17.06.2020 227/1044/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження та заочного розгляду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву Добропільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,-
в с т а н о в и в:
у березні 2020 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Добропільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказана квартира була надана ОСОБА_1 на підставі ордеру № 26 від 20 березня 1995 року. Квартира однокімнатна, не приватизована, розташована на першому поверсі двоповерхового будинку. Будинок знаходиться на балансі комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника». На даний час квартира покинута, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживають вже більше п`яти років, обов`язків по схоронності житлового фонду, по сплаті комунальних послуг не виконують. Зазначене свідчить про те, що обов`язки передбачені договором найму житла ніхто не виконує, житло для проживання не використовується, не утримується, плата за комунальні послуги не здійснюється, квартира покинута без поважних причин усіма членами родини, що свідчить про відсутність зацікавленості сім`ї у її збереженні для проживання. Враховуючи викладене та посилаючись на ст.ст. 71, 72 ЦК України, просить визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача Добропільської міської ради у відкрите судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у її відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області http://dpm.dn.court.gov.ua, доказів поважності своєї неявки, відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи за відсутності відповідачів до суду не надходило.
Представник третьої особи комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника» у відкрите судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у її відсутність.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, яка не заперечувала проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, повідомивши відповідачів про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/ (http://www.reyestr.court.gov.ua/)),посилаючись наєдиний унікальнийномер справи(Справа№)227/1044/20. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особи отримали судове рішення.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З довідки, наданої начальником відділу з житлових питань та управління комунальною власністю Добропільської міської ради ОСОБА_3 , встановлено, що згідно книги реєстрації ордерів, службових посвідчень та охоронних свідоцтв 1992-1994 років, ОСОБА_1 було видано ордер № 26 від 20.03.1995 року про надання житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Згідно інформації, що міститься у довідках, виданих відділом реєстрації Добропільської міської ради Донецької області, № 16-23/221 від 20.03.2020 року та № 16-23/220 від 20.03.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , з 14 лютого 1995 року зареєстрований ОСОБА_1 , 1959 року народження, а з 05 червня 2007 року ОСОБА_2 , 1983 року народження (а.с.22-23).
Довідка ТОВ «Добропільське БТІ» № 129 від 26.02.2020 року свідчить, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 , не зареєстроване. В інвентаризаційній справі правоустановчі документи відсутні (а.с.7).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 203163685, сформованої 05 березня 2020 року, також вбачається, що відомості щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.8).
З акту ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство» від 19.02.2020 року, який складений комісією у складі майстрів технічних дільниць (техніків-доглядачів) та в присутності мешканки квартири АДРЕСА_3 вбачається, що квартира АДРЕСА_4 за вищевказаною АДРЕСА_5 однокімнатна, державна, розташована на першому поверсі двоповерхового житлового будинку. В квартирі не мешкають більше 5 років, вхідні двері старі, закриті на навісний замок, квартира знаходиться у зруйнованому стані. Заборгованість по квартирній платі станом на 01 лютого 2020 року становить 3568,27 грн, щомісячне нарахування 46,93 грн (а.с.9).
Проте, вже з акту ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство» від 10 червня 2020 року, складеного в тому ж складі комісії, вбачається, що у квартирі АДРЕСА_4 за вищевказаною АДРЕСА_5 не мешкають з 2012 року, вхідні двері старі, закриті на навісний замок, квартира знаходиться у зруйнованому стані. Заборгованість по квартирній платі станом на 01 червня 2020 року становить 3755,99 грн, щомісячне нарахування 46,93 грн.
З листа директора КП «Добро» Добропільської міської ради Сундучнікова А.С. № 158 від 26.02.2020 року на запит про суму боргу зі сплати комунальних послуг за постачання теплової енергії вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , послуга постачання теплової енергії відсутня (а.с.10).
З листа директора філії «Соцсервис» Садовніченка О.М. № 37 від 26.02.2020 року вбачається, що у липні 2016 року котельні були передані з балансу філії «УКК» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» в комунальну власність міста Добропілля. Послуги з теплопостачання з того часу не надаються. Оскільки за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з теплопостачання ніколи не надавалися, то і заборгованості не має (а.с.11).
Інформацією директора ДВУВКГ Полтавця О.В. № 20/412 від 10.03.2020 року підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , нарахування за послуги водопостачання і водовідведення не провадиться з січня 2017 року у зв`язку з тим, що там ніхто не мешкає згідно акту інвентаризації. Оплата з 2017 року по теперішній час не здійснюється, заборгованість станом на 01 березня 2020 року складає 717,66 грн (а.с.12-13).
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Згідно ч.ч. 4-5ст. 9 ЖК України,ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Так, стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Понад шість місяців жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї у випадках, передбачених пунктами 1-7 ч. 3 ст. 71 ЖК України.
Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей71,72 ЖК Української РСРдає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Вичерпного переліку поважних причин не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Європейський суд з прав людини вказував, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, від 02 грудня 2010 року).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановленістаттею 71 ЖК Української РСРстроки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особоюпродовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту відсутності відповідачів у спірній квартирі понад встановлений статтею 71 ЖК України строк саме без поважних причин, а отже не доведено наявність встановленого законодавством кола підстав для визнання осіб такими, що втратили право на користування спірним житловим приміщенням. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у відповідачів існує інше постійне місце проживання, окрім спірного.
В свою чергу, акти житлової організації мають мінливі відомості щодо терміну відсутності осіб у спірному житловому приміщенні, оскільки в акті від 19.02.2020 року вказано, що відповідачі не проживають за вказаною адресою понад п`ять років (а.с.9), а в акті від 10.06.2020 року зафіксовано, що з 2012 року (тобто майже 8 років).
А сам по собі факт несплати комунальних платежів за квартиру, на які посилається позивач, не має наслідком позбавлення права особи на користування цією житловою площею.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 263 ЦПК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР, ст. ст. 12, 13, 259, 264-265, 268, 280-286 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
у задоволенні позову Добропільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника» про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз`яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст заочного рішення виготовлено 22 червня 2020 року.
Головуючий суддя В.М. Любчик
17.06.2020
