Справа № 640/14719/15-ц
н/п 6/953/320/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Лях М.Ю., при секретарі Хомінської Т.В., розглянувши заяву Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. про накладення арешту у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 про визначення частки із спільного майна для звернення стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіСемендяєв О.С.звернувся досуду ізподанням,в якомупросить визначитичастки боржника ОСОБА_1 у майні,яким вінволодіє спільноз ОСОБА_3 з метоюзвернення нанього стягненняв рамкахвиконавчого провадження№55967726.Разом зподанням,приватний виконавецьподав заявупро накладенняарешту шляхомнакладення заборонивідчуження 1/2частини квартиризагальною площею30,1кв.м,житловою площею17,1кв.м,за адресою: АДРЕСА_1 ;2/3частини квартиризагальною площею57,4кв.м,житловою площею42,6кв.м,за адресою: АДРЕСА_2 ,до вирішенняпо сутіподання приватноговиконавця Виконавчогоокругу Харківськоїобласті СемендяеваО.С.про визначеннячастки ізспільного майнадля зверненнястягнення танабрання судовимрішенням законноїсили.Також,просив заборонитиорганам державноїреєстрації праввласності вчинятибудь-якіреєстраційні діїщодо вищевказаногомайна. В обґрунтування вказаної заяви приватний виконавець зазначає, що враховуючи відсутність іншого майна, зареєстрованого за боржником, що унеможливлює виконання судового рішення, стягнення має бути звернутим на зазначене майно боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності з його дружиною ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31.08.2020 року подання прийнято до розгляду та призначено до розгляду.
Суд, перевіривши доводи, викладені в заяві про накладення арешту, дослідивши додані документи, приходить до наступного.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Забезпечення позовупо суті-це обмеженнясуб`єктивнихправ,свобод таінтересів відповідачаз метоюреалізації вмайбутньому актівправосуддя йзадоволених вимогпозивача. Метою забезпеченняпозову євжиття судом,у провадженніякого знаходитьсясправа,заходів щодоохорони матеріально-правовихінтересів позивачавід можливихнедобросовісних дійіз бокувідповідача зтим,щоб забезпечитипозивачу реальнета ефективневиконання судовогорішення,якщо вонобуде прийнятена користьпозивача,в томучислі задляпопередження потенційнихтруднощів уподальшому виконаннітакого рішення. При цьому,під часвирішення питанняпро забезпеченняпозову судмає здійснитиоцінку обґрунтованостідоводів заявникащодо необхідностівжиття відповіднихзаходів зурахуванням:розумності,обґрунтованості іадекватності заявленихвимог щодозабезпечення позову;забезпечення збалансованостіінтересів сторін,а такожінших учасниківсудового процесу;наявності зв`язкуміж конкретнимзаходом дозабезпечення позовуі предметомпозовної вимоги,зокрема,чи спроможнийтакий західзабезпечити фактичневиконання судовогорішення вразі задоволенняпозову;імовірності утрудненнявиконання абоневиконання рішеннягосподарського судув разіневжиття такихзаходів;запобігання порушеннюу зв`язкуз вжиттямтаких заходівправ таохоронюваних закономінтересів осіб,що неє учасникамиданого судовогопроцесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Разом зтим,згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що станом на теперішній час 2/3 частини квартири загальною площею 57,4 кв.м, житловою площею 42,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 , яка не є стороною у справі.
За вказаних обставин, у суду відсутні правові підстави зобов`язувати особу, якій не належить право власності на вищезазначене майно, у забороні на його відчуження.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи, що дійсний власник нерухомого майна не є стороною у справі, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про накладення арешту через наявність вищенаведених обставин.
На підставі наведеного, керуючись статтями 81, 149-153, 260,261, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. про накладення арешту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяті днів з дня складання ухвали.
Суддя