У Х В А Л А
14 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 572/2848/17
Провадження № 14-122цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області (далі - Сарненська міськрада) до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2017 року заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є замовником будівельних робіт і відповідно до вимог Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» від (далі - Закон № 3038-VI) та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Сарни, затвердженого рішенням Сарненської міськради від 27 грудня 2012 року № 996, зобов'язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Сарни Рівненської області (далі - м. Сарни) шляхом укладення договору про пайову участь. Однак у порушення вимог закону ОСОБА_3 договору про пайову участь із Сарненською міськрадою не уклав і не сплатив пайового внеску, внаслідок чого позивачеві завдано збитків у виді упущеної вигоди в розмірі 54 550,00 грн, які прокурор просив стягнути з відповідача на користь міського бюджету м. Сарни.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що стаття 40 Закону № 3038-VI закріплює обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту виключно замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті. Неукладення ОСОБА_3 договору пайової участі після введення в експлуатацію нежитлового приміщення для ремонту автомобілів по АДРЕСА_1 не свідчить про порушення ним вимог вказаної статті, оскільки зазначений Закон не визначає безумовного обов'язку, порядку та строків сплати пайового внеску. Відсутність належного контролю з боку органу спеціально уповноваженого на здійснення архітектурно-будівельного контролю, а також несвоєчасне вжиття органом місцевого самоврядування всіх можливих заходів для залучення забудовника до пайової участі не може свідчити, що саме винні дії відповідача призвели до заявлених позивачем збитків у формі упущеної вигоди.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь міського бюджету м. Сарни 54 550,00 грн збитків у формі упущеної вигоди та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством, що призвело до недоотримання Сарненською міськрадою відповідної суми коштів на розвиток міста, що охоплюється визначенням упущеної вигоди. Оскільки спірні правовідносини виникли з вимог статті 40 Закону № 3038-VI, їх характер є цивільно-правовим, незалежно від суб'єктного складу, спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Апеляційний суд також зазначив, що право на позов виникло у позивача з 5 грудня 2014 року, а тому він заявлений у межах позовної давності, ураховуючи, що її початок слід відраховувати з дати письмового повідомлення відповідачем органу місцевого самоврядування про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, так як органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва до експлуатації.
У липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір між сторонами є господарсько-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. ОСОБА_3 зазначив, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що з 1 липня 2007 року він зареєстрований як фізична особа-підприємець та, маючи намір розпочати будівництво нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, з метою отримання містобудівних умов та обмежень на будівництво приміщень для ремонту автомобілів звертався до Сарненської міськради із заявами від 17 березня 2014 року та від 15 квітня 2014 року саме як фізична особа-підприємець. Підтвердженням наявності спору між юридичними особами, є те, що 15 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Сарненської міськради на підставі його звернення як суб'єкта господарювання прийнято рішення про встановлення режиму роботи станції технічного обслуговування автомобілів та магазину по торгівлі автозапчастинами у власному приміщенні по АДРЕСА_1.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 3 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали та надано строк на подання відзиву.
У жовтні 2018 року до касаційного суду надійшов відзив заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, який діє в інтересах держави в особі Сарненської міськради, обґрунтований тим, що спір між позивачем та відповідачем виник з цивільних правовідносин, незважаючи на суб'єктний склад сторін у справі. Твердження ОСОБА_3 про підвідомчість спору господарському суду є помилковим, оскільки за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна із сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства. Згідно з деклараціями про початок виконання робіт та про готовність об'єкта до експлуатації замовником будівництва приміщень по ремонту автомобілів є фізична особа ОСОБА_3, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що зазначений спір підлягає розгляду у порядку цивільної юрисдикції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною шостою статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 ЦПК України (частина четверта статті 404 цього Кодексу).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 30 січня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що касаційна скарга містить доводи про порушення апеляційним судом правил суб'єктної юрисдикції.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 30 січня 2019 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду в межах оскарження з підстав, установлених частиною шостою статті 403 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402 - 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 17 квітня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк О. Б. Прокопенко С. В. Бакуліна Л. І. Рогач В. В. Британчук І. В. Саприкіна Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич В. С. Князєв О. Г. Яновська Л. М. Лобойко
