КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 520/3284/19
Провадження № 2-а/520/130/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Шевчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревського Костянтина Борисовича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Державної екологічної інспекції України
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
15.02.2019року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревського Костянтина Борисовича, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №000313 від 05.02.2019р., винесену державним інспектором з охорони навколишнього середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревським Костянтином Борисовичем про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 83 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень; справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 83 КУпАП закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 05.02.2019 року державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревський Костянтин Борисович виніс постанову №000313 від 05.02.2019 року, якою визнав його - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 83 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00гривень.
Позивач вказує, що відповідно до змісту постанови, він нібито вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», а саме: «допустив транспортування пестицидів і агрохімікатів на транспортному засобі, не обладнаному знаками системи інформації, про небезпеку вантажу».
Разом з тим, позивач з оскаржуваною постановою не згоден в повному обсязі та вважає, що вона має бути скасована, а справа про адміністративне правопорушення закрита у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Так, позивач зазначає, що відповідно до тексту оскаржуваної постанови, зазначено, що він допустив транспортування пестицидів і агрохімікатів на транспортному засобі, не обладнаному знаками системи інформації, про небезпеку вантажу, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», однак зазначена норма ніяким чином не регламентує вимоги щодо обладнання автотранспорту знаками системи інформації про небезпеку вантажу.
Позивач вказує, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», яка визначає загальні вимоги до транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівлі ними, встановлено, що транспортування пестицидів і агрохімікатів здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами. Особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням пестицидів і агрохімікатів, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затверджено Постановою КМУ №746 від 18.09.1995 р. (у редакції Постанови КМУ №9 від 14.01.2009 р.), відповідно до п. 3 якого, допуск видається державними фітосанітарними інспекціями1 (далі - інспекції) за формою згідно з Додатком 1 до Порядку.
Так, позивач зазначає, у ТОВ «Грінко Лтд», співробітником якого він є, наявний допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами та агрохімікатами, видане на ім`я ОСОБА_2 , який є штатним водієм ТОВ «Грінко Лтд», що посвідчується наказом №5-ПР від 26.04.2016 р., за яким закріплено автомобіль НОМЕР_1 на підставі наказу №9-ТР від 27.04.2016 р., та який здійснює керування зазначеним автомобілем відповідно до покладених на нього трудових обов`язків.
Таким чином, позивач стверджує, що ні з його боку, ні іншими співробітниками ТОВ «Грінко Лтд», не було допущено будь-яких порушень вимог щодо транспортування пестицидів та агрохімікатів, визначених Законом України «Про пестициди та агрохімікати», тобто у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 83 КУпАП.
Крім того, позивач вказує на те, що всупереч вимогам приписів ст. 283 КУпАП України, відповідач не зазначив, якими нормами чинного законодавства передбачено наявність знаків системи інформації про небезпеку вантажу.
Між тим, як зазначає позивач, питання перевезення небезпечних вантажів, врегульовано Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» та Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №656 від 04.08.2018 р. та Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).
Відповідно до п. 30.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., на відповідних транспортних засобах установлюються розпізнавальні знаки, зокрема, інформаційна таблиця небезпечного вантажу - прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору. Розміри знаку, написи ідентифікаційних номерів виду небезпеки і небезпечної речовини та його розміщення на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів; знак небезпеки - інформаційна таблиця у формі ромба, на якій зображено знак небезпеки. Зображення, розміри та розміщення таблиць на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
П. 4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №656 від 04.08.2018 р. передбачено, що дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил. Вимоги щодо розміщення інформаційних табло та коткування транспортних засобів визначені Главою 5.3 Додатку А ДОПНВ.
Відповідальність за порушення вимог щодо маркування транспорту під час здійснення транспортування небезпечних вантажів дійсно передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 132-1 КУпАП «Стаття 132 1. Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», проте у жодному разі не ст. 83 КУпАП, за якою було винесено оскаржувану Постанову.
Згідно ст. 16 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів та додержанням законодавства у зазначеній сфері віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема стаття 132-1 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, на думку позивача, відповідач діючи з порушенням чинного законодавства, фактично здійснив недопустиме дублювання функцій органів державного нагляду (контролю), вийшов межі встановленої компетенції всупереч приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, та виніс оскаржувану постанову без наявності правових підстав.
Крім того, позивач стверджує, що при розгляді справи відповідач допустив порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 83 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 268 КУпАП, зокрема, право користуватися юридичною допомогою, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 18.02.2019року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревського Костянтина Борисовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу Державної екологічної інспекції України.
18.03.2019 року від відповідача - Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревського Костянтина Борисовича до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому державний інспектор Бондаревський Костянтин Борисович просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі, виходячи за наступного.
Так, в обґрунтування наданого відзиву відповідач посилається на те, що в ході візуальних спостережень було встановлено, що на транспортному засобі MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 313, державний номер НОМЕР_2 , на якому співробітниками ТОВ «Грінко ЛТД» доставлено небезпечний вантаж - отруйні речовини (пестициди) на територію морського порту Чорноморськ (та на якому в подальшому вивезено з території порту небезпечні відходи - тара з під отруйних речовин), відсутні будь-які інформаційні таблички про небезпечний вантаж. Даний факт зафіксовано засобами фотофіксації.
Відповідач вказує, що наявність інформаційних табличок про небезпечний вантаж передбачена: таблицею А глави 3.2 додатка А до ДОПНВ Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ); ст. 19 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»; п. 11 п.1. Наказу №656 від 04.08.2018 року «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів»; Додаток 3 до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів (пункт 8 розділу І); п. «д» та п. «е» статті 30-3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року; п. 4.1.4. Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.08.1998 №1.
Відповідач зазначає, що невиконання норм вищезазначеного законодавства та відсутність будь яких інформаційних табличок про небезпечний вантаж на транспортному засобі, за допомогою якого здійснюється транспортування отруйних речовин (пестицидів) є порушенням законодавства, а саме: ст. 11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» в якій зазначено, що транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами; ст. 20 України «Про пестициди та агрохімікати», в якій зазначено, що порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
В зв`язку з виявленим порушенням законодавства України, відповідальність за яке передбачена статтею 83 КУпАП, а саме: порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідач вказує, що з метою дотримання процедур притягнення до адміністративної відповідальності, держінспектори Інспекції вжили заходів зі збору доказів, передбачених статтею 251 КУпАП, під час проведення заходів пов`язаних зі збором доказів встановлені додаткові порушення природоохоронного законодавства України, а саме: зазначені роботи проводились з порушенням п. «н» ст. 17 Закону України «Про відходи», а саме, що обов`язком суб`єкта господарської діяльності у сфері поводження з відходами є обов`язок мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів, та ст. 34 Закону України «Про відходи», де вимогами щодо поводження з небезпечними відходами є ліцензія наздійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Також, як зазначає відповідач, вказані роботи проводились з порушенням п.п. 8, п.2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме, категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення).
За вказані правопорушення, як вказує відповідач, на директора ТОВ «Грінко ЛТД» ОСОБА_1 складені наступні протоколи: протокол №000313 від 05.02.2019 року про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена статтею 83 КУпАП; протокол №000014 від 05.02.2019року про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена статтею 91-5 КУпАП; протокол №000015 від 05.02.2019 року про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 164 КУпАП.
Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів та додержанням законодавства у зазначеній сфері віднесено до компетенції Національної поліції, є хибним та неправдивим з наступних підстав.
Так, відповідач вказує, що під час виконання своїх посадових обов`язків на території Іллічівської філії ДП «АМПУ» в районі причалів № 3 та №4, держінспектори керувались нормами чинного законодавства України, а саме: ст.20-2 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища»; ст.ст. 16-7, 17 Закону України «Про пестициди та агрохімікати»; розділом ІІ п. 1 пп. 16 Положення про державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2018 року №256.
Також відповідач зазначає, що відповідно до ст. 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53 -1, 53 -3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78 -1 - 79, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86 -1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90 -1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91 -1 - 94 -1, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188 -5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.
Крім того, відповідач вказує, що згідно з Протоколом №000313 від 05.02.2019 року позивачу були чітко роз`яснені його права відповідно до статей 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, незважаючи на що, позивач відмовився від підпису, що засвідчено в протоколі.
Як стверджує відповідач, позивач власноруч засвідчив своїм підписом факт отримання другого екземпляру протоколу №000313 про адміністративнеправопорушення, в якому прописані усі права позивача, з відміткою про те, що даний документ, взятий ним з ціллю ознайомлення.
Після ознайомлення та отримання копії протоколу №000313 про адміністративне правопорушення позивач не заявляв жодного клопотання або вимоги щодо надання йому часу для підготовки до розгляду справи та не виявив бажання скористатися юридичною допомогою адвоката, або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Також відповідач зазначає, що позивач був повідомлений про місце розгляду адміністративної справи.
Відповідач вказує, що після винесення протоколу №000313 про адміністративне правопорушення позивач за усною заявою просив призначити розгляд справи про адміністративне правопорушення за місцем складанням протоколу та в найкоротший термін, з метою запобіганню простою транспортного засобу MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 313, державний номер НОМЕР_1 , на якому співробітниками ТОВ «Грінко ЛТД» доставлено небезпечний вантаж - отруйні речовини (пестициди) на територію морського порту Чорноморськ (та на якому в подальшому вивезено з території порту небезпечні відходи - тара з під отруйних речовин).
Враховуючи дані обставини, відповідач вважає, що позивач мав усі можливості для забезпечення своїх законних прав, але в силу своїх міркувань не скористався ними.
Також, статтею 277 КУпАП встановлені наступні строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Проте, як стверджує відповідач, в даній статті не зазначено, що справа про адміністративне правопорушення не може розглядатися в той самий день, коли складено протокол про адміністративне правопорушення за умови, що позивачем не було надано заперечень з цього приводу.
Враховуючи вищенаведені, відповідач вважає підстави адміністративного позову позивача незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.
25.03.2019 року від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем було допущено грубі порушення чинного законодавства України, зокрема принципів здійснення державного нагляду (контролю), фактично здійснено неправомірне втручання у господарську діяльність ТОВ «Грінко Лтд», що прямо суперечить ст. 19 Конституції України.
Позивач також вказує, що дії відповідача щодо спроб здійснити контроль у сфері агрохімікатів та пестицидів за відсутності таких повноважень, будь-які посилання на положення Закону України «Про агрохімікати та пестициди» є грубим порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Крім того, позивач звертає увагу на тому, що відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено сутність вчиненого адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Проте, всупереч приписам зазначеної ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, який долучений до матеріалів справи, не було зазначено жодного з вищеперелічених нормативно-правових актів, як підстави для притягнення до адміністративної відповідальності. Єдиним нормативним актом, на який зроблено посилання в Протоколі є ст. 20 ЗУ «Про пестициди та агрохімікати», проте, зазначена норма містить загальні положення відповідальності та жодним чином не розкриває сутності правопорушення. Зазначений Закон України не встановлює якихось окремих вимог щодо транспортування пестицидів та агрохімікатів, окрім тих, що детально викладені у адміністративному позові.
Представник третьої особи - Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Державної екологічної інспекції України у строк, зазначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, письмових пояснень щодо позову або відзиву не надав.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 05.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревським Костянтином Борисовичем було складено протокол №000313 про адміністративне правопорушення, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , який працює на посаді директора ТОВ «Грінко Лтд», допустив порушення правил транспортування пестицидів і агрохімікатів, а саме: транспортував пестициди та агрохімікати на транспортному засобі Мерседес, д/н НОМЕР_1 без наявності знаків системи інформації про небезпеку вантажу, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
05.02.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревським Костянтином Борисовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення №000313, якою визнано ОСОБА_1 директора ТОВ «Грінко Лтд» винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 83 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00грн.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо, неупереджено і добросовісно, з дотриманням рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Відповідно до ст. 83 КУпАП порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідальність несуть особи, винні у:приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров`ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу;недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування (крім машин, призначених для застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюється дія технічного регламенту щодо машин);забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря;порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів;застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;порушенні правил утилізації, знищення сільськогосподарської сировини і продовольчих продуктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо вмісту пестицидів і агрохімікатів;невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;використанні завідомо фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами. Особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 3 Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України№746 від 18.09.1995р., допуск видається державними фітосанітарними інспекціями за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
В матеріалах справи наявна копія допуску (посвідчення) на право роботи з пестицидами та агрохімікатами, видане на ім`я ОСОБА_2 , який є штатним водієм ТОВ «Грінко Лтд», що підтверджується наказом №5-ПР від 26.04.2016 р., за яким закріплено транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» модель «SPRINT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі наказу №9-ТР від 27.04.2016 р.
Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, якими нормами чинного законодавства передбачено наявність знаків системи інформації про небезпеку вантажу.
Питання перевезення небезпечних вантажів, врегульовано Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» та Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №656 від 04.08.2018 р. та Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).
Відповідно до п. 30.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р., на відповідних транспортних засобах установлюються розпізнавальні знаки, зокрема: інформаційна таблиця небезпечного вантажу - прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору. Розміри знаку, написи ідентифікаційних номерів виду небезпеки і небезпечної речовини та його розміщення на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів; Знак небезпеки - інформаційна таблиця у формі ромба, на якій зображено знак небезпеки. Зображення, розміри та розміщення таблиць на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.
П . 4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №656 від 04.08.2018 р. передбачено, що дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил. Вимоги щодо розміщення інформаційних табло та маркування транспортних засобів визначені Главою 5.3 Додатку А ДОПНВ.
Відповідальність за порушення вимог щодо маркування транспорту під час здійснення транспортування небезпечних вантажів передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 132-1 КУпАП «Стаття 132 1. Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Проте, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 83 КУпАП.
Згідно ст. 16 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів та додержанням законодавства у зазначеній сфері віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 -129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревським Костянтином Борисовичем було прийнято постанову поза межами повноважень, що передбачені КУпАП, за правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Крім того, Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
При цьому, словосполучення «на місці вчинення правопорушення», яке вживається у статті 258 КУпАП та словосполучення «за місцем вчинення правопорушення», вжитого у статті 276 КУпАП мають різний правовий зміст.
Зазначене питання було предметом аналізу Конституційного Суду України у своєму рішенні від 26.05.2015року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п. 2.4 мотивувальної частини Рішення КСУ зазначено, що підстав для ототожнення вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різнийправовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні ч. 1 ст. 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу. уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, у всіх інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.
Таким чином, на справи про адміністративні правопорушення за ст. 83 КУпАП не поширюються передбачені ст. 258 КУпАП випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Згідно до положень частини 6 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем жодним доказом не підтверджені посилання, зазначені у відзиві на позов, не доведено правомірність винесеного оскаржуваного рішення, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною,скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 257-263, 286, 293, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревського Костянтина Борисовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Державної екологічної інспекції Українипро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 000313 від 05.02.2019 року Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Бондаревського Костянтина Борисовича про накладення адміністративного стягнення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 83 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Петренко В. С.
