Справа № 461/6954/20
Провадження № 1-кс/461/5766/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2020 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02 червня 2020 року, -
в с т а н о в и в :
Скаржник ОСОБА_3 звернувся в Галицький районний суд м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02 червня 2020 року. В обґрунтування поданої скарги покликається на те, що ним 02 червня 2020 року на адресу Генерального прокурора направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_4 за ст. ст. 366, 375 КК України. Скаржником було подано скаргу слідчому судді Галицького районного суду м. Львова на бездіяльність посадових осіб Прокуратури Львівської області шодо невнесення відомостей про вчиненя кримінальних правопорушень до ЄРДР з приводу нерозгляду вказаної заяви. Ухвалою слілчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2020 р. скаргу ОСОБА_3 було задоволено та зобов`язано уповноважену особу Прокуратури Львівської області розглянутизаяву ОСОБА_3 від 02.06.2020рокувпорядку ч.1ст.214КПКУкраїни,та ізвстановленнямобставин,щоможуть свідчитипровчинення кримінальногоправопорушення,відповіднодозаяви ОСОБА_3 від02.06.2020року,-вирішитипитання провнесення відповіднихвідомостейдо Єдиногореєструдосудових розслідуваньз винесенням відповідного процесуального рішення.
22 серпня 2020 року з прокуратури Львівської області отримано лист від 18.08.2020 р.,за № 15/4/1-3925-20 в якому зазначено, що вказана заява ОСОБА_3 розглянута та йому відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Просить визнати протиправною не внесення Прокуратурою Львівської області відповідних відомостей на підставі його заяви від 02.06.2020 р. до ЄРДР, та не виконанння прокуратурою Львівської області ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2020 р.; зобов"язати Прокуратуру Львіської області внести відповідні відомості на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 02.06.2020 р. до ЄРДР, та визнати ОСОБА_3 потерпілим у даному кримінальному провадженні.
У судове засідання ОСОБА_3 не прибув, проте просив розгляд справи проводити у його відсутності, скаргу підтримав з мотивів викладених у ній. Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що передбаченихКПК України, вважаю за можливе та необхідне розглянути таку у відсутності скаржника. ОСОБА_3 .
Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та подані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 02 червня 2020 року на адресу Генерального прокурора направив заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_4 за ст. ст. 366, 375 КК України.
Ухвалою слілчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2020 р. зобов`язано уповноважену особу Прокуратури Львівської області розглянутизаяву ОСОБА_3 від 02.06.2020рокувпорядку ч.1ст.214КПКУкраїни,та ізвстановленнямобставин,щоможуть свідчитипровчинення кримінальногоправопорушення,відповіднодозаяви ОСОБА_3 від02.06.2020року,-вирішитипитання провнесення відповіднихвідомостейдо Єдиногореєструдосудових розслідуваньз винесенням відповідного процесуального рішення.
На виконання вказаної ухвали слідчого судді листом прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_5 від 18 серпня 2020 року № 15/4/1-3925-20, ОСОБА_3 повідомлено, що його заява від 02 червня 2020 року, надійшла з Офісу Генерального прокурора, та розглянута по суті. При цьому, розглянувши вказане звернення, не встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень суддею Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_4 .
Крім цього, ОСОБА_3 було роз`яснено, що відповідно до ст.ст. 107-108 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»він вправі звернутися із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді. Дисциплінарні провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про вищу раду правосуддя».
Положення ч.1 ст.214 КПК Українизобов`язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дана норма КПК Україниперебуває у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Відсутність визначення процесуальним законом приводів і підстав до початку кримінального провадження на практиці врегульовано Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженоюнаказом МВС України від 06.11.2015 року №1377, де зазначено джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведена правова позиція також закріплена у Висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013 року.
Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що законодавець не допускає відмови у внесенні до ЄРДР заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Натомість, для такої заяви встановлені певні мінімальні та чіткі критерії і вимоги без яких реєстрація такої заяви є неможливою, зокрема наведення у такій заяві обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 6 Закону України «Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється у Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.
Як зазначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Відповідно до п.46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», яке набуло статусу остаточного 27.05.2013 року, рішення суддів не повинні бути предметом перегляду поза межами звичайної процедури оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши вищевказані норми закону та обставини справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки відсутня бездіяльність прокуратури Львівській області, яка відповідно дост. 303 КПК Українипідлягає оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до п.15 ч.1ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі засаді змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом у їх переконливості.
Відповідно дост. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Частиною 1 статті 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до положень ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчогосудді зарезультатами розглядускарги нарішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути про: 1)скасування рішенняслідчого чипрокурора; 1-1)скасування повідомленняпро підозру; 2)зобов`язання припинитидію; 3)зобов`язання вчинитипевну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, законодавець встановив виключний перелік рішень, які можуть бути ухвалені слідчим суддею за результатами розгляду даної категорії скарг. Відтак скарга в частині визнання протиправним невнесення відомостей до ЄРДР та не виконання ухвали слідчого судді задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі повноважень слідчого судді визначені КПК України.
Крім того, відповідно до положень ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної участині першійцієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Виходячи з вищенаведеного, питання надання статусу потерпілого у кримінальному провадженні вирішується при реєстрації заяви про кримінальне правопорушення і відноситься до компетенції слідчого та прокурора, а не слідчого судді. Таким чином, вимога скаржника щодо визнання його потерпілим також не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити заявнику у задоволенні його скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя , -
у х в а л и в :
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02 червня 2020 року- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
