ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2019
м. Дніпро
Справа № 904/3405/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Іскович К.В.
за позовом Обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 5 286 985,75 грн.
Представники :
від позивача: не з`явивися;
від відповідача: Тищенко Т.А., довіреність № 31 від 14.01.2019.
СУТЬ СПОРУ:
Обласне комунальне підприємство "Електромережі-Південне" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення 8 708 607,78 грн., з яких: 5 643 524,04 грн. - основний борг, 1 506 142,99 грн. - пеня, 298 952,47 грн. - 3% річних, 1 259 988,28 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 99С від 12.04.2010 в частині оплати витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання.
Ухвалою суду від 07.08.2019 позовну заяву Обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" № б/н від 06.08.2019 залишено без руху. У задоволенні клопотання Обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Запропоновано Обласному комунальному підприємству "Електромережі-Південне" усунути недоліки позовної заяви № б/н від 06.08.2019 шляхом подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у розмірі 130 629,12 грн. у строк до 21.08.2019 включно.
20.08.2019 до господарського суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду квитанцію № 3035151005 від 20.08.2019 про сплату судового збору у розмірі 130 629,12 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.09.2019.
06.09.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що із змісту позовної заяви вбачається, що рахунки на оплату витрат за спільне користування технологічними електричними мережами у 2014 році були виставлені 30.01.2015 та повторно 18.08.2015. Відповідач вважає, що позивачем пропущені строки позовної давності для звернення з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 3 324 164,04 грн. за 2014 р. та нарахованих на цю заборгованість санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань у сумі 1 962 821,71 грн. Зі спливом позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна давність спливає і до додаткової вимоги (стягнення неустойки). Відтак, зі спливом позовної давності щодо вимоги про стягнення відшкодування витрат за спільне використання електричних технологічних мереж за 2014 рік, сплила позовна давність і відносно позовних вимог щодо стягнення нарахованих на цю заборгованість санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань у сумі 1 962 821,71 грн. Наявність заборгованості за спільне використання технологічних електричних мереж у 2014 році позивач підтверджує кошторисом обґрунтованих річних витрат ОКП «Електромережі-Південне» на утримання технологічних електромереж у 2014 році, погодженим у відділі НКРЕ у Дніпропетровській області 30.12.2014; рахунком № 30/01-15 від 30.01.2015 на суму 3 324164,04 грн. на оплату послуг за утримання технологічних електричних мереж спільного використання у 2014 році, листом позивача від 30.10.2015 № 1 про надіслання на адресу відповідача двох актів прийому-здачі наданих послуг від 30.01.2015 та від 31.01.2015, а також двох рахунків № 30/01-15 від 30.01.2015 та № 31/01-15 від 31.01.2015, а також листом позивача від 18.08.2015 № 30, у якому просив повернути підписаний ДнОЕ акт приймання-здачі наданих послуг. Однак зі змісту вказаних документів неможливо перевірити обґрунтованість суми, вказаної у рахунку. Крім того, відсутні докази направлення супровідних листів разом з рахунком на адресу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та докази отримання відповідачем цих документів. Відтак, позивач, у строки, визначені умовами договору, для здійснення обов`язкових дій по оформленню актів прийому-здачі виконаних робіт та виставлення рахунку, не здійснив ці дії. Більш того, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач взагалі вчинив ці необхідні дії - направив на адресу відповідача акти прийому-здачі виконаних робіт за кожний розрахунковий період окремо та виставив рахунок за кожний розрахунковий період окремо. Крім того, позивач у строки, встановлені п. 2.5. Методики, не надав відповідачу кошторис витрат. Неналежне виконання позивачем умов договору щодо не оформлення помісячних актів прийому-здачі виконаних робіт та виставлення одного рахунку замість помісячних рахунків не дає правових підстав позивачу вимагати від відповідача належного виконання зобов`язання за договором - оплати за надані послуги на підставі цього рахунку, за умови відсутності актів прийому-здачі виконаних робіт. Без здійснення цих дій відповідач не міг виконати свої зобов`язання за договором. Відтак, рахунок, нібито, виставлений позивачем 30.01.2015, не є підставою для оплати відповідачем за спільне використання технологічних електричних мереж у 2014 році. Більше того, відповідач наголошує на тому, що не отримував від позивача лист від 30.01.2015 № 1 про надіслання на адресу ДнОЕ двох актів прийому-здачі наданих послуг від 30.01.2015 лист від 18.08.2015 № 30, у якому комунальне підприємство просило повернути підписаний ДнОЕ акт приймання-здачі наданих послуг. Відповідач наголошує на тому, що зважаючи на строк, встановлений п. 7.3. договору для оплати рахунків (протягом 10 днів з дати отримання рахунку), неможливо визначити дату виконання ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» грошового зобов`язання по оплаті виставлених рахунків. Крім того, звертає увагу на оформлення кошторису обґрунтованих річних витрат ОКП «Електромережі - Південне» на утримання технологічних електромереж у 2014 році. Цей кошторис погоджений зі сторони Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області невідомою особою, оскільки, ПІБ особи, яка погодила вказаний кошторис у ньому не вказані, печатка Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області відсутня. Зважаючи на вказані обставини, у відповідача є обґрунтований сумнів стосовно дійсності зазначеного документу та його погодження саме посадовою особою Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області, а не якоюсь іншою особою. Таким чином, відповідач вважає, що позивач не довів погодження територіальним відділом НКРЕКП у Дніпропетровській області кошторису обґрунтованих річних витрат ОКП «Електромережі Південне» на утримання технологічних електромереж у 2014 році. Про це також непрямо свідчить і дата погодження цього кошторису 30.12.2014, тобто, після закінчення календарного року, на який цей кошторис був погоджений, що є грубим порушенням п. 2.5. Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж. Вважає, що регулятор не міг допустити таке грубе порушення законодавства (Методики) стосовно строків підписання кошторису. У зв`язку із викладеним, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за спільне використання технологічних електричних мереж у 2014 році, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за цей період пені, 3 % річних, інфляційних втрат, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Ухвалою суду від 11.09.2019 відкладено підготовче засідання на 02.10.2019.
02.10.2019 позивач подав до суду пояснення, в яких зазначив, що відповідач у 2014 році отримав послуги за договором про спільне використання електричних мереж. Оплата за надані послуги була розрахована відповідно до п.п. 7.2., 7.3. договору на підставі затвердженого кошторису на 2013 рік з урахуванням спірних правовідносин, які виникли з підстав невиконання відповідачем умов договору, до яких застосовується загальна позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, а також з урахуванням пункту 7.3 договору, тобто з дати отримання відповідачем рахунку на оплату № 30/01-15 від 30.01.2015 (отриманий відповідачем 30.01.2015 супровідним листом № 1), період виникнення зобов`язань у відповідача з оплати послуг за період 2014 рік становив: гранична календарна дата виконання зобов`язань 09.02.2015, гранична календарна дата звернення до суду 09.02.2018. Як зазначалось вище, позивач надав відповідачу рахунок № 30/01-15 від 30.01.2015 на оплату послуг за період 2014 року супровідним листом від 30.01.2015 № 1. До зазначеного супровідного листа також було додані Акт прийому - здачі наданих послуг від 30.01.2015 (два примірника), Акт прийому - здачі наданих послуг від 31.01.2015 року (два примірника), рахунок № 31/01-15 від 31.01.2015 на оплату послуг за період з 01.01.2015 по 31.01.2015. За результатом розгляду документів, відповідач підписав тільки Акт прийому - здачі наданих послуг від 31.01.2015 та один примірник повернув позивачу. Інший акт прийому - здачі наданих послуг від 30.01.2015 відповідач не повернув оскільки повідомив, що зазначений акт перебуває на узгоджені. Зважаючи на те, що відповідачем не було виконано умови договору щодо повернення другого примірника акту прийому - здачі наданих послуг від 30.01.2015, позивач 19.08.2015 направив до відповідача лист від 18.08.2015 № 30, відповідно до якого просив повернути підписаний акт прийому - здачі наданих послуг від 30.01.2015, проте відповідач залишив поза увагою звернення позивача і до теперішнього часу не повернув другий примірник вищезазначеного акту. Підсумовуючи вище наведене, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за період 2014 рік в розмірі 3 324 164,04 грн., строк виконання якого настав 09.02.2015. Позивач зазначає, що пропустив строк позовної давності з поважних причин по не залежним від позивача причинам, що є підставою поновлення позивачу процесуального строку, що відповідає ч.1 ст.119 ГПК України. Позивач зазначає, що 03.11.2017 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 100-св/09. Господарським судом Дніпропетровської області 06.11.2017 у справі № 904/9402/17 винесено ухвалу про порушення провадження у справі. За результатом розгляду судової справи № 904/9402/17 29.07.2019 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Позовна заява Обласного комунального підприємства «Електромережі - Південне» до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», предметом якої було стягнення заборгованості з підстав не виконання ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» зобов`язань за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 100-св/09 розглядалась в Господарському суді, починаючи з 03.11.2017 по 29.07.2019, що з огляду на вимоги п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України не давало підстави позивачу звернутися до суду з повторною позовною заявою з одних і тих самих підстав, з одного і того предмету позову до одного і того відповідача. Строк позовної давності, про сплив якого заявляє відповідач, припав саме в час розгляду судової справи № 904/9402/17, а так строк перебігу позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором було перервано саме з 06.11.2017, тобто з дати коли було порушено провадження у справі № 904/9402/17, що відповідає ч.2 ст. 264 ЦК України. За системним аналізом умов договору можливо встановити, що позивач повинен був надати відповідачу до 10 числа кожного місяця рахунок на оплату послуг та два акта приймання - здачі виконаних робіт. Відповідач в свою чергу зобов`язаний оплатити послуги протягом 10 календарних днів. З огляду на викладене, з урахуванням положень 202, 205, 193 ГК України, ст. 530 ЦК України, доводи відповідача про відсутність права вимагати погашення заборгованості за договором є не коректними та такими, які не відповідають обставинам справи.
Ухвалою суду від 02.10.2019 відкладено підготовче засідання на 21.10.2019.
17.10.2019 відповідач подав до суду заперечення на пояснення, в яких наголошує на тому, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, просив застосувати строк позовної давності. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Про це зазначено у ч. 1 ст. 265 Цивільного кодексу України. Відповідач продовжує наполягати на тому, що позивач не здійснив дій, без виконання яких відповідач не міг виконати своїх зобов`язань по оплаті за надані послуги. Позивачем не затверджено кошторис, не надані помісячні акти здачі-приймання виконаних робіт, не виставлені помісячні рахунки на оплату, як того вимагають умови договору, укладеного між сторонами. Зважаючи на надані позивачем пояснення по справі, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обґрунтованість заявлених ним позовних вимог по оплаті заборгованості за послуги, надані власником мереж у 2014 році. Враховуючи викладене, відповідач просить суд: застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за спільне використання технологічних електричних мереж у 2014 році, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за цей період пені, 3 % річних, інфляційних втрат, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у цій частині.
18.10.2019 позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій зменшив позовні вимоги, залишивши вимоги про стягнення заборгованості лише за 2014 рік та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 99С від 12.04.2010 в розмірі 5 286 985,75 грн., з яких: 3 324 164,04 грн. - основний борг, 861 554,70 грн. - інфляційні втрати, 887 336,56 грн. - пеня, 213 930,45 грн. – 3% річних.
18.10.2019 позивач подав до суду заяву про повернення судового збору.
Ухвалою суду від 21.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 9 днів до 30.10.2019 включно, відкладено підготовче засідання на 30.10.2019.
22.10.2019 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
29.10.2019 відповідач подав до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем пропущені строки позовної давності для звернення з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 3 324 164,04 грн. за 2014 р., та нарахованих на цю заборгованість санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань у сумі 1 962 821,71 грн.
При перевірці повноважень представників сторін у підготовчому засіданні 30.10.2019 було встановлено, що відповідно до довіреності представника відповідача № 31 від 14.01.2019 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань назву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ: 23359034) було змінено на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ: 23359034).
Як вбачається з матеріалів справи код ЄДРПОУ юридичної особи залишився незмінним.
Ухвалою суду від 30.10.2019 замінено найменування відповідача у справі з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ: 23359034) на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ: 23359034). Закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 18.11.2019.
18.11.2019 в засіданні оголошено перерву до 27.11.2019.
У судове засідання 27.11.2019 з`явився представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання 27.11.2019 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.11.2019, в якому відображені відомості про явку сторін, та підписаним позивачем повідомлення про перерву у судовому засіданні.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.04.2010 між Обласним комунальним підприємством "Електромережі-Південне" (власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі") (користувач) було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 100-СВ/09 (далі - договір).
Власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договору).
Передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатка „однолінійна схема", наданого власником мереж з обов`язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п. 1.2. договору).
Власник мереж зобов`язаний щомісяця до 10 числа після закінчення розрахункового періоду надавати користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники Акта прийому-здачі виконаних робіт (додаток 4), оформлених з боку власника мереж (п. 2.4. договору).
Власник мереж має право на отримання від користувача плати за спільне використання технологічних електричних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за № 732/15423 (п. 3.1. договору).
Користувач зобов`язується здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком „порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" (п. 4.1. договору).
Розрахунковим вважається період з першого числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця (п. 7.1. договору).
Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання зазначена в додатку „Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", розробленому відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за № 732/15423 (п. 7.2. договору).
Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого акта прийому-здачі виконаних робіт у десятиденний термін з дати отримання рахунка (п. 7.3. договору).
За внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 8.2.1. договору).
Цей договір укладається на строк до 31.12.2010, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей договір втрачає чинність. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами з 01.08.2009 з дати закінчення попереднього договору про спільне використання технологічних мереж № 100-СВ/07 від 09.09.2008 (п. 9.4. договору).
Сторонами підписано додаток № 3 до договору "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" (т. 1 а.с. 17) та додаток № 4 до договору "Зразок акту прийому-здачі виконаних робіт до договору" (т. 2 а.с. 18).
07.02.2011 укладено додаткову угоду № 1/11-СВ до договору (т. 1 а.с. 19), в якій сторони дійшли згоди присвоїти договору новий номер, у зв`язку з чим за текстом договору, в усіх додатках до нього, а також у додаткових угодах до договору, укладених раніше, викласти номер і дату договору у наступній редакції: № 99С від 12.04.2010.
19.04.2012 сторони підписали додаткову угоду № 1/12-СВ до договору (т. 1 а.с. 32), в якій узгодили залучити до договору додатки “Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі” за номерами 2.605 - 2.1024, додаток 6 “Перелік елементів технологічних електричних мереж ОКП “Електромережі - Південне”, які використовуються для передачі електричної енергії”. Додатки “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” за номерами 1.122, 1.190, 1.192, 1.210, 1.240, 1.358, 1.359, 1.360, 1.397, 1.398, 1.507, 1.550, 1.570, 1.571, 1.572, 1.573 та додатки “Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі” за номерами 2.122, 2.190, 2.192, 2.210, 2.240, 2.358, 2359, 2.360, 2.397, 2.398, 2.507, 2.550, 2.570, 2.571, 2.572, 2.573 виключити з договору.
14.05.2012 сторони уклали додаткову угоду № 2/12-СВ до договору (т. 1 а.с. 34), в якій вирішли доповнити пункт 7.3. договору новим абзацом такого змісту: “За згодою сторін, користувач може здійснювати попередню оплату вартості послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання”.
17.12.2012 сторонами підписано додаткову угоду № 4/12-СВ (т. 1 а.с. 35), в якій вирішено додаток 4 до договору “акт прийому-здачі наданих послуг” викласти у новій редакції (т. а.с. 36).
В таблиці 1 додатку № 6 до договору (т. 1 а.с. 37-58) викладено перелік елементів технологічних електричних мереж власника мереж, які використовуються для передачі електричної енергії.
Сторонами підписано та скріплено їх печатками розрахунок граничного рівня річних витрат ОКП “Електромережі - Південне” на утримання ТЕМ за базовий період 2013 року на суму 2 770 136,70 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 59).
Позивач стверджує, що 30.12.2014 начальником відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області було погоджено кошторис обґрунтованих річних витрат ОКП “Електромережі – Південне” на утримання технологічних електромереж у 2014 році на суму 2 770,1 тис. грн. без ПДВ (т. 1 а.с. 60).
Відповідач зазначає, що кошторис обґрунтованих річних витрат ОКП “Електромережі – Південне” на утримання технологічних електромереж у 2014 році погоджений зі сторони Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області невідомою особою, оскільки, ПІБ особи, яка погодила вказаний кошторис у ньому не вказані, печатка Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області відсутня. Зважаючи на вказані обставини, у відповідача є обґрунтований сумнів стосовно дійсності зазначеного документу та його погодження саме посадовою особою Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області, а не якоюсь іншою особою.
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.1. Правил ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 N 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за N 732/15423 (п. 6.29. Правил).
Відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж (п. 6.30. Правил).
Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (п. 6.31. Правил).
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.06.2008 № 691 затверджено Методику обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.1. Методики (в редакції, що діяла у 2014-2015 роках) ця методика встановлює методологію обрахування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання, у тому числі порядок складення кошторису витрат власників мереж на утримання їх технологічних електричних мереж, порядок розрахунку об`єму технологічного обладнання електричних мереж в умовних одиницях електропередавальних організацій, на території здійснення ліцензованої діяльності яких приєднані електроустановки власників мереж, та власників мереж, порядок визначення нормативів витрат на умовну одиницю та розподілу витрат на утримання мереж між суб`єктами господарювання, які використовують мережі, на частини, що відповідають платі за спільне використання відповідного суб`єкта господарювання. Методика обов`язкова для застосування всіма юридичними та фізичними особами, які мають договірні відносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж.
Для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній календарний рік. Для обґрунтування статей витрат використовуються галузеві нормативи, установлені Міністерством палива та енергетики України для електропередавальних організацій. Якщо для окремих видів витрат відсутні встановлені Міністерством палива та енергетики України галузеві нормативи для електропередавальних організацій, величина цих витрат установлюється залежно від значення нормативу, розрахованого виходячи з витраченого часу, трудомісткості робіт, кількості матеріалів, комплектуючих та їх звичайних цін тощо. Складові для розрахунку такого нормативу підтверджуються протоколами хронометричних спостережень або оприлюдненими статистичними даними або технічною документацією (паспортною документацією) заводів - виробників відповідного обладнання (п. 1.8. Методики (в редакції, що діяла у 2014-2015 роках)).
Під час складення кошторису витрат з утримання технологічних електричних мереж спільного використання враховуються витрати, які належать до валових витрат виробництва та обігу: витрати, пов`язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем послуг, охороною праці тощо, які необхідні для утримання технологічних електричних мереж спільного використання. Кошторис витрат з утримання технологічних електричних мереж спільного використання складається без ПДВ (п. 2.1. Методики (в редакції, що діяла у 2014-2015 роках)).
Для узгодження кошторису витрат власник мереж надає територіальному представництву НКРЕ такі матеріали: складений власником мереж кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання на поточний календарний рік з розшифровкою усіх статей витрат; копію проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж, оформленого в установленому порядку; однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання, підтверджену електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки власника мереж; розрахунок об`єму умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, виконаний власником мереж або електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки власника мереж, на замовлення власника мереж; підтверджену електропередавальною організацією довідку про баланс споживання та передачі електричної енергії в технологічних електричних мережах спільного використання. За надання недостовірної інформації власник мереж є відповідальним згідно з чинним законодавством (п. 2.4. Методики (в редакції, що діяла у 2014-2015 роках)).
Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням щодо кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж подаються власником мереж щороку на погодження до відповідного територіального представництва НКРЕ. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього подаються до відповідного територіального представництва НКРЕ та розглядаються останнім протягом 30 календарних днів. Погоджений територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього надаються власником мереж електропередавальній організації не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення поточного календарного року. Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного згідно з ПКЕЕ (п. 2.5. Методики (в редакції, що діяла у 2014-2015 роках)).
Відповідно до п. 6.32. Правил (в редакції, що діяла у 2014-2015 роках) фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду. У разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб`єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб`єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії за базовий період. У разі виникнення між сторонами спірних питань кошторис передається до відповідного територіального представництва НКРЕ для вирішення спірних питань. У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві НКРЕ. Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід`ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
З листа Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3181/26/61-14 від 08.12.2014 (т. 2 а.с. 11-13), вбачається, що листом від 07.11.2014 № 1471/26/61-14 НКРЕКП повідомила усіх ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та територіальні підрозділи НКРЕ, що у зв`язку з ліквідацією НКРЕ виникла ситуація щодо неможливості погодження кошторисів витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання на 2015 р. власниками мереж у відповідних територіальних підрозділах НКРЕ у терміни, передбачені абз. 4 п. 2.5 Методики. Враховуючи вищевказане, а також з урахуванням рекомендацій, наданих листом від 23.10.2014 № 876/26/61-14 НКРЕКП зазначила, що не заперечує щодо надання власниками мереж до електропередавальних організацій кошторисів витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання на 2015 р., які погоджені відповідним територіальним підрозділом НКРЕ після 01.11.2014 (до 31.12.2014). Таким чином, враховуючи вищевказане та об`єктивні обставини, що унеможливили до теперішнього часу розгляд та погодження кошторисів витрат ОКП “Електромережі - Південне” на 2014 р. і 2015 р. та необхідність утримання технологічних електричних мереж в належному технічному стані, НКРЕКП рекомендувало Відділу НКРЕ у Дніпропетровській області розглянути та погодити відповідні кошториси ОКП “Електромережі - Південне” на 2014 р. (в повному обсязі) та на 2015 р.
Листом № 37-19/390 від 11.10.2019 (т. 2 а.с. 9-10) Національна комісія, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Дніпропетровській області зазначила, що відповідно до роз`яснення, наданого НКРЕКП листом № 3181/26/61-14 від 08.12.2014, начальником відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області 30.12.2014 були погоджені кошториси обґрунтованих річних витрат ОКП “Електромережі - Південне” на утримання технологічних електромереж у 2014 та у 2015 роках.
Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку, що кошторис обґрунтованих річних витрат ОКП “Електромережі – Південне” на утримання технологічних електромереж у 2014 році на суму 2770,1 тис. грн. без ПДВ було погоджено 30.12.2014 начальником відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області.
Господарський суд зазначає, що докази передання кошторису обґрунтованих річних витрат ОКП “Електромережі – Південне” на утримання технологічних електромереж у 2014 році до відповідного територіального представництва НКРЕ для вирішення будь-яких спірних питань в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, оскільки, відповідно до Правил та Методики кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду (календарний рік), то відповідно до п. 6.32. Правил фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж, визначені кошторисом обґрунтованих річних витрат ОКП “Електромережі – Південне” на утримання технологічних електромереж у 2014 році підлягають відшкодуванню власнику електричних мереж.
Відповідно до п. 2.4. договору власник мереж зобов`язаний щомісяця до 10 числа після закінчення розрахункового періоду надавати користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники Акта прийому-здачі виконаних робіт (додаток 4), оформлених з боку власника мереж.
Позивач зазначає, що у зв`язку із тим що загальний перелік витрат було затверджено лише 30.12.2014, акт прийому-здачі наданих послуг від 30.01.2015 та рахунок № 30/01-15 від 30.01.2015 на суму 3324164,04 грн. було направлено відповідачу листом № 1 від 30.01.2015 (т. 1 а.с. 61).
Як зазначає позивач, відповідач акт прийому-здачі наданих послуг від 30.01.2015 не підписав та не повернув, у зв`язку із чим, позивач направив відповідачу лист № 30 від 18.08.2015 (т. 1 а.с. 62), в якому зазначив, що відповідно до договору про спільне використання технологічних мереж № 99С від 12.04.2010 і кошторису обгрунтованих річних витрат ОКП „Електромередсі-Південне" на утримання технологічних електромереж у 2014 році ОКП „Електромережі-Південне" листом № 1 від 30.01.2015 надіслало відповідачу акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік від 30.01.2015. ПАТ „ДТЕК Дніпрообленерго" не повернуло один примірник акту прийому-здачі наданих послуг від 30.01.2015 вже протягом більше півроку. У зв`язку із чим, позивач просив повернути підписаний та скріплений печаткою підприємства один примірник акту прийому-здачі наданих послуг від 30.01.2015 до ОКП „Електромережі-Південне".
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що не отримував від позивача лист від 30.01.2015 № 1 про надіслання двох актів прийому-здачі наданих послуг від 30.01.2015, лист від 18.08.2015 № 30, у якому комунальне підприємство просило повернути підписаний акт приймання-здачі наданих послуг.
Господарський суд зазначає, що відповідно до листа № 1 від 30.01.2015 (т. 1 а.с. 61) позивач відповідно до договору та кошторисів обгрунтованих річних витрат ОКП "Електромережі-Південне" на утримання технологічних електромереж у 2014 році та 2015 році направив відповідачу акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік від 30.01.2015 та акт прийому-здачі наданих послуг за січень 2015 року від 31.01.2015.
В матеріалах справи міститься підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому здачі наданих послуг від 31.01.2015 про утримання технологічних електричних мереж спільного використання за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, який разом із актом прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік було направлено відповідачу разом із листом № 1 від 30.01.2015. Господарський суд наголошує, що акт прийому-здачі наданих послуг за січень 2015 року від 31.01.2015 підписаний сторонами без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо дати його підписання.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік та рахунок № 30/01-15 від 30.01.2015 на суму 3 324 164,04 грн. було отримано відповідачем разом із актом прийому-здачі наданих послуг за січень 2015 року від 31.01.2015 листом № 1 від 30.01.2015.
Докази направлення відповідачем на адресу позивача будь-яких заперечень чи зауважень стосовно акту прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік, в тому числі стосовно обсягу чи вартості наданих послуг, чи обґрунтованої відмови від підпису вказаного акту в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік вважається прийнятим відповідачем та підписаним в день підписання акту прийому-здачі наданих послуг за січень 2015 року, тобто 31.01.2015.
Однак, як зазначає позивач, відповідач витрати на утримання технологічних електричних мереж, визначені кошторисом обґрунтованих річних витрат ОКП “Електромережі – Південне” на утримання технологічних електромереж у 2014 році не оплатив, що і стало причиною звернення до суду
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 7.3. договору оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого акта прийому-здачі виконаних робіт у десятиденний термін з дати отримання рахунка.
Як вказано вище, акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік вважається прийнятим відповідачем та підписаним 31.01.2015.
Таким чином, оскільки рахунок № 30/01-15 від 30.01.2015 на суму 3 324 164,04 грн. було отримано відповідачем разом із вказаним актом, то господарський суд вважає днем отримання вказаного рахунка день підписання акту прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік, а саме 31.01.2015.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 7.3. договору, відповідач повинен був сплатити за надані у 2014 році послуги за договором у строк до 10.02.2015 включно (31.01.2015 + 10 календарних днів).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати наданих у 2014 році послуг в сумі 3 324 164,04 грн. відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 3 324 164,04 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 887 336,56 грн. за період з 26.08.2017 по 26.08.2018.
Відповідно до п. 8.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розрахунок виконано не правильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Як вказано вище, відповідач повинен був сплатити за надані у 2014 році послуги за договором у строк до 10.02.2015 включно.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).
Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України пеня підлягає нарахуванню за період з 11.02.2015 по 11.08.2015
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на заборгованість за період з 26.08.2017 по 26.08.2018, тобто поза межами визначеного законом шестимісячного строку нарахування.
Господарський суд зазначає, що договором не передбачено збільшення строку нарахування пені.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 887 336,56 грн. за період з 26.08.2017 по 26.08.2018 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 27.08.2015 по 26.08.2018 у розмірі 213 930,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 861 554,70 грн. за період з вересня 2015 року по червень 2018 року.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат позивача та встановлено, що він виконаний неправильно.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує:
- 3% річних на заборгованість 3 324 164 грн. за період з 27.08.2015 по 26.08.2018 у розмірі 299 174,76 грн.;
- інфляційні втрати на заборгованість 3 324 164 грн. за період з вересня 2015 року по червень 2018 року у розмірі 1 271 492,73 грн.
За розрахунком господарського суду, виконаного за періоди, визначені позивачем у його розрахунку, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 299 174,76 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 271 329,52 грн.
Однак, господарський суд зазначає, що в прохальній частині уточненої позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 213 930,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 861 554,70 грн.
Тобто, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку позивача та перерахунку, виконаного господарським судом, розмір 3% річних та інфляційних втрат є більшими, аніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 399 649,19 грн., з яких: 3 324 164,04 грн. - основний борг, 861 554,70 грн. - інфляційні втрати, 213 930,45 грн. – 3% річних.
Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за спільне використання технологічних електричних мереж у 2014 році, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за цей період пені, 3 % річних, інфляційних втрат.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз.1,2 п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давн6ості у вирішення господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Позивач довідався про порушення свого права 11.02.2015 - в перший день прострочення виконання зобов`язання відповідачем з оплати наданих послуг.
Однак, як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 06.08.2019, про що свідчить відбиток штемпеля канцелярії господарського суду в правому нижньому куті першої сторінки позовної заяви (т.1 а.с. 4).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України).
Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що 03.11.2017 Обласне комунальне підприємство "Електромережі-Південне" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення заборгованості 8 708 607,78 грн. за неналежне виконання договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 100-св/09 від 12.04.2010. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 порушено провадження у справі № 904/9402/17 та прийнято позовну заяву до розгляду. За результатом розгляду справи № 904/9402/17, 29.07.2019 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Господарський суд зазначає, що заборгованість, яка була предметом спору по справі 904/9402/17 виникла за періоди з 01.01.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2016 по 31.12.2016. Справа № 904/9402/17 розглядалась в Господарському суді Дніпропетровської області з 03.11.2017 по 29.07.2019.
Враховуючи викладене, позовна давність щодо звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором, що виникла за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 перервалась у зв`язку із пред`явленням Обласним комунальним підприємством "Електромережі-Південне" позову до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення заборгованості 8 708 607,78 грн. за неналежне виконання договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 100-св/09 від 12.04.2010 в рамках справи № 904/9402/17.
Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором було перервано 03.11.2017, тобто з дати пред`явлення позову у справі № 904/9402/17.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Проте закон не визначає точного моменту, з якого слід починати заново відраховувати строк позовної давності.
При цьому, згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
На цій підставі Верховний Суд зробив висновок, що новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову (постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).
Враховуючи викладене, строк позовної давності щодо звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором, що виникла за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 становить з 04.11.2017 по 04.11.2020.
Як вказано вище, позивач з позовом до суду звернувся 06.08.2019, про що свідчить відбиток штемпеля канцелярії господарського суду в правому нижньому куті першої сторінки позовної заяви (т.1 а.с. 4), тобто в межах строку позовної давності.
Відповідач, посилаючись на положення ч. 1 ст. 265 Цивільного кодексу України, зазначає, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Відповідно до ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється: якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності (ч. 1 ст. 265 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що в законодавстві міститься лише дві умови, за настання яких перебіг позовної давності переривається і починається заново. Необхідно відрізняти два поняття: зупинення перебігу позовної давності (ст. 263 ЦК України) та його переривання (ст. 264 ЦК України). У першому випадку Кодексом передбачено чотири обставини, при настанні яких позовна давність зупиняється і після припинення яких цей строк продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У другому випадку, після настання певних подій, перебіг позовної давності починається заново, а не продовжується. Перша подія — вчинення боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов`язку. Друга подія — пред`явлення позову до боржника, навіть якщо предметом позову с лише частина вимоги, право на яку має позивач.
З викладеного вбачається, що відповідно до положень ч. 1 ст. 265 Цивільного кодексу України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Господарський суд наголошує, що в даному спірному випадку мало місце переривання строку позовної давності, а не його зупинення, у зв`язку із чим положення ч. 1 ст. 265 Цивільного кодексу України в даному випадку застосуванню не підлягають.
Таким чином, господарський суд вважає вказане вище твердження відповідача необґрунтованим та безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, до вимог про стягнення заборгованості за спільне використання технологічних електричних мереж у 2014 році, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за цей період 3 % річних та інфляційних втрат позовна давність застосуванню не підлягає.
Також, господарський суд зазначає, що оскільки судом визнано позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 887 336,56 грн. за період з 26.08.2017 по 26.08.2018 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позовна давність до цієї частини вимог застосуванню також не підлягає.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача – 13 307,34грн. (16,78 %), на відповідача – 65 997,45 грн. (83,22 %).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, ідентифікаційний код 23359034) на користь Обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" (49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд.28, ідентифікаційний код 26049417) 4 399 649,19 грн., з яких: 3 324 164,04 грн. - основний борг, 861 554,70 грн. - інфляційні втрати, 213 930,45 грн. – 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 65 997,45 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 04.12.2019
Суддя
І.В. Мілєва
