ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1703/20 Справа № 202/1698/17
Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
за участю секретаря - Порубай М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи: Державне підприємство "Сетам" Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, –
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 20.02.2017 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги нерухомого майна, а саме: садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га. з квартирою АДРЕСА_1 , за результатом яких визначено переможця, яким став ОСОБА_3 , про що складено протокол № 237086. Вказані електронні торги відбулися з грубим порушенням вимог законодавства, зокрема продаж лоту 197586 відбувся всупереч положень п. 5 розділу XI Порядку. Так, 14.02.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська задоволено заяву про перегляд заочного рішення від 29.12.2015 року у справі №202/7669/15-ц, та постановлено ухвалу про його скасування. Справу призначено до розгляду на 13.03.2017 року. У зв`язку із цим, у виконавчому провадженні № 51518025 державним виконавцем Індустріального ДВС Неджогіним С.А. винесено постанову від 16.02.2016 року про повернення виконавчого документу до суду. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 24.02.2016 року переможець електронних торгів звернувся до Індустріального ДВС з заявою про видачу акту про проведення електронних торгів. Станом на 28.02.2016 року матеріали виконавчих проваджень такого акту не містили.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд: визнати недійсними електронні торги з продажу лоту 197586, а саме садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га з квартирою АДРЕСА_1 , та протоколу від 20.02.2017 року №237086; стягнути з Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 34984472, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , судові витрати.
Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та на неправильне застосування норм матеріального права.
АТ КБ “ПриватБанк” та ДП “Сетам” відповідно до ст. 360 ЦПК України подали відзиви, в яких просили апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року — без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , не скористалися.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.10.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № б/н, згідно з умовами якого ОСОБА_1 , отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 20,4 % за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено найменування позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження №51518008, 17.06.2016 року державним виконавцем Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Борисовою С.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-4939/10, виданим 28.12.2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк суми боргу у розмірі – 28749,37 грн.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження №51518025, 17.06.2016 року державним виконавцем Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Борисовою С.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом 202/7669/15-ц, виданим 16.03.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” суми боргу у розмірі – 72575,54 грн.
Постановою державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Борисовою С.В. від 29.06.2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , підстава виникнення свідоцтво про право на спадщину, ААІ №396533, реєстр 4-2543, 02.04.1997, посвідчене Шостою ДДНК та земельної ділянки, адреса АДРЕСА_3 .
28.07.2016 року державним виконавцем Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Борисовою С.В. проведено опис майна, а саме: садиби до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га. З квартирою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Борисовою С.В. від 29.06.2016 року виконавче провадження №5158008 за виконавчим листом №2-4939/10, виданим 28.12.2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська об`єднано із виконавчим провадженням №51518025 з примусового виконання виконавчого листа №202/7669/15-ц від 16.03.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у зведене виконавче провадження №52070364.
Оцінка майна була проведена в межах виконавчого провадження № 51518025. Постановою від 22.08.2016 року державним виконавцем Борисовою С.В. було призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - ОСОБА_4 для складання письмового висновку (звіту) щодо оцінки майна, а саме земельної ділянки площею 0,0171 га та квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження №51518025, 01.12.2016 року №15148/05-40 Індустріальним ДВС на адресу ДП «СЕТАМ» направлено заявку про реалізацію майна - житлової нерухомості садиби: земельної ділянки та квартири АДРЕСА_2 оціночною вартістю 304000 грн.
16 грудня 2016 року в Систему електронних торгів було внесено інформацію про реалізацію Садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га. з квартирою АДРЕСА_2 (посилання htths:/setam.net.ua/аuction/ НОМЕР_2 ) за лотом №1888379 зі стартовою ціною 304000,00 грн. та призначені на 13 січня 2017 року. Проте торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників, про що було складено Протокол проведення електронних торгів №224727.
Наступні електронні торги з реалізації Садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га. з квартирою АДРЕСА_2 були призначені на 25 січня 2017 року зі стартовою ціною 258400,00 грн. Проте ці торги не відбулися через відсутність допущених учасників, про що було складено Протокол проведення електронних торгів №230922.
Останні електронні торги з реалізації Садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га. з квартирою АДРЕСА_2 були призначені на 20 лютого 2017 року.
Відповідно до відомостей офіційного веб-портала СЕТАМ: https://setam.net.ua/auction/198992,31.01.2017 року було оприлюднено оголошення про лот 197586: садибу до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га з квартирою АДРЕСА_1 . Відповідно до оголошення стартова ціна лоту склала 212 800 грн., датою проведення аукціону визначено 20.02.2017 року.
20.02.2017 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги нерухомого майна, а саме: садиби, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га з квартирою АДРЕСА_1 , за результатом яких визначено переможця, яким став ОСОБА_3 , про що складено протокол № 237086.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження 24.02.2016 року переможець електронних торгів звернувся до Індустріального ДВС з заявою про видачу акту про проведення електронних торгів.
Згідно з актом проведення торгів від 02.03.2017 року переможцем торгів визнано ОСОБА_2
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. 16 березня 2017 року на підставі акта про проведення електронних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна видано Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №2229, яким посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_2 .
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. 16 березня 2017 року на підставі акта про проведення електронних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна видано Свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за №2232 яким посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з земельної ділянки площею 0,0171 гектару, кадастровий номер 1210100000:04:040:0029, яка має цільове призначення – для ослуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на недоведеність позовних вимог, зокрема, на те, що підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладання, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням. Також зазначено, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними та як описані ним порушення вплинули на результат торгів, і що надані позивачем докази не містять інформацію щодо предмету доказування.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що за наявності арешту на спірну квартиру за ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська угода купівлі-продажу квартири за результатами публічних торгів суперечить ЦК України та Конституції України, що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину. Також апелянт вказує, що всупереч вимогам п. 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, ОСОБА_1 з результатами оцінки не ознайомлювали, і про виконавчі провадження і про реалізацію квартири дізнався після проведення торгів. У зв`язку з чим апелянт був позбавлений можливості своєчасно оскаржити відкриття виконавчих проваджень та вжити заходів щодо скасування виконавчих документів.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, з наступних підстав.
Так, згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач порушив вимоги чинного законодавства та умови договору і припинив виконувати свої зобов`язання, не повернув борг після закінчення кінцевого терміну повернення грошових коштів боржником за умовами договору.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.
Згідно ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Таким чином, державним виконавцем у відповідності до п. 5 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” проведено опис майна боржника і накладено на нього арешт, про що було складено акт опису та арешту майна боржника.
Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.
Разом з тим, в акті опису й арешту майна державний виконавець зазначив, що описане майно буде передано на реалізацію.
Відповідно до п.п. 4.2.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 4.4.5 Інструкції у разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що боржник усвідомлював про можливе примусове відчуження його майна у разі прострочення грошового зобов`язання, проте свого обов`язку щодо погашення боргу не виконав, у зв`язку чим майно останнього було передано на реалізацію для покриття боргу.
ДП “СЕТАМ” є Організатором електронних торгів відповідно до положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 (надалі — Порядок), діє на підставі та уповноважене на виконання функцій передбачених Порядком.
П. 2 Розділу XI Порядку передбачено виключний перелік підстав для зупинення електронних торгів в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України “Про виконавче провадження ”; відкладення проведення виконавчих дій;наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.
Таким чином, ухвала суду про скасування заочного рішення про стягнення заборгованості та призначення справи до розгляду не відноситься до рішень суду щодо зупинення реалізації арештованого майна та не може бути підставою для зупинення електронних торгів арештованим майном.
Враховуючи вищевказане, ДП “СЕТАМ” не було законних підстав для зупинення реалізації майна за лотом № 197586, адже на адресу Організатора жоден з вище перелічених документів не надходив.
Згідно п. 4 розділу II Порядку начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
Приватний виконавець самостійно формує та перевіряє заявку та документи щодо передачі майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Так, згідно інформації отриманої з офіційного сайту ДП “СЕТАМ” стосовно реалізації Садиби до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,0171 га з квартирою АДРЕСА_2 було встановлено, що торги з реалізації даного майна відбувались тричі.
Згідно п. 5 ст. 61 Закону України “Про виконавче провадження” не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Отже, з вище викладеного вбачається, що ціна на останніх торгах визначена згідно норм чинного Законодавства України, а тому жодних порушень немає.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст.ст. 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Тимчасового порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.
Також, Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15 приходить до правового висновку, що “головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними”.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 викладений наступний правовий висновок: “чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результат торів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, які оспорюють результати торгів”.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, враховуючи викладене, позивач повинен був довести належним та допустимими доказами, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; чи порушені законні інтереси позивача під час проведення електронних торгів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано ухвалив рішення в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих позивачем, оскільки останнім не надано до суду доказів на підтвердження порушення Порядку в ході проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результат торгів та що під час торгів були порушені права позивача.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова
