Провадження №2-а/155/21/19
Справа №155/401/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді – Адамчук Г.М.,
за участю секретаря судового засідання – Ревуцької М.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону УПП у Волинській області Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича, Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –
ВСТАНОВИВ:
12 квітня 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою інспектора роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенанта поліції Онищука Романа Леонідовича серії НК №320503 від 03 квітня 2019 року на нього було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП в розмірі 425 гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, позивач 03 квітня 2019 року о 14 годині 50 хвилин, в місті Луцьку по вулиці Європейській Волинської області, керував автомобілем Hyundai Santa Fe, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі та не пред`явив для перевірки поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив ПДР України. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною і необґрунтованою, як такою, що не відображає дійсних обставин справи та з грубим порушенням чинного законодавства.
Зокрема, позивач у своєму позові зазначає, що працівник поліції зупинив його автомобіль безпідставно, оскільки будь-яких порушень ПДР він не допускав. Зупинка ж його автомобіля була зумовлена виключно з метою перевірки документів, оскільки автомобіль на той час був на іноземній реєстрації. З огляду на це, вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП незаконною у зв`язку з чим просить скасувати постанову серії НК №320503 від 03 квітня 2019 року.
Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, однак в своїй заяві до суду просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач, ОСОБА_2 Р. ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив на позовну заяву в якому позову не взнав, вважає, що позивача було правомірно та на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача, Департаменту патрульної поліції, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань не подавав.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справи та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини, а саме, що інспектор роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенант поліції Онищук Р.Л. виніс щодо ОСОБА_1 постанову серії НК №320503 від 03 квітня 2019 року, відповідно до якої притягнув останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у розмірі 425,00 гривень за те, що він 03 квітня 2019 року о 14 годині 50 хвилин, в місті Луцьку по вулиці Європейській Волинської області, керував автомобілем Hyundai Santa Fe, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі та не пред`явив для перевірки поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив ПДР України (а.с.9).
Слід зазначити, що відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Відповідно до вимог п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Право для витребування полісу відповідним підрозділом Національної поліції у водія транспортного засобу виникає за наявності двох виключних випадків, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху; при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Отже вимозі працівника поліції щодо пред`явлення для перевірки поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язково має передувати порушення водієм ПДР, скоєння дорожньо-транспортної пригоди або інші підстави, передбачені вищезазначеною статтею Закону.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року в адміністративній справі №686/11314/17, яка в силу приписів ст.242 КАС України є обов`язковою для суду.
Зі змісту спірної постанови вбачається, що в ній міститься лише посилання на порушення позивачем вимог п.2.1 «ґ» ПДР України, зокрема, відсутність та не пред`явлення для перевірки поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вчинення позивачем будь-якого іншого правопорушення даною постановою встановлено не було.
Положення п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліцейському зупинити транспортний засіб у випадку наявності інформації, яка зокрема свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення.
Отже вказана підстава для зупинки транспортного засобу передбачає те, що, по-перше, мало місце адміністративне правопорушення (як реальний факт, а не можливо вчинене), по-друге, у поліцейського наявна інформація про причетність водія до вчинення такого адміністративного правопорушення.
Проте відповідачі, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не надали доказів про порушення позивачем ПДР України, не кваліфікувала його дії за відповідною статтею КУпАП та не надали доказів щодо правомірності прийнятого рішення.
Позивач в своєму позові зазначає, що він після зупинки його транспортного засобу попросив інспектора пояснити причину зупинки, зокрема, на предмет того, які вимоги ПДР України ним було порушено. Однак, відповідач в розмові з позивачем визнав, що останній не порушував ПДР України, а зупинка його транспортного засобу обумовлена лише звичайною перевіркою документів і дані обставини жодним із відповідачів в ході судового розгляду спростовано не було.
З огляду на викладене, вбачається, що транспортний засіб під керуванням позивача був зупинений без достатніх правових підстав, у зв`язку з чим вимога поліцейського пред`явити документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, не могла бути правомірною.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею ст.286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю, оскільки в судовому засіданні доведено, що постанова є протиправною, винесена уповноваженою особою без дотримання правил чинного законодавства. Відповідачі не надали доказів щодо правомірності прийнятого рішення відносно позивача. Відтак постанова підлягає до скасування, а справа про адміністративне правопорушення до закриття.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 55 Конституції України, ст.ст.126, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 6, 7, 9, 19, 20, 77, 78, 90, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, –
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону УПП у Волинській області Департаменту патрульної поліції Онищука Романа Леонідовича, Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.
Визнати постанову інспектора роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенанта поліції Онищука Романа Леонідовича серії НК №320503 від 03 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотирьохсот двадцяти п`яти) гривень протиправною.
Скасувати постанову інспектора роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенанта поліції Онищука Романа Леонідовича серії НК №320503 від 03 квітня 2019 року та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 05 грудня 1996 року Горохівським РВ УМВС України в Волинській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач інспектор роти №3 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенант поліції Онищук Роман Леонідович, місце знаходження: місто Луцьк, вулиця Залізнична, 15 Волинської області.
Відповідач Департамент патрульної поліції, місце знаходження місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3.
Головуючий /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя Горохівського районного суду Адамчук Г.М.
