ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №: 640/23843/18 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/2450/19 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: Продовження строку
тримання під вартою
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, належним чином повідомленого про розгляд справи, з участю обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові дану справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 07 2019 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 02 07 2019 року міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без змін та продовжено його строк до 60 днів, тобто до 31 серпня 2019 року.
Органами досудового розслідування вищевказана особа обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 ч.2 п.2 ст.115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті двом особам, закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивстві) малолітньої дитини.
Так, за даними викладеними в обвинувальному акті, ОСОБА_6 звинувачується в тому, що маючи дозволи на зберігання, носіння мисливської гладкоствольної нарізної зброї та спецзасобу, а саме мисливську гладкоствольну рушницю «Fabarm XLR» 12 калібру, FA-029939/ НОМЕР_1 (дозвіл на право зберігання та носіння зброї № НОМЕР_2 , дійсний до 26.07.2020); пістолет (спецзасіб) «Форт-12 РМ» калібру 9 мм, серія та номер НОМЕР_3 (дозвіл на право зберігання та носіння зброї № НОМЕР_4 № НОМЕР_5 , дійсний до 11.04.2020); вогнепальну нарізну зброю мисливський карабін «МКМ-072», калібру 7,62 мм, реєстраційні серія та номер карабіну НОМЕР_6 , 2014 року виготовлення, заводські серія та номер автомату, з якого виготовлений карабін НОМЕР_7 , 1963року виготовлення (дозвіл на право зберігання та носіння вогнепальної зброї № НОМЕР_8 , дійсний до 11.04.2020) та боєприпаси до них, зберігав дану зброю та боєприпаси у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить його дружині ОСОБА_8 .
Приблизно в січні 2018 року ОСОБА_6 випадково зустрів свого знайомого ОСОБА_9 в районі станції метро «Студентська» м. Харкова, з яким не бачився довгий період часу та в ході спілкування запропонував останньому працювати у нього водієм, на що той погодився і з цього періоду вони стали багато часу проводити разом.
Так, у червні 2018 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин, виниклих конфліктом з ОСОБА_9 , та уявною небезпекою для життя та здоров`я підозрюваного, у зв`язку із захопленням останнього езотерикою, виник умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_9 та членів його родини.
24.06.2018 року о 09-00 годині ОСОБА_6 , знаходячись у будинку АДРЕСА_1 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_9 та членів його родини, взяв три одиниці спорядженої та зареєстрованої за ним зброї та, поклавши їх у автомобіль «MITSUBISI PAJERO SPORT", реєстраційний номер НОМЕР_9 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_9 та членів його родини, будучи впевненим, що ОСОБА_9 та члени його родини перебувають за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 , близько 09-30 години прибув за вказаною адресою, взяв з автомобілю вогнепальну нарізну зброю, після чого прослідував за вищевказаною адресою. Піднявшись сходами на 5 поверх ОСОБА_6 підійшов до кв. АДРЕСА_3 , де мешкав ОСОБА_9 з родиною, після чого ногами та плечем вибив вхідні двері та проник до приміщення квартири. Далі, ОСОБА_6 , достовірно знаючи у якій саме кімнаті мешкає ОСОБА_9 із родиною, оскільки неодноразово був у гостях у останнього, пройшов до кімнати, де у цей час знаходились ОСОБА_9 із цивільною дружиною ОСОБА_10 та малолітньою донькою ОСОБА_11 , 2005 року народження та, маючи умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, знаходячись у безпосередній близькості, здійснив не менш трьох прицільних пострілів з мисливського карабіну «МКМ-072», калібру 7,62 мм у напрямку тулуба ОСОБА_9 , який стояв посередині кімнати та від отриманих поранень впав на підлогу.
В цей час ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , побачивши ОСОБА_6 , вибігли з кімнати на балкон, при цьому ОСОБА_11 закрила за собою двері балкону, намагаючись сховатись від ОСОБА_6
ОСОБА_6 , бажаючи довести свій злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_9 та його родини до кінця, відчинив двері та перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , здійснив, перебуваючи у безпосередній близькості не менше чотирьох прицільних пострілів у ОСОБА_10 та малолітню ОСОБА_11 .
Від вогнепальних поранень, отриманих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , останні померли на місці.
Впевнившись у тому, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не подають ознаки життя, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник та при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, пересів у автомобіль «VOLVO» ХС-90, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_10 , яким керував на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_11 , куди переніс вогнепальну зброю, боєприпаси, документи, грошові кошти та, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, намагався переховуватися від правоохоронних органів (а.с.3-11).
Як на докази винуватості ОСОБА_6 органи досудового розслідування посилаються на висновки проведених по справі судово-медичних експертиз № 10-12-1829-ДМ/18 від 10.08.2018, № 10-12/1830-Дм/18 від 11.08.2018 року та №09-2588/2018 від 04.08.2018 року згідно яких потерпілому ОСОБА_9 були спричинені три наскрізних вогнепальних поранення тулуба, потерпілій ОСОБА_10 були спричинені три проникаючих вогнепальних, кульових, наскрізних поранення, а потерпілій ОСОБА_11 одне вогнепальне наскрізне поранення лівого стегна, що супроводжувалось ушкодженням м`яких тканин та підшкірної клітковини (а.с.5, 8).
За матеріалами розслідування ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.2 ч.2 ст.115 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вищевказану ухвалу суду першої інстанції захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій викладено прохання про скасування ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Позиції учасників апеляційного провадження.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши апелянта та обвинуваченого, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили про скасування ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-р/2019 від 13 06 2019 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.2 ст.392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Тому, беззаперечно, оскаржуване судове рішення має бути переглянуте судом апеляційної інстанції з дослідженням всіх доводів поданої апеляційної скарги.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого по даній справі, суд першої інстанції прийняв до уваги ту обставину, що він підозрюються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , посилається на грубе порушення судом норм кримінального процесуального закону, зокрема вказує, що внаслідок неповного складу суду була порушена процедура відкриття судового засідання і ініціювання продовження тримання під вартою ОСОБА_6 без передбаченого Законом складу суду.
Таке твердження апелянта, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Як вбачається з наявних матеріалів кримінального провадження, вищевказана справа розглядається судом присяжних.
Суддя ОСОБА_12 , який входить до складу суду, що розглядає вищевказану справу 02 липня 2019 року знаходився на лікарняному.
У зв`язку з тим, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчувався і до його спливу завершити судове провадження не представилося можливим, головуючий у вказаній справі, керуючись нормами статті 331 КПК України своєю ухвалою продовжив строк запобіжного заходу обвинуваченому.
Посилання захисника на неповноту складу суду при постановленні даної ухвали через відсутність судді ОСОБА_12 , який входить до складу суду, який має розглядати вищевказану справу є безпідставним, оскільки у даному випадку мало місце вирішення питання стосовно запобіжного заходу обвинуваченого, яке мало своє спеціальне завдання, що полягає у його продовженні або відмові у продовженні, а не розгляд обвинувачення по суті.
У даному випадку головуючий діяла виключно в межах статті 331 КПК України, відповідно до якої під час здійснення судового провадження судом присяжних, питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого вирішує головуючий.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді постановлена законним складом суду та підстави для її скасування відсутні.
Крім того, дослідивши представлені матеріали, районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що на теперішній час ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить їх запобіганню, у зв`язку з чим продовжив обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Крім того суд прийняв до уваги необхідність проведення по справі чергових судових засідань, наступне з яких призначене на 20 серпня 2019 року (а.с.39).
Переглядаючи рішення суду першої інстанції по даній справі, апеляційний суд приймає до уваги згадане рішення Конституційного Суду України від 13 06 2019 року в тій його частині, де звернуто увагу на необхідність дотримання вимог п.1 ч.1 ст.178 КПК України щодо оцінки в сукупності всіх обставин, у тому числі вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення.
Крім того, як випливає із вищевказаного Рішення Конституційного Суду України, на даний час, коли кримінальна справа знаходиться у провадженні суду першої інстанції, то тепер уже суд має перебирати на себе як ризики можливої втечі обвинувачених, так і забезпечення їх участі в судових засіданнях.
На думку колегії суддів апеляційного суду, підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції, за обставин, викладених в апеляційній скарзі, на даний час не вбачається.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2019 року про задоволення клопотання прокурора та про продовження до 60 днів, тобто до 31.08.2019 року строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Головуючий Судді