2/543/192/19
543/260/19
2/543/192/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2019 сел. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі судді Смілянського Є.А., при секретарі Гапон Т.В. розглянувши, цивільну справу № 543/260/19 за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Лукім`я « про надання обґрунтованої відповіді на звернення та відшкодування моральної шкоди
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Лукім`я « про надання обґрунтованої відповіді на звернення та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що 28.08.2018 року з метою з`ясувати причину несплати йому орендної плати за користування земельною ділянкою у 2007 - 2017 роках прохав сплатити і дати інформацію про розмір орендної плати у СТОВ « Лукім`я « за один гектар ріллі з розшифровкою окремо за кожний рік у 2007 - 2017 роках включно. Відповідач отримав звернення 01.09.2018 року і мав обов`язок згідно Закону України « Про звернення громадян « дати обґрунтовану відповідь до 01.10.2018 року, але не надав до цього часу. Відтак з вини відповідача він не має змоги надати суду відомості про розмір боргу орендної плати за земельну ділянку 3, 40 га ріллі щорічно у 2007 - 2017 роках і про ціну позову.
Оскаржуваною бездіяльністю йому також завдано моральної шкоди, оскільки ситуація, що склалася по його зверненню від 28.08.2018 року була та залишається для нього психотравмуючою. Зазначена ситуація призвела до суттєвих змін нормального, звичного для нього душевного стану, викликаючи схвильованість, бентеження, переживання ображеної людської гідності, обуреності, тривоги, неспокою, протесту, дискомфорту, роздратування через несправедливість, безсилля якось вплинути на протиправну поведінку відповідача. Дана ситуація суттєво впливає на фінансове становище його і його сім`ї тому, що перешкоджає стягнути орендну плату за користування своєю власною земельною ділянкою за 2007 - 2017 роки. Така ситуація змінила звичний спосіб життя, призвела до особистісних змін: до фіксації на суб`єктивно важливих переживаннях, загостреного відчуття і переживання несправедливості, посиливши емоційну образливість, обурення, песимізм. Тривале порушення його цивільних прав на інформацію у свою чергу збільшує моральну шкоду, посилює душевні переживання, викликає додаткові клопоти, судові тяжби, хвилювання, неспокій, психологічний дискомфорт, пригнічення. Маючи другу групу інвалідності ( хвороба серця ), розуміючи несправедливість порушення його цивільних прав, стало здавати здоров`я, болить серце, порушився сон через думки про приниження гідності, не може переключитися, знову з`явилася ішемія, гіпертонія, аритмія, екстрасистоли. Без ліків зараз не живе. З метою відстоювання справедливості витрачає власний час, сили, емоції, здоров`я, гроші, відчуває безвихідність, безправність, беззахисність. Отже, зазначена ситуація залишається для нього інтенсивно психотравмуючою і обумовлена згаданими причинами.
Психотравмуючий характер зазначеної ситуації для його особистості є передумовою для кваліфікації моральної шкоди в суді. Розмір моральної шкоди, що спричинена йому внаслідок зазначеної ситуації вираховує за відомою у юриспруденції формулою Ерделевського О.М .:
D = d * Fv * І * с * ( 1 - Fv ) , де:
D - розмір компенсації дійсної моральної шкоди;
d - розмір компенсації презюмованої шкоди. Презюмовані моральні страждання - це страждання, які відчуває «середня» нормально реагуюча людина у відповідь на неправомірні дії, які здійснюються відносно неї. Даний показник визначається по спеціальній таблиці відносних одиниць відповідно психологічним аспектам подій у коефіцієнтах мінімальних заробітних плат;
Fv - рівень вини спричинителя шкоди, де 0 менше, дорівнює Fv менше, дорівнює 1;
І - коефіцієнт індивідуальних особливостей потерпілого, де 0 менше, дорівнює і менше, дорівнює 2;
с - коефіцієнт обставин, що заслуговують на увагу, де 0 менше, дорівнює с менше, дорівнює 2;
Fv - ступінь провини потерпілого, де 0 менше, дорівнює Fy менше, дорівнює 1.
Методика встановлення заподіяної моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань (формула О.М. Ерделевського), пройшовши апробацію та державну реєстрацію, входить до Реєстру методик судових експертиз, затвердженого наказом МЮ України від 02.10.2008 № 1666/5.
Коефіцієнти у розрахунковій формулі дійсної моральної шкоди визначив таким чином:
d = 18 мінімальних заробітних плат - за даними розрахункової таблиці Ерделевського О.М. як неправомірна відмова у наданні інформації та порушення особистого немайнового права;
fv = 1 - як винність та відповідальність спричинителя шкоди (даний коефіцієнт остаточно може бути встановлений у суді);
і = 1 - враховуючи інтенсивність психологічного впливу зазначеної ситуації на мою особистість, негативні емоції, особистісні зміни;
с = 1 - враховуючи суб`єктивно значущі характеристики ситуації, насамперед тривалі зусилля по боротьбі за справедливість;
fv = 0 - як відсутність вини у його діях, як потерпілого (даний коефіцієнт остаточно може бути встановлений лише судом).
Таким чином, розмір заподіяної мені моральної шкоди з урахуванням психологічних коефіцієнтів може становити:
D = 18 *1*1*1* (1-0) = 18 мінімальних заробітних плат; тобто 3723 грн * 18 МЗП.
Наразі коефіцієнти врахували узаконені засади розумності, виваженості, справедливості, співмірності, збалансованості. Надається суду можливість зменшувати коефіцієнти винуватості як спричинителя шкоди, так і потерпілого. Але він має ще право керуватися своїми принципами доброзичливості та миролюбивості, тому вимагає відшкодування розміром одна МЗП (3723 грн).
Йому завдано моральну шкоду, яка полягає у хвилюваннях, моральних стражданнях, душевних переживаннях за недостатнє розуміння його цивільних прав. Його пригнічує відчуття приниження гордості та честі щодо дотримання його цивільних прав, у тому числі дотримання цивільного права мати гарантовану законом відповідь на його звернення.
Неправомірна бездіяльність відповідача має наслідком порушення його особистих немайнових прав і цим самим викликає погіршення його самопочуття, шкодить його здоров`ю, негативно впливає на його психологічний і емоційний стан здоров`я, викликає відчуття неспокою, депресії, призводить до погіршення сну, - все це результат його реагування на бездіяльність відповідача.
Посягати на його особисті немайнові права, на свободу, на суб`єктивні узаконені інтереси законодавство не дозволяє. А якщо відповідач посягнув на його особисті немайнові права, честь, гордість, то він повинен підкоритися закону і відшкодувати завдану моральну шкоду.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦКУ моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірною бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1195 ЦКУ у разі «іншого» ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, із зауваженнями, скаргами, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (стаття перша цього закону).
Керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства.
Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 цього закону).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження; загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ст. 20 цього закону). Розмір відшкодування моральних збитків у грошовому виразі визначається судом (ст. 25 закону «Про звернення громадян»).
Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням його самопочуття, у порушенні звичайного спокою, у неправомірному порушенні цивільних прав на вчасне отримання відповіді на його звернення.
Отже, моральну шкоду йому заподіяно свідомо неправомірною бездіяльністю відповідача.
Визначаючи розмір шкоди він виходив з тих міркувань, що погіршення самопочуття є наслідком неправомірної бездіяльності відповідача; а погіршення самопочуття через усвідомлення факту приниження гідності та честі, це є свідченням так названого законом «іншого ушкодження здоров`я», що за правилом ст. 1195 ЦКУ для нього, як непрацюючого, визначається розміром мінімальної заробітної плати. Доказами є: тривале неотримання важливої для його існування відповіді на просте звернення і його реагування на цю неправомірність погіршенням самовідчуття.
За принципом змагальності сторін проти цих його показань (пояснення), заперечень не може бути, оскільки твердження навпаки, - про покращення здоров`я неправомірною бездіяльністю відповідача, суперечить не тільки нормальній логіці речей, а ще суперечить і здоровому глузду.
Таким чином доказує наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ним ураховано характер, обсяг і глибину душевних і психічних страждань, яких зазнав як позивач-потерпілий, їх тривалість, можливість відновлення немайнових втрат та урахував інші обставини. Зокрема врахував стан здоров`я як інваліда другої групи, вік, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, небажання відповідача дотримуватись норм і правил актів законодавства. При цьому він виходив із засад розумності, виваженості, справедливості, добросовісності, збалансованості, співмірності із заподіяною шкодою немайновим благам і перешкодою отримати сплату належної йому орендної плати за земельну ділянку.
Будь-яка менша ніж одна мінімальна заробітна плата сума відшкодування була б заниженою і не відтворювала б уровні моральних страждань, які заподіяні йому у зв`язку з порушенням його прав.
За вимогою ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Правова позиція цього суду висловлена, зокрема в рішенні у справі « Смирнова проти Росії «. Заява № 46133/99 та 48183/99 від 24 липня 2003р., за якою ««деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (див. рішення у справі «Адбулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom) від 28 травня 1985р., серія А, № 94, п. 96). Але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування».
Прохав позов задовольнити, а справу розглянути без його участі. Суд ухвалив розглянути справу без участі позивача.
Представник відповідача в судове засідання з`явилася, на позов заперечила, пояснивши, що відповідач звернення ОСОБА_1 не отримував, тому не надав на нього відповідь.
Суд, дослідивши докази по справі, проаналізувавши їх та давши їм належну оцінку, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 у відповідності до Закону України « Про звернення громадян « склав письмове звернення до директора СТОВ « Лукім`я « ОСОБА_4 по питанню надання інформації. Зазначена обставина підтверджується письмовим зверненням від 28.08.2018 року.
Судом не встановлена обставина надіслання та отримання СТОВ « Лукім`я « зазначеного звернення.
Суд вважає неналежним доказом розпечатку з сайту Укрпошти про рух відправлення, оскільки вказана розпечатка жодним чином не доводить обставину відправки саме вказаного звернення позивача та його отримання відповідачем тому, що в розпечатці відсутні будь-які дані, що підтверджують таку обставину. Зокрема відсутні ідентифікуючі дані відправленого зазначеного позивачем листа ( поштовий код, поштова квитанція, поштова листівка про вручення, розписка одержувача тощо ).
Отже, суд приходе до висновку про відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин на які посилається позивач в частині відправки звернення та його отримання відповідачем. Таким чином, не отримавши звернення, відповідач правомірно не надав на нього відповідь.
Оскільки позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог щодо надання відповіді на звернення, суд вважає не встановленою обставину заподіяння позивачу моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивач не довів обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити, а судові витрати віднести за рахунок держави, оскільки позивач є інвалідом другої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Повне рішення складене 14.06.2019 року.
