдало їй моральних страждань. Відповідач сказав, що не всі діти мають так гуляти як вони зі своєю дитиною, це було порівняння, але не образа.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала суду, що відповідач по справі є її батьком. 11 серпня 2017 року в нього було день народження. Близько 17 год. вона разом із батьком та меншою сестрою вийшли із будинку, щоб піти у магазин за продуктами. Коли вийшли на подвір’я будинку то почули як пані ОСОБА_3 кричить до дітей, які грались на дитячому майданчику, кричала що вони їй заважають. Батько зробив їй зауваження, щоб вона не кричала до дітей на що вона у відповідь почала кричати нехай йдуть гратись в інший двір. ОСОБА_9 ними відбулась суперечка. Батько повідомив, що не всі діти будуть сидіти вдома, а позивач сказала, що «твоя жінка гуляє, діти не твої, дочка п’є, гуляє». На що батько сказав «як ти так можеш говорити про мою сім’ю». Дитини позивача батько не ображав, не говорив, щоб «вигулювала на повідку».
Після закінчення конфлікту вони пішли до магазину. Коли повертались, до них підбігла рідна сестра позивача ОСОБА_11 та ОСОБА_10. ОСОБА_11 шарпала батька за одяг та обзивала «недоробленим уродом». Пізніше під’їхав чоловік позивача, ОСОБА_8 і відразу наніс декілька ударів в обличчя її батькові та вибав зуби. Потім син ОСОБА_10 в лежачому положенні ще наніс в область голови декілька ударів. Вона повідомила матір про те, що б’ють батька. ОСОБА_8 пообіцяв, що все оплатить. Після конфлікту досі не може заспокоїтись, адже жорстоко побили та образили її батька. Менша сестра по ночах теж плаче, адже дуже злякалася.
Свідок ОСОБА_14, рідна сестра позивача, показала суду, що позивач із своїм чоловіком чекали на появу дитини 18 років, їздили на лікування у різні клініки в тому числі і в Італію.
11 серпня 2017 року вона разом із своєї подругою ОСОБА_10 та дітьми йшли до позивача погратися. Назустріч їм у сльозах та дуже схвильована бігла позивач, яка повідомила, що ОСОБА_6 сказав, що її дитину вигулюють як собачку і, що вона зроблена із «пробірки». Ніяких зауважень дітям вона не робила та його сім’ю не ображала. Позивач повідомила, що тепер її дитину рахують за собачку. Далі позивач побігла до свого чоловіка та дитини, яка на той час знаходилася у бабусі. Свідка це також дуже схвилювало і вона пішла на подвір’я до будинку де проживає сестра. Побачила, як відповідач із дітьми йде з магазину, підійшовши запитала «Для чого ти так сказав» на що він відповів «Ти хто така» в результаті чого виникла словесна перепалка під час якої він шарпав її за одяг та відпихав. Через декілька хвилин під’їхав чоловік позивача ОСОБА_15 та запитав у відповідача «Ти таке казав» на що він відповів «Казав» та вдарив його в обличчя, запитав «Тобі мало» відповідач сказав «мало» і він ще раз вдарив його в обличчя та сказав, що за свої слова відповідатимеш. Після цього прибігла дружина відповідача і запитувала, що трапилося. Дочка відповіла що «тата побили» і знову розпочалася шарпанина. Прямим очевидцем конфлікту, який виник між сторонами по справі вона не була.
Зі слів сестри їй відомо, що відповідач в присутності сусідів сказав, «Ваша дитина зроблена з пробірки, ви її вигулюєте на поводку, дитина недороблена», чим спричинив позивачу значну психологічну шкоду здоров’ю. На даний час позивач із сім’єю проживають в Італії, так як після цього конфлікту зазнала значних душевних травм. Сестра казала, що під час конфлікту було багато сусідів, які чули як відповідач, ображав її дитину.
Свідок ОСОБА_16, яка являється свекрухою позивача, показала суду, що позивач проживає у зареєстрованому шлюбі із її сином. Вони 17 років не мали дітей. Їздили на лікування у різні клініки. Позивач була запліднена методом ЕКО і не хотіли, щоб це виходило за межі сім’ї. Коли вони після народження сина у Італії, приїхали у смт. Благодатне Волинської області, то у позивача була післяродова депресія і сама дитина теж була дуже нервова. Можливо її невістка і давала зауваження дітям, щоб були тихіше, однак їй це не відомо. В той день, коли відбувся конфлікт, хлопчик був у неї. Позивач прибігла заплакана та пояснила, що відбувся конфлікт між нею та ОСОБА_6 Повідомила, що відповідач сказав «чого ти тримаєш дитину як собачку». Позивач не повідомляла їй що образила сім’ю відповідача. Враховуючи, що в той день онук був у неї, то не знає чи робила якісь зауваження її невістка сусідським дітям.
Допитаний в судовому засіданні відповідач ОСОБА_6, в якості свідка підтвердив пояснення надані ним як відповідачем стосовно змісту позовних вимог та показав суду, що 11 серпня 2017 року біля 17 год. виходячи з будинку разом із своїми доньками, почув, як позивач кричить на сусідських дітей про що зробив їй зауваження. ОСОБА_5 на його зауваження сказала «Яке я маю право з нею говорити, діти не від тебе, дружина гуляща, курить та п’є». Вказані слова його дуже обурили і він сказав «Звідки твоя дитина, чи вона не з пробірки». Він їй сказав, що «Всі діти не мусять гуляти як ти хочеш, виносите дитину на вулицю на п’ять хвилин поки ОСОБА_8 покурить і назад забираєте до хати, як з собачкою». Після вказаної словесної перепалки він разом із своїми доньками пішов у магазин. Коли поверталися із магазину їх зустріла рідна сестра позивача ОСОБА_11 із ОСОБА_10. ОСОБА_11 відразу почала його обзивати, штовхати на називати «уродом, дибілом». Через 15 хв. під’їхав ОСОБА_8, чоловік позивача і запитав «Чи говорив ти з моєю дружиною» на що він відповів що говорив. Відразу, ОСОБА_15 наніс йому удар в обличчя та вибив два зуби. Пізніше підійшов син ОСОБА_10, Денис та коли він знаходився в лежачому положенні наніс йому в голову ще декілька ударів. Після закінчення бійки, ОСОБА_8 пообіцяв що відшкодує спричинену шкоду, а саме, за вибиті зуби. Позивач заперечувала, що конфлікт розпочався через неї. Він попросив вибачення у позивача та її чоловіка ОСОБА_8.
Свідок не заперечує, що випив одну пляшку пива, однак п’яним не був та йшов у магазин за продуктами, оскільки ввечері до нього мали прийти гості. Ніяких коштів за вибиті зуби йому ніхто не відшкодував.
ОСОБА_6 конкретизував, що з самого початку конфлікту біля будинку була ОСОБА_12, а з моменту бійки ОСОБА_17.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала суду, що точного дня не пам’ятає, так як пройшов значний проміжок в часі, але це було в післяобідню пору. Вона разом із дитиною вийшла на вулицю погуляти. Інші діти теж гралися на подвір’ї будинку. Позивач вивішувала білизну на балконі своєї квартири та нецензурними словами лаяла дітей, які гралися на повір’ї будинку. Вона робила їм зауваження щоб вони голосно не кричали. В той час з будинку вийшов відповідач із своїми дочками та сказав до позивача «Скільки ти можеш кричати на дітей», на що ОСОБА_5, йому сказала «В тебе діти нагуляні, дружина гуляща» на що відповідач сказав «У тебе дитина зроблена з пробірки». Відповідач не кричав, а був схвильований за слова позивача про його сім’ю. Вона не може стверджувати, що відповідач перебував в стані алкогольного сп’яніння, адже видимих ознак цього він не подавав. Після закінчення словесної перепалки, яка відбулась між сторонами, відповідач разом із своїми доньками пішов до магазину. Через деякий час почула крик людей, підійшла і побачила, що ОСОБА_14, сестра позивача, кричить на відповідача та рукою вдарила його по щоці. Після чого вони почали шарпати один одного, а жінки почали їх розбороняти. ОСОБА_18, чоловік позивача на машині та почав бити відповідача. Менша дочка відповідача почала кричати, плакати, а старша побігла додому до матері. Згодом до бійки долучився Денис, який теж наніс декілька ударів відповідачу.
Ввечері біля 23 год. вона разом із відповідачем перебували на повір’ї будинку в той час додому повертався ОСОБА_18 із дружиною. Він підійшов і сказав, що «спилив», а відповідач повідомив «це було сказано з гаряча» на що ОСОБА_18 до дружини сказав «То ти сама почала конфлікт» і вони розійшлися.
Свідок ОСОБА_17 суду показала, що 11 серпня 2017 року очевидцем конфлікту, який відбувся між сторонами не була. Син прибіг додому і сказав, щоб вона бігла на вулицю. Вийшовши на вулицю побачила, як на машині під’їхав ОСОБА_8 та сказав до ОСОБА_6 «Йдемо поговоримо» і відразу кулаком вдарив його по обличчю. Після цього удару у відповідача випали зуби. Розпочалася бійка, яку вони намагалися розборонити. Вона не бачила, щоб відповідач був п’яний. Після припинення бійки відповідач перед позивачем вибачився, а ОСОБА_8 визнав, що поступив неправильно та пообіцяв відшкодувати відповідачу збитки. ОСОБА_8 запитував дружину «То це ти почала». Позивач і раніше постійно, неодноразово, кричала до дітей, які гралися на подвір’ї будинку і діти завжди на неї скаржилися. Діти заважали їй особисто.
Свідок ОСОБА_19 показала суду, що в той день у сльозах прибігла її дочка та сказала, що б’ють батька. Вона відразу вибігла на вулицю і почала відтягувати ОСОБА_14, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 від чоловіка. При цьому Денис бив його у лежачому положенні по голові, а ОСОБА_14 кричала «Урод недороблений». Чоловік був у крові, а ОСОБА_8 сказав, що він обзивав його дружину. Після припинення бійки, чоловік повідомив їй, що позивач казала, що «дружина гуляща, старша дочка теж, п’є і палить» на що він сказав, «що твоя дитина з пробірки» і «тримаєте її біля себе, нікуди не відпускаєте, ніби як на повідку». П’яним чоловік не був і після припинення конфлікту попросив пробачення у позивача та її чоловіка.
Свідок ОСОБА_20 показала суду, що причин через які виник конфлікт між сторонами не чула. Будучи у своїй квартирі 11 серпня 2017 року чула, як позивач кричала до дітей, які гралися на подвір’ї будинку. Вона систематично кричала на дітей і вони її боялись. В той день вона не витримала і сказала до позивача «ОСОБА_3 для чого ти таке виробляєш». За дітьми батьки дивляться і вони нічого такого не роблять, щоб на них так кричати. На що позивач повідомила, що діти їй заважають.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що позивач є рідною сестрою її куми ОСОБА_14. В той день вона разом з дітьми та ОСОБА_14 йшли до позивача. Підходячи ближче до будинку, помітили, що їм назустріч у сльозах біжить позивач, яка повідомила, що ОСОБА_6 сказав, що її дитина не так зроблена як інші, то чому вона чіпляється до нормальних дітей. При цьому, позивач була дуже знервована та в розпачі. Вони пішли далі до будинку, а позивач побігла до свого чоловіка. ОСОБА_11 з приводу сказаного позивачем теж дуже знервувалась. Вони побачили відповідача із дочками та підійшли до нього. ОСОБА_9 та відповідачем розпочалась словесна перепалка. До конфлікту приєднався ОСОБА_8, який під’їхав до будинку на машині. ОСОБА_8 відразу запитав відповідача, що він сказав його дружині і вдарив в обличчя. В обставини конфліктної ситуації не вникала. Після припинення конфлікту ОСОБА_8 сказав що компенсує спричинену відповідачу шкоду. Після вказаного інциденту, який відбувся між сторонами по справі, їй відомо, що позивач вживала заспокійливі ліки. Про те, що відповідач перебував у стані алкогольного сп’яніння свідчила його поведінка. Їй відомо про зачаття дитини та про те, що у них довгий час не було дітей. Не заперечує, що позивач могла зробити зауваження сусідським дітям, однак достеменно їй про це невідомо. Про післяродову депресію їй також нічого невідомо.
Із оголошених в судовому засіданні письмових показань свідка ОСОБА_21 слідує, що вона є сусідкою позивача по справі. В серпні 2017 року на наступний день після конфлікту позивач їй повідомила, що ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ображав її та сина, висловлювався нецензурною лайкою в присутності інших людей. Конфлікт відбувся у дворі будинку № 1 по вул. В. Стуса смт. Благодатне. Було помітно, що позивач дуже переживала через конфлікт. Вона розповідала, що ОСОБА_6 порівнював її сина з собачкою тому що він «з пробірки». Вона була дуже збуджена, переживала, щоб це в майбутньому не відобразилось на дитині. Дитина у сім’ї ОСОБА_8 є довгоочікувана, а тому такі образи нанесли їй дуже важку психологічну травму.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, його представника, показання свідків, дослідивши надані докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, приходить до висновку, що заявлений позивачем позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я визнані в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Міжнародним пактом про громадські та політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканість його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до п.18 Постанови, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Згідно п.19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача спричинену їй моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. за приниження її честі та гідності, а саме, що ОСОБА_6 в брутальній формі, використовуючи в лексиконі матюки на її адресу, ображав її, дитину порівнював із собачкою, поширював відомості що він є неповноцінним в розумовому та фізичному розвитку. Разом з тим, відповідач розповсюдив сімейну таємницю, а саме, привселюдно поширив інформацію про обставини народження дитини, незважаючи, що вказана інформація може в майбутньому спричинити дитині психологічну травму.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є сусідами та проживають в одному будинку, що знаходиться в смт. Благодатне по вул. В. Стуса 1 м. Нововолинська. ОСОБА_5 проживає у квартирі № 21, а ОСОБА_6 у квартирі № 12. Позивач неодноразово робила зауваження сусідським дітям, щодо проведення ними ігор на території подвір’я багатоквартирного житлового будинку № 1 по вул. В. Стуса смт. Благодатне.
11 липня 2017 року близько 17 год. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбувся конфлікт щодо можливості проведення дитячих ігор на подвір’ї будинку сусідськими дітьми. Так, при виході із будинку, ОСОБА_6, вкотре почув, що ОСОБА_5 у підвищеному тоні проганяє дітей із прибудинкової території, щоб вони їй не заважали. Відповідач зробив зауваження позивачу, щоб вона не забороняла дітям гратись на подвір’ї будинку. Зазначені обставини не спростувались під час судового розгляду справи та були підтверджені показаннями свідків.
Позивач на зауваження відповідача у грубій формі образила його сім’ю, а саме, старшу дочку та дружину. Висловлювання позивача завдали йому душевний біль, він з цього проводу дуже обурився. Будучи емоційно збудженим до позивача у відповідь сказав: «Ти подумай як твоя дитина зроблена чи не з пробірки», «не всі гуляють із дітьми як ви із своєю дитиною, виносячи її на вулицю на п’ять хвилин, поки чоловік покурить, ніби гуляючи із собачкою». Як стверджує позивач у позовній заяві, висловлювання відповідача дуже образили її та дитину, чим спричинили психологічну шкоду здоров’ю, вона перенесла дуже сильний стрес та моральні страждання. Додатковим приводом для душевного хвилювання стало й те, що вказані слова були сказані в присутності сусідів, а також те, що дитину вони очікували довгий час.
Однак як встановлено під час розгляду справи, єдиним прямим очевидцем конфлікту, який відбувся між сторонами по справі була свідок ОСОБА_12, яка з самого початку конфлікту і до його завершення була присутня на подвір’ї будинку, що знаходиться в смт. Благодатне по вул. В.Стуса 1. Разом з тим, свідок не є будь-чиїм родичем сторін по справі, а проживає по сусідству і в той час була на повір’ї будинку. Так, свідок ОСОБА_12 підтвердила, що позивач в той день робила зауваження дітям, які гралися на подвір’ї будинку, в тому числі висловлюючись до них нецензурною лайкою. Відповідач виходячи із будинку зі своїми дочками зробив зауваження позивачу, щоб вона не забороняла дітям гратись. В той час ОСОБА_5 образила сім’ю відповідача, що завдало йому душевного болю, на що відповідач будучи емоційно збудженим та перебуваючи у цьому стані, сказав: «У тебе дитина зроблена з пробірки». Після закінчення конфлікту відбулася бійка між чоловіком позивача та відповідачем.
Також зазначений свідок пояснила, що із собачкою дитину відповідач не порівнював, інформацію про обставини народження дитини не поширював, неповноцінною дитину не називав. Його висловлювання були сказані у збудженому стані, адже позивач образила сім’ю відповідача, це ніби була відповідь на образу, яка прозвучала зі сторони позивача на сім’ю ОСОБА_6
Наведене дає суду підстави вважати, що саме позивач спровокувала конфлікт між нею та ОСОБА_6 висловлюючись в адресу сім’ї позивача образливими словами.
Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_13, яка також була очевидцем конфлікту, оскільки вона є у близьких родинних відносинах із відповідачем по справі, а саме, є його дочкою. Також суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_16, та ОСОБА_19, оскільки зазначені особи є родичами сторін по справі та їхні показання будуються зі слів учасників конфлікту. Очевидцями конфлікту, який відбувся між сторонами вони не були.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_20 та ОСОБА_10 також не були прямими очевидцями конфлікту сторін по справі, висловлювання сторін їм відомі лише зі слів.
Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_20 та ОСОБА_12 показали суду, що позивач неодноразово кричала до дітей, які грались на подвір’ї будинку і вони скаржились на неї. Позивач у грубій формі завжди робила зауваження дітям. Додатково ОСОБА_20 показала, що в той день зранку позивач теж кричала до дітей з балкону своєї квартири, на що свідок їй зробила зауваження «Що так до дітей не можна кричати, то є діти».
Свідок ОСОБА_16 показала, що в той день вона доглядала дитину ОСОБА_5 у себе вдома.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом не встановлено обставин, які належно стверджували, що відповідач своїми висловлюваннями порівнював дитину із собачкою, поширював відомості що дитина є неповноцінною в розумовому та фізичному розвитку. Висловлювання відповідача «Ти подумай як твоя дитина зроблена чи не з пробірки» та «не всі гуляють із дітьми як ви із своєю дитиною, виносячи її на вулицю на п’ять хвилин, поки чоловік покурить, ніби гуляючи із собачкою», суд розцінює, як сказане під впливом сильного душевного хвилювання спричиненого позивачем. Відповідач, як сусід, був спостерігачем сімейного життя позивача, знав, що у неї з чоловіком довгий час не було дітей, знайомі розповідали йому, що для того аби позивач змогла завагітніти було витрачено чимало часу та коштів. Своїм висловлюванням відповідач не принизив позивача, її дитину, а вказані слова прозвучали в пориві емоцій, чим не було порушено принципу моралі, загальновизнаних правил співжиття. Під час словесної перепалки неетична поведінка була двох учасників конфлікту, однак за свої висловлювання відповідач після припинення бійки відразу попросив пробачення, можливо «наговорив їй зайвого», що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи. Про прогулянку із дитиною сім’ї позивачів, відповідач теж висловився через спостереження, як сусід.
Також не знайшло свого підтвердження, що ОСОБА_6 привселюдно розповсюдив сімейну таємницю, а саме, поширив інформацію про обставини народження дитини, адже як встановлено під час розгляду справи, відповідач не є членом сім’ї позивача чи близьким другом. Відповідачу не були відомі обставини зачаття дитини, будь-яких розписок щодо нерозповсюдження обставин народження дитини не давав, а тому він і не міг розповсюдити сімейну таємницю. Під час розгляду справи відповідач повідомив, що спільним друзям ОСОБА_8 самостійно розповідав про обставини народження дитини.
Не підтвердилось в судовому засіданні також те, що відповідач перебував в стані алкогольного сп’яніння, хоча сам відповідач не заперечив, що у той день у нього було день народження та зранку він випив пляшку пива.
Не заперечився і той факт, що із вказаним позовом відповідач звернулась після того, як відповідач ОСОБА_6 звернувся із позовом до ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину у зв’язку з чим, Нововолинським міським судом Волинської області 27 червня 2018 року було відкрите провадження у справі. (а.с.51-53).
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 14 лютого 2018 року, у справі № 165/2057/17, № провадження 1-кп/165/52/18 11 серпня 2017 року було встановлено, що близько 17 год. ОСОБА_8 перебуваючи біля будинку № 1 по вул. В. Стуса смт. Благодатне м. Нововолинська Волинської області, під час словесного конфлікту, що виник раптово на грунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи їх настання, умисно наніс удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя потерпілого ОСОБА_6, від чого останній впав, після чого знову наніс удар кулаком лівої руки в обличчя потерпілого в область верхньої щелепи та удар кулаком правої руки в ніс потерпілому. ОСОБА_8 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок , ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що після бійки, яка відбулася після конфлікту сторін по справі, чоловік позивача ОСОБА_8 підійшов до відповідача та запевнив, що відшкодує спричинену йому шкоду. Поспілкувавшись із відповідачем та іншими сусідами він запитав свою дружину, ОСОБА_5, «То це ти перша розпочала конфлікт?». Зазначене підтвердили свідки ОСОБА_12, ОСОБА_17 та допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_6
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Правилами ст. 275 ЦК України, передбачено, що захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України), а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Пунктом 18 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію,на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду. Крім того, аналіз національного законодавства та стаття 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.
Ретельно дослідивши суть висловлювань відповідача «Можливо твоя дитина зроблена з пробірки» , «Виносите дитину на вулицю на декілька хвилин поки чоловік перекурить, ніби гуляєте із собачкою» не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані,отже не є фактичним твердженням, а є оціночним судженням відповідача щодо особи позивача. Отже, ця інформація не може вважатися такою, що принижує гідність, честь позивача, оскільки оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім цього, в п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Посилання позивача на те, що вона перенесла психологічний стрес, тривалий час не могла стримати нервове збудження, а тому змушена була вживати заспокійливі ліки не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Суду не надано підтвердження, що описаний характер моральних страждань пов’язаний із висловлюваннями відповідача. Позивачем не надано документального підтвердження понесення будь-яких витрат на придбання заспокійливих ліків після події, яка мала місце 11 серпня 2017 року та про залишення місця проживання на території України через висловлювання відповідача по справі.
За таких обставин, позивачем не доведено, що через висловлювання відповідача відбулось порушення її особистих немайнових прав, вимушених змін життя, порушення стосунків із сусідами, розголошення сімейної таємниці, порушення нормальних життєвих зв’язків через неможливість надалі проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1. Не знайдено підстав, які б свідчили про те, що в майбутньому висловлювання відповідача можуть вплинути на рівень життя дитини позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справ, покладаються у разі відмови в позові – на позивача. За таких обставин, із позивача на користь відповідача необхідно стягнути 3000 грн. документально підтверджених витрат за надання правничої допомоги.
Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено повністю, то не підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 12, 13,76, 78, 79, 80, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст. ст. 34, 55, 68 Конституції України, ст. ст. 23, 201, 275, 297 ЦК України, ЗУ «Про інформацію», суд, -
УХВАЛИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди – відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 3000 грн. витрат за надання правничої допомоги.
Повний текст судового рішення складено 13 березня 2019 року.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. О. Мушкет
