Справа № 128/1057/17
РІШЕННЯ
Іменем України
27 лютого 2020 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого – судді Ганкіної І.А.,
при секретарі Жигаровій Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ПрАТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ», ТОВ «Український лізинговий фонд» про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.08.2016 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Nіssan-Micra, д.н.з. НОМЕР_1 проїздила по вулиці Магістратській в м. Вінниця, рухаючись в напрямку вулиці Соборної, біля будинку № 30, допустила виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнулася з зустрічним автомобілем Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.
В зв`язку з отриманням позивачем тілесних ушкоджень в той же день було зареєстровано кримінальне провадження № 12016020010006100, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. У кримінальному провадженні проведено судово-медичну експертизу. Згідно висновку експерта № 1574/1736 від 11.11.2016, заподіяні позивачу тілесні ушкодження в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. У зв`язку із відсутністю у складі злочину наслідку у вигляді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, 25.11.2016 була винесена постанова про закриття кримінального провадження. Згідно п. 5 резолютивної частини вказаної постанови, копію постанови, разом з копіями матеріалів кримінального провадження направлено начальнику Вінницького відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області, для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Близько двох місяців ОСОБА_2 ухилялась від складення працівниками поліції протоколів про адміністративні правопорушення.
13.02.2017 Вінницьким районним судом Вінницької області було винесено постанову в справі № 128/4384/16-п щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення правопорушниця не була притягнута до адміністративної відповідальності. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна шкода майну пов`язана з пошкодженням автомобіля, його евакуацією з місця дорожньо-транспортної пригоди та перебування на спецмайданчику. В наслідок дій ОСОБА_2 пошкоджено автомобіль позивача марки Тоуоtа, модель ОСОБА_4 , 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .
У кримінальному провадженні проведено Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертизу щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля марки Тоуоtа, модель Согоllа 1.6 L, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно висновку судового експерта від 26.08.2016 № 281 розмір матеріального збитку, завданого позивачу, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, з ПДВ складає: 311 436 грн. 00 коп. Після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача був евакуйованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на спецмайданчик Вінницької філії державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси». За евакуацію транспортного засобу позивачем сплачені кошти у сумі 720 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 64 від 15.08.2016. За зберігання Автомобіля на спецмайданчику мною сплачені кошти у сумі 144 грн. 00 коп., підтверджується квитанцією № 63 від 15.08.2016.
В зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу завдано душевних страждань. Дорожньо-транспортна пригода відобразилось на морально-психологічному стані позивача, в зв`язку з чим останній піддався сильним емоційним стражданням, які позначились на його спокої. Після дорожньо-транспортної пригоди позивач тривалий час проходив інтенсивне лікування в закладі охорони здоров`я. Дружина позивача також зазнала тілесних ушкоджень і тривалий час проходила лікування перебуваючи на лікарняному. Ще більше занепокоєння позивача викликав стан здоров`я його дружини. Позивач вказує, що працює викладачем у Вінницькому національному аграрному університеті та задіяний у навчальному процесі на різних факультетах. Навчальні корпуси університету знаходяться по всьому місту Вінниці, в зв`язку з чим позивачу постійно потрібно їздити з одного корпусу в інший. Автомобіль також постійно використовувався сім`єю. Щодня позивач возив доньку до школи, двічі на тиждень - на секцію «Тхеквондо». Кожних вихідних позивач їздив разом з дружиною в м. Хмільник Вінницької області до похилої бабусі дружини, якій 80 років і вона немає інших близьких. В зв`язку з протиправними діями ОСОБА_2 у позивача відсутня можливість використовувати автомобіль, придбати інший транспортний засіб на сьогоднішній день також немає можливості. Позивач змушений використовувати громадський транспорт або маршрутне таксі. В зв`язку із відсутністю транспортного засобу донька тимчасово припинила відвідування секції «Тхеквондо» до вирішення питання з транспортом. Відсутня можливість відвідувати похилу бабусю в м. Хмільник Вінницької області. Такий стан речей впливає на активний спосіб життя позивача, порушує нормальні стосунки з сім`єю та оточуючими. В результаті неможливості експлуатації автомобіля порушенні нормальні життєві зв`язки з оточуючими людьми. Розмір моральної шкоди оцінюється у сумі 9 000 грн. 00 коп.
Відповідно до заперечення наданого ТОВ «Український лізинговий фонд», вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані. Выдповыдач зазначи, що 07 серпня 2015 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_2 був укладений договір фінансового лізингу № 3832-01/08/15-Н. Згідно п.1.1. генерального договору, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов`язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації, лізингоодержувач зобов`язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Відповідно до акту прийому-передачі предмету лізингу до договору від 13.08.2015 року Nіssan-Micra, д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 , державний реє номер НОМЕР_1 було передано лізингоодержувачу. За умовами договору, а саме п. 3.7. генерального договору з моменту підписання сторонами прийому-передачі предмета лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження предмета лізингу, ризик помилки при монтажі або експлуатації). Лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами використання, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок експлуатації предмета лізингу, в частині, не передбаченій договором(-ами) страхування.
Відповідно до статті 809 Цивільного кодексу України та статті 13 Закони «Про фінансовий лізинг», а також у відповідності до пункту 3.7. Генерального договору з моменту передачі предмета лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу, до останнього усі ризики пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі, але не обмежуючи відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або в пошкодження предмета лізингу, ризик допущення помилки при монтажі або експлуатації). Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або у якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхніми працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Як вказує позивач в своїй позовній заяві за кермом транспортного засобу перебував відповідач ОСОБА_2 . Отже, з моменту передачі транспортного засобу лізингодавцем лізингоодержувачу, останній взяв себе усі ризики пов`язані із користуванням та володінням предмету лізингу, а також цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам. ТОВ «Український лізинговий фонд» не має жодних зобов`язань по відшкодуванню шкоди, завданої третім особам.
Відповідно до заперечення наданого АТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ» вбачається, що вони заперечують проти позовних висунутих до них, позов не визнають в повному обсязі, вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного. 13.08.2015 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «Український лізинговий фонд» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8518796, за яким забезпеченим є автомобіль Nіssan-Micra, д.н.з. НОМЕР_1 . 08.08.2016 року до Страхової компанії надійшло повідомлення про ДТП, яка трапилась 06.08.2016 за участю забезпеченого ТЗ та внаслідок якого пошкоджено автомобіль позивача Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно постанови слідчого Вінницького ВП ГУНП від 25.11.2016 року про закриття кримінальної справи вбачається, що в діях ОСОБА_2 вбачається порушення правил дорожнього руху, які стали причиною ДТП від 06.08.2016 року. Порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхових випадків за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої настає `цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Пунктом 22.1. ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Пунктом 34.4. ст. 34 Закону визначено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті с аварійні комісари чи експерти.
При врегулюванні заявленого випадку та в порядку передбаченому ст. 34 Закону страховиком но огляд автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено Акти огляду від 2016 року.
На підставі Акту огляду ТЗ від 10.08.2016 року та на замовлення АТ «СК «АХА Страхування» ОСОБА_6 , який діяв на підставі сертифіката СОД № 128/16, виданого ФДМ України від 12.02.2016 р., складено Звіт № 16/253 про визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП. Відповідно до Звіту № 16/253 від 01.12.2016 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 складає 343 074,87 грн., а вартість майнової шкоди, заподіяної власнику ТЗ станом на 10.08.2016 року - 305 510,00 грн.
Відповідно до п. 30.1. Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальній ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки, згідно Звіту № 16/253 від 01.12.2016 року ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу складає 305 510,00 грн., а вартість відновлювального ремонту 343 074,87 грн., ремонт автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 є економічно необґрунтованим. Враховуючи викладене вартість автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП на підставі результатів онлайн - аукціону з визначення залишкової вартості транспортного платформі компанії «Автоонлайн-Україна», відповідно ТЗ після ДТП складає 213 000,00 грн. Керуючись п. 30.1., 30.2. ст. 30 Закону, при розрахунку розміру страхового відшкодування встановлено, що розмір виплати перевищує ліміт відповідальності страховика згідно полісу, у зв`язку з чим страхове відшкодування здійснено в межах ліміту.
На підставі заяви на виплату від 22.12.2016 року ОСОБА_1 страхове відшкодування у 50 000,00 грн. перераховано на реквізити, вказані позивачем для виплати страхового відшкодування, про що позивача повідомлено листом № 13188/12ЦВ від 27.12.2016 року.
У позовній заяві позивач просить стягнути з страхової компанії, солідарно з іншими відповідачами, у шкоду у розмірі 9000,00 грн. Проте, статтею 26-1 Закону встановлено, що страховиком відшкодовується потерпілому-особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Проте, ні до позовної заяви, ні на врегулювання до страхової компанії не було надано жодних документів, які підтверджують витрати на лікування позивача - у зв`язку з чим позивача щодо стягнення моральної шкоди з страхової компанії протиправні.
Відповідно до заперечень наданих відповідачем ОСОБА_2 вбачається, що нею позов не визнається в повному обсязі. В задоволені позову просить відмовити з підстав викладених у запереченні. Зазначила, що згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України від 26.08.2016 р. №281 розмір матеріальною збитку, завданий власнику автомобіля марки Тоуоtа-Согоllа, 1,6 L д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 року випуску, внаслідок ДТП з ПДВ складає: 311 436 грн. 00 коп.
Згідно протоколу огляд місця пригоди від 06.08.2016 року автомобіль марки Тоуоtа-Согоllа, 1,6 L д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 року випуску, має пошкодження передньої частини, деформований капот, решітку радіатора, передній бампер, розбита ліва фара, «вистрілилі подушки пеки», тобто ушкодження локалізовані в передній частині автомобіля. Згідно відомостей сайту «AUTO RIA» вартість тотожних автомобілів марки Тоуоtа-Согоllа, 1,6 L д.н.з. НОМЕР_2 , (справного та неушкодженого) становить від 10 300 до 13 000 тис. доларів США.
Оскільки автомобіль ОСОБА_1 повністю не знищений, не зрозумілим є визначений експертом розмір нібито заподіяної матеріальної шкоди в 311 436 грн. 00 коп. (майже 13 тис. доларів США). Вказана експертиза була проведена у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 06.08.2106 р. за № 12016020010006100. Вказує, що вона з постановою про її призначення не знайомилась, своїх заперечень не подавала, при проведенні присутньою не була та висновку експерта № 281 від 26.08.2016р. не оскаржувала, оскільки її процесуальний статус визначений не був і вона не мала таких прав. Як вже зазначено в висновку експерта вартість відновлювального ремонту, а відповідно і розмір заподіяної шкоди, яку заявляє до відшкодування позивач, фактично перевищує ринкову вартість автомобіля, тобто мова йде про недоцільність ремонту через знищення транспортного засобу.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВССУ від 1 березня 2013 року власнику автомобіля в такому разі відшкодовується різниця між вартістю автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням наведеного, оскільки на її об`єктивну думку, розмір заподіяної ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 311 436 грн. 00 коп. є недостовірним через її завищення. Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2017 р. (справа № 128/4384/16-п за ст.124 КУпАП) провадження в справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно вказаної постанови суду це адміністративне правопорушення було вчинено нею 06.08.2016р. приблизно о 06.00 год. м. Вінниця, по вул. Магістратській, де вона керуючи автомобілем Nіssan-Micra, д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху здійснила виїзд на смугу зустрічного руху, перетнувши суцільну дорожньою розмітку та допустила зіткнення із автомобілем Тоуоtа-Согоllа, 1,6 L д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 який рухався в зустрічному напрямку, що в свою чергу призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Під час розслідування кримінального провадження № 12016020010006100 не було проведено, як авто-технічного дослідження, так і відповідної експертизи, а тому залишилося не з`ясованим, як повинен був діяти в дорожній обстановці, яка склалась, водій ОСОБА_1 та чи мав він технічну можливість попередити зіткнення шляхом екстреного гальмування виявивши перешкоду в смузі свого руху. Тобто наявність або відсутність його вини, а також ступінь цієї вини залишились не з`ясованими, що є суттєвим для вирішення питання про розмір відшкодування. Таким чином, при розгляді цивільної справи № 128/1057/17 з метою встановлення наявності або відсутності вини володільця джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_1 та з`ясування ступеня цієї вини в подальшому виникне необхідність в проведені додаткової авто-технічної експертизи. Обґрунтовуючи моральну (немайнову) шкоду, яку визначено в сумі 9 000 грн..
Позивач ОСОБА_1 зазначив, що вона складається з наступних розрахунків: перенесені сильні душевні страждання під час дорожньо-транспортної пригоди в сумі 3000 грн. 00 коп.; душевні страждання пов`язані з проходженням лікування та перебування в закладі хорони здоров`я в сумі 1000 грн. 00 коп.; перенесення переживання за здоров`я дружини та проходження її лікування в сумі 3000 гри. 00 коп.; неможливість використовувати автомобіль в сумі 2000 грн. 00 коп. Загальна сума складає 9 000 грн. 00 коп.
За своєю суттю заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди є додатковими не підтвердженими документально матеріальними витратами, скерованими на вирішення побутових питань родини Позивача, пов`язаних з отриманням транспортних послуг (переміщення по місту для відвідування навчальних корпусів університету; доставлення доньки до школи, на секцію з занять зі спорту; відвідування бабусі у м. Хмільник), а не моральною шкодою. Окрім загального посилання на заподіяння душевних страждань, сильні емоційні страждання, які супроводжувались душевним хвилюванням. Позивачем не додано доказів на підтвердження нього, а саме довідок від лікарів (невролога або психолога), які б були об`єктивними. Згідно висновків судово-медичного експерта у нього та його дружини внаслідок ДТП яка сталась, мали місце легкі тілесні ушкодження. Тривале (понад 21 день) лікування ОСОБА_1 та його дружини не відповідає характеру виявлених тілесних ушкоджень, а може бути пояснене лікувально-діагностичною тактикою лікаря.
З огляду на висновки експерта №1574/1736 та №1575/1737 посилання позивача в обґрунтування заподіяної моральної шкоди на сильні душевні хвилювання, пов`язані з станом здоров`я його дружини не узгоджуються з об`єктивними доказами та не можуть бути взяті до уваги. Нічим не підтвердженні сильні душевні страждання, яких нібито зазнав позивач під час ДТП. Доказів того, що під час перебування позивача та його дружини в закладах охорони здоров`я вони звертатись до лікарів з приводу душевних страждань немає. Враховуючи наведене нібито заподіяна позивачу моральна шкода не підтверджена належними і допустимими доказами, а тому не підлягає до задоволення.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Головчук В.А. позов підтримав в межах заявлених вимог за підстав та за обставин зазначених у позові. В подальшому подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача Голотюк М.О. та адвокат Бахур О.В. в судовому засіданні позов не визнали, згідно змісту заперечень. В подальшому подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відсутності відповідачки.
Відповідач ПрАТ «Страхова компанія» та відповідач ТОВ «Український лізинговий фонд України» - позов не визнали, надали суду заперечення, просять слухання справи проводити у їх відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, позиції сторін, заперечення викладені у письмовій позиції та оцінивши докази в їх сукупності та надавши їм правову оцінку, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 06.08.2016 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Nіssan-Micra, д.н.з. НОМЕР_1 проїздила по вулиці Магістратській в м. Вінниця, рухаючись в напрямку вулиці Соборної, біля будинку № 30, допустила виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнулася з зустрічним автомобілем Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (т.1. а.с.21-27).
В зв`язку з отриманням позивачем тілесних ушкоджень в той же день було зареєстровано кримінальне провадження № 12016020010006100, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (т.1., а.с.28-29).
Відповідно до висновку експерта № 1985 від 10.08.2016 року, при судово-хімічній експертизі крові гр. ОСОБА_2 1987 р.н., методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 0,6 проміле, а також ізопропиловий спирт. Наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, ізобутилового, алілового та ізомілового спиртів не виявлено т.1. а.с.30-31).
По кримінальному провадженні проведено судово-медичну експертизу. Згідно висновку експерта № 1574/1736 від 11.11.2016, заподіяні позивачу тілесні ушкодження в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. У зв`язку із відсутністю у складі злочину наслідку у вигляді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, що підтверджується копією даного висновку (т.1. а.с. 32).
25.11.2016 була винесена постанова про закриття кримінального провадження. Згідно п. 5 резолютивної частини вказаної постанови, копію постанови, разом з копіями матеріалів кримінального провадження направлено начальнику Вінницького відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області, для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності (а.с.т.1, а.с.33).
13.02.2017 Вінницьким районним судом Вінницької області винесено постанову в справі № 128/4384/16-п щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Судом встановлено та відображено в постанові, що ОСОБА_2 свою вину визнала. В зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення правопорушниця не була притягнута до адміністративної відповідальності (т.1, а.с.34).
По кримінальному провадженні проведено Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертизу щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля марки Тоуоtа, модель Согоllа 1.6 L, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно висновку судового експерта від 26.08.2016 № 281 розмір матеріального збитку, завданого позивачу, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, з ПДВ складає: 311 436 грн. 00 коп. Вартість відновлювальних робіт автомобіля складає 704 087,24 грн. (т.1, а.с.36, 166-184).
Після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 був евакуйованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на спецмайданчик Вінницької філії державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси». За евакуацію транспортного засобу позивачем сплачені кошти у сумі 720 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 64 від 15.08.2016 (т.1, а.с.37,151).
За зберігання Автомобіля на спецмайданчику ОСОБА_1 сплачені кошти у сумі 144 грн. 00 коп., підтверджується квитанцією № 63 від 15.08.2016 (т.1, а.с.37/зворіт).
07 серпня 2015 року між ТОВ «Український лізинговий фонд» та ОСОБА_2 був укладений договір фінансового лізингу № 3832-01/08/15-Н. Згідно п.1.1. генерального договору, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов`язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації, лізингоодержувач зобов`язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (т.1, а.с. 52,53-62, 63,64,65).
Відповідно до акту прийому-передачі предмету лізингу до договору від 13.08.2015 року Nіssan-Micra, д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 , державний реє номер НОМЕР_1 було передано лізингоодержувачу (т.1, а.с. 66).
За умовами договору, а саме п. 3.7. генерального договору з моменту підписання сторонами прийому-передачі предмета лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження предмета лізингу, ризик помилки при монтажі або експлуатації). Лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами використання, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок єксплуатації предмета лізингу, в частині, не передбаченій договором(-ами) страхування. Відповідно до статті 809 Цивільного кодексу України та статті 13 Закони «Про фінансовий лізинг», а також у відповідності до пункту 3.7. Генерального договору з моменту передачі предмета лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу, до останнього усі ризики пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі, але не обмежуючи відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або в пошкодження предмета лізингу, ризик допущення помилки при монтажі або експлуатації) (т.1, а.с.53-62).
13.08.2015 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «Український лізинговий фонд» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8518796, за яким забезпеченим є автомобіль Nіssan-Micra, д.н.з. НОМЕР_1 (т.1, а.с.74).
08.08.2016 року до Страхової компанії надійшло повідомлення про ДТП, яка трапилась 06.08.2016 за участю забезпеченого ТЗ та внаслідок якого пошкоджено автомобіль позивача Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 . (т.1, а.с.75-76).
Згідно постанови слідчого Вінницького ВП ГУНП від 25.11.2016 року про закриття кримінальної справи вбачається, що в діях ОСОБА_2 вбачається порушення правил дорожнього руху, які стали причиною ДТП від 06.08.2016 року (т.1, а.с. 33).
При врегулюванні заявленого випадку та в порядку передбаченому ст. 34 Закону страховиком но огляд автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено Акти огляду від 2016 року (т.1, а.с.97-99).
На підставі Акту огляду ТЗ від 10.08.2016 року та на замовлення АТ «СК «АХА Страхування» ОСОБА_6 , який діяв на підставі сертифіката СОД № 128/16, виданого ФДМ України від 12.02.2016 р., складено Звіт № 16/253 про визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП. Відповідно до Звіту № 16/253 від 01.12.2016 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 складає 343 074,87 грн., а вартість майнової шкоди, заподіяної власнику ТЗ станом на 10.08.2016 року - 305 510,00 грн. (т.1, а.с.77-96).
Оскільки, згідно Звіту № 16/253 від 01.12.2016 року ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу складає 305 510,00 грн., а вартість відновлювального ремонту 343 074,87 грн., ремонт автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 є економічно необґрунтованим.
Враховуючи викладене, вартість автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП на підставі результатів онлайн - аукціону з визначення залишкової вартості транспортного платформі компанії «Автоонлайн-Україна», відповідно ТЗ після ДТП складає 213 000,00 грн (т.1, а.с.109).
Керуючись п. 30.1., 30.2. ст. 30 Закону, при розрахунку розміру страхового відшкодування встановлено, що розмір виплати перевищує ліміт відповідальності страховика згідно полісу, у зв`язку з чим страхове відшкодування здійснено в межах ліміту. На підставі заяви на виплату від 22.12.2016 року ОСОБА_1 страхове відшкодування у 50 000,00 грн. перераховано на реквізити, вказані позивачем для виплати страхового відшкодування, про що позивача повідомлено листом № 13188/12ЦВ від 27.12.2016 року (т.1, а.с.112-113).
Відповідно до висновку експерта № 944/18-21 від 29.03.2018 року, вбачається, що ринкова вартість автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП, яке відбулося 06.08.2016 року становить 305 510,00 грн. (т.1, а.с. 217-222, 223-223).
Відповідно до висновку експерта № 3290/19-21 від 11.11.2019 року, за результатами проведення авто-товарознавчої експертизи, вбачається, що згідно матеріалів цивільної справи та матеріалів кримінального провадження дійсна ринкова вартість автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 6 серпня 2016 року, до моменту ДТП, яка сталась, складала величину 314561,18 грн.; згідно матеріалів цивільної справи дійсна ринкова вартість автомобілі Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП (з врахуванням пошкоджень, отриманих у цій ДТП) яка сталась 6 серпня 2016 року, станом на 06.08.2016 року без врахування попиту на ринку регіону та терміну реалізації складала 92387,47 грн. Дати відповідь на питання згідно матеріалів кримінального провадження не визнається за можливе по причинам, вказаним у дослідницькій частині; згідно матеріалів цивільної справи різниця вартості автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 до ДТП та після ДТП яка сталась 06 серпня 2016 року, до моменту ДТП, яка сталась станом на зазначену дату складала 222173,71 грн. Дати відповідь на питання згідно матеріалів кримінального проваджені-не визнається за можливе по причинам, вказаним у дослідницькій частині (т.2, а.с.53-60).
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ч. 2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст.1192 ЦК України спосіб відшкодування шкоди, завданої його майну обирає потерпілий: або вимагати відшкодувати в натурі, або відшкодувати завдані збитки.
Згідно з п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Правова позиція ВСУ у справі за № 6-2188цс16, зазначає, що згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 30.1. Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальній ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдувача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Настання шкоди для позивача внаслідок неправомірних дій відповідача є доведеною постановою слідчого Вінницького ВП ГУНП України від 25.11.2016 року про закриття кримінального провадження та матеріалами кримінального провадження №12016020010006100 (т.1, а.с. 33).
Розмір шкоди є встановленимвисновком експерта № 281 від 26.08.2016 року авто-товарознавчої експертизи, проведеної за постановою слідчого і не спростований стороною відповідача належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».
Відповідно до висновку експерта № 281 від 26.08.2016 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Тоуоtа-Согоllа, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП складає 704 087,24 грн., тобто є економічно необґрунтованим.
Судома також встановлено, що страхова компанія ПрАТ «СК «АХА Страхування» відшкодувала шкоду в межах страхового ліміту в сумі 50 000,00 грн. ОСОБА_1 , тому ОСОБА_2 , як винуватець дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати позивачу 262 300,00 гривень (261 436,00 гривень (різниця між фактичним розміром шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу і страховою виплатою); 720,00 грн – шкода пов`язана з евакуацією автомобіля; 144,00 грн. – шкода пов`язана зі зберіганням автомобіля на спецмайданчику.
Порушене право позивача підлягає до відновлення шляхом стягнення шкоди в розмірі 261 436,00 грн.
Щодо стягнення збитку у формі матеріальної шкоди з ТОВ «Український лізінговий фонд», суд враховує, що відповідно до п. 3.7. генерального договору, підписаного між ОСОБА_2 та товариством з моменту підписання сторонами прийому-передачі предмета лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження предмета лізингу, ризик помилки при монтажі або експлуатації).
При цьому, лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами використання, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок експлуатації предмета лізингу, в частині, не передбаченій договором(-ами) страхування. Відповідно до статті 809 Цивільного кодексу України та статті 13 Закони «Про фінансовий лізинг», а також у відповідності до пункту 3.7. Генерального договору з моменту передачі предмета лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу, до останнього усі ризики пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі, але не обмежуючи відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або в пошкодження предмета лізингу, ризик допущення помилки при монтажі або експлуатації) (т.1, а.с.53-62).
Тому, враховуючи вказане, покладання обов`язку відшкодування матеріальної та моральної шкоди на ТОВ «Український лізинговий фонд» не відповідає вимогам закону та договору. В стягненні солідарної матеріальної та моральної шкоди з відповідача в особі ТОВ «Український лізинговий фонд» слід відмовити.
Щодо стягнення моральної шкоди з ПрАТ «СК «АХА СТРАХУВАНЯ» моральної шкоди в солідарному порядку, суд враховує, що відповідно до ст. 26-1 Закону встановлено, що страховиком відшкодовується потерпілому-особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
Виплата страхової суми проводиться страховиком за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі відповідної заяви та поданих доказів про проведення лікування, та інші заходи по відновленню саме здоров`я потерпілої особи в межах страхового відшкодування визначеного страховим полісом.
Судом є встановленим, що позивач з заявою про відшкодування моральної шкоди безпосередньо до ПрАТ «СК «АХА СТРАХУВАНЯ» не звертався. Докази про проведення лікування не подавав, отже сума моральної шкоди має бути встановлена судом та підлягає до стягнення саме з ОСОБА_2 , з подальшим звернення до страховика та визначенням стягнення моральної шкоди в порядку страхового відшкодування, виходячи з визначеного судом відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 в сумі 3000 грн.
Крім того, у відповідності зі ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2 713,00 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191,1192, ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 128, 141, 224, 247, 264, 265, 268, 273 – 274 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов задовільнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в сумі 262 300, 00 грн.
В задоволені позову про стягнення матеріальної шкоди з ТОВ «Український лізинговий фонд» на користь ОСОБА_1 – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду заподіяну в наслідок ДТП частково в сумі 3 000,00 грн.
В задоволені позову про стягнення моральної шкоди заподіяної в наслідок ДТП з ПрАТ «СК «АХА СТРАХУВАНЯ» та ТОВ «Український лізинговий фонд» на користь ОСОБА_1 – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати в сумі 2 713,00 грн.
В стягненні судових витрат з ПрАТ «СК «АХА СТРАХУВАНЯ» та ТОВ «Український лізинговий фонд» на користь ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя І.А. Ганкіна
