справа № 487/7241/18 провадження №2/489/612/19
РІШЕННЯ
Іменем України
28 серпня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Коденко К.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини
встановив:
У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом, в якому просив визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Як на підставу позовних вимог вказав, що з 22.01.2011 перебував з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який 17.06.2016 рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва було розірвано. Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте до теперішнього часу не можуть дійти згоди щодо місця його проживання. Зазначає, що на протязі останнього часу дитина проживає разом із ним та його родиною, а саме цивільною дружиною ОСОБА_5 та її донькою ОСОБА_6 В період коли син проживає з матір`ю ОСОБА_3 – відповідачем по справі, остання його вихованням не займається, дитина сама проводить свій вільний час у кімнаті, погано харчується, неохайно одягається. Відповідач проживає у квартирі своєї матері, з якою у неї неприязні стосунки. Натомість він з сім`єю з сином ладить, належним чином займається його вихованням і розвитком, займається його оздоровленням, постійно знаходиться з ним поряд, коли він хворіє, хоча як і відповідач працевлаштований і працює на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект». Зауважує, що влаштуванням і оформленням документів малолітнього ОСОБА_7 до школи займався він, а мати його до школи не приходила, з вчителями не спілкувалась, батьківські збори не відвідувала. Вважає, що подальше проживання сина разом з ним найбільш повно буде відповідати його інтересам. Він працює, має достатній заробіток, час відводити дитину до школи, займатись з ним вечорами та іншим чином піклуватись про нього. А тому, має змогу створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина, задовольнити гармонійний розвиток його особистості в атмосфері любові та матеріальної забезпеченості. Разом з тим, також зазначає, що не чинитиме жодних перешкод для спілкування матері із сином і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклуванням матері.
05.12.2018 в порядку пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України справа надійшла до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
24.01.2019 відповідач ОСОБА_3 , не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, пред`явила до суду зустрічний позов, в якому просила визначити місце проживання їх із позивачем ОСОБА_1 спільної дитини разом із нею за адресою: АДРЕСА_2 . Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона з ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якого не можуть дійти згоди щодо місця його проживання. Зазначає, що вона працює, алкогольними напоями не зловживає, характеризується позитивно. Вважає, що проживання дитини разом із батьком є недоцільним і таким, що негативно впливає на психічний розвиток дитини. Крім того, зазначає, що має можливість забезпечити належні умови виховання та розвитку своєму синові, який здебільшого сам бажає проживати разом з нею.
Ухвалою від 07.02.2019 зустрічний позов ОСОБА_3 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Позивач та його представник за первісним позовом у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. Позивач суду пояснив, що з самого дитинства свого сина він піклується про нього, повною мірою займається його вихованням, спиртних напоїв не вживає, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, та добре відноситься до дитини. Також пояснив, що після того як його малолітній син почав проживати разом з ним, він змінив йому школу, яку дитина відвідує із задоволенням. За таких умов вважає, що сину буде краще проживати з ним.
Відповідач за первісним позовом пояснила, що про дитину піклується в достатній мірі, але батько на нього має більший вплив ніж вона і частіше задовольняє його бажання та дитячі примхи. Окрім іншого, після припинення їх з ОСОБА_1 стосунків і вони стали проживати окремо у них була домовленість, що син проживатиме як з нею, так і з батьком по черзі.
Треті особи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради надав висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та просив провести розгляд справи без його участі.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради причини неявки не повідомив та письмових пояснень суду не надав.
Вислухавши учасників справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що з 22.01.2011 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.06.2016 розірвано.
Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_1 ).
Відповідно до довідки ЖКП «Бриз» № 2405 від 20.10.2018 малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за місцем реєстрації та проживання його батька ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 52 малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з жовтня 2017 року до квітня 2018 року відвідував заняття у школі майбутніх першокласників. Заняття ОСОБА_9 відвідував регулярно, не пропускав без поважної причини. За час відвідування дитиною занять його батько ОСОБА_1 показав себе як люблячий та турботливий батько, тактовний, терплячий, який вміє знаходити компромісні рішення і дотримується демократичного стилю в спілкуванні і вихованні дитини.
Довідкою Навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» № 1 «Семиквіточка» від 16.10.2018 також підтверджено турботливу участь ОСОБА_1 у вихованні сина, який приводить його до школи та забирає додому.
Згідно характеристики, виданої ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», за місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно. За час роботи проявив себе як грамотний, кваліфікований і відповідальний спеціаліст, суворо дотримується трудової дисципліни.
Згідно довідки про доходи від 19.10.2018 № 1254 загальна сума доходу ОСОБА_1 , який працює на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» в цеху № 5 та займає посаду майстра, за період квітень-вересень 2018 року становить 69551,66 грн.
Позивачем ОСОБА_3 (за зустрічним позовом) суду надано довідку серії ААА № 0430700 про те, що остання за обліками МВС до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. На обліку в обласному наркологічному диспансері не знаходиться.
За відомостями у довідці про місце роботи і займану посаду від 23.10.2018 № 08/5-1219 ОСОБА_3 працює на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» з 21.07.2014, займана посада – інженер-технолог, цех № 30.
За місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 характеризується позитивно, доброзичлива, утримує та займається вихованням сина.
Із довідки Навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» № 1 «Семиквіточка» від 25.01.2019 вбачається, що ОСОБА_3 – мати малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.09.2018 приймає участь у його вихованні, спілкується з педагогами, періодично приводить та забирає дитину додому, бере участь у батьківських зборах та відвідує шкільні свята. Разом з тим, є нерегулярні запізнення в школу та інколи пропуски уроків без поважних причин. Вихованням займається і батько, і мати дитини.
Факт приділення батьком більшого часу і уваги дитині у судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечувався.
Актом психологічного дослідження № 2-18 від 14.10.2018, складеного викладачем дитячого центру розвитку «Жемчужинка» встановлено, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у такій ситуації, що проживає з обома батьками, які розлучені, починає маніпулювати, формує хитрість, прагнення вирішувати труднощі обхідним маневром, не прикладаючи до цього значних зусиль, йому потрібно там де весело, а не корисно. У ході бесіди з психологом ОСОБА_10 однаково добре відноситься до своїх батьків, показав, що любить як маму, так і тата, і його влаштовує життя «на два будинки». На запитання спеціаліста чому йому добре з батьком, він відповів, що тато дає йому планшет та з ним веселіше.
Додатковим актом психологічного дослідження № 3-18 від 21.12.2018 у відповіді на поставлене питання чи існує необхідність запросити дитину в суд для дачі показів викладачем-психологом звернено увагу на те, що у зв`язку із новими змінами у житті малолітнього ОСОБА_8 в цей період відповідно загострюється його чутливість і вразливість до будь-якого впливу на нього, а можлива наявність впливу якого-небудь драматичного інциденту на психіку здатно в повній мірі негативно відобразитись на його незміцненому організмі.
Окрім того, зазначив, що дитина у судовому засіданні у присутності оточуючих його людей скоріше за всього буде вимушений надати необ`єктивні пояснення, оскільки у його свідомості батько асоціюється з силою, а мати з м`якістю, тому він буде обирати на користь сильнішого, як це йому буде підказуватиме інстинкт самозбереження.
Як слідує із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дитини орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком.
З висновку вбачається, що службою у справах дітей встановлено, що батьки дитини перебували у шлюбі, які на теперішній час розлучені. Після розлучення дитина постійно змінювала місце проживання, періодично проживала з батьком, то поверталась до матері. Як і в батька, так і в матері створено належні матеріально-побутові умови для перебування дитини. За інформацією Миколаївського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді підстав які б перешкоджали проживанню дитини з батьком чи матір`ю, фахівцями центру не виявлено. Однак, під час відвідування спеціалістом служби родини батька у ході бесіди ОСОБА_10 виразив бажання проживати з батьком.
Допитана в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що її донька ОСОБА_5 є цивільною дружиною позивача ОСОБА_1 , які проживають разом і часто із ними проживає також його малолітній син. Їй відомо, що ОСОБА_1 про сина піклується та він бажає проживати в сім`ї батька.
Допитані в якості свідків ОСОБА_12 , яка приходиться матір`ю позивачу ОСОБА_1 (за первісним позовом), та ОСОБА_13 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_3 , у судовому засіданні пояснили, що обидва батьки люблять дитину, однак вважали, що їй буде краще проживати разом із батьком.
Згідно статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько й мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.
Частиною 2 статті 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до частини 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
За положеннями статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Для з`ясування думки дитини судом перед сторонами порушувалося питання до можливості вислухати дитину в судовому засіданні, проти чого обидві сторони категорично заперечували, так як від такого спілкування дитина може отримати важку психологічну травму, що може стати наслідком надання їй психологічної допомоги. Тому сторони просили суд при вирішенні спору обмежитися дослідженням доказами, наявними у справі.
З огляду на викладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, враховуючи вік дитини, її позитивну прихильність до обох батьків, як слідує із висновку органу опіки та піклування, висновку психологу, показання сторін та свідків, ставлення сторін до виконання своїх батьківських обов`язків, які не позбавлені батьківських прав, встановивши наявність однакових належних матеріально-побутових умов як у матері, так і у батька для проживання дитини, приймаючи до уваги якнайкращі інтереси дитини щодо її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку у ситуації, яка склалась між її батьками після їх розлучення, суд не вбачає підстав для задоволення обох позовів, оскільки це не відповідає інтересам дитини, яким мають відповідати інтереси обох батьків.
При цьому, суд зауважує, що батьки нічим не обмежені у своєму праві на спілкування з дитиною, можуть проявляти турботу відносно дитини та приймати участь у її вихованні, реалізувавши свої права шляхом домовленості між собою щодо встановлення часу спілкування з дитиною.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини, та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини – відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач (за первісним позовом) – ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Повний текст судового рішення складено 30 серпня 2019 року.
Суддя І.В.Коваленко
