КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2019 року м. Київ № 320/7130/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
до суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом до Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації, в якому позивачі просять суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлом за місцем походження, в частині невжиття заходів щодо постановлення на соціальний квартирний облік, з урахуванням пільг, встановлених для осіб з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування;
- зобов`язати відповідача вчинити певні дії щодо взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартирний облік з урахуванням пільг встановлених для осіб з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 № 2696-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 грн.
В силу вимог частини сьомої статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Судом встановлено, що позовні вимоги є немайновими.
В якості доказів сплати позивачами судового збору за подання цього адміністративного позову ними надано квитанцію від 10.12.2019 № 0.0.1547788560.1 про сплату ОСОБА_1 768, 40 грн. судового збору.
Однак даний розмір такої сплати не відповідає вимогам, передбаченим Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», оскільки позовні вимоги зобов`язального характеру також стосуються і позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які доказів сплати судового збору суду не надали.
Також суд зазначає, що позивачем в адміністративному процесі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Пунктами 4 та 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України передбачене право позивача подати адміністративний позов до декількох відповідачів за умови пов`язаності позовних вимог між собою.
Разом з цим, адміністративним процесуальним законодавством не передбачено можливості звернення з колективним адміністративним позовом, оскільки колективний позов – це процедура процесуальної співучасті, спрямована на об`єднання однорідних вимог чисельної групи осіб, з правовими наслідками для них, в єдине провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може, водночас не зобов`язаний, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ, а не позовів, за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Таким чином, за умови множинності сторін згідно з клопотанням учасника справи або з власної ініціативи адміністративний суд має процесуальне право об`єднати в одне провадження кілька адміністративних справ з однорідними позовними вимогами, які базуються на однакових або подібних спірних правовідносинах.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Відтак, таке право виникає лише після відкриття провадження по кожній із справ.
Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положеннями пункту 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Представлені суду ксерокопії документів не оформлені у відповідності до вимог пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.
Водночас судом встановлено, що позивачами приєднано до позовної заяви ксерокопії документів, які належним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначення на поданих ксерокопіях документів «згідно з оригіналом, підпису та дати» без інших обов`язкових реквізитів, зокрема, але не обмежуючись цим, ініціалів та прізвища особи, яка їх засвідчила, не вважається належним їх засвідченням.
Крім того, ксерокопія паспорта ОСОБА_2 , довідка про реєстрацію його місця проживання, а також його ідентифікаційний код не містять ініціалів та прізвища особи, яка їх засвідчила та дати їх засвідчення. Аналогічна ситуація й щодо ксерокопії розпорядження Яготинської РДА Київської області від 19.02.2010 № 58. Щодо ксерокопій витягів з обліково-статистичних карток позивачів, акту обстеження житлового будинку, листа КОДА від 10.05.2019 № 872/01-12, листа Бориспільської місцевої прокуратури від 05.11.2019 № 34/04-9592, посвідчення на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , листа Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 20.08.2015 № 3765 та висновку в.о. ДІМ Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 18.08.2015 суд зазначає, що вони взагалі жодним чином не засвідчені.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).
Крім цього суд звертає увагу на інший аспект даних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, про порушення своїх прав позивачі дізналися 11.02.2019 у зв`язку із отриманням листа відповідача за № 74 про відмову щодо взяття їх на соціальний квартирний облік.
Разом з цим, до суду позивачі звернулись лише 19.12.2019, про що свідчить відмітка відділення поштового звязку. Тобто із пропуском шестимісячного строку на звернення до суду.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Будь-яких доказів та пояснень, які б підтверджували неможливість звернення до суду із цим позовом в межах встановленого законом строку, позивачем суду не надано.
При цьому, жодних посилань на існування істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, в порушення вимог частини першої статті 161 Кодексу, позивачами до позовної заяви не додано належним чином засвідчених копій документів для усіх учасників справи (відповідача та третіх осіб).
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- нормативно-правового обґрунтування підстав та процесуальної можливості звернення з колективним адміністративним позовом. У випадку відсутності такої норми права, позивачам слід подати 3 різні позови, виходячи з того, хто із позивачів залишиться в межах даного провадження, решті позивачів слід подати окремі позови разом із усіма доданими до нього належним чином засвідченими документами;
- за умови чіткого посилання на певну процесуальну норму (відповідна стаття Кодексу адміністративного судочинства України) щодо процесуальної можливості подання колективного позову, надати суду: оригінали документів про сплату ОСОБА_2 768, 40 грн. та ОСОБА_3 768, 40 грн. судового збору;
- засвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій усіх доданих до позовної заяви документів, у тому числі у кількості відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, – залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.
