Справа № 752/10954/18
Провадження №: 2-а/752/102/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови,
встановив:
31.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови до КП «Київпастранс».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 16.05.2018 року відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення, оформлену у вигляді квитанції за безквитковий проїзд у тролейбусі № 43. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням вимог законодавства, а саме - не складено протокол про адміністративне правопорушення, а постанова у вигляді квитанції не містить даних про особу, яка її виносила та підпису цієї особи, що обмежує його право на звернення до зазначеної особи з позовом. Крім того, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто безпосередньо в автобусі, що, на його думку, також є порушенням встановленого законом порядку розгляду такої категорії справ, а також йому не було роз`яснено його прав, не відібрано пояснень, не запропоновано скористатися правом на правову допомогу. Просив визнати дії щодо винесення постанови у вигляді квитанції про стягнення штрафу серії АА № 034250 від 16.05.2018 року протиправними та скасувати зазначену постанову.
31.05.2018 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у зазначеній вище адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
01.10.2018 року до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач КП «Київпастранс» заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Законом України «Про міський електричний транспорт», відповідно до ч. 3 ст. 4 якого, оплата транспортних послуг проводиться безпосередньо пасажирами та замовником. Право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєстрований електронний квиток. За правилами ст. 135 КУпАП, безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років: у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в міському транспорті - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; на суднах водного транспорту - тягне за собою накладення штрафу в п`ятикратному розмірі від вартості проїзду.
Як видно зі змісту адміністративного позову, позивач не заперечує факту безквиткового проїзду, оскаржує лише порядок притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до правил ч. 1, 4 ст. 258, ч. 1 ст. 309 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 70, 77, ч. 3 ст. 85, ст. 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч. 1 ст. 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ст. 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в ч. 3 ст. 238) ч. 3 ст. 109, ст. 110, 115, ч. 1, 3 і 5 ст. 116, ч. 3 ст. 116-2, ч. 1 і 3 ст. 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), ст. 118, 119, ст. 134, 135, ч. 1, 2, 3 і 5 ст. 185-3, ст. 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), ст. 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також ст. 202-2031, 2042, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається; у випадках, передбачених ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу; при стягненні штрафу відповідно до ст. 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка. Просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
15.04.2019 року судом залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 06.11.2019 року сторони та третя особа відсутні.
Позивач ОСОБА_1 подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, повідомив суд, що заявлений позов підтримує, просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач КП «Київпастранс» просили завершувати розглянути справу за відсутності їх представника та відмовити у задоволенні заявлених вимог з урахуванням наведених у відзиві на позов обставин.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні відсутня, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася.
Врахувавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.05.2018 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 135 КУпАП, оформлено квитанцію про стягнення штрафу серії АА № 034250 за безквитковий проїзд у тролейбусі № 43 у розмірі 80, 00 грн. (а.с. 5).
Звертаючись до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови позивач ОСОБА_1 зазначає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням вимог законодавства, а саме - не складено протокол про адміністративне правопорушення, а постанова у вигляді квитанції не містить даних про особу, яка її виносила та підпису цієї особи, що обмежує його право на звернення до зазначеної особи з позовом. Крім того, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто безпосередньо в автобусі, що, на його думку, також є порушенням встановленого законом порядку розгляду такої категорії справ, а також йому не було роз`яснено його прав, не відібрано пояснень, не запропоновано скористатися правом на правову допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про міський електричний транспорт», оплата транспортних послуг проводиться безпосередньо пасажирами та замовником. Право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєстрований електронний квиток.
За правилами ст. 135 КУпАП, безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років: у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в міському транспорті - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; на суднах водного транспорту - тягне за собою накладення штрафу в п`ятикратному розмірі від вартості проїзду.
Як видно зі змісту адміністративного позову, позивач ОСОБА_1 не заперечує факту безквиткового проїзду, оскаржує лише порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, а саме, про не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та місце розгляду справи - безпосередньо в тролейбусі.
Однак, відповідно до ч. 1, 4 ст. 258, ч. 1 ст. 309 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 70, 77, ч. 3 ст. 85, ст. 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч. 1 ст. 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ст. 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в ч. 3 ст. 238) ч. 3 ст. 109, ст. 110, 115, ч. 1, 3 і 5 ст. 116, ч. 3 ст. 116-2, ч. 1 і 3 ст. 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), ст. 118, 119, ст. 134, 135, ч. 1, 2, 3 і 5 ст. 185-3, ст. 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), ст. 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також ст. 202-2031, 2042, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається; у випадках, передбачених ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу; при стягненні штрафу відповідно до ст. 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка.
Відповідно до п. 2.2. р. 2 Посадової інструкції контролера транспортного відділу контролю оплати проїзду пасажирами та перевезення багажу Служби організації збору та обліку виручки КП «Київпастранс» затвердженої начальником СОЗ та ОСОБА_3 від 01.02.2017 року (далі - Посадова інструкція), контролер пасажирського транспорту накладає на пасажирів штрафи за порушення ними правил сплати проїзду і перевезення багажу та стягує їх у встановленому порядку.
Відтак, контролер ОСОБА_2 , керуючись ст. 4 Закону України «Про міський електричний транспорт»,ст. ст. 135, 258, 309 КУпАП, Посадовою інструкцією, діяла в межах своїх повноважень та у встановлений законом спосіб щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 135 КУпАП та накладення на останнього штрафу у розмірі 80, 00 грн.
З огляду на встановлені судом обставини, а саме відсутність факту порушення контролером ОСОБА_2 порядку притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за безквитковий проїзд у тролейбусі № 43, що мав місце 16.05.2018 року, а також з огляду на те, що сам позивач не заперечував факту порушення ним правил ст. 135 КУпАП, а оскаржував лише порядок його притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання дій протиправними та скасування постанови до КП «Київпастранс», третя особа ОСОБА_2 , не знайшли свого підтвердження, а відтак не підлягають задоволенню судом.
На підставі вищевикладеного, керуючись, Законом України «Про міський електричний транспорт»,ст. ст. 135, 258, 309 КУпАП, ст. ст. 5, 10, 11, 168, 171, 173-183, 192, 211, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови, залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів, з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Г. Плахотнюк
