Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-сс/813/184/20
Номер справи місцевого суду: 522/21971/19 1-кс/522/644/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ТОВ «СКАЙТОРГ» адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та представника власника майна ТОВ «СКАЙТОРГ» - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2020 про арешт майна, яке вилучено в ході обшуків за адресами: Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, автодорога Одеса-Кучурган, 11 км+980 метрів та Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, вул. Дорожна, 8, які проведені в ході здійснення досудового розслідування кримінального проваження №32019160000000086, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2020 частково задоволено клопотання слідчого з ОВС третього відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9 , погоджені з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , та накладено арешт на речі та документи, вилучені в ході проведених обшуків в період з 11.01.2019 по 12.01.2019 за адресами: Одеська область, Біляївській район, смт. Хлібодарське, автодорога Одеса-Кучурган, 11 км+980м та Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, вул. Дорожна, 8, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019160000000086 від 12.12.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Своє рішення про накладення арешту на вказане майно, вилучене в період з 11.01.2019 по 12.01.2019 в ході проведення обшуку, слідчий суддя мотивував тим, що останні можуть містити відомості про обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 1
ст. 204 КК України, чи бути знаряддям вчинення злочину, а тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Зазначає, що у зв`язку з тим, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчо-оперативні заходи, для досягнення мети кримінального провадження, проведенням необхідних органу досудового слідства експертиз та досліджень є передбачені законом підстави для накладення арешту на вилучені під час обшуку документи, носії інформації та зразки ПММ.
Арешт на вказані речі та документи слідчим суддею накладений з метою запобігання їх приховування, знищення, перетворення або пошкодження, так як вказані документи та предмети відповідають критеріям, зазначеним ч. 2ст. 167 КПК України.
В частині накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку за адресою: Одеська область, Біляївській район, смт. Хлібодарське, автодорога
Одеса-Кучурган, 11 км+980 м, а саме: грошові кошти в сумі 94 586 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот вісімдесят шість) грн.; паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом ДТ в кількості 13 532 літри; паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом 92 у кількості
7 146 літів; паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом 95 УА в кількості 10 602 літри; паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом 95 Euro в кількості 15 141 літра; відео реєстратор HIKVISION s/n C29209136 - 1 шт.; газ скраплений в кількості 3 946 літрів; паливно-мастильний матеріал А92 в кількості 3 642 літри, що залишений на відповідальне зберігання, а також в частині накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, вул. Дорожна, 8, а саме: паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин АІ-95 (Україна) - в кількості 3 096 л; бензин АІ-95 (Євро) - в кількості 11 689 л; бензин АІ-92 (Україна) - в кількості 5 039 л; дизельне пальне - в кількості 13 194 л; скраплений газ - в кількості 4 412,99 л., грошові кошти, виявлені на касі АЗС №16, та всього вилучено 110 700 (сто десять тисяч сімсот) грн.; залишки паливно-мастильних матеріалів, що передані на відповідальне зберігання, а саме: бензин АІ-95 (Євро) - в кількості 898 л; бензин АІ-95 (Україна) - в кількості 7 918 л; бензин АІ-92 (Україна) - в кількості 661 л; дизельне пальне - в кількості 235 л., паливно-роздавальна колонка для скрапленого газу тип V-line 8993.622/LPG/40, в кількості 1 шт.; мотор NRC 40-S16419-12, в кількості 1 шт.; колонка паливно-роздавальна, тип Quantinum tm 510, C/H D1817064, 2008 в кількості 1 шт.; колонка паливно-роздавальна, тип Quantinum tm 510, C/H D1817062, 2008 в кількості 1 шт.; колонка паливно-роздавальна, тип Quantinum tm 510, C/H D1817063, 2008 в кількості 1 шт.; метр шток МШП 4,5, №0252 в кількості 1 шт., відмовлено та зобов`язано слідчого повернути вказане майно особам, у яких було вилучене зазначене майно.
Своє рішення про відмову в накладенні арешту на вказане майно, слідчий суддя мотивував тим, що слідчий в своєму клопотанні не обґрунтував підстави для накладення арешту на вилученні під час обшуків грошові кошти, на даному етапі досудового розслідування жодній особі не повідомлено про підозру, а цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, тому відсутні підстави для накладення арешту на вилучені під час обшуків вказані грошові кошти та ПММ.
Зміст вимог апеляційних скарг.
В своїй апеляційній скарзі прокурор просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт всього майна, яке вилучено в ході обшуків
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення слідчого судді є незаконним у зв`язку з невідповідністю висновків оскарженої ухвали фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Не погоджується із мотивами слідчого судді в частині відмови в накладені арешту на вилучене майно через відсутність достатніх та належних доказів для накладення арешту на вилучене майно, а також вважає, що слідчим в клопотанні не зазначено того, що вилучена техніка відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України.
В спростування тверджень суду зазначає, що:
- в ході виконання окремого доручення слідчого та проведення комплексу заходів, співробітниками ОУ ГУ ДФС в Одеській області перевірена інформація щодо місць, які використовуються для зберігання та незаконної реалізації нафтопродуктів;
- згідно отриманої оперативної інформації встановлено, що за адресами: Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, автодорога Одеса-Кучурган, 11 км+980 метрів та Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, вул. Дорожна, 8 знаходяться заправні станції під торгівельною маркою «SKY», на яких здійснюється відпуск пального без дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, без документів, які видаються для виконання робіт відповідно до «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», а також на підприємстві відсутні інші документи та ліцензія необхідні відповідно до вимог чинного законодавства;
- виявленні та вилученні в ході обшуку по кримінальному провадженню товарно-матеріальні цінності та документи, що були об`єктом кримінально протиправних дій, та інші речі згідно положень ст. ст. 98, 99 КПК України є речовими доказами, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості , які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них;
- вилученні товарно-матеріальні цінності підпадають під критерії ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки є засобами та знаряддями за допомогою яких вчинено кримінальне правопорушення;
- повернення, не заборона використання та розпорядження вилученими в ході проведення обшуку речами та документами може призвести до їх зникнення, втрати або пошкодження, або настанню інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню і суттєво вплинути на його подальший хід;
- вилучені речі та документи в ході обшуку необхідні для подальшого проведення судових експертиз, оскільки можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення.
В своїй апеляційній скарзі представник власника майна просить оскаржену ухвалу скасувати в частині накладення арешту на вилучені слідчим речі та документи за вказаними вище адресами.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення слідчого судді в частинні накладення арешту на тимчасово вилучене майно не відповідає завданням кримінального провадження та не підтверджується будь-якими документами, доказами чи обґрунтуваннями слідчого.
Вказує, що арешт на речі та документи було накладено безпідставно, необґрунтовано, з порушенням приписів ст. 132, 170, 172, 173 КПК України, слідчим не було надано доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, при накладенні на арешт не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.
В спростування тверджень суду зазначає, що:
- на даний час жодному з працівників ТОВ «Скайторг» або будь-якій іншій особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України, слідчим (прокурором) не повідомлено;
- речі та документи вилучено за адресами автозаправних станцій, які знаходяться за межами м. Ізмаїл та на території іншої адміністративно-територіальної одиниці України, тому жодним чином не можуть підтверджувати незаконність господарської діяльності на території м. Ізмаїл;
- слідчим у поданих клопотаннях не зазначено будь-яких фактичних даних та висновків про те, чому вилучене майно є знаряддям кримінального правопорушення, яким чином вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин щодо вчинення кримінального правопорушення щодо незаконної діяльності в м. Ізмаїл, яким чином вилучене майно слугувало знаряддями та засобом вчинення кримінального правопорушення та якого саме правопорушення, обмежившись перерахуванням загальних положень кримінального процесуального кодексу.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який просив задовольнити свою апеляційну скаргу у повному обсязі та заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника власника майна; думку представника власника майна ТОВ «СКАЙТОРГ» адвоката ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу представника власника майна у повному обсязі та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.
Нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України передбачені правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, які мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про те, що слідчий суддя розглянув клопотання повно, всебічно та об`єктивно, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту лише на частину майна, зазначеного у клопотанні слідчого, а у накладенні арешту на іншу частину майна відмовив.
Відповідно до наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019160000000086, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Встановлено, що на території Одеської області здійснюється незаконна господарська діяльність нелегальних автозаправних станцій, які реалізують підакцизні товари без реєстрації суб`єкта господарювання, дозвільних документів та використання РРО.
В ході виконання окремого доручення слідчого та проведення комплексу заходів співробітниками ОУ ГУ ДФС в Одеській області перевірена інформація щодо місць, які використовуються для зберігання та незаконної реалізації нафтопродуктів та встановлено, що за адресами: Одеська область, Біляївській район, смт. Хлібодарське, автодорога
Одеса-Кучурган, 11 км+980м та Одеська область, Біляївський район, с. Латівка,
вул. Дорожна, 8, розташовані автозаправні станції ТОВ «СКАЙТОРГ» під торгівельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з яких невстановленими особами здійснюється незаконна реалізація паливно-мастильних матеріалів, з порушенням вимог встановлених чинним законодавством України.
Перевіривши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, апеляційним судом встановлено, що частина майна вилученого під час проведення обшуків за вказаними вище адресами може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, чи бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому погоджується із думкою слідчого судді про те, що частина вилученого в ході обшуків майна, має значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що є передбаченні законом підстави для накладення арешту на вилучені під час обшуків вказане в оскарженій ухвалі майно, для досягнення мети кримінального провадження, а саме: документи, носії інформації та зразки ПММ, так, як у кримінальному проваджені проводяться першочергові слідчо-оперативні заходи, є необхідним проведення органом досудового слідства експертиз та досліджень.
Виходячи з матеріалів кримінального провадження, накладення арешту на вказані речі та документи є необхідний з метою запобігання їх приховування, знищення, перетворення або пошкодження, так як вказані документи та предмети відповідають критеріям, зазначеним ч. 2 ст. 167 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею обґрунтована відмова в накладені арешту на частину майна, яке було вилучене в ході обшуків, а саме на:
-грошові кошти в сумі 94 586 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот вісімдесят шість) грн.;
-паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом ДТ в кількості 13 532 літри;
-паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом 92 у кількості 7 146 літів;
- паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом 95 УА в кількості 10 602 літри;
-паливно-мастильний матеріал з ємності з надписом 95 Euro в кількості 15 141 літра;
-відео реєстратор HIKVISION s/n C29209136 - 1 шт.;
-газ скраплений в кількості 3 946 літрів;
-паливно-мастильний матеріал А92 в кількості 3 642 літри, що залишений на відповідальне зберігання,
-паливно-мастильні матеріали (бензин АІ-95 (Україна) - в кількості 3 096 л; бензин АІ-95 (Євро) - в кількості 11 689 л; бензин АІ-92 (Україна) - в кількості 5 039 л; дизельне пальне - в кількості 13 194 л; скраплений газ - в кількості 4 412,99 л.,)
- грошові кошти, виявлені на касі АЗС №16, та всього вилучено 110 700 (сто десять тисяч сімсот) грн.;
- залишки паливно-мастильних матеріалів, що передані на відповідальне зберігання (бензин АІ-95 (Євро) - в кількості 898 л; Бензин АІ-95 (Україна) - в кількості 7 918 л; бензин АІ-92 (Україна) - в кількості 661 л; дизельне пальне - в кількості 235 л.);
- паливно-роздавальна колонка для скрапленого газу тип V-line 8993.622/LPG/40, в кількості 1 шт.;
- мотор NRC 40-S16419-12, в кількості 1 шт.;
- колонка паливно-роздавальна, тип Quantinum tm 510, C/H D1817064, 2008 в кількості 1 шт.;
- колонка паливно-роздавальна, тип Quantinum tm 510, C/H D1817062, 2008 в кількості 1 шт.;
- колонка паливно-роздавальна, тип Quantinum tm 510, C/H D1817063, 2008 в кількості 1 шт.;
- метр шток МШП 4,5, №0252 в кількості 1 шт., оскільки слідчим, оскільки слідчим в клопотаннях не зазначено та прокурором в судовому засіданні апеляційного суду не доведено, що вказане майно має значення для досудового розслідування кримінального провадження.
В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вказане пальне є незаконно виготовленим, а для проведення необхідних у кримінальному провадженні експертних досліджень ПММ буде достатньо вилучених зразків, на які слідчим суддею накладено арешт оскарженою ухвалою, а також, при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно, представник власника майна надав слідчому судді сертифікати відповідності на вилучене ПММ, які свідчать про законне їх виготовлення, а тому не відповідають об`єктивній стороні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України.
Апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді про те, що в клопотанні недостатньо обґрунтовано підстави для накладення арешту на вилученні під час обшуків грошові кошти, а також, оскільки на даній стадії досудового розслідування нікому не повідомлену про підозру, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявленій, тому немає підстав для накладення арешту на вилученні під час обшуків грошові кошти та ПМП.
Вищевикладені обставини були вірно враховані слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного рішення, їм була надана належна правова оцінка, внаслідок чого слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на частину майна, відношення якого до кримінального провадження не було доведено слідчим та прокурором.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у чіткій відповідності до положень кримінального процесуального Закону, а доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та представника власника майна ТОВ «СКАЙТОРГ» - ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2020 про арешт майна, яке вилучено в ході обшуків за адресами: Одеська область, Біляївський район,
смт. Хлібодарське, автодорога Одеса-Кучурган, 11 км+980 метрів та Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, вул. Дорожна, 8, які проведені в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №32019160000000086, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
