Ухвала
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 569/11865/16-ц
провадження № 61-18995св18
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду:
Червинської М. Є. (суддя - доповідач), Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. І.,
розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», ОСОБА_2 про визнання поруки такою, що припинена, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Бучко Т. М. від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Боймиструка С. В., Шимківа С. С., від 15 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк» (далі - ТОВ «БМ Банк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк»), ОСОБА_2 про визнання поруки такою, що припинена.
Позовна заява мотивована тим, що 12 лютого 2008 року між ТОВ «БМ Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 10/2/120208, за умовами якого банк надав останній кредит в розмірі 170 000, 00 дол. США на придбання нерухомості зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами, із кінцевим терміном повернення не пізніше 11 лютого 2033 року. Цього ж дня, на забезпечення виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором між ТОВ «БМ Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 10/2/120208/2, за умовами якого позивач зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання нею зобов`язання за кредитним договором.
29 січня 2014 року банк надіслав ОСОБА_2 повідомлення про наявність у неї заборгованості за простроченими платежами за кредитом у розмірі 4 486,10 дол. США з вимогою негайно, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення, погасити заборгованість. У подальшому 18 червня 2014 року банк надіслав ОСОБА_2 вимогу про те, що, починаючи з 30 квітня 2014 року, вона порушує умови кредитного договору та вимагав погасити заборгованість у розмірі 2 680, 53 дол. США. Проте банк не пред`явив у судовому порядку вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням.
Таким чином, позивач вважає, що його порука за договором від 12 лютого 2008 року № 10/2/120208/2 є припиненою згідно з приписами частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Також позивач посилався на те, що банк в односторонньому порядку здійснив підвищення відсоткової ставки за кредитом з 13 % до 14 % річних, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності ОСОБА_1 як поручителя, а тому на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позивач просить визнати поруку такою, що припинена, оскільки збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненою поруку, встановлену договором поруки № 10/2/120208/2 від 12 лютого 2008 року, укладеним між ТОВ «БМ Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зміна умов кредитного договору щодо збільшення обсягу та підстав відповідальності позичальника, зокрема збільшення процентної ставки за кредитним договором, відбулась без згоди поручителя, що є підставою для припинення поруки відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Крім того, установивши, що банком не пред`явлено до позивача як до поручителя вимогу про виконання зобов`язання за договором поруки в межах строку її дії, суд дійшов висновку припинення поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «БМ Банк» відхилено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки без згоди поручителя було збільшено процентну ставку за кредитним договором, то висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для припинення поруки відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідають вимогам закону.
У липні 2017 року ПАТ «БМ Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що зміни строку виконання основного зобов`язання не відбулося, оскільки повідомлення про дострокове припинення зобов`язань та вимоги про сплату всієї суми заборгованості відсутні, а тому судами неправильно застосовано приписи частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Щодо відсутності підстав для визнання поруки припиненою відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заявник зазначає, що дії банку стосовно зміни 05 листопада 2008 року відсоткової ставки за кредитним договором визнані неправомірними рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2012 року у справі № 1715/16346/12, а тому відсоткова ставка залишилась у розмірі, визначеному у кредитному договорі.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі; витребувано цивільну справу № 569/11865/16-ц з Рівненського міського суду Рівненської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.
30 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав вказану справу на розгляд Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала суду мотивована тим, що у різних палатах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду існує наявність різного підходу вважати поруку припиненою на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя за наявності ухвалення рішення суду в іншому судовому провадженні про визнання неправомірними дії банку щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором.
Так, у справі, яка переглядається, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що обсяг відповідальності поручителя був збільшений у зв`язку із підвищенням кредитором процентної ставки без його згоди і даний факт встановлений рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2012 року у справі № 1715/16346/12.
При цьому, вирішуючи спір за подібних обставин, суд вищої інстанції прийняв інше за змістом судове рішення.
Так, у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 569/13983/16-ц (провадження № 61-30238св18) зроблено правовий висновок про те, що рішення банку про збільшення відсоткової ставки не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2012 року у справі № 1715/16346/12 встановлено недійсність підвищення банком відсоткової ставки, тому на момент звернення до суду з позовом про припинення поруки обсяг відповідальності поручителя перед кредитором не збільшився, а отже, права поручителя у цьому випадку не є порушеними. Колегія суддів зробила висновок про те, що правоприпиняючим фактом у таких правовідносинах є не прийняття певного рішення банком (про намір збільшити відсоткову ставку за кредитом), а збільшення обсягу відповідальності поручителя, що мало відбутися на підставі чинного правочину за умови відсутності ознак неправомірності в діях банку. Тому обсяг відповідальності поручителя за кредитним договором не збільшився, а тому відсутні правові підстави для застосування частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо припинення поруки.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга ПАТ «БМ Банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 червня 2017 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у спрощеному провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», ОСОБА_2 про визнання поруки такою, що припинена, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Бучко Т. М. від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Боймиструка С. В., Шимківа С. С., від 15 червня 2017 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:В. С. Висоцька Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников
В. М. Сімоненко
