У Х В А Л А
28 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 464/104/16-ц
Провадження № 14-441цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (далі також - позивач) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі разом - відповідачі), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівське комунальне підприємство «Житловик-С» (далі - підприємство), ОСОБА_3 , про демонтаж самочинно розширеної частини балкона
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 7 травня 2019 року і
в с т а н о в и л а:
28 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив зобов`язати відповідачів демонтувати самочинно розширену частину балкону до будинку АДРЕСА_1 (далі - самочинно розширена частина балкона).
Позов мотивував такими обставинами :
- підприємство обслуговує будинок АДРЕСА_1 , співвласниками якого є відповідачі;
- останні самочинно розширили балкон на другому поверсі вказаного будинку;
- власник, який має на меті здійснити переобладнання, перепланування, перебудову чи добудову належного йому на праві власності нерухомого майна, крім переобладнань, які не вважаються самочинним будівництвом, повинен попередньо звернутись до органу місцевого самоврядування за одержанням дозволу на проведення відповідних робіт;
- 25 листопада 2014 року міжвідомча комісія Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради розглянула заяву підприємства та вирішила, що оскільки розширення балкона у будинку АДРЕСА_1 виконане без погодженої проектної документації та дозволу органу місцевого самоврядування, самочинно розширену частину балкону треба демонтувати, привівши його розміри та конструкцію до попереднього стану;
- 11 грудня 2014 року голова Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради видав розпорядження № 480 «Про самочинне перепланування приміщень у житловому будинку АДРЕСА_1 із розширенням балкона», яким зобов`язав відповідачів демонтувати самочинно розширену частину балкона;
- незважаючи на неодноразові попередження, відповідачі це розпорядження не виконали.
18 січня 2016 року Сихівський районний суд м. Львова постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі.
20 квітня 2016 року Сихівський районний суд м. Львова постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі, оскільки вважав, що вона її треба розглядати за правилами адміністративного судочинства.
30 серпня 2016 року Апеляційний суд Львівської області постановив ухвалу, якою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
12 квітня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, якою скасував ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 30 серпня 2016 року, а справу передав до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Касаційний суд вважав, що цей спір виник через заперечення позивачем права відповідачів на проведення змін у будинку, а тому стосується речового права відповідачів, правомірності здійснення ними повноважень власника жилого приміщення. З огляду на це спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
22 травня 2018 року Сихівський районний суд м. Львова ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
Мотивував рішення так:
- Апеляційний суд Львівської області у рішенні від 24 жовтня 2017 року у справі № 464/2086/16-ц встановив, що відповідачі самовільно здійснили добудову до балкона, збільшивши його площу з 0,8 до 5,3 кв. м;
- оскільки відповідачі здійснили самочинне розширення балкона без згоди мешканців будинку, без погодженої проектної документації та дозволу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, то зобов`язані демонтувати вказану добудову.
7 травня 2019 рокуЛьвівський апеляційний суд прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову так:
- суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення;
- цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення й усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом демонтажу самочинно розширеної частини балкона; тому цей спір не стосується здійснення власниками будинку їхніх прав;
- втім, суд першої інстанції правильно розглянув справу за правилами цивільного судочинства, оскільки виконав вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо юрисдикції, викладені в ухвалі від 12 квітня 2017 року.
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу. Просить передати справу на розгляд Великій Палаті Верховного Суду, скасуватирішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 7 травня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржиться на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Мотивує касаційну скаргу так:
- суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тим обставинам, що будинок, у якому розширений балкон, знятий з балансу Львівської міської ради у 2003 році, земля для обслуговування будинку приватизована у 2009 році, основа балкону є єдиним цілим перекриттям між поверхами, а тому відповідно до висновків експертизи будь-які дії щодо змін у балконі загрожують цілісності будинку;
- відповідно до чинного законодавства та судової практики демонтаж можна застосовувати лише тоді, коли використані усі інші передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень і притягнення винної особи до відповідальності, коли перебудова об`єкта нерухомості неможлива, чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови, якщо остання не відповідає вимогам державних будівельних норм. У цій справі відповідні норми при розширенні балкона були дотримані, а тому немає підстав для його демонтажу;
- суддя Сихівського районного суду м. Львова Чорна С. З., яка ухвалила оскаржене рішення 22 травня 2018 року, в аналогічній справі № 464/8809/15-ц ухвалила 26 січня 2016 року протилежне рішення, яким у задоволенні позову Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради відмовила, мотивуючи такими ж доводами, які наведені ОСОБА_1 у запереченні на позов;
- суд апеляційної інстанції, вказуючи на публічно-правовий характер цього спору, не міг залишити рішення суду першої інстанції без змін;
- цей спір слід розглядати за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, оскільки такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 та 11 квітня 2018 року у справах № 1519/2-787/11 і № 161/14920/16-а, від 15 та 30 травня 2018 року у справах № 463/4564/16-а і № 464/5495/13-ц, від 2 квітня 2019 року у справі № 914/2584/17.
18 червня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження.
16 липня 2019 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу. Просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Указує, що відповідачі здійснили самочинне будівництво, а тому мають його самостійно демонтувати. Звертає увагу, що суд правильно розглянув цю справу за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач не діяв як суб`єкт владних повноважень, а як представник мешканців будинку, захищаючи їх майнові права.
19 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
31 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 7 травня 2019 року, зокрема, з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду розглядатиме справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівське комунальне підприємство «Житловик-С», ОСОБА_3 , про демонтаж самочинно розширеної частини балкона за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 7 травня 2019 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 30 жовтня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Т. О. АнцуповаО. Р. Кібенко С. В. БакулінаВ. С. Князєв В. В. БританчукН. П. Лященко Ю. Л. ВласовО. Б. Прокопенко М. І. ГрицівВ. В. Пророк В. І. ДанішевськаЛ. І. Рогач Ж. М. ЄленінаО. М. Ситнік О. С. ЗолотніковО. С. Ткачук В. Ю. Уркевич
