ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
і м е н е м У к р а ї н и
05 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/3663/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В., розглянувши в приміщенні суду у спрощеному провадженні без виклику сторін заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу ГУНП в Чернігівській області (далі - відповідач) № 352 о/с від 07.11.2019, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області з 07.11.2019, зобов`язати Головне управління в Чернігівській області перерахувати грошове забезпечення у межах виділених асигнувань, відповідно до штатної посади з 07.11.2019, стягнути з відповідача на користь позивача правничу допомогу відповідно до розрахунку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 (з урахуванням виправлення описок) позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 352 о/с від 07.11.2019, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Срібнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції з 16.11.2019, в решті позовних вимог відмовлено.
03.03.2020 від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу. Разом із заявою подано договір про надання юридичних послуг від 05.01.2019.
У відзиві на позов відповідач зазначав, що розмір заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн на думку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області не є розумним та співмірним з наданими послугами.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.
Частина 1 та 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, в матеріалах справи є ордер на надання правової допомоги, договір про надання правничої допомоги від 02.12.2019, розрахунок витрат робочого часу, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги та квитанцією від 02.12.2019 про сплату 8000 грн.
Стосовно заперечень відповідача щодо задоволення вимог позивача про відшкодування таких витрат, суд зазначає наступне.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.
Аналогічний порядок оформлення касових операцій визначено і у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженому постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148.
Відтак, квитанція банку є належним і достатнім доказом, що підтверджує фактичну сплату грошових коштів.
Що ж стосується акту приймання – передачі наданих послуг, то його складення не передбачено умовами договору.
В той же час, розрахунок суми судових витрат містить інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій, конкретизовано обсяг наданих послуг (вивчення нормативної документації, складення процесуальних документів, усні консультації клієнта, участь у судових засіданнях).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Враховуючи те, що дана справа є справою незначної складності та була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, та позов задоволено частково, витрати на правничу допомогу адвоката у визначеному судом розмірі 8000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
При вказаних обставинах, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2330,80 грн (дві тисячі триста тридцять грн 80 коп.).
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення суду.
Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 2330,80 грн (дві тисячі триста тридцять грн 80 коп.).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 40108651).
Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан
