ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
10.12.2019 року м. Дніпро Справа № 908/2287/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про заміну найменування відповідач та про зупинення провадження по розгляду апеляційних скарг
Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"
та
Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р.
у справі№ 908/2287/17 ( суддя Ярешко О.В. )
за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України",
м. Київ
до Публічного акціонерного товариства
по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз",
м. Запоріжжя
про стягнення 277 740 489, 29 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 277 740 489,29 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач оплату за переданий газ за договором купівлі-продажу природного газу № 13-215-ВТВ від 04.01.2013 р. здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором. Сума простроченого та несплаченого основного боргу за договором складає 191 364 989,99 грн. за період з лютого по вересень 2015 року та з листопада по грудень 2015 року, також нараховано 38 048 531,88 грн. пені, 9 422 335,55 грн. 3 % річних та 38 904 631,87 грн. інфляційних втрат, що разом становить суму 277 740 489,29 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Позов обґрунтований ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України та ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до п. 1.2 договору № 13-215-ВТВ від 04.01.2013 р. газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат. Можливість Відповідача розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ перед Позивачем залежить від затвердженого гранично допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової. Протягом 2014 - 2015 років при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП було не враховано обсяги витрат газу на покриття ВТВ. Відповідач зазначає, що він належним чином виконував свої зобов`язання за договором, але виконання зобов`язань стало неможливим саме внаслідок бездіяльності третіх осіб - органів державної влади ( Міненерго та НКРЕКП ), що полягають у невиконанні норм ст. 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 9 Закону України "Про природні монополії", норм Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, а також Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Мінпаливенерго від 30.05.2003 р. № 264. Саме дії третіх осіб призвели до часткової неможливості оплати Відповідачем того обсягу природного газу, який не було враховано при встановленні тарифів на розподіл природного газу, а саме 30,527 млн. куб. на суму 205 111,8 тис. грн. з ПДВ. За умови дотримання Міненерго та НКРЕКП вимог вищезазначених законодавчих та підзаконних нормативних актів, тариф на розподіл природного газу для ПАТ «Запоріжгаз» повинен був врахувати більший обсяг природного газу для потреб ВТВ, який би повністю охоплював величину природного газу, придбаного за договором № 13-215-ВТВ, а відтак дозволив би уникнути настання обставин непереборної сили - форс-мажорні обставини. На підтвердження настання форс-мажорних обставин, що полягають у дії/бездіяльності третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання ПАТ «Запоріжгаз» зобов`язання, визначено п. 6.1 договору по оплаті придбаного протягом 2014-2015 р.р. природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, а саме 30,527 млн. куб. м. на суму 20 511,8 тис. грн. з ПДВ, які настали з 01.05.2014 р. та тривають досі, Торгово-промисловою палатою України було видано сертифікат № 5838 від 21.06.2017 р. Відповідач листом від 27.06.2017 р. повідомив Позивача про наявність форс-мажорних обставин. На думку Відповідача, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором, на період дії форс-мажорних обставин, спричинених незаконними діями/бездіяльністю третіх осіб, на які Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз» не може вплинути, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» основну заборгованість у розмірі 191 364 989 грн. 99 коп., пеню у розмірі 38 048 531 грн. 88 коп., 3 % річних у розмірі 9 422 335 грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 866 280 грн. 25 коп. та 239 966 грн. 86 коп. судового збору. У частині 38 351 грн. 62 коп. позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" звернулось із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що суд не з`ясував всіх обставин справи та не дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для справи, а тому дійшов хибного висновку стосовно задоволення позовних вимог, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення. Так, судом не було надано будь-якої оцінки такому доказу, як постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 р. у справі № 826/15132/15, а висновки суду ґрунтуються лише на дослідженні сертифікату № 7638 від 21.06.2017 р., яким засвідчено настання форс-мажорних обставин, а саме дії/бездіяльність третіх осіб/органів державної влади, в той час, як постановою від 25.09.2015 р. у справі № 826/15132/15 встановлено протиправність дій таких органів з яких прямо і випливають форс-мажорних обставини.
Водночас, на думку Скаржника, судом не надано належної правової оцінки нормативно-правовим актам законодавства, якими врегульовано діяльність Відповідача, оскільки Покупець, як суб`єкт природної монополії, обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності ( розділ II Ліцензійних умов з розподілу ). Зважаючи, що діяльність з розподілу природного газу здійснюється ПАТ «Запоріжгаз» в умовах імперативного державного регулювання, в тому числі, в частині встановлення тарифів на транспортування природного газу газорозподільними мережами ( ст. 4 Закону «Про ринок природного газу», ст. ст. 4, 5 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», ст. ст. 4, 8-10 Закону України «Про природні монополії» - загальні норми, які вказують що розподіл газу - монополія та, що державну політику на ринку газу визначають та здійснюють Міненерго та НКРЕКП ), тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності Відповідача. Аналізуючи положення ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України та порівнюючи їх із правовідносинами, що виникли між Позивачем та Відповідачем в процесі виконання Договору, Скаржник вважає, що суд мав всі необхідні докази на підтвердження обставин непереборної сили ( форс-мажорні обставини ) та відповідно дані обставини є підставою для звільнення Відповідача як від виконання основного зобов`язання щодо оплати вартості природного газу, так і від відповідальності за його невиконання.
Скаржник наголошує на тому, що Правовідносини між Позивачем та Відповідачем з постачання природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат у період часу 2013-2015 p.p. врегульовані між сторонами договором № 13-215-ВТВ від 04.01.2013 р., згідно з п. 1.2. якого газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат. Тобто, це газ, що втрачається під час його транспортування газорозподільними та внутрішньо будинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт, а отже ВТВ виникають з об`єктивних причин, як наслідок технологічного процесу та зношеності газотранспортної системи, і такі витрати є невід`ємною частиною виробничого процесу розподілу природного газу та формуютьсобівартість послуги розподілу газу. Розмір ВТВ, затверджений Міненерго має в обов`язковому порядку бути відшкодований за рахунок складової тарифу, затвердженої НКРЕКП.
При цьому Скаржник зазначає, що нормативно-правові акти, що регулюють ринок природного газу, не передбачають та не припускають можливості покриття ВТВ, що виникають в діяльності газорозподільного підприємства, за рахунок будь-яких інших джерел, окрім тарифу на розподіл газу. А оскільки Покупець, як суб`єкт природної монополії, обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності ( розділ II Ліцензійних умов з розподілу ), тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності Відповідача. Таким чином, можливість Товариства розраховуватись за природний газ дляпотреб ВТВ перед Позивачем прямо залежить лише від затвердженого гранично допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової. Разом із тим, протягом 2014-2015 років при формуванні та затверджені гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП не було враховано обсяги витрат газу на покриття ВТВ в розмірі 30, 527 млн. куб. м. на суму 205 111,8 тис. грн. з ПДВ.
Окрім того, Скаржник звертає увагу на те, що 02.03.2015 р. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було видано Наказ за № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік», додатком до якого були затверджені граничні розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат ( ВТВ ) в розмірі 22 051 тис. куб. м. Не погоджуючись із вказаним наказом, ПАТ «Запоріжгаз» разом з іншими позивачами звернулись до окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою про його скасування через умисне заниження Міненерговугілля обсягів ВТВ. Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 р. у справі № 826/15132/15, яка набрала законної сили, Додаток до Наказу № 122, яким встановлювались обсяги ВТВ для ПАТ «Запоріжгаз» був скасований. Приймаючи дане рішення про скасування Додатку до наказу № 122, судом в рішенні було встановлено, що прийняття оскаржуваного наказу призвело до необґрунтованого зменшення розмірів річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу позивачів (Відповідач у даній справі). Таким чином, як вважає Скаржник факт умисного заниження обсягів ВТВ встановлено та підтверджено адміністративним судом судовим рішенням у справі № 826/15132/15.
На підтвердження настання форс-мажорних обставин, що полягають у дії/бездіяльності третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання ПАТ «Запоріжгаз» зобов`язання, визначеного п. 6.1. договору № 13-215-ВТВ по оплаті придбаного протягом 2014- 2015 років природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат, які не були враховані при встановлені тарифів на розподіл природного газу, а саме 30,527 млн. куб. м. на суму 205 111,8 тис. грн. з ПДВ, які настали з 01.05.2014 р. та тривають досі, Торгово-промисловою палатою України було видано сертифікат № 7638 від 21.06.2017 р.
Відтак, на думку Скаржника, рішення господарського суду має бути скасовано, а в задоволенні позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором, на період дії форс-мажорних обставин, спричинених незаконними діями/бездіяльністю третіх осіб, на які ПАТ «Запоріжгаз» не може вплинути, слід відмовити.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 р. у справі № 908/2287/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р.
Від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що факт оскарження Позивачем у судовому порядку дій державних органів щодо встановлення норм ВТВ та НВ ( на якій посилається у своїй скарзі ), спростовує наявність обставин непереборної сили та підстави для застосування ст. 617 ЦК України; невизнання Відповідачем позовних вимог є спробою перекласти фінансовий тягар від дій державних органів на Позивача.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що порушення Відповідачем умов Договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК України платежів, а наявність обставин непереборної сили за Договором не звільняє Відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Таким чином, навіть за умови встановлення судом факту форс-мажорних обставин, відсутні підстави для відмови у стягненні нарахувань у порядку ч. 2 ст.625 ЦК України, а відтак - і щодо стягнення основного боргу.
Товариство також вказує на те, що у справі № 910/30631/15 ПАТ «Запоріжгаз» надавався висновок Торгово-промислової палати України від 04.08.2015 р. про істотну зміну обставин через встановлення державними органами необгрунтованих тарифів ( не врахований судом як належний доказ ), у справі № 908/2287/17 - надається вже сертифікат про настання форс-мажорних обставин № 7638 від 21.06.2017 р. з підстав, тотожних викладеним у висновку Торгово-промислової палати України від 04.08.2015 р. Даний факт, на думку Позивача, свідчить про формальний підхід щодо надання вищеперерахованих документів з боку Торгово-промислової палати України, а відтак не має враховуватись судом як належних доказ засвідчених обставин.
Крім того, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17 в частині відмови у стягненні частини інфляційних втрат, також звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення і вважає, що рішення прийняте в цій частині з неправильним застосуванням норм матеріального, ч. 2 ст. 625 ЦК України, та процесуального, ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 236 ГПК України, права.
В обгрунтування апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що при розрахунку інфляційних втрат має застосовуватись сукупний індекс інфляції, що відповідає методиці, викладеній у листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 та п. 3.2 Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. Таким чином, виходячи з аналізу ч. 2 ст.625 ЦК України, та висновків викладених у «Аналізі практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві», інфляційні втрати входять до складу грошового зобов`язання, на яке поширюється дія ст. 625 ЦК України. Відповідно, нарахування інфляційних втрат на борг з врахуванням інфляційних нарахувань за попередній період правомірне.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 р. у справі № 908/2287/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р.
У відзиві на апеляційну скаргу, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17. Задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжгаз» на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відмовити у повному обсязі.
Так, Відповідач не погоджується з апеляційною скаргою Позивача, вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції в частині відмови у стягненні частини інфляційних втрат було повно та всебічно розглянуто всі суттєві обставини справи, а тому скарга не підлягає задоволенню з огляду на те, що Позивачем при розрахунку інфляційних втрат застосовувався не індекс інфляції за кожен місяць, а середній коефіцієнт інфляції, який в свою чергу який призводить до похибки у здійсненні розрахунків інфляційних втрат за розрахункові періоди за зобов`язаннями.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2018 р. у справі № 908/2287/17 об`єднано апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. по справі №908/2287/17 в одне апеляційне провадження. Призначено у справі № 908/2287/17 комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання: Чи міг ПАТ "Запоріжгаз" з урахуванням принципу побудови газорозподільних мереж не використовувати газ для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) та нормативних втрат, а також чи міг він відмовитись від прийняття цього газу від ПАТ "НАК "Нафтогаз України"? Чи міг ПАТ "Запоріжгаз" припинити розподіл природного газу? Чи була у ПАТ "Запоріжгаз" фінансова можливість здійснити розрахунок в повному обсязі за договором купівлі-продажу природного газу № 13-215-ВТВ від 04.01.2013 р. за рахунок власних обігових коштів при встановленому НКРЕКП тарифі?
Проведення судової експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням судових експертного та фахівців, які володіють необхідними знаннями в даній галузі ( у тому числі працівників інших установ). Провадження у справі № 908/2287/17 було зупинено до закінчення проведення експертизи.
Указом Президента України від 29.12.2017 р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
Донецький апеляційний господарський суд з 03.10.2018 р. припинив здійснення правосуддя у зв`язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.
У зв`язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Донецьким апеляційним господарським судом, копії матеріалів апеляційного провадження у справі № 908/2287/17 передані до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П., прийнято до свого провадження справу № 908/2287/17 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" та Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 р. провадження по апеляційним скаргам Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" та Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. у справі № 908/2287/17 поновлялося, для розгляду клопотань судового експерта.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2019 р. було погоджено запропонований Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз строк проведення експертизи. Погоджено залучення відповідних спеціалізованих фахівців лабораторій сторонніх підприємств та організацій, зокрема: ПАТ "Київгаз"; ПАТ "Дніпрогаз"; ПАТ"Миколаївгаз"; ПАТ "Мелітопольгаз"; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Надані Відповідачем до судового засідання матеріали, необхідні для проведення експертизи залучено до матеріалів справи. Провадження у справі № 908/2287/17 на час проведення експертизи було зупинено. Матеріали справи разом з ухвалою про призначення експертизи направлено до експертної установи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, зобов`язано експертну установу після завершення судової експертизи негайно повернути матеріали справи до Центрального апеляційного господарського суду разом із експертним висновком.
29.10.2019 р. до суду повернулись матеріали справи, разом з висновком експерта, в якому викладені відповіді на поставлені судом запитання, вказані в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2018 р. у справі № 908/2287/17. Так, у висновку експерта зазначено: 1. Питання не відноситься до компетенції експерта-економіста. 2. Питання не відноситься до компетенції експерта-економіста. 3. При встановленому НКРЕП тарифі на природний газ та розрахованих у ході дослідження за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р. економічних показників власного оборотного капіталу ( таблиця № 5 ), починаючи з ІІІ кварталу 2013 року у ПАТ "Запоріжгаз" не було фінансової можливості здійснити розрахунок у повному обсязі за догвором купівлі-продажу природного газу № 13-215-ВТВ від 04.01.2013 р. за рахунок власних обігових коштів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 р. провадження у справі № 908/2287/17 поновлено. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.11.2019 р.
Від Відповідача надійшло клопотання про:
- заміну найменування Відповідача у справі з Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз";
- зупинення провадження у справі № 908/2287/17 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до AT «Запоріжгаз» про стягнення 277 740 489,29 грн., до вирішення адміністративної справи № 640/22634/19 за позовом AT «Запоріжгаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/22634/19.
Клопотання про заміну найменування, заявник обгрунтовує тим, що на виконання вимог чинного законодавства України, рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» ( Протокол № 20 від 10.04.2019 р. ) починаючи з 22.05.2019 р., відповідно до внесених змій про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційне найменування Товариства українською мовою, згідно зі Статутом: повне найменування - АКЦІОНЕРНЕ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ»; скорочене найменування - AT «ЗАПОРІЖГАЗ». Відповідно до п. 1.2. Статуту, Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ЗАПОРІЖГАЗ» ( ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» ).
Щодо клопотання про зупинення, Відповідач посилається на наступне: заборгованість Відповідача за договором № 13-215-ВТВ та нараховані на неї штрафні санкції утворилась впродовж 2013-2015 року у зв`язку з неможливістю Відповідачем виконувати умови договору через відсутність в тарифі на розподіл природнього газу, який встановлює НКРЕКП, компенсації виробничо-технологічних втрат та нормативних витрат ПАТ «Запоріжгаз», оскільки протягом 2013 - 2015 років при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП не було враховано обсяги витрат газу на покриття ВТВ.
У зв`язку з неправомірністю прийнятого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України наказу від 02.03.2015 р. № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік», постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 р. по справі № 826/15132/15, адміністративний позов ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Гадячгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Кіровоградгаз», ПАТ «Кременчукгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Луганськгаз», ПАТ «Мелітопольгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Уманьгаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Херсонгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Черкасигаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Чернігівгаз» задоволено повністю. Скасовано Додаток до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 р. № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення, зокрема, для ПАТ «Запоріжгаз», розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік. Зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах, зокрема, ПАТ «Запоріжгаз», на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 р. № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 р. № 595.
Отже, за твердженням Відповідача його можливість розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ перед Позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.
З огляду на зазначене AT «Запоріжгаз» звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, що полягає у ненаданні відповідей на заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» від 13.03.2018 р. № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26.12.2018 р. № Zp05.2-Сл-14446-1218 з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в бік економічно обґрунтованого; зобов`язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, матеріальні, інші витрати, фонд оплати праці та компенсацію недоотриманої тарифної виручка у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у загальному розмірі 897 397 368,96 грн.
Так, звернення AT «Запоріжгаз» з адміністративним позовом до суду про захист порушеного права пов`язано з недотриманням НКРЕКП вимог законодавчих та підзаконних нормативних актів, встановлення тарифу на розподіл природного газу для AT «Запоріжгаз», який повинен був компенсувати вартість виробничо-технологічних втрат та нормованих витрат, та дозволив би уникнути настання для AT «Запоріжгаз» негативних наслідків. Станом на момент звернення з позовом до суду діє постанова НКРЕКП від 15.12.2016 р. № 2287, якою для AT «ЗАПОРІЖГАЗ» встановлений тариф на розподіл природного газу в розмірі 430,20 грн. за 1000 м3 (без ПДВ). Цей тариф почав діяти з 01.01.2017 р. Однак, зазначена постанова не містить компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕ КП в тарифах 2014 - вересень 2019 років необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат, нормованих втрат, різниці в цінах на ВТВ, матеріальні, інші витрати, фонд оплати праці і недоотримання тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу газу, про які заявляв позивач у заяві про перегляд (встановлення) тарифу. Не дивлячись на постійні звернення до НКРЕКП, розмір тарифу переглянутий в бік економічно обґрунтованого так і не був, у зв`язку з чим AT «Запоріжгаз», позбавлений можливості компенсувати необхідні для ведення господарської діяльності виробничі витрати, зокрема, здійснювати оплату природного газу, який згідно з п. 1.2. договору № 13-215-ВТВ має використовуватися покупцем виключно на потреби виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат власнику - ПАТ НАК «Нафтогаз». Відповідно до п. 2.5 Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженій постановою НКРЕ від 03.04.2013 р. № 369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 р. за № 685/23217, суб`єкт господарювання при зверненні до НКРЕ за встановленням тарифу обґрунтовує кожну складову витрат з відповідного виду діяльності, пов`язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат та прибутку. До таких витрат, зокрема, відносяться витрати на закупівлю природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу (далі - ВТВ та НВтр). Саме ці витрати, ВТВ та НВтр, в найбільшій мірі не враховані НКРЕКП при встановленні та перегляді тарифів.
Таким чином, Заявник вважає встановлення обставин порушення AT «Запоріжгаз» умов Договору № 13-215-ВТВ в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи № 908/2287/17, невід`ємно пов`язано з встановленням обставин порушення та/або не порушення права AT «Запоріжгаз» на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справі № 640/22634/19. Отже, справа № 908/2287/17 та справа № 640/22634/19 є невід`ємно пов`язаними між собою, а результати розгляду останньої справи мають суттєве значення при вирішенні господарського спору у справі № 908/2287/17. З урахуванням вищевикладеного, є підстави для зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2287/17 до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19 за позовом AT «Запоріжгаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Аналогічний висновок, за твердженням Заявника викладений в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 р. у справі № 922/2381/16 про зупинення провадження при розгляді апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2016 р., за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Харківгаз» про стягнення 214 477 596,33 грн., яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.04.2019 р.
Позивач заперечує проти задоволення клопотання та зупинення провадження у справі № 908/2287/17, оскільки твердження Відповідача, що виконання обов`язку із оплати його заборгованості перед Позивачем є можливим лише за наявності відповідної компенсації в тарифі на розподіл природного газу не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Так, внесення змін до тарифів на транспортування за період, що вже минув не спричинить зміни вже виконаних зі сторони Позивача та частково виконаних зі сторони Відповідача договірних зобов`язань, а відтак, жодним чином не перешкоджає розгляду даної справи, предметом спору в якій є стягнення заборгованості, неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат з підстав невиконання умов договору щодо повної та своєчасної оплати за отриманий природний газ.
ПАТ «НАК «Нафтогаз України» наголошує на тому, що предметом доказування у справі є обставини щодо розміру заборгованості. На підтвердження обставин ( фактів ), які є предметом судового розгляду, Позивач надав з позовною заявою відповідні докази. При цьому, Відповідач в клопотанні про зупинення провадження у справі не навів обґрунтувань про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини ( факти ), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Таким чином, за думкою Позивача зібрані у справі докази про обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення є достатніми для встановлення юридичних фактів, що підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зупинення провадження у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи і не здійснення розгляду справи упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
По справі було оголошено перерву з 26.11.2019 р. по 10.12.2019 р.
Розпорядженням керівника апарату суду від 10.12.2019 р., у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кузнецової І.Л., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/2287/17, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2019 р., колегією суддів у складі судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Широбокової Л.П., Подобєда І.М., апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" та Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018р. у справі№ 908/2287/17 прийнято до свого провадження.
У судовому засіданні 10.12.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини ухвали Центрального апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в клопотанні про зупинення апеляційного провадження доводи та заперечення проти нього, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що клопотання про зупинення апеляційного провадження підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
П. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті і для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за умовами п. 1.2. договору № 13-215-ВТВ газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця. При цьому, заборгованість Відповідача за договором № 13-215-ВТВ та нараховані на неї штрафні санкції утворилась впродовж 2013-2015 років, у зв`язку з неможливістю Відповідачем виконувати умови договору через відсутність в тарифі на розподіл природного газу, який встановлює НКРЕКП, компенсації виробничо-технологічних втрат та нормативних витрат Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", оскільки протягом 2013-2015 років при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП не було враховано обсяги витрат газу на покриття ВТВ.
Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 р. у справі № 826/15132/15, яка є чинною, скасовано Додаток до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 р. № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення, зокрема, для ПАТ «Запоріжгаз», розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік, зобов`язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах, зокрема, ПАТ «Запоріжгаз», на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 р. № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об`єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 р. № 595.
Виходячи з аналізу ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Закону України "Про природні монополії", а також з огляду на те, що органом, уповноваженим на формування цінової політики встановлення тарифу на розподіл природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, апеляційний суд дійшов висновку ( з аналогічним висновком погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.04.2019 р. у справі № 922/2381/16 ) про те, що можливість Відповідача розрахуватись за природний газ для потреб ВТВ перед Позивачем прямо залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності та суми передбаченої в тарифі на розподіл природного газу відповідної складової.
Як вбачається зі змісту ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 р. у справі № 640/22634/19, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень, адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до НКРЕКП про про визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, що полягає у ненаданні відповідей на заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» від 13.03.2018 р. № Zp05.2-Сл-3644-0318, від 26.12.2018 р. № Zp05.2-Сл-14446-1218 з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в бік економічно обґрунтованого; зобов`язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, зокрема, включивши до складу такого тарифу обсяги природного газу для потреб ВТВ, матеріальні, інші витрати, фонд оплати праці та компенсацію недоотриманої тарифної виручка у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у загальному розмірі 897 397 368,96 грн., в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене вище, та оцінивши доводи Відповідача, наведені в клопотанні, судова колегія дійшла висновку, що встановлення обставин порушення AT «Запоріжгаз» умов Договору № 13-215-ВТВ в частині неповних та несвоєчасних розрахунків за газ саме для потреб ВТВ, що є предметом розгляду справи № 908/2287/17, невід`ємно пов`язано з встановленням обставин порушення та/або не порушення права AT «Запоріжгаз» на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію таких витрат в тарифі на розподіл природного газу розподільними трубопроводами, що є предметом розгляду адміністративної справі № 640/22634/19.
Отже, справа № 908/2287/17 та справа № 640/22634/19 є невід`ємно пов`язаними між собою, а результати розгляду останньої справи мають суттєве значення при вирішенні господарського спору у справі № 908/2287/17.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 22.04.2019 р. у справі № 922/2381/16, якою залишив без змін ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 р. у справі № 922/2381/16 про зупинення провадження при розгляді апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2016 р., за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Харківгаз» про стягнення 214 477 596,33 грн.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах ( п. 56 ), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.
Зазначені позиції Європейського суду з прав людини знайшли своє відображення у положеннях ч. 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та якою встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення відповідного клопотання та необхідність зупинення апеляційного провадження у справі № 908/2287/17 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до AT «Запоріжгаз» про стягнення 277 740 489,29 грн., до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19 за позовом AT «Запоріжгаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Щодо доводів Позивача про порушення розумних строків розгляду справи у разі зупинення апеляційного провадження у справі, то з урахуванням висновків колегії суддів касаційного суду в постанові від 22.04.2019 р. у справі № 922/2381/16, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали апеляційного суду вказані доводи є необґрунтованими з огляду на встановлені обставини скасування нормативного акта ( Додатку до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 р. № 122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік" в частині встановлення, зокрема, для ПАТ «Запоріжгаз», розміру нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на 2015 рік) постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 р. по справі № 826/15132/15, яка є чинною, та необхідність затвердження розмірів виробничо-технологічних втрат для ПАТ «Запоріжгаз» на період 2015 року, що є предметом позову у справі № № 640/22634/19, до розгляду якої зупинено розгляд справи № 908/2287/17.
Щодо, клопотання Відповідача про заміну найменування, колегія суддів апеляційного суду знаходить його також обгрунтованим та таким, що підтверджується наданими заявником доказами, у зв`язку з чим наявні підстави для зміни найменування Відповідача: з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» ( ПАТ «Запоріжгаз» ) на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" ( AT "Запоріжгаз" ).
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227, п. 4 ч. 1 ст. 229, ст. ст. 234, 269, 270, 273, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" задовольнити.
Змінити найменування Відповідача у справі з Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз".
Зупинити апеляційне провадження у справі № 908/2287/17 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до AT «Запоріжгаз» про стягнення 277 740 489,29 грн., до вирішення по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/22634/19 за позовом AT «Запоріжгаз» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст ухвали складено 11.12.2019 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
