Справа № 323/903/19
Провадження № 2/323/324/19
РІШЕННЯ
іменем УКРАЇНИ
17.09.2019 м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:
головоючого судді Смоковича М.В.,
при секретарі судового засідання Безштанківській О.Д.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в АДРЕСА_1 розташований житловий будинок, Ѕ частина якого належить йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Преображенською сільською радою Оріхівського району Запорізької області 03.06.1988 року, реєстраційний номер 97, де він утримує підсобне господарство, зокрема - вирощує овець романівської породи. Його половина будинку і господарські будівлі та споруди відокремлена від іншої половини будинку парканом, зробленим з металу та металевої сітки висотою 1,70 м. Для розведення цієї породи у 2016-му він придбав за 15 000 тисяч трьох кітних вівцематок (по 5,0 тис. грн. за голову) та 1 барана віком 6 місяців за 3000 грн. Оскільки він постійно проживає в квартирі у АДРЕСА_2 , за вівцями доглядають його сусіди, які проживають в АДРЕСА_3 : ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а він навідується туди через день. Інша половина будинку під цим же номером належить відповідачеві, ОСОБА_3 . Він також постійно там не проживає, а утримує підсобне господарство, догляд за яким також здійснюють ОСОБА_4 і ОСОБА_6 дим ОСОБА_7 . Для охорони свого господарства він утримує німецьку вівчарку, яка перебуває на прив`язі, однак її ненадійність часто відривається і забігає на його подвір`я і нападає на ОСОБА_8 . З цього приводу він неодноразово конфліктував з відповідачем, однак відповідач ніяким чином не реагував на його зауваження. 14 січня 2019 року близько 8-ої години ранку йому зателефонувала ОСОБА_4 , яка повідомила, що вона не може зайти на подвір`я його будинку щоб покормили ОСОБА_8 , бо сусідський собака зірвався з прив`язі, розідрав одну вівцематку та рве інших овець і нікого у двір не пускає. Він негайно виїхав до Преображенки, де на подвір`ї побачив жахливе явище: по всьому двору лежали покусані вівці, одна вівцематка була наполовину з`їдена собакою. Весь писок собаки був червоний від крові роздертих тварин і коли він намагався відігнати його від овець пес кинувся на нього і ледь не загриз. Він став кричати щоб йому допомогли, бо собака мала ознаки сказу. В цей час біля двору проходили мисливці, які почули його крики і застрелили собаку. Про напад собаки він відразу ж повідомив Оріхівське відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, де воно було зареєстроване до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під №206 від 14.01.2019 року. У зв`язку з тим, що за результатами перевірки працівниками поліції не було знайдено ознак кримінального правопорушення, йому було рекомендовано звернутися з питання відшкодування спричиненої шкоди до суду.
В обгрунтування завданої йому матеріальної шкоди позивач зазначає, що факт спричинення шкоди нападом собаки підтверджено Актом обстеження Оріхівської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 20.02.2019 року, згідно якого ветфельдшером ОРДЛВМ ОСОБА_9 15 січня 2019 року в АДРЕСА_1 , було проведено огляд тварин на подвір`ї будинку, де було виявлено вівцематку романівської породи, 3-х років, чорної масті з численними ушкодженнями: рвані рани задніх кінцівок, особливо стегон, у якої внаслідок тяжких ушкоджень стався аборт, доказом чого були чотири мертві плоди та частина посліду. Через 1 годину тварина померла. Баран віком 6 місяців був з пошкодженнями лівої задньої кінцівки, а саме рвані рани від прокусів. Тварині було призначене лікування. Біля стіни будинку лежала друга вівцематка з численними рваними ранами тулуба та кінцівок, тварина була вже мертва. Вік вівцематки 3 роки, романівської породи, чорної масті, була також кітна. Строк окоту - початок лютого місяця 2019 року. Пошкодження отримали також іще 3 вівцематки. Приблизна вага кожної тварини - 60 кг. В результаті даної пригоди йому завдана матеріальна шкода в розмірі 11038 (одинадцять тисяч тридцять вісім) грн. 45 коп., із яких 10000,00 грн. вартість придбання двох загиблих тварин та 1038,45 грн. витрати на лікування пошкоджених тварин.
В обгрунтування завданої йому моральної шкоди позивач зазначає, в результаті цієї події він дуже сильно злякався і отримав сильний стрес. Він розумію, що лише завдяки випадку залишився живим після нападу собаки, бо якби там не опинилися мисливці зі зброєю наслідки могли бути фатальними. На теперішній час він відчуває значне погіршення стану свого здоров`я, ніж було раніше, постійно знаходиться в стані депресії, порушився сон, втрачено апетит, втрачено душевний спокій, з`явилися страшні сновидіння, собаки викликають у нього страх, від гавкоту будь-якої собаки він постійно лякається, що зводить до погіршення стану його психічного здоров`я. Порушився звичайний ритм його життя. Замість отримання прибутку від продажу ОСОБА_8 , змушений витрачати свій час на відвідування правоохоронних органів та лікувальних закладів, витрачатися на придбання медикаментів для лікування ОСОБА_8 та доставку працівників лікарні для проведення медичних процедур тваринам. Особливо обурений тим, що для відновлення справедливості та компенсації понесених витрат на лікування понівечених тварин, він змушений звертатися за захистом до суду, а відповідно і нести додаткові витрати. Моральну шкоду внаслідок нападу собаки оцінює у 30000 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача, разом з понесеними судовими витратами зі сплати судового збору та за надання професійної правничої допомоги, 11-38, 45 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди.
24.04.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити через їх необґрунтованість.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.
Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 04.09.2019 року, в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що він допомагає ОСОБА_10 справлятися по господарству за адресою: АДРЕСА_1 та живе по сусідству з місцем, де все відбулося. Того дня, йому та його дружині повідомила донька Настя, що собака ОСОБА_11 їсть вівцю. Коли вони з дружиною пішли у двір, де це відбувалося, то він побачив, що дві віці були загризаті, покусані були всі вівці, а сусідський собака пив кров у однієї з загризаної вівці. Як вбивали дану собаку він не бачив. Також пояснив, що перекидав вже мертву собаку через паркан з двору ОСОБА_12 у двір ОСОБА_11 . Крім цього пояснив, що власник собаки, ОСОБА_13 , близько двох-трьох тижнів не з`являвся за даною адресою та його собака у зв`язку з цим була голодна.
Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 04.09.2019 року, в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснив, що на посівання він зустрівся з ОСОБА_1 , який йому розповів, що у нього у с. Преображенка є дачна дільниця. Йому зателефонували сусіди по цій дачній дільниці та повідомили, що сусідський собака потрапив на територію його двору та розірвав ОСОБА_8 . Після чого, він йому порадив звернутися до правоохоронних органів, щоб зафіксувати дану подію, що останній і зробив, зателефонувавши на службу «102». В подальшому, вони разом поїхали у село Преображенка на дільницю позивач. Через деякий час приїхали працівники поліції, які все зафіксували та відібрали пояснення у присутніх. Також пояснив, що коли вони зайшли на територію двору, то там було багато шматків шерсті та крові. Після чого вони пішли до сараю, де знаходилася кітна вівця, яка не підіймалася. Ще бачив барана, який ледве ходи та вівцю. Також на подвір`ї була застрелена собака, а на сусідській території були видні шматки шерсті, м`яса та кров. На місці події були сусіди позивача. Які йому розповіли, що це вже була не перша подія, коли сусідський собака відрилася з прив`язі, хазяїн даної собаки зловживає спиртними напоями, собаку не кормить, інколи він приїжджає, проте вже досить тривалий час не з`являвся, собака постійно голодна. Йому розповіли, що собаку застрелив мисливець, через те, що вона нікого не пускала на територію двору.
Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 04.09.2019 року, в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснив, що того дня, близько 7 години ранку, коли він вийшов покурити, то побачив, що на подвір`ї ОСОБА_12 , собака, яка утримується ОСОБА_16 , нападає на вівцю. Донька його дружини почала голосно кричати та на крики прибігли ОСОБА_17 і Сухомлинський. В двір він не заходив, бачив лише одну погризану вівцю. Крім цього пояснив, що собаку, яку погризла вівець - вбили, про те як це зробили він не бачив.
Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 04.09.2019 року, в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що вона була вдома, коли прибігла її дитина та повідомила, що собака розгризає вівцю. Прибігши до подвір`я, де це відбувалося, вона побачила вівцю у якої була погризані шия і живіт. Потім, спустившись вниз, вона побачила барана у якого була погризата нога. Також побачила на подвір`ї ОСОБА_11 шкуру від вівці та череп вівці. Після цього вона зателефонувала до ОСОБА_12 , який відразу приїхав. Коли приїхав ОСОБА_18 собака перебувала на його подвір`ї, він покликав мисливців, які були неподалік та які й застрелили дану собаку. Як це вони зробили вона не бачила, так як в цей момент виходила з двору. В подальшому, вона разом з Сухомлинським, на прохання ОСОБА_12 , перекинули вже мертву собаку на території подвір`я ОСОБА_11 . Також пояснила, що ОСОБА_19 викликав ветеринара, яка приїздила щоб оглянути вівець, вона в подальшому, разом з Сухомлинському, допомагали їх лікувати, проте двоє вівець все ж паки померли, а барана вдалося врятувати. Крім цього повідомила, що ОСОБА_13 вже близько двох тижнів за даною адресою не з`являвся, його собака була на прив`язі та голодна.
Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 17.09.2019 року, в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що працює ветфельдшером у Оріхівській районній державній лікарні ветеринарної медицини. 15 січня 2019 рокувранці до лікарні зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що вівці, яких він утримує на подвір`ї за адресою: АДРЕСА_1 , в тяжкому стані, не приймають корм, не переміщаються. Того ж дня, коли вони приїхала за даною адресою та зайшовши на подвір`я, то побачила, що вівці лежать. Підійшовши ближче до загороді, побачила, що травмовану вівцематку (близько 3 років віку) і бігаючих переполоханих баранів. Коли зайшла до приміщення, то побачила вівцематку, яка абортувала та у якої всі ноги були в ранах, а саме укусах, яка не була пригідна лікуванню та дорізанню на м`ясо. Коли вона обдивлялася стадо, то побачила барана, у якого на стегнах були прокуси та який потребував лікування. Третя вівцематка лежала під приміщенням та у якої були подрані ноги, яка помирала. Також пояснила, що коли вони заходили на подвір`я, то вона бачила застрелену собаку свою на вівчарку, проте вона її не оглядала. Крім цього пояснила, що не виключає те, що дані трамви вівця міг завдати собака, який лежав на подвір`ї ОСОБА_1 .
Заслухавши позивача, його представника, відповідача, допитавши свідків по даній справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що Ѕ частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належить на приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується копіями реєстраційного посвідчення, виданого начальником міжміським бюро технічної інвентаризації Задорожнім М.І., договору купівлі-продажу від 03.06.1988 року, укладеного між ОСОБА_20 та ОСОБА_1 , технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 інвентарний номер 131, реєстровий номер 2/121.
За адресою АДРЕСА_1 позивач, ОСОБА_1 , утримує підсобне господарство, а саме вирощує вівець романівської породи, що підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідків та не заперечується самим відповідачем.
Інша половину будинку належить відповідачу - ОСОБА_3 , та подвір`я позивача і відповідача огороджені між собою металевою сіткою. Даний факт підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідками та не заперечується самим відповідачем, а отже у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідно до акту обстеження, складеного 20.02.2019 року Оріхівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини та підписаним начальником ОРДЛВМ ОСОБА_21 , ветфельдшером ОРДЛВМ ОСОБА_9 , ОСОБА_1 до Оріхівської районної державної лікарні ветеринарної медицини 15.01.2019 року 0 09 год. 30 хв. ранку звернувся громадянин ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та утримує підсобне господарство за адресою: АДРЕСА_1 кількості 6 голів. З слів ОСОБА_1 його тварини були покусані сусідським собакою вніч з 13.01.2019 року на 14.01.2019 року. Прибувши на місце 15.01.2019 року о 10 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ,, ветфельдшером ОРДЛВМ ОСОБА_9 було виявлено вівцематку романівської породи, 3-х років, чорної масті з численними ушкодженнями: рвані рани задніх кінцівок, особливо стегон. Тварина не вставала, не могла приймати корм, не пила води. Внаслідок тяжких ушкоджень у тварини стався аборт, доказом цього було виявлено чотири мертві плоди та частина посліду. Зі слів власника, її строк окоту 10-15.02.2019 року. Ще один баран віком 6 місяців був з пошкодженням лівої задньої кінцівки, а саме рвані рани від покусу. Біля стіни лежала вівцематка з численними рваними ранами тулуб та кінцівок, тварина була вже мертва. Вік вівцематки 3 роки., романівської породи, чорної масті, була також кітна. Строк окоту - початок лютого місяця 2019 року. Приблизна вага кожної тварини - 60 кг. Лікувати вівцематку, яка обортувала, недоцільно через отримані численні травми, несумісні з життям. ІНФОРМАЦІЯ_1 через годину померла. ОСОБА_23 , віком 6 місяців, власник погодився лікувати, так як хотів розвести романівську породу ОСОБА_8 , для чого їх і придбав. 3 голови овець мали незначні пошкодження. Провівши клінічний огляд тварини, а саме барана, віком 6 місяців, було призначене лікування. Власник ОСОБА_1 придбавмедикаменти в ветеринарній аптеці за адресою: АДРЕСА_5 , на що додається чек. Також є чек на надання ветеринарних послуг, які було надано ветфельдшером ОРДЛВМ ОСОБА_9 тваринам, що належать громадянину ОСОБА_1 .
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.
Разом з тим згідно зі ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Наведені норми права свідчать про те, що у правовідносинах із відшкодування шкоди діє презумпція завдавача шкоди, яку має спростувати відповідач, а позивач не повинен доводити його вину.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Статтями 9 та 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що дозволяється утримувати домашніх тварин у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду доказів, які свідчили би, що шкода позивачу була заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу ОСОБА_1
Більш того, судом, під час судового розгляду, було встановлено, що саме собака, яка утримується відповідачем ОСОБА_3 , завдала тих матеріальних збитків, які позивач просить стягнути з відповідача.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить із наступного.
Згідно до довідки, наданої 25.03.2019 року директором Комунального підприємства «Оріхівський ринок» Оріхівської міської ради Запорізької області ОСОБА_24 . станом на 25 березня 2019 року середня ринкова вартість на овець і ягнят Романівської породи та їх м`ясо на Оріхівському ринку становить: 1. Вівцематки віком 3-х років - 5000,00 грн. за голову; 2. Барана віком від 6 місяців до 3-х років - 3000,00 грн. за голову; 3. Ягнята віком до 3-х місяців - 750,00 грн. за голову; 4. М`ясо (баранина) - від 90,00 грн. до 140,00 грн. за 1 кг.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.12.2016 року, укладеного між ОСОБА_25 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_25 три вівці у віці 3-х років по ціні 5000,00 грн. за голову, та барана віком 6 місяців за 3000,00 грн.
Також позивачем надано квитанцію № 7 до прибуткового ордера від 15.01.2019 року на суму 890,00 грн та фіскальний чек на суму 148,45 грн.
Аналізуючи зазначені докази, судом встановлено, що позивачем підтверджено понесені ним матеріальні збитки.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Частиною 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Заявляючи вимоги про стягнення моральної шкоди позивач посилалась на те, що в результаті цієї події він дуже сильно злякався і отримав сильний стрес, він розуміє, що лише завдяки випадку залишився живим після нападу собаки, бо якби там не опинилися мисливці зі зброєю наслідки могли бути фатальними, на теперішній час він відчуває значне погіршення стану свого здоров`я, ніж було раніше, постійно знаходиться в стані депресії, порушився сон, втрачено апетит, втрачено душевний спокій, з`явилися страшні сновидіння, собаки викликають у нього страх, від гавкоту будь-якої собаки він постійно лякається, що зводить до погіршення стану його психічного здоров`я, порушився звичайний ритм його життя, але належних та допустимих доказів, які підтверджують ці обставини суду не надав.
Разом з тим суд бере до уваги, що внаслідок даної події позивач, замість отримання прибутку від продажу ОСОБА_8 , змушений був витрачати свій час на відвідування правоохоронних органів, лікувальних закладів, витрачатися на придбання медикаментів для лікування ОСОБА_8 та доставку працівників лікарні для проведення медичних процедур тваринам, категоричне не визнання відповідачем своєї провини у ситуації, яка склалася, у зв`язку з чим позивачу довелося звертатися до суду задля захисту своїх порушених прав, що змінило звичний для нього перебіг життя та потребувало додаткових зусиль для організації його життя.
Враховуючи викладене та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Судові витрати понесені позивачем підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код № НОМЕР_2 , завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 11038 (одинадцять тисяч тридцять вісім) грн. 45 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код № НОМЕР_2 , суму сплаченого судового збору в розмірі 1408 грн. 67 коп. та судові витрати на правову допомогу у сумі 2577 грн. 41 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення виготовлений 23.09.2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області М.В. Смокович
