ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17628/19
провадження № 2/753/3560/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2020 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , державного підприємства «Сетам», головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярмоленко Катерини Юріївни, третя особа: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання недійсними електронних торгів, скасування проколу та визнання недійсним свідоцтва про право власності
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2019 року ОСОБА_3 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач -1, ОСОБА_1 ), державного підприємства «Сетам» (далі по тексту - Відповідач -2, ДП «Сетам»), головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярмоленко Катерини Юріївни (далі по тексту - Відповідач - 3, державний виконавець Ярмоленко К.Ю.), третя особа: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, в якому просив визнати недійсними електронні торги, що проводилися 17.01.2019 ДП «Сетам» з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати протокол проведення електронних торгів, організованих ДП «Сетам» № 382955 від 17.01.2019 з реалізації нерухомого майна; визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.01.2019 ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу нерухомого майна - земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві власності.
Зазначений продаж відбувся в рамках виконавчого провадження № 53682067, відкритого Оболонським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Вважає дії щодо проведення реалізації об`єкту нерухомості незаконними та такими, що порушують його права з огляду на наступне.
Під час організації та проведення торгів було грубо порушено п.1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 та ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у відповідності до Протоколу № 382955 електронних торгів, стартова ціна зазначена у розмірі - 416 232,60 грн., що на 178 385,40 грн. менша, ніж вартість майна визначена у Звіті про експертну оцінку. Зазначає, що державним виконавцем не було повідомлено його про результати визначення вартості земельної ділянки. Крім того, на зазначеній земельній ділянці розташований двоповерховий будинок з цегли. Однак, державним виконавцем не було в повній мірі забезпечено опис майна, оскільки в постанові не вказані площа будинку та інші параметри будинку та надвірних споруд. Крім того, посилається на безпідставність реалізації земельної ділянки на електронних торгах, а саме черговості стягнення та порушення при реалізації земельної ділянки прав третіх осіб, а саме дружини позивача ОСОБА_4 , оскільки земельна ділянка була придбана під час шлюбу.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року відкрито позовне провадження в справі. Призначено розгляд справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
31.10.2019 відповідачем-1, ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з огляду на те, що порядок уцінки майна порушено не було, оскільки на третіх електронних торгах 17.01.2019 земельна ділянка була реалізована єдиному учаснику торгів ОСОБА_1 . Щодо посилань позивача на те, що державним виконавцем під час опису та арешту майна та під час проведення оцінки земельної ділянки не враховано наявність будинку зазначив, що це майно не є об`єктом права власності, а тому на нього не може бути звернуто стягнення за виконавчим документом в тому числі продаж його з прилюдних торгів.
28.11.2019 відповідач-2, ДП «Сетам» подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечуючи проти позову зазначив, що підставою для визнання електронних торгів недійсними може бути лише порушення порядку їх проведення, не дії державного виконавця у виконавчому провадженні, в тому числі щодо оцінки майна, мають самостійний порядок оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними. Зазначив, що ДП «Сетам» розміщує інформацію системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.02.2020 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.
В судове засідання, призначене на 08.07.2020 позивач не з`явився, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату після закінчення карантинних обмежень. Представник позивача направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці.
В судовому засіданні представник відповідача-1, ОСОБА_2 заперечував проти відкладення розгляду справи, просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права, зокрема, на подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи, що сторонами відповідних клопотань не заявлено, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглядати справу без їх участі.
Відповідач-3 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.
Приватний нотаріус Бригіда В.О. просив розглянути справу без його участі.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно абзацу першого частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Згідно частини третьої статті 61 Закону початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Відповідно до частини п`ятої цієї статті нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків від його вартості.
Судом встановлено, що 29.11.2018 ДП «Сетам» було проведено перші електронні торги за лотом № 314274 з реалізації земельної ділянки площею 0,0537 га, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зі стартовою ціною 594 618 грн.
Згідно пункту 5 розділу V Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції Україні від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок) , якщо до часу завершення електронних торгів не надійшло жодної цінової пропозиції, електронні торги вважаються такими, що не відбулися.
Згідно Протоколу проведення електронних торгів № 372605 вказані торги були визнані такими, що не відбулися з підстави відсутності допущених учасників торгів.
Відповідно до пункту першого розділу IX Порядку нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється Організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».
26.12.2018 було проведено другі електронні торги за лотом № 319009 з реалізації вищезазначеної земельної ділянки зі стартовою ціною 505 425,30 грн.
Згідно Протоколу проведення електронних торгів № 319009 вказані торги були визнані такими, що не відбулися з підстави відсутності допущених учасників торгів.
Відповідно до положень пункту першого розділу ІХ Положення у разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків його вартості, визначено в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».
17.01.2019 ДП «Сетам» було проведено треті електронні торги за лотом №324504 з реалізації вищезазначеної земельної ділянки зі стартовою ціною 416 232 грн.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 38255 переможцем став учасник під номером 5, який зробив пропозицію, яка дорівнює стартовій ціні продажу лота, а саме 416 232,60 грн.
01.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Реалізація земельної ділянки № 61 кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з електронних торгів відбулась в рамках виконавчого провадження № 53682067, відкритого Оболонським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Вбачається, що ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
Норми Закону України «Про виконавче провадження» не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.
Вбачається, що виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 18 розділу VII Порядку, та вказано, що зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Враховуючи передбачені законом особливості щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочин.
З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статями 203, 215 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення.
Стосовно безпосередньо результатів електронних торгів, то підставами для визнання їх недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).
Позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Суд вважає, що стороною позивача не надано належних доказів про те, що обставини, на які він посилається у позовній заяві, вплинули на результати торгів, чим порушено його права.
За таких обставин, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а факти порушення прав і законні інтереси особи, яка оспорювала ці торги та яка є боржником у зобов`язанні, не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Щодо посилань позивача про те, що під час опису та арешту майна та під час проведення оцінки земельної ділянки не враховано наявність будинку слід зазначити наступне.
Згідно положень частини першої статті 182 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають держаній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що право власності на нерухоме майно (будинок) виникає з моменту державної реєстрації. Позивачем не було надано правовстановлюючого документу про право власності на будинок, натомість, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та листа КП КМР «КМ БТІ» від 04.03.2019 № 062,14-3565 повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , що у Дарницькому районі м. Києва інвентаризаційна справа в архіві Бюро відсутня, оскільки інвентаризація за вказаною адресою в Бюро не замовлялась та не проводилась, а відтак, за відсутності документального підтвердження права власності на будинок, неможливим є проведення його арешту, опису та оцінки з подальшою реалізацією на торгах.
Щодо порушення права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_5 , слід зазначити наступне.
З матеріалів справ вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.09.1993 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
Згідно Держаного акту на право власності на земельну ділянку від 01.09.2005 року ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради від 28.01.1999 № 114-11/215, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позивач набув право власності на земельну ділянку внаслідок її приватизації.
Згідно пункту 18-2 Постанови Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Отже, оскільки спірна земельна ділянка була придбана у власність ОСОБА_3 внаслідок приватизації на підставі Держаного акту на право власності на земельну ділянку від 01.09.2005, суд приходить до висновку, що вона є особистою приватною власністю позивача, а тому у державного виконавця не було підстав для виділення частки позивача та звернення на неї стягнення.
Таким чином, вимога позивача про визнання електронних торгів недійсними не ґрунтуються на законі.
Інші заявлені вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від первинної вимоги позивача.
З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватись правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої правової допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 3- 6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Виходячи з положень ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За загальним правилом, при стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача-1, ОСОБА_2 просив покласти судові витати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. на позивача.
З наданих адвокатом Пихтіним К.В. документів вбачається, що 21.10.2019 року між Адвокатським об`єднанням «Об`єднана юридична група» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги, на підставі якого Адвокатське об`єднання здійснює захист прав та представництво Ващенка В.В.
Виконавцем послуг за даним Договором є адвокат Пихтін К.В., який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №5966/10 від 24 березня 2017 року.
Відповідно до Заявки на виконання робіт від 21.10.2019 оплата послуг за підготовку та подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань становить 15 000 грн.
Відповідно до п. 2 Заявки на виконання робіт від 21.10.2019 року оплата вартості послуг здійснюється протягом 10 робочих днів з дня підписання цієї заявки.
ОСОБА_1 було здійснено оплату Адвокатському об`єднанню «Об`єднана юридична група» в сумі 15 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2019 року.
Позивачами у справі не надано жодних пояснень, доводів та доказів щодо заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, що є їх обов`язком виходячи з положень ст. 137 ЦПК України. У зв`язку з відсутністю відповідної заяви судом не здійснюється перевірка співмірності заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню та з позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь відповідача-1 ОСОБА_1 судові витрати у справі на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною 9 цієї статті передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову вжиті в цій справі.
Керуючись статтями 15, 16, 203, 215, 650, 655, 656 ЦК України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 158, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , державного підприємства «Сетам», головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярмоленко Катерини Юріївни, третя особа: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання недійсними електронних торгів, скасування проколу та визнання недійсним свідоцтва про право власності, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року, якою накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:525:0010, площею 0,0537, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14.07.2020.
Суддя О.Р.Лужецька
