Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 308/4372/16-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_7 , представника органу опіки та піклування ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ужгороді, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 4215070170000109 від 01.12.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28 листопада 2015 року близько 21:00 години, перебуваючи разом із ОСОБА_6 , в с. П.Комарівці по вул. Кошута, Ужгородського району, неподалік кафе - бару «Віолетта», безпідставно вчинили сварку із ОСОБА_10 , під час якої наніс останньому незначні тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_5 о 21:06 годині наніс дерев`яною палицею один удар в область голови та обличчя ОСОБА_10 .
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 1152 від 30 грудня 2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров`я.
Крім того, ОСОБА_5 28 листопада 2015 року близько 21:00 години, разом із ОСОБА_6 , перебуваючи в с. П.Комарівці по вул. Кошута, Ужгородського району, неподалік кафе - бару «Віолетта», безпідставно вчинили сварку із ОСОБА_11 , під час якої наніс останньому незначні тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_5 близько о 21:03 годині наніс один удар дерев`яною палкою в область обличчя та правого ока ОСОБА_12 .
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: ушитої рани правої надбрівної дуги та лінійних саден правої скроневої ділянки. Згідно даних консультації спеціалістів в нього виявлено: забійна рана надбрівної ділянки справа.
Вказані тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 61 від 05.02.2016 потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6 але менше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров`я.
Своїми умисними діям ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28 листопада 2015 року близько 21:00 години, перебуваючи разом із ОСОБА_5 , в с. П. Комарівці по вул. Кошута, Ужгородського району, неподалік кафе - бару «Віолетта», безпідставно вчинили сварку із ОСОБА_10 , під час якої наніс останньому незначні тілесні ушкодження, а саме ОСОБА_6 близько о 21:06 годині наніс декілька ударів рукою зажатою в кулак в область обличчя ОСОБА_10 .
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 1152 від 30 грудня 2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров`я.
Крім того, ОСОБА_6 28 листопада 2015 року близько 21:00 години, разом із ОСОБА_5 , перебуваючи в с. П.Комарівці по вул. Кошута, Ужгородського району, неподалік кафе - бару «Віолетта», безпідставно вчинили сварку із ОСОБА_11 , під час якої наніс останньому незначні тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_6 близько о 21:03 годині наніс декілька ударів рукою зажатою в кулак в область обличчя ОСОБА_12 , поки останній лежав на землі, який впав в внаслідок удару дерев`яною палкою який наніс ОСОБА_5 .
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження, у вигляді: ушитої рани правої надбрівної дуги та лінійних саден правої скроневої ділянки. Згідно даних консультації спеціалістів в нього виявлено: забійна рана надбрівної ділянки справа.
Вказані тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 61 від 05.02.2016 потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6 але менше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров`я.
Своїми умисними діям ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.
Дане кримінальне провадження знаходилось в провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_13 .. У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_14 та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду 02.11.2018 року був призначений повторний перерозподіл матеріалів даного кримінального провадження, після проведення якого був визначений суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 ..
В судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 , заявив клопотання прозвільнення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки з часу вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення у 2015 році до теперішнього часу минуло понад три роки, вчинили злочин невеликої тяжкості і у відповідності дост.ст. 49, 106 КК Україниє підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просить закрити кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити його від кримінальної відповідальності, з наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів ознайомлений.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 просить закрити кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити його від кримінальної відповідальності, з наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів ознайомлений.
У судовому засіданні законний представник обвинувачених ОСОБА_7 підтримала подане клопотання захисника та просить закрити кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити обвинувачених від кримінальної відповідальності.
Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримала подане клопотання захисника та просить закрити кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор вважає, що кримінальне провадження слід закрити в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. Вказуючи, що на досудовому розслідування обвинувачені не ухилялися від досудового слідства, а також від суду.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав заяву в якій просив суд кримінальне провадження розглянути без його участі, претензій не має.
Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав заяву в якій просив суд кримінальне провадження розглянути без його участі, міру покарання залишає на розсуд суду, питання про відшкодування збитків буде вирішувати в цивільному порядку, за наслідками розгляду кримінального провадження.
Обвинуваченим роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючими підставами.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбаченийст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
У відповідності дост.49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 106 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності до осіб які вчинили злочин у віці до 18 років застосовується відповідно до ст.. 49, з врахуванням положень передбачених цією статтею. Відповідно до ч. 2 ст. 106 КК України, до осіб зазначених в ч. 1 даної статті встановлюються такі строки: два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків;відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Злочин, передбачений ч. 2 ст.125 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у виді обмеження волі.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, яке відбулося 28.11.2015 року.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 28.11.2015 року і ця обставина сторонами не заперечується.
З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше 3 років та семи місяців, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.2 ч.1ст.49 та ч.2 ст. 106 КК України, враховуючи, що на час події обвинувачений ОСОБА_6 був неповнолітнім.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 19.05.2017 року та 16 серпня 2017 року були постановлені ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 , а 29 вересня 2017 року була постановлена ухвала про привід обвинуваченого ОСОБА_5 в судове засідання на 22.11.2017 року.
У судовому засіданні обвинувачені пояснили, що судові повістки про виклик до суду не отримували, про час розгляду справи не знали, а коли їм повідомили про необхідність з`явитися до суду, одразу прийшли в судове засідання.
Відповідно до ч. 2 ст 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.
Враховуючи що в матеріалах провадження відсутні підтверджуючі дані про отримання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судових повісток про виклики до суду на 16 серпня 2017 року та 29.09.2017 року, ухвали суду про привід обвинувачених не виконувались, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_15 добровільно з`явились в судове засідання 22.11.2017 року, в розшук не оголошувались, таким чином даних про переривання або зупинення перебігу давності матеріали кримінального провадження не містять.
Прокурор в судовому засіданні також зазначив, що від органу досудового розслідування обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не переховувались.
Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, пов`язує переривання або зупинення строків давності з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства .
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.032015 року № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника ( незявлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недоотримання умов запобіжного заходуц, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід не нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо) .
Таким чином, суд вважає, що доказів, які б об`єктивно вказували на навмисне переховування обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від органу досудового розслідування або суду надано не було.
Згідно п.1ч.2ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8ст.284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заперечують проти закриття провадження з відповідних підстав, їх захисником подане відповідне клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, яке повністю підтримано обвинуваченими, законним представником ОСОБА_7 в судовому засіданні.
З`ясувавши позицію обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та впевнившись у їх добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та закриття кримінального провадження за ч.2 ст. 125 КК України, суд враховує, що обвинувачені раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, відомості про судимість відсутні, кримінальне правопорушення вчинили вперше, а ОСОБА_6 будучі неповнолітніми, вчинене обвинуваченими кримінальне правопорушення належить до категорії злочинів невеликої тяжкості, а обвинувачені не заперечують проти закриття кримінального провадження з цих підстав.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинувачених, що є недопустимим.
Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, ст.ст. 49, 106 КК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Звільнити ОСОБА_5 року народженнявід кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України на підставі ч.1ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_6 року народженнявід кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України на підставі ч.1ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 4215070170000109 від 01.12.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
