УХВАЛА
07 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1363/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий), Кропивна Л.В., Майданевич А.Г.)
та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 (суддя Заєць Д.Г.) в частині відмови у задоволенні зустрічного позову
у справі № 911/1363/19
за первісним позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини»
до Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 - опікуна ОСОБА_2 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,
про визнання договору недійсним,
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни
до Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Переяславщини»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 - опікуна ОСОБА_2 ,
про визнання недійсним договору оренди від 22.04.2015 № 250/215 і стягнення заборгованості у розмірі 264 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
09.03.2021 Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Лисич Н.М. подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 1901.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у справі № 911/1363/19.
Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.
У касаційній скарзі ФОП Лисич Н.М. обґрунтовує, в чому, на її думку, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень, зазначаючи, що підставами касаційного оскарження цих рішень є наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК (ст. 3 касаційної скарги).
Разом із цим, ФОП Лисич Н.М. за змістом касаційної скарги неодноразово зазначає про обставини, наведені у частині 3 статті 310 ГПК, які можуть підпадати під наявність випадку для касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК.
Ураховуючи зазначене, ФОП Лисич Н.М. слід уточнити підстави, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК, з яких подається касаційна скарга у справі №911/1363/19.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини 4 статті 6 цього Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Із огляду на вимоги ФОП Лисич Н.М., ураховуючи положення Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги скаржникові належало сплатити судовий збір у розмірі 11 762,00 грн.
Натомість до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору від 09.03.2021 на суму 3 842,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж установлений законом.
Отже, скаржникові слід доплатити судовий збір у розмірі 7 920,00 грн і надати Суду оригінал документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу ФОП Лисич Н.М. оформлено з порушенням вимог, установлених пунктом 5 частини 2, пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом уточнення підстав, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК, з яких подається касаційна скарга у справі № 911/1363/19, а також надання документа, що підтверджує доплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисич Наталії Миколаївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у справі № 911/1363/19 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцеві Лисич Наталії Миколаївні строк для усунення недоліків цієї скарги до 06.05.2021.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. С. Берднік
