ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6453/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Шурка О.І.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України про:
- визнання п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, протиправними та нечинними, за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі;
- зобов`язання Кабінет Міністрів України провести з 01.01.2018 перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб на підставі Конституції України та законів України, з визначенням розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування окружним судом обставин, що мають значення для справи, допущення невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні позивач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, надавши пояснення щодо доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні у повному обсязі заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав вимоги апелянта.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, змінами, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою № 103 передбачено наступне:
« 1. У пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (ЗП України, 1992 р., №7, ст. 182; Офіційний вісник України, 2007 р., №10, ст. 359; 2011 р., №99, ст. 3621; 2014 р., №34, ст. 911, №45, ст. 1191; 2016 р., №20, ст. 805, №79, ст. 2638, №85, ст. 2774):
1) після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
«Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 01.03.2018 та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 01.03.2018 на кількість таких місяців.».
У зв`язку з цим абзаци восьмий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев`ятим - дванадцятим;
2) доповнити пункт абзацом такого змісту:
«Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.».
2. У постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» (Офіційний вісник України, 2008 р., №12, ст. 301; 2009 р., №11, ст. 319, №99, ст. 3427; 2010 р., №29, ст. 1098; 2011 р., №84, ст. 3078, №99, ст. 3621; 2012 р., №7, ст. 249, №81, ст. 3272; 2013 р., №41, ст. 1477):
1) у вступній частині постанови слова і цифри «частини третьої статей 43 і 63» замінити словами і цифрами "частини четвертої статті 63»;
2) у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі», затвердженому зазначеною постановою:
пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:
« 1. Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
2. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.»;
у пункті 3:
абзац перший викласти в такій редакції:
« 3. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.»;
після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:
«в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін`юсті) - Мін`юстом;
в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п`ятим і сьомим цього пункту) - МВС;».
У зв`язку з цим абзаци сьомий - дев`ятий вважати відповідно абзацами дев`ятим - одинадцятим;
пункт 5 викласти в такій редакції:
« 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 01.01.2016 проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.»…
3. У постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст. 2374; 2018 р., №4, ст. 165):
1) пункт 4 викласти в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»;
2) у пункті 10 цифри і слова « 01.01.2019" замінити цифрами і словами « 01.03.2018».».
Також додаток 2 (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій) до Порядку викладено в іншій редакції і доповнено додатком 3 (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Варто врахувати, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, внесені зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які оскаржуються позивачем, вже визнано протиправними та нечинними.
Одночасно, зі змісту вказаного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва слідує, що постанова № 103 в наведеній частині визнана протиправною та нечинною у зв`язку з тим, що відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись із п. 6 вказаного нормативно-правового акта та обґрунтовуючи наявність порушеного права, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:
- обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення;
- позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в пенсійного органі та отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію за вислугу років», протепозивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він є учасником відносин, в яких застосовуються наведені у підпункті 1 пункту 1 зміни, що оскаржуються. А зважаючи на передбачені умови застосування підпункту 1 пункту 1 змін, позивач не може бути суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано такі зміни;
- позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або інакше кажучи в інтересах невизначеного кола осіб, що не тільки не відповідає чинному законодавству України, а і прямо йому суперечить;
- підпункт 2 пункту 1 спірних змін кореспондується з положеннями частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які є чинними та неконституційними не визнавались;
- те саме стосується підпункту 1 пункту 2 змін, який також кореспондуються з наведеними положеннями. Крім того, позивачем не наведено доводів та аргументів з приводу того, у який спосіб зміна у вступній частині постанови слів і цифр «частини третьої статей 43 і 63» словами і цифрами «частини четвертої статті 63», порушує права позивача та/або в чому саме полягає суперечність цих змін актам вищої юридичної сили;
- щодо підпункту 2 пункту 2 змін, який містить редакції пунктів 1, 2 і 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», слід зазначити, що (1) вони кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які є чинними та неконституційними не визнавались, (2) алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям Постанови № 103, (3) Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Сама по собі незгода позивача з таким алгоритмом не є та не може бути підставою для визнання протиправною та нечинною постанови № 103 у наведеній частині;
- щодо доповнення новими абзацами після абзацу шостого, що передбачено пунктом 2 змін, а також доповнення Порядку Додатком 3, суд першої інстанції виходив з того, що вони стосуються Мін`юсту та МВС, натомість, позивач вийшов на пенсію з посади першого заступника начальника головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України, тобто, є військовим пенсіонером та, відповідно, не є учасником відносин, в яких застосовуються наведені зміни, що оскаржуються і також позивач не надав суду доказів того, що він є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано такі зміни;
- стосовно оскаржуваної позивачем частини пункту 3 змін, яка за твердженням позивача призвела до зменшення розміру пенсії, суд першої інстанції, проаналізувавши положення спірної постанови в розрізі наведених норм та рішень Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини, дійшов висновку про те, що Кабінет Міністрів України при прийнятті постанови № 103 в оскаржуваній частині, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України;
- крім того, судом першої інстанції враховано, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач не оскаржує процедуру її прийняття, а оскаржує виключно невідповідність, на його думку, окремих положень постанови Конституції України та актам вищої юридичної сили;
- щодо позовної вимоги про зобов`язання Кабінету Міністрів України провести з 01.01.2018 перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, окружний суд звернув увагу на те, що по-перше, позивач звертається за захистом інтересів інших осіб (в інтересах невизначеного кола осіб), по-друге, до повноважень Кабінету Міністрів України не віднесено здійснення перерахунку пенсій, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Положеннями ст. 113 Конституції України, передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Основоположними принципами діяльності Кабінету Міністрів України є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII.
Відповідно до норм ч. ч. 1, 2, 4 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Слід звернути увагу на те, що оскаржуваним п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Тож, у даному спорі, суд має перевірити, чи прийнято спірний пункт постанови № 103 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно та пропорційно.
Питання пенсійного забезпечення військових пенсіонерів регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Так, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII. Частина 4 статті 63 «Перерахунок раніше призначених пенсій», передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
При цьому, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру, як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під визначенням «умови», слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. У свою чергу, під «порядком», розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому, орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом умов та перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII, адже, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII, містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічне висвітлено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Щодо п. 1 змін, якими визначено: «у пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182; Офіційний вісник України, 2007 р., № 10, ст. 359; 2011 р., № 99, ст. 3621; 2014 р., № 34, ст. 911, № 45, ст. 1191; 2016 р., № 20, ст. 805, № 79, ст. 2638, № 85, ст. 2774): 1) після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту: «Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.». У зв`язку з цим абзаци восьмий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев`ятим - дванадцятим; 2) доповнити пункт абзацом такого змісту: «Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.». Колегія суддів враховує таке.
Згідно з нормами ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{Частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011}
Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. (абз. 12 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»)
При обчисленні пенсій відповідно до частин сьомої-десятої цієї статті в розрахунок включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством на день призначення цих пенсій.
Так, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року, що регламентує вимоги Закону № 2262 та не суперечить його положенням, передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.
{Пункт 7 доповнено новим абзацом згідно з постановою КМ № 103 від 21.02.2018}
Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, відрядженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших цивільних підприємств, установ та організацій, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обчислюється виходячи з відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання), відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останньою штатною військовою посадою за місцем служби перед звільненням.
При цьому щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія враховуються в середніх розмірах фактичних виплат за аналогічною посадою (посадами) в тому органі, з якого особа була відряджена, за календарний місяць, який передує даті звільнення із служби.
За бажанням осіб, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, пенсія може бути обчислена виходячи з грошового забезпечення за посадою, яку особа займала до відрядження, у порядку, визначеному цією постановою.
Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
{Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 103 від 21.02.2018}
Так, викладені зміни не узгоджуються із приписами Закону № 2262, адже встановлюють для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, при умовах, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців. При цьому, Законом № 2262 передбачено обрахування грошового забезпечення при визначенні розміру пенсії за 24 місяці, незважаючи на місце служби/роботи.
Колегія суддів враховує, що вказані в п. 6 постанови № 103 доповнення до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 випливають з п. 1 постанови № 103, який, у свою чергу, визнаний судом протиправним та нечинним судовим рішенням у справі № 826/3858/18.
Щодо п. 2 змін, якими визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Колегія суддів зважає на те, що додатково на Мінсоцполітики покладено функцію повідомлення Пенсійного фонду України про зміну розміру грошового забезпечення, за прийнятим Урядом рішенням про його зміну у будь якій силовій структурі.
Так, зазначене питання уже врегулювано пунктами 1 і 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», а саме: 1) Перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (2262-12), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством (у попередній, до змін редакції).
Тобто, пункт п. 1 Порядку визначений на основі положень ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, яким передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
З наведено слідує, що без наявності офіційного повідомлення про підвищення будь якого виду грошового забезпечення військовослужбовцям, зі сторони Мінсоцполітики, Пенсійний фонд України не вправі здійснювати перерахунок пенсій, що, прямо вказує на неузгодженість з вимогами Закону в частині введення додаткового органу в механізм повідомлення про підстави перерахунку пенсій даній категорії, що спричиняє додаткові невиправдані очікування на перерахунок пенсії, і так передбачений ст. 63 Закону за умови підвищення грошового забезпечення.
Отже, на думку колегії суддів, оскільки п. п. 1 і 2 Порядку № 45, прийняті на виконання приписів Закону України № 2262, то п. 2 змін до постанови Кабінету Міністрів України № 103 є протиправним та прийнятим без урахування прав пенсіонерів на належний (згідно Закону) та своєчасний (без додаткових (невиправданих) погоджень, очікувань повідомлень від інших органів) перерахунок їх пенсій.
Щодо висновків суду першої інстанції про непоширення на позивача змін згідно п. 6 постанови № 103, та як наслідок, висновку про те, що позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або інакше кажучи в інтересах невизначеного кола осіб, що не тільки не відповідає чинному законодавству України, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
При цьому, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. (ч. 4 ст. 55 Конституції України)
Положеннями ч. 2 ст. 264 КАС України, передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Отже, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
У позовній заяві, ОСОБА_1 вказав на те, що він є ветераном військової служби, ветераном війни - інвалідом ІІІ групи, заслуженим економістом України, а з 08.04.1998 - звільнений з військової служби у відставку. З 15.04.1998 позивачу призначено пенсію за вислугу років. У період з 15.04.1998 по даний час йому декілька разів перераховувався розмір пенсії, в тому числі, з 01.01.2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1294, у порядку, визначеному постановою № 45. Зазначені перерахунки пенсії здійснювались відповідно до грошового забезпечення, що складалось з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших надбавок, підвищень, доплат та премії, без будь-яких обмежень, знижень рівня виплат та запровадження нових інструментів в процедурі перерахунку (необхідності повідомлення Мінсоцполітики) та виплаті перерахованої пенсії (поетапності виплат).
Так, позивач звернув увагу на те, що до 01 березня 2018 року, розмір його грошового забезпечення, із якого обраховуються пенсія за посадою першого заступника начальника Головного управління Міноборони, був обчислений з урахуванням грошового утримання (оклади за посадою та військове звання) та належних додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та складав - 19686 грн., а з березня 2018 року - обчислений відповідно до постанови № 103 - 16815 грн.
У судовому засіданні представник відповідача на запитання колегії суддів чи, в цілому, постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 охоплює (зачіпає) права та інтереси позивача, на що, представник відповідача відповів ствердно. У свою чергу, на запитання суду про вплив оскаржуваної частини постанови на права та інтереси позивача, представник відповів, що п. 6 постанови не порушує прав позивача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, у даному випадку, позивач оскаржує пункт постанови Кабінету Міністрів України, яким не окремо врегульовано питання щодо прав певної категорії осіб та відносин щодо їх соціального забезпечення (як зазвичай), а ним передбачено внесення змін до інших постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, та які стосуються різного кола як технічних (процедурних) так і соціальних питань - питань пенсійного забезпечення пенсіонерів різних силових структур. Отже, позивач, як військовий пенсіонер, у позовній заяві ставив питання невідповідності оскаржуваного пункту постанови, актам вищої юридичної сили, що вказує на те, що неможливо оскаржити пункт постанови, яким вносяться зміни до інших тільки в частині, що стосуються певної категорії - саме позивача, адже це в такому способі захисту не призведе до реального відновлення прав всіх пенсіонерів силових структур та породжуватиме, у подальшому, незбалансований (різний) підхід до пенсійного забезпечення (внесені зміни щодо однієї категорії осіб будуть скасовані, а щодо іншої - залишатимуться чинними).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у даному позові, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав, що були порушені оскаржуваним пунктом постанови, на доведення чого, в матеріалах справи наявні пояснення та обгрунтування яким саме чином внесені зміни, у цілому, стосуються прав та інтересів позивача, наприклад, необхідність додаткового повідомлення від Мінсоцполітики про підстави перерахунку пенсії, чого Законом не передбачено, обмеження кількості складових грошового забезпечення, з яких проводиться перерахунок пенсії, на відміну відсутності таких кількісних обмежень при попередніх перерахунках, встановлення механізму відстрочення виплат перерахованої пенсії тощо. Також, підлягають врахуванню судові рішення у справах № 826/3858/18 від 12.12.2018 та № 826/12704/18 від 14.05.2019, що набрали законної сили та вносили коригування в суть та обсяг позовних вимог у даній справі.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що обмеження виплати пенсії, обчисленої особі згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Крім того, підлягає врахуванню й те, що пункти 1, 2, 3 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визнані судовими рішеннями, що набрали законної сили, протиправними та нечинними, з огляду на що, оскаржуваний п. 6, яким вносяться зміни до інших постанов, має безпосередній зв`язок з скасованими у судовому порядку пунктами, що має наслідком наявність при скасованих пунктах нормативно-правового акта, дії похідних (наслідкових) його частин, що не призводить до реального виконання судових рішень та не сприяє узгодженості дій державних органів у частині здійснення перерахунку пенсій особам з числа силових структур.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів», встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Сєрков проти України» (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Колегія суддів вважає, що виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі не можуть бути звужено шляхом внесення змін до законодавства та встановлення нових/додаткових процедурних механізмів, що, врешті нівелюють зазначені гарантів та змушують громадян постійно звертатись до суду за захистом своїх прав, наздоганяючи постійні зміни.
Отже, у даній справі, позивач переконливо довів суду свою позицію стосовно порушення його прав та неправомірності пункту 6 постанови № 103, яким внесено зміни до інших постанов, як такого, що зменшує права пенсіонерів зазначеної категорії у порівнянні з їх попереднім становищем, а Кабінет Міністрів, приймаючи оскаржуваний пункт постанови діяв не в інтересах осіб, без урахування усіх існуючих обставин, без дотримання дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів широкого кола осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Щодо вимог позовної заяви про зобов`язання Кабінету Міністрів України провести з перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, у даному випадку, звертається за захистом інтересів інших осіб (в інтересах невизначеного кола осіб), а до повноважень Кабінету Міністрів України не віднесено здійснення перерахунку пенсій. Крім того, колегія суддів враховує й те, що у судовому засіданні позивач не наполягав на задоволенні даних позовних вимог. Таким чином, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін. У відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Представник Кабінету Міністрів України у судовому засіданні зазначив, що спірний пункт постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, проте не спростував доводів сторони позивача про те, що оскаржуваний пункт постанови стосується прав позивача та звужує гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та змін, що вносяться до інших постанов.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи в частині позовних вимог, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі.
Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. (ч. ч. 1. 2 ст. 265 КАС України)
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328-331 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Повний текст постанови складено 03.02.2020.
