ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]
УХВАЛА
"24" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1363/19
Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини», Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське
до Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни, Київська область, м. Обухів
третя особа ОСОБА_1 - опікун ОСОБА_2 , м. Київ
про визнання договору недійсним
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни, Київська область, м. Обухів
до Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини», Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське
про визнання недійсним Договору оренди №250/215 від 22.04.2015 року, застосування односторонньої реституції та стягнення 131200,00 грн.
секретар судового засідання: О.О.Стаднік
представники :
від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Ю.І.Кобліков
від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Н.М. Лисич
від третьої особи - не з`явився
вільний слухач - ОСОБА_5
вільний слухач - ОСОБА_6
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини» б/н від 29.05.2019 року (вх.№1416/19 від 30.05.2019 року) до Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни, третя особа ОСОБА_1 - опікун ОСОБА_2 про визнання договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року недійсним.
Ухвалою суду від 14.06.2019 року позовну заяву прийнято то розгляду та відкрито провадження у справі №911/1363/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.07.2019 року.
До суду від третьої особи надійшли письмові пояснення б/н від 03.07.2019 року (вх. №13056/19 від 03.07.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2019 року.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н б/д (вх. №13338/19 від 08.07.2019 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання б/н від 09.07.2019 року (вх. №13403/19 від 09.07.2019 року) про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідач у відзиві заявив клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на поставлені у позовній заяві питання відповідно до ст. 90 ГПК України.
Позивач та третя особа належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.07.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач у судовому засіданні 09.07.2019 року подав клопотання про продовження строків підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 09.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 30.07.2019 року.
До суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява б/н від 08.07.2019 року (вх. №13326/19 від 08.07.2019 року) до Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини» про визнання недійсним Договору оренди №250/2015 від 22.04.2015 року, застосування односторонньої реституції та стягнення заборгованості в розмірі 131200,00 грн.
Ухвалою суду від 15.07.2019 року зустрічну позовну заяву б/н від 08.07.2019 року (вх. №13326/19 від 08.07.2019 року) залишено без руху.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 15.07.2019 року (вх. №13964/19 від 17.07.2019 року), в якій позивач заявив клопотання про зобов`язання відповідача надати відповіді на поставлені у позовній заяві питання відповідно до ст. 90 ГПК України.
До суду від третьої особи надійшли письмові пояснення б/н від 19.07.2019 року (вх. №14328/19 від 23.07.2019 року).
До суду від позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) надійшла заява б/н від 29.07.2019 року (вх. №14701/19 від 29.07.2019 року) про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Також, до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшли заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом б/н від 29.07.2019 року (вх. №14700/19 від 29.07.2019 року).
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) у судовому засіданні 30.07.2019 року повідомив, що ним не отримано подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом.
Згідно ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Перевіривши зустрічну позовну заяву б/н від 08.07.2019 року (вх. №13326/19 від 08.07.2019 року) Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни на предмет відповідності її змісту нормам Господарського процесуального кодексу України, cуд дійшов висновку, що обидва позови (первісний та зустрічний) взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин.
Ухвалою суду від 30.07.2019 року зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни до Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини» про визнання недійсним Договору оренди №250/215 від 22.04.2015 року, застосування односторонньої реституції та стягнення 131200,00 грн. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, а вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд справи відкладено на 24.09.2019 року.
До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 15.08.2019 року (вх. №15853/19 від 20.08.2019 року), в якому він проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити у його задоволенні.
До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 20.09.2019 року (вх. №18025/19 від 20.09.2019 року) про долучення до матеріалів справи заяви свідка.
До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 23.09.2019 року (вх. №18144/19 від 23.09.2019 року), в якій відповідач також зазначає про збільшення розміру позовних вимог за зустрічною позовною заявою.
Також, до суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява б/н від 23.09.2019 року (вх.№18145/19 від 23.09.2019 року) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (за первісним позовом) ОСОБА_4 . Подане клопотання обґрунтовано тим, що 23.09.2019 року між відповідачем за первісним позовом - ФОП Лисич Н.М . та ОСОБА_4 укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №1. Згідно п. 1.1. Договору №1 від 23.09.2019 року, первісний кредитор - ФОП Лисич Н.М. безоплатно відступає, а новий кредитор - Лисич О.В. приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за Договором оренди №365/2016 від 01.09.2016 року, укладеним між первісним кредитором та Спільним українсько-великобританським товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини».
Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 24.09.2019 року проти збільшення позовних вимог за зустрічним позовом заперечив, посилаючись на те, що згідно вимог чинного процесуального законодавства заява про збільшення позовних вимог оформлюється окремою заявою та має відповідати вимогам статті 46 ГПК України, в той час як згідно ст. 166 ГПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Також, представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (за первісним позовом) ОСОБА_4 , обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено у відповідності до вимог ст. 50 ГПК України на які права та обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення у даній справі, а також, з посиланням на порушення норм ст. 515 ЦК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України наділяє сторони у справах різними процесуальними правами та обов`язками, які вони можуть реалізувати при розгляді справ у судах. Так зокрема, позивач наділений правом подати у письмовій формі заяву про зміну позовних вимог, а саме про збільшення або зменшення їх розміру до закінчення підготовчого засідання.
Відповідно до ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Водночас, ст. 170 ГПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд також зазначає, що статтею 166 ГПК України встановлено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
Дослідивши викладені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) у відповіді на відзив обґрунтування, судом встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 46 ГПК України, оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог, викладена у тексті відповіді на відзив, не відповідає встановленій формі та подана без належного обґрунтування, а тому, не приймається судом до розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відмова в прийнятті до розгляду заяви відповідача (позивача за зустрічним позовом) про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом не позбавляє останнього права повторно звернутись до суду з оформленою належним чином з додержанням вимог процесуального законодавства письмовою заявою до закінчення підготовчого засідання у справі.
Відповідно до ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Розглянувши у судовому засіданні 24.09.2019 року заяву відповідача (позивача за зустрічним позовом) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (за первісним позовом) ОСОБА_4 , враховуючи умови укладеного Договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 від 23.09.2019 року, а також, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки такої особи, суд дійшов висновку про її задоволення.
Представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 24.09.2019 року подано клопотання №01-2038/03-03 від 23.09.2019 року (вх. №18198/19 від 24.09.2019 року) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проведення такої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. В обґрунтування поданого клопотання позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає наступне.
На підставі інформації щодо переходу права власності на орендоване майно, отриманої позивачем від відповідача, позивачем - Спільним українсько-великобританським товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» було розроблено проекти та підписано зі своєї сторони Додаткову угоду від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між ТОВ «Нива Переяславщини» і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (щодо дострокового припинення вказаного договору за згодою сторін) та Договір оренди №365/2016 від 01.09.2016 року між позивачем і відповідачем та акт приймання-передачі приміщення магазину до цього договору.
Третьою особою у справі - ОСОБА_1 , яка на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17.10.2017 року у справі №760/978/17 була опікуном ОСОБА_2 (орендодавцем за Договором оренди №250/2015 від 22.07.2015 року) до смерті останньої, було надано пояснення до справи б/н від 19.07.2019 року. У вказаних поясненнях третя особа, посилаючись на Медичний висновок лікарсько-консультативної комісії №17/3017 від 13.05.2016 року та Виписку із амбулаторної картки №220805 від 06.05.2016 року, зазначила, що ОСОБА_2 з березня 2012 року перебувала під постійним наглядом своєї доньки ОСОБА_1 та фактично проживала з нею однією сім`єю, а тому, ОСОБА_2 не могла підписати Додаткову угоду від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між нею і позивачем.
Тому, позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що з`ясування обставин справжності підпису ОСОБА_2 в Додатковій угоді від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року має суттєве значення для вирішення спору у даній справі, оскільки саме укладення вказаної Додаткової угоди стало передумовою для укладення оспорюваного правочину - Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року. Крім того, позивач просить відповідача надати оригінали Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року з актом приймання-передачі, Додаткової угоди від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року.
Судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є визнання Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року, укладеного між Спільним українсько-великобританським Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» та Фізичною особою-підприємцем Лисич Н.М. недійсним, з підстав, передбачених ст. 230 Цивільного кодексу України (вчинення правочину під впливом обману).
Як зазначає позивач в первісній позовні заяві, на підставі недостовірної інформації, отриманої позивачем від Лисич Н.М. щодо переходу права власності на орендоване майно, Спільним українсько-великобританським Товариством з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» розроблено проекти та підписано зі своєї сторони Додаткову угоду від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між позивачем і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (щодо дострокового припинення вказаного договору за згодою сторін) та Договір оренди №365/2016 від 01.09.2016 року між позивачем і відповідачем з актом приймання-передачі приміщення магазину до цього договору.
Третьою особою у справі - ОСОБА_1 , яка на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17.10.2017 року у справі №760/978/17 була опікуном ОСОБА_2 до смерті останньої, до суду надіслано письмові пояснення б/н від 19.07.2019 року (вх. №14328/19 від 23.07.2019 року). У вказаних поясненнях третя особа, посилаючись на Медичний висновок лікарсько-консультативної комісії №17/3017 від 13.05.2016 року та Виписку із амбулаторної картки №220805 від 06.05.2016 року, зазначає, що ОСОБА_2 з березня 2012 року перебувала під постійним наглядом своєї доньки ОСОБА_1 та фактично проживала з нею однією сім`єю. Враховуючи зазначене, третя особа стверджує, що ОСОБА_2 не могла підписати Додаткову угоду від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між нею і позивачем. Третя особа зазначає, що підпис на Додатковій угоді від 31.08.2016 року не належить ОСОБА_2 , а фактично належить відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Лисич Н.М, а також вказує, що підписи від імені ОСОБА_2 на Додатковій угоді від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між позивачем і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, та акті приймання-передачі приміщення в оренду до Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року виконані Лисич Наталією Миколаївною .
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний правочин - Договір оренди №365/2016 від 01.09.2016 року укладено між позивачем та відповідачем у зв`язку із переходом до відповідача права власності на орендоване позивачем майно, передумовою чого стало дострокове припинення Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ФОП ОСОБА_2 , на підставі додаткової угоди від 31.08.2016 року.
У поданому клопотанні №01-2038/03-03 від 23.09.2019 року (вх. №18198/19 від 24.09.2019 року) про призначення судової почеркознавчої експертизи документів, позивач зазначає, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме вирішення питання про справжність підпису ОСОБА_2 в Додатковій угоді від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» та ФОП ОСОБА_2 , враховуючи заперечення третьої особи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Зазначені обставини, як вказує позивач, можуть бути підтверджені висновком експерта у відповідній галузі. При цьому, позивач зазначив, що гарантує оплату вартості експертизи.
У судовому засіданні 24.09.2019 року у відповідача відібрано умовно-вільні зразки підпису, необхідні для проведення почеркознавчої експертизи документів.
В той же час, суд зазначає, що обставини щодо підроблення підпису на Додатковій угоді від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року можуть бути встановлені в ході розгляду справи №911/1363/19, шляхом проведення відповідної почеркознавчої експертизи підроблення підпису, у відповідності до інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5.
Таким чином, з метою повного та всебічного розгляду справи, з урахуванням необхідності встановлення обставин, що мають істотне значення при розгляді даної справи, у зв`язку з необхідністю застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, суд вважає за необхідне призначити судову почеркознавчу експертизу документів у справі №911/1363/19.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. №53/5998, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи, тощо).
В п. 1.2. розділу 1 Інструкції наведений орієнтовний перелік вирішуваних питань при проведенні почеркознавчої експертизи, зокрема, чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі певною особою; чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) однією особою; чи виконано підпис від імені особи у документі тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою.
Як визначено п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв`язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням даної експертизи.
Згідно з п. 1.4. розділу 1 Інструкції, у разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо), як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Пунктом 1.8. розділу 1 Інструкції визначено, що як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява N 61679/00) від 1 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Витрати, пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи документів у справі №911/1363/19 суд покладає на позивача (відповідача за зустрічним позовом).
Позивач у поданому клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи також просив суд витребувати у відповідача - ФОП Лисич Н.М. оригінал Додаткової угоди від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ФОП ОСОБА_2 , оригінал Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ФОП Лисич Н.М., оригінал Акту приймання-передачі магазину в оренду від 01.09.2016 року до Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ФОП Лисич Н.М. Також, витребувати у Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області оригінал заяви про видачу паспорта (форма №1) підписаної ОСОБА_2 .
Приписами ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
У клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи позивач просить доручити проведення експертизи у справі Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
За таких обставин, враховуючи викладене, а також відсутність заперечень учасників справи стосовно установи, якій буде доручено проведення експертизи, суд вважає за необхідне призначити у справі судову почеркознавчу експертизу документу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4).
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Керуючись ст.ст. 81, 99, 100, 102, 177, 182, 183, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відповідно до ст. 50 ГПК України, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
2.Призначити у справі №911/1363/19 судову почеркознавчу експертизу документа, а саме, Додаткової угоди від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року.
3. Проведення судової почеркознавчої експертизи документа у справі №911/1363/19 доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4).
4.Винести на вирішення судової почеркознавчої експертизи документа у справі №911/1363/19 наступні питання:
- чи виконано підпис на Додатковій угоді від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року зі сторони орендодавця ФОП ОСОБА_2 тією особою від імені якої його зазначено?
- чи належить підпис, виконаний від імені ФОП ОСОБА_2 в Додатковій угоді від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, а саме, у розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» зі сторони Орендодавця біля прізвища та ініціалів ФОП ОСОБА_2 ФОП Лисич Наталії Миколаївні?
- якщо підпис виконано не ФОП ОСОБА_2 , необхідно встановити, з наслідуванням чи без наслідування підпису ФОП ОСОБА_2 виконано підпис на Додатковій угоді від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року?
5. Зобов`язати відповідача (позивача за зустрічним позовом) надати Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи оригінали та належним чином засвідчені копії Додаткової угоди від 31.08.2016 року до Договору оренди №250/2015 від 22.07.2015 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ФОП ОСОБА_2 , Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ФОП Лисич Н .М., Акту приймання-передачі магазину в оренду від 01.09.2016 року до Договору оренди №365/2016 від 01.09.2016 року, укладеного між СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ФОП Лисич Н.М. ; вільні зразки підпису, а саме, оригінали документів, на яких містяться підписи, достовірно виконані відповідачем до відкриття провадження у даній справі і не пов`язані з її обставинами.
6. Зобов`язати третю особу - ОСОБА_1 надати Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи вільні зразки підпису, а саме, оригінали документів, на яких містяться підписи, достовірно виконані ОСОБА_2 до відкриття провадження у даній справі і не пов`язані з її обставинами.
7. Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з проведенням судової почеркознавчої експертизи документа, витребувати у Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) оригінал та належним чином засвідчену копію заяви про видачу паспорта (форма №1) підписаної ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; паспорт серія НОМЕР_3 виданий Обухівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 26.06.2002 року).
8. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини».
9. Провадження у справі №911/1363/19 зупинити до отримання висновків експертів.
10. У відповідності до ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
11. Зобов`язати позивача невідкладно та в повному обсязі забезпечити оплату вартості експертизи.
12. Роз`яснити позивачу, що у разі відмови чи ухилення від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи у визначені експертною установою строки та поверненням у зв`язку з цим справи експертною установою без надання висновку експерта, господарський суд буде розглядати справу на підставі наявних доказів.
13. Матеріали справи №911/1363/19 надіслати Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4) для проведення судової почеркознавчої експертизи документа.
14. Повідомити сторони, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15. По закінченню експертизи висновок експерта подати Господарському суду Київської області разом з матеріалами справи № 911/1363/19.
16. Попередити сторони, що згідно ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
17. Копію ухвали направити учасникам справи та Центральному міжрегіональному управлінню ДМС у м. Києві та Київській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 27.09.2019 року.
Суддя Д.Г. Заєць
