ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2019 р. Справа№ 910/3301/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 02.12.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2019
у справі № 910/3301/18 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом ОСОБА_2
до 1. Приватного підприємства "Сансет"
2. ОСОБА_3
` 3. ОСОБА_1
4. ОСОБА_4
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу корпоративних прав,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу зустрічного позову відмовлено та повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою після закінчення призначеного судом строку на подання відзиву.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/3301/18 скасувати та направити зустрічну позовну заяву на розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Скаржник стверджує, що пропустив строк подачі зустрічного позову у зв`язку з зупиненням провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи та призначенням повторної експертизи.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справу № 910/3301/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/3301/18 та справу призначено до розгляду на 02.11.2019.
Явка представників сторін
02.12.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Гойхманом Йосиповичем Ароновичем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, та враховуючи відсутність заперечень представника позивача за первісним позовом про розгляд справи у його відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні апеляційної інстанції 02.12.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
ОСОБА _2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Сансет", ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу корпоративних прав.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не виявляв своє волевиявлення до відчуження частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Сансет" і договір купівлі-продажу від 30.12.2015 не підписував. Отже, на думку позивача, оспорювані правочини суперечать приписам чинного законодавства, що підставою для визнання останніх недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі на 18.04.2018. Запропоновано відповідачам у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву.
17.04.2018 відповідач-3 подав до Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 призначено повторну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинено провадження у справі.
16.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем корпоративних прав на Приватне підприємство "Сансет".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу зустрічного позову відмовлено та повернуто зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини 1 статті 42); учасники справи зобов`язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частинами 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу .
Таким чином, з урахуванням викладених норм права зустрічну позовну заяву відповідач-3 мав право подати у строк, встановлений судом, який не може бути меншим, ніж п`ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2018 відповідач-3 подав до Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву.
Згідно з частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З матеріалів справи видно та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 зустрічна позовна заява подана 16.09.2019 (згідно штемпелю на першому аркуші зустрічної позовної заяви), тобто з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення зустрічного позову за нормами частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов правильного та обґрунтованого висновоку про повернення зустрічної позовної заяви з підстав недодержання заявником строків на вчинення відповідної дії.
Звертаючись із зустрічним позовом до суду, відповідач-3 просив суд поновити строк на подання зустрічного позову.
Відповідно до приписів частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд першої інстанції зазначив, що посилання ОСОБА_1 на пропуск строку для звернення з зустрічним позовом через зупинення провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи та призначення повторної експертизи є безпідставним, оскільки зупинення провадження у справі не вказує на поважність причин пропуску строку для звернення до суду із зустрічним позовом. Крім того, місцевий господарський суд зауважив, що зупинення провадження у справі мало місце вже після закінчення строку для подання зустрічного позову.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановилено, що відповідач-3 в обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову не зазначив поважної причини, яка б свідчила про неможливість подати зустрічний позов вчасно.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову без зазначення заявником поважної причини пропуску строку на його подання, задоволенню не підлягає.
Крім того, колегія суддів зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.
За таких обставин, з урахуванням з`ясованих судом першої інстанції обставин та наведених ним мотивів, недодержанням ОСОБА_1 строків на подання зустрічної позовної заяви, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви згідно ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача-3 права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.
Аналогічні правові висновки наведені у Постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми чинного законодавства, у зв`язку з чим, правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 255, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/3301/18 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/3301/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 281-285 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.12.2019.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко
