У Х В А Л А
08 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/3405/19
Провадження № 12-50гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В.,
Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 904/3405/19 за позовом Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Асоціація правового захисту», про стягнення 5 286 985,75 грн, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 березня 2020 року (головуючий суддя Орєшкіна Е. В., судді Широкобокова Л. П., Подобєд І. М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року (суддя Мілєва І. В.) і
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2019 року Обласне комунальне підприємство «Електромережі-Південне» (далі - ОКП «Електромережі-Південне») звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») на свою користь 3 324 164,04 грн основного боргу, 887 336,56 грн пені, 213 930,45 грн 3% річних, 861 554,70 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 100-СВ/09 від 12 квітня 2010 року в частині оплати витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року замінено найменування відповідача у справі з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04 березня 2020 року, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОКП «Електромережі-Південне» 3 324 164,04 грн основного боргу, 861 554,70 грн інфляційних втрат, 213 930,45 грн 3% річних та 65 997,45 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Зазначені судові рішення мотивовані тим, що кошторис обґрунтованих річних витрат ОКП «Електромережі-Південне» на утримання технологічних електромереж у 2014 році на суму 2 770,1 тис. грн без ПДВ було погоджено 30 грудня 2014 року начальником відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області. Позивач відповідно до договору та кошторисів обґрунтованих річних витрат ОКП «Електромережі-Південне» на утримання технологічних електромереж у 2014 році та 2015 році направив відповідачу акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік від 30 січня 2015 року та акт прийому-здачі наданих послуг за січень 2015 року від 31 січня 2015 рок відповідно до листа № 1 від 30 січня 2015 року.
Ураховуючи підписання сторонами акта прийому-здачі наданих послуг від 31 січня 2015 року про утримання технологічних електричних мереж спільного використання за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, який разом із актом прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік було направлено відповідачу листом № 1 від 30 січня 2015 року, суди дійшли висновку, що акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік та рахунок № 30/01-15 від 30 січня 2015 року на суму 3 324 164,04 грн було отримано відповідачем разом із актом прийому-здачі наданих послуг за січень 2015 року від 31 січня 2015 року листом № 1 від 30 січня 2015 року та не повернуто із обґрунтованими запереченнями. Акт прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік вважається прийнятим відповідачем та підписаним 31 січня 2015 року, оскільки рахунок № 30/01-15 від 30 січня 2015 року на суму 3 324 164,04 грн було отримано відповідачем разом із вказаним актом, то господарський суд вважає днем отримання вказаного рахунка день підписання акта прийому-здачі наданих послуг за 2014 рік, а саме 31 січня 2015 року. З урахуванням приписів пункту 7.3 договору відповідач повинен був сплатити за надані у 2014 році послуги за договором у строк до 10 лютого 2015 року включно.
Стосовно позовної давності судами зазначено, що 03 листопада 2017 року ОКП «Електромережі-Південне» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про стягнення заборгованості 8 708 607,78 грн за неналежне виконання договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 100-СВ/09 від 12 квітня 2010 року. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2017 року порушено провадження у справі № 904/9402/17 та прийнято позовну заяву до розгляду. За результатом розгляду справи № 904/9402/17 Господарським судом Дніпропетровської області 29 липня 2019 року постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість, яка була предметом спору у справі № 904/9402/17, виникла за періоди з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Справа № 904/9402/17 розглядалась Господарським судом Дніпропетровської області з 03 листопада 2017 року по 29 липня 2019 року.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовна давність щодо звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором, що виникла за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, перервалася у зв`язку із пред`явленням позову у справі № 904/9402/17, з дати пред`явлення позову, тобто 03 листопада 2017 року та спливла 04 листопада 2020 року, тому звернення позивача із позовом 06 березня 2019 року відбулося в межах позовної давності.
Також апеляційний господарський суд зазначив, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами. Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 908/828/17, апеляційний господарський суд стверджує, що залишення позову без розгляду не є процесуальною дією суду, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються на стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті, а тому місцевий господарський суд правильно відхилив заперечення відповідача в частині застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості.
Крім того, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Асоціація правового захисту» (далі - ПП «Асоціація правового захисту»), а постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04 березня 2020 року у справі № 904/3405/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України здійснено заміну сторони (позивача) у справі - ОКП «Електромережі-Південне» його правонаступником - ПП «Асоціація правового захисту».
У березні 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 березня 2020 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року у справі № 904/3405/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Так скаржник зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 265 Цивільного кодексу України щодо перебігу позовної давності у подібних правовідносинах, а також щодо неможливості заміни кредитора у зобов`язанні відповідно до частини 3 статті 512 Цивільного кодексу України.
При цьому, скаржник стверджує, що позовні вимоги у справі яка розглядається щодо стягнення заборгованості за 2014 рік є ідентичними заявленим у справі № 904/9402/17, в якій позовна заява була залишена судом без розгляду ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області. Однак суди попередніх інстанцій не взяли до уваги доводи заяви щодо застосування позовної давності та з посиланням на положення статті 264 Цивільного кодексу України вказали, що звернення із позовом до суду перериває перебіг позовної давності. На переконання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» суди фактично проіґнорували положення статті 265 Цивільного кодексу України стосовно того, що залишення позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності, яка є спеціальною нормою для спірних правовідносин. Крім того, апеляційний господарський суд послався на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 908/828/17 та Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, правовідносини в яких є відмінними від правовідносини у справі № 904/3405/19.
Щодо неможливості заміни кредитора у спірному зобов`язанні скаржник посилається на незастосування судом апеляційної інстанції постанови НКРЕ № 691 від 12 червня 2008 року, згідно з якою кошти, отримані власником електричних мереж як плата за спільне використання технологічних електричних мереж, обліковуються окремо та використовуються виключно на утримання цих мереж у належному технічному стані та їх експлуатацію. Тобто, нормативно-правовим актом у галузі електроенергетики, яким регламентовані правовідносини між власником мереж та користувачем мереж, встановлено цільове використання грошових коштів, отриманих у якості оплати за спільне використання технологічних електричних мереж, у зв`язку з чим, на переконання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», заміна кредитора у таких зобов`язаннях неможлива.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 травня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», призначив розгляд справи у судовому засіданні, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу та відмовив АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення суду.
09 липня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 904/3405/19 разом з касаційною скаргою АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що на розгляді Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду перебували справи № 335/2402/16-ц та № 572/1056/15, в яких суд дійшов висновку, що в силу положень статті 265 Цивільного кодексу України залишення позовної заяви без розгляду не може зупинити перебіг позовної давності, як і не може її перервати.
Водночас, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду 03 липня 2019 року ухвалено постанову у справі № 639/9642/14-ц зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Як установили суди у цій справі, ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого у спірних правовідносинах є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», зверталося до суду з позовом з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 травня 2008 року № CM-SME700/175/2008 у сумі 774 662,99 грн (вимога про стягнення суми боргу у повному обсязі). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2016 року, зазначений позов ПАТ «ОТП Банк» залишено без розгляду через повторну неявку представника позивача. Зважаючи на викладене, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що позовна давність у справі перервалася 22 квітня 2010 року (зверненням до суду із позовом).
Крім того, на розгляді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 713/1548/18, в якій ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору. Судами у цій справі було встановлено, що позивач про порушення свого права, а саме незаконного збільшення банком відсоткової ставки, дізнався 22 січня 2009 року. У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Хмельницької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», Вижницького відділення АКБ «Укрсоцбанк» про визнання бездіяльності неправомірною та визнання незаконною підвищення відсоткової ставки та умов договору, який ухвалою цього суду від 31 серпня 2009 року у справі № 2-806/09 залишено без розгляду. Отже, як зазначив Касаційний цивільний суду у складі Верховного Суду, оскільки позивач про порушення свого права дізнався 22 січня 2009 року, останнім днем закінчення перебігу позовної давності є 22 січня 2012 року. Зазначений строк перервався пред`явленням позивачем позову до суду, який ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2009 року було залишено без розгляду, після чого перебіг позовної давності розпочався заново і сплив 31 серпня 2012 року.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду із вказаними висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не погоджується і вважає за необхідне від них відступити з огляду на необхідність комплексного застосування положень статей 264-265 Цивільного кодексу України у випадку звернення у минулому із позовними вимогами, яке могло б слугувати підставою для переривання позовної давності, однак внаслідок залишення позовної заяви без розгляду відсутні підстави для такого переривання, як і для зупинення, з огляду на те, що обов`язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред`явлення позову є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц). Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 544/525/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19), а відтак залишення судом позовної заяви без розгляду (внаслідок звернення із заявою про залишення позову без розгляду, неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, недотримання процесуальних вимог щодо змісту та форми заяви, тощо), не дає підстав вважати, що таке звернення може впливати на позовну давність за відповідним зобов`язанням і призводить до нового початку її перебігу.
Таким чином колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що навіть дотримання вимог частини другої статті 264 Цивільного кодексу України щодо підстав переривання, не може автоматично вказувати на новий початок перебігу позовної давності якщо відповідний позов було залишено без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 639/9642/14-ц, колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 713/1548/18, справа № 904/3405/19 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 301 Господарського процесуального кодексу України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина третя статті 301 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, то з огляду на викладене справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 197 Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196, передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством (пункт 2 розділ І Порядку).
Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 120, 121, 234, 301, частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Прийняти до розгляду справу № 904/3405/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 березня 2020 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 06 жовтня 2020 року об 11 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
4. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
5. Направити учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Ю. УркевичСудді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська О. С. Золотніков
