Ухвала
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 760/4569/18-ц
провадження № 61-45100сво18
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Крата В. І., Луспеника Д. Д., Стрільчука В. А., Червинської М. Є.
розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві Кириленко Дарї Михайлівни, заінтересована особа - ОСОБА_3, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Вербової І. М., Головачова Я. В., Шахової О. В., від 05 вересня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві Кириленко Д. М., заінтересована особа - ОСОБА_3
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що СК України не розрізняє поняття «заробітку» та «доходу». Крім того, у чинному законодавстві України взагалі відсутнє поняття «заробітку», законодавець не обмежує поняття заробітку працівника, з якого сплачуються аліменти лише його заробітною платою та доходами, пов'язаними з його трудовою діяльністю за місцем роботи, а тому відсутні підстави для задоволення даної скарги.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві Кириленко Д. М., які полягали у нарахуванні аліментів за виконавчим листом № 2-645-1/09, виданим Солом'янським районним судом м. Києва 04 березня 2009 року, з процентів за депозитними вкладами боржника - ОСОБА_1
В іншій частині скарги ОСОБА_1 - відмовлено.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, та приймаючи нову постанову про часткове задоволення скарги, апеляційний суд, виходив із того, що дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо нарахування аліментів з процентів за депозитними вкладами боржника є неправомірними, оскільки такі грошові кошти по своїй суті не є доходом, який включений до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (далі - Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів).
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин. Правомірність нарахування аліментів з отриманих доходів, у тому числі з відсотків за розміщення коштів на депозитних рахунках, відповідає нормам діючого законодавства України та узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою.
27 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вищевказану справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Отже, висновок районного суду про правомірність нарахування аліментів з отриманих доходів, у тому числі з відсотків за розміщення коштів на депозитних рахунках, є правильним, оскільки пунктом 19 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів визначено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з інших видів заробітку.
Разом з тим, упостанові від 07 травня 2018 року у справі № 640/537/14-ц (провадження № 61-15685св18), ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зроблено висновок про те, що законодавець, визначаючи, з яких видів заробітку стягуються аліменти, ототожнює поняття заробіток та дохід. А тому державний виконавець, визначаючи з яких видів заробітку (доходу) повинні утримуватись аліменти повинен керуватись виключно визначеним Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, який не містить протиріч із нормами СК України та який є вичерпним. Зважаючи на наведене, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що отримання доходу від відчуження корпоративних прав не є таким доходом у розумінні заробітку, який враховується під час розрахунку розміру аліментів.
Зазначене свідчить про існування різного підходу до розуміння та тлумачення статті 81 СК України.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
У Х В А Л И В:
Прийняти до розгляду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві Кириленко ДарїМихайлівни, заінтересована особа - ОСОБА_3, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Направити учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Б. І. Гулько
Судді: В. І. Крат
Д.Д. Луспеник
В.А. Стрільчук
М.Є. Червинська
