Справа № 156/372/19 Провадження № 22-ц/802/251/20
Головуючий у 1 інстанції: Нєвєров І. М.
Категорія: 77
Доповідач: Федонюк С. Ю.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
24 січня 2020 року
місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Федонюк С. Ю., ознайомившись із апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до релігійної організації "Свято-Миколаївська релігійна громада Православної Церкви України села Будятичі Іваничівського району Волинської області про скасування рішення про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст.356 ЦПК України та не оплачена судовим збором.
Відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені:
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
Тобто в апеляційній скарзі не зазначено, які нові обставини підлягають встановленню, а докази – дослідженню чи оцінці.
Крім того, позивач у прохальній частині позовної заяви так і в апеляційній скарзі, просить задовольнити позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Разом з тим, клопотання у зазначеній частині не конкретизоване, а саме у ньому не зазначено, за який період та у якому розмірі позивач просить стягнути середній заробіток і не наведено розрахунку цього розміру.
Згідно п.3 ч.4 та ч.5 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Зазначених вимог процесуального закону скаржник також не виконав.
Апеляційна скарга не оплачена судовим збором.
Судовий збір сплачується за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» на день його сплати.
У ст.5 Закону зазначено вичерпний перелік осіб та вимог, які звільняються від сплати судового збору.
Жодних доказів, які б стверджували про те, що апелянт відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги – позивачем не приєднано.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, апелянт звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині оскарження судового рішення щодо поновлення на роботі.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Оскарження судового рішення в частині відмови у скасуванні рішення про звільнення з роботи та у стягненні середнього заробітку, тобто щодо виплат, які не належать до фонду оплати праці – не підлягають звільненню від сплати судового збору, у зв`язку із чим апеляційна скарга по цих вимогах має бути оплачена судовим збором.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Оскільки позивачем при зверненні до суду не визначено розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який він просить стягнути, апеляційний суд прийшов до висновку, що така вимога підлягає оплаті судовим збором у мінімальному розмірі, встановленому для вимог майнового характеру станом на день звернення із цим позовом до суду- 768,40 грн. (1921 грн х 0,4).
При поданні позову у квітні 2019 року зазначені позовні вимоги підлягали оплаті судовим збором у розмірі 1536,80 грн., тобто по 768,40 грн. кожна.
Ураховуючи наведене, відповідно до п.п.1, 2, 6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2305 грн. 20 коп. ((768,40 грн + 768,40 грн) х 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) за наступними реквізитами:
отримувач коштів УК у м. Луцьку /Луцька отг/ 22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628 ,
банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.),
рахунок отримувача UA938999980313121206080003550 ,
Код класифікації доходів бюджету 22030101,
Призначення платежу;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року, по справі № 156/372/19, Волинський апеляційний суд.
Відповідна квитанція (оригінал) має бути приєднана до апеляційної скарги.
У випадку, якщо позивач відноситься на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то копія відповідного документа має бути приєднана до апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, до апеляційної скарги слід застосувати вимоги ст.357 ЦПК України і залишити її без руху та надати строк для усунення відмічених недоліків.
Керуючись ст.ст.185 ч.ч.1, 2, 357 ч.2 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року в даній цивільній справі залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
У випадку невиконання вказаної ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду С. Ю. Федонюк
