У Х В А Л А
про відмову у відкриття провадження
12 листопада 2019 року м. Переяслав
Переяслав -Хмельницький міськрайонний суд Київської області, в складі судді Реви О.І., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» про встановлення факту розповсюдження недостовірної інформації, -
В С Т А Н О В И В:
Представник заявника - адвокат Прилуцька Н.М. звернулась до суду з заявою про встановлення факту розповсюдження недостовірної інформації відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» та спростувати її, яка поширена на сайті https://stopcor.org/, а саме за посиланнями:
1.1.ІНФОРМАЦІЯ_1 13 грудня 2018 року розміщено наступний текст:
«...Іншими словами, мешканці села Велика Каратуль через діяльність норкової ферми змушені пити отруйну воду . ...».
1.2. ІНФОРМАЦІЯ_2/ 06 грудня 2018 розміщено наступний текст:
«Знімальна група «СтопКору» відвідала село Велика Каратуль, що на Київщині. Звідси до столиці усього 100 кілометрів. Та умови, в яких тут живуть, далекі від європейських: «Жителі села підозрюють, що тутешня норкова ферма «Вікінг» працює із порушеннями та приховує справжню кількість гризунів. Тому люди звернулися до « СтопКору », аби журналісти допомогли з`ясувати правду.
Отже, як побачила знімальна група «СтопКору», поки місцевим від ферми одна морока. Тому люди й звернулися до контролюючих і правоохоронних органів з проханням залучити фахівців та перевірити ферму....».
1.3.ІНФОРМАЦІЯ_3/ 07 грудня 2018 розміщено наступний текст:
«...Тим часом на Київщині навколо норкової ферми «Вікінг» розгортається скандал. Але цього разу на сполох б`ють не зоозахисники, а екологи та місцеві. Підприємство в селі Велика Каратуль запустили ще шість років тому. І це - запевняють селяни - поступово позначилося і на якості води, і на повітрі. Неприємного запаху тутешня вода ще не має, але псуватися точно почала - кажуть місцеві. І для пиття змушені купувати воду в пляшках.
А щодо якості повітря ? за офіційними висновками експертів Інституту громадського здоров`я ім. Марзєєва, у повітрі перевищено вміст метилмеркаптану. Це газ, який небезпечний при вдиханні, ковтанні, попаданні на шкіру.
Основними чинниками негативної ситуації стаю, по-перше, розміщення комплексу із порушенням санітарно-захисної зони, в безпосередній близькості до селянських садиб, подруге, недотримання проектних показників, по-третє, мінімізація витрат на устаткування та пристрої, які зменшують негативний вплив на людей та довкілля....».
1.4.https://stopcor.org/voda-zabrudnena-fekaliyami-tisyachi-norok-po-toy-bik-hutrovoyi-fermi-na-kiyivshhini/ 05 грудня 2018 року розміщено наступний текст:
«Норкову ферму «Вікінг» у селі Велика Каратуль, що у 100 км від столиці, запустили ще шість років тому. І це ? запевняють місцеві ? поступово позначилося і на якості води, і на повітрі. Журналісти «СтопКору» вирішили уважно вивчити всю інформацію, яка є у відкритих джерелах про цей об`єкт. І побачили певні розбіжності.
Зверніть увагу на ці цифри. За офіційною інформацією, на фермі стоїть 72 шеди. Це такі видовжені дерев`яні ангари, в яких знаходяться клітки з норками. А тепер дивимось Гугл мапу. Журналісти порахували - шедів на третину більше - 103. Тож команда «СтопКору» знову вирушила у Каратуль. І оскільки на саме підприємство журналістів не пускають - знімальна група вирішили обстежити територію навкруги.
« Ми пройшли всього лиш двісті метрів вздовж паркану норкової ферми «Вікінг» і натрапили на ось таку доволі таки велику ділянку, розміром приблизно двадцять п`ять на двадцять п`ять метрів, яка просто випалена рідкими відходами від життєдіяльності норок....».
1.5. ІНФОРМАЦІЯ_4/ 04 грудня 2018 року розміщено наступний текст:
«Всього десять кроків відділяють перші житлові будинки від норкової ферми «Вікінг». Хоча за нормами має бути мінімум триста метрів та декілька рядів дерев. І це далеко не єдина проблема, яка бентежить тутешніх мешканців. Тож «СтопКор» вирішив приїхати і розібратися.
Аби з`ясувати, наскільки масштабною є проблема - команда «СтопКору» ініціювалазбори села. І на подив знімальної групи, майже усі одностайно вигукували, що ферма їм ніколи не заважала.
А чому вони так говорили - журналісти дізналися вже після зібрання. Дивіться самі - по закінченню люди не розходяться по домівках, а... організовано сідають у автобуси. Виявилося, що всі вони - працівники звіроферми, яких керівництво відлучило від робочого процесу та привезло, як масовку, на свій захист....»
1.6. ІНФОРМАЦІЯ_5/ 03 грудня 2018 року розміщено наступний текст:
«...Окрім того, фермерські господарства ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» та ТОВ «Тіволі Фюр» відходи життєдіяльності складують на полях поблизу територій звірівницьких комплексів, створюючи нестерпні умови для проживання місцевих жителів через постійний сморід, засмічуючи ґрунти та завдаючи їм непоправної шкоди тощо.
Також останніми здійснюються викиди в атмосферне повітря з порушенням гранично допустимих норм, що підтверджено спеціалістами ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва».
Крім того, здійснюється забруднення ґрунтових вод внаслідок потрапляння у ґрунти хімічних речовин, які використовуються для обробки шкур, та інших шкідливих речовин від діяльності ферм....».
1.7ІНФОРМАЦІЯ_6/ 14 листопада 2018 року розміщено текст наступного змісту:
«До правозахисного департаменту «Стоп Корупції» надійшли скарги від мешканців села Велика Каратуль, що на Київщині. Люди жалілись на норкову ферму «Вікінг», яка розташована в 10-ти метрах від крайньої вулиці села й планує розбудовуватись.
Виявилось, що від ферми стоїть сморід на все село, норки душать курей селян, а якість води через відходи з підприємства значно погіршилась. Через це люди змушені купувати воду в пляшках і витрачати свої гроші, щоб не захворіти.
Раніше керівництво ферми планувало підписати договір про співпрацю з місцевою владою. За умовами договору, щорічно сільський бюджет мав поповнюватись на 1 мільйон гривень. Однак з невідомих причин документи підписані не були, а ферма почала розбудовуватись.
Правозахисники «СтопКору» провели в селі громадську приймальню, щоб з`ясувати, чи є дійсно порушення в діяльності господарства.
Люди приходили й розповідали про трупний сморід в селі, однак потім на збори селян приїхали три автобуси, найняті коштом підприємства з працівниками, які почали активно захищати інтереси ферми.... ».
А також представник заявника просить встановити факт розповсюдження недостовірної інформації відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» та спростувати її, яка поширена на сторінці каналу youtube під назвою «Стоп Корупції», адреса головної сторінки:
ІНФОРМАЦІЯ_7 а саме за посиланнями:
2.1НОМЕР_1:
54 секунда:
«...Всього десять кроків відділяють перші житлові будинки від норкової ферми «Вікінг». Хоча за нормами має бути мінімум триста метрів та декілька рядів дерев... »;
1 хвилина 25 секунда:
«... Та умови,в яких тут живуть, далекі від європейських: «Жителі села підозрюють, що тутешня норкова ферма «Вікінг» працює із порушеннями та приховує справжню кількість гризунів... »;
3 хвилина 53 секунда:
«...Ми пройшли всього лиш двісті метрів вздовж паркану норкової ферми «Вікінг» і натрапили на ось таку доволі таки велику ділянку, розміром приблизно двадцять п`ять на двадцять п`ять метрів, яка просто випалена рідкими відходами від життєдіяльності норок.. »;
5 хвилина 24 секунда:
«…А щодо якості повітря - за офіційними висновками експертів Інституту громадського здоров`я ім. Марзєєва, у повітрі перевищено вміст метилмеркаптану. Це газ, який небезпечний при вдиханні, ковтанні, попаданні на шкіру... »;
5 хвилина 55 секунда:
«...Хижі тварини, що тікають з ферми нищать свійських тварин... »;
2.2НОМЕР_2:
3 хвилина 20 секунда:
«...Йшлося про Норкову ферму «Вікінг», що на Київщині, діяльність якої негативно впливає на життя місцевих... »
3 хвилина 27 секунда:
«...Іншими словами, мешканці села Велика Каратуль через діяльність норкової ферми змушені пити отруйну воду...».
Зі змісту заяви вбачається, що представник заявника посилається на те, що встановити автора зазначених вище публікацій та відео сюжетів, у яких міститься недостовірна інформація стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» та власника сайтів, на яких розповсюджено таку інформацію, не вдалося, а тому відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 277 ЦПК України, заінтересована особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами визначеними розділом ІV ЦПК України. Враховуючи, що Господарський процесуальний кодекс України не містить права на звернення до суду із заявою у порядку окремого провадження і таке право прямо визначено Цивільним процесуальним кодексом України, то дана справа підлягає розгляду загальним місцевим судом за правилами цивільного судочинства.
Ознайомившись та проаналізувавши матеріали заявипро встановлення факту розповсюдження недостовірної інформації, судом встановлено, що по даній справі провадження не може бути відкрито, в зв`язку з наявними обставинами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. 315 та ст. 316 ЦПК України, та з такими роз?ясненнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що передбачено ч. 2 ст. 315 ЦПК України.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту розповсюдження недостовірної інформації та її спростування в порядку окремого провадження, представник заявника посилається на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію невідома.
Відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
В даному випадку заявником є товариство з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг», тобто юридична особа, яка вважає, що її право порушено.
Юридичні особи та фізичні особи ? підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, що врегульовано ст. 4 ГПК України.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 ГПК України, за змістом п. 14 ч. 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України передбачено тільки один випадок відмови у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, ? залишає заяву без розгляду.
З огляду на зміст ст. 316 ЦПК України визначена підсудність справ, що підлягають розгляду судом в порядку ст. 315 ЦПК України. Дана норма передбачає звернення до суду загальної юрисдикції фізичними особами з відповідними заявами, а не юридичними, якою є заявник.
Окрім того, з огляду на зміст заяви вбачається, що поширювач інформації, яку заявник вважає недостовірною, не встановлений саме ним, а не встановлений взагалі. Посилання на заявника на те, що реєстратор доменного імені stopcor. org знаходиться в США, свідчить про наявність такої особи - поширювача інформації.
Спори про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою, відповідно до ст. 20 ГПК України підсудні господарським судам.
Таким чином, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а з відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про застосування п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, яким передбачено, що якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» про встановлення факту розповсюдження недостовірної інформації.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя
О. І. Рева