264/37/21
2/264/483/2021
УХВАЛА
І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ
06 січня 2021 року суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Кузнецов Д.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправними та скасувань рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
04 січня 2021 року до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправними та скасувань рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали позову, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так в позовній заяві позивачі вказують на неправомірність дій відповідача при розгляді їх заяв про надання дозволу на розробку проектів землеустрою земельних ділянок та винесені протиправних і необґрунтованих рішень за результатами їх розгляду. Наголошують на відсутності у відповідача законних підстав для відмови у надані дозволів на розробку проектів землеустрою та у затверджені проектів землеустрою земельних ділянок, оскільки будь-яких невідповідностей можливому виділенню земельних ділянок за їх заявами генеральному плану міста та плану зонування території міста Маріуполя не встановлено. Також вказують про порушення органом місцевого самоврядування процедури розгляду заявлених клопотань та статті 118 Земельного кодексу України. На підставі цього просять визнати протиправними та скасувати рішення Маріупольської міської ради №7/48-4833 від 24.12.2019 року та №7/50-5055 від 26.02.2020 року, та зобов`язати Маріупольську міську раду Донецької області розглянути на черговому засіданні сесії заяви позивачів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання із земель запасу сільськогосподарського призначення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 площею 2,0000 га, ОСОБА_1 площею 2,0000 га, ОСОБА_3 площею 2,0000 га, в строки, порядку та у спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України та прийняте належне у відповідності до чинного законодавства рішення.
При вирішенні спірного питання належності справи до цивільної чи адміністративної юрисдикції суд виходить з наступних положень закону.
За нормами п. «б» ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно із ч. 1 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За правилами ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із ч. 7 цієї статті ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною 10 ст. 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів з клопотанням на отримання дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду якого встановлені ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Адміністративною справою в розумінні частини 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Звертаючись до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області із даним цивільним позовом позивач керувався тим, що цей спір пов`язаний із захистом його права власності.
Проте, суддя не може погодитися з такою позицією, виходячи з наступного.
Предметом спору в цій справі є рішення міської ради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та відмову у затверджені проектів землеустрою. Питання, пов`язаного з визнанням права власності або оренди на земельну ділянку та оспорюванням таких майнових прав інших осіб, у позивача не виникало та в позові не заявлялось.
Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що Маріупольська міська рада Донецької області під час прийняття спірного рішення про відмову позивачам в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність здійснювала владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах орган місцевого самоврядування реалізовував свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлено Великою Палатою Верховного Суду 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, 30 травня 2018 року у справі 826/5737/16 та 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16.
Таким чином, у цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин, - відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення Маріупольської міської ради Донецької області, яка у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень, що свідчить про поширення на цю справу юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин суддя приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправними та скасувань рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Роз`яснити позивачам, що для вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства слід звернутися до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Суддя: Д. В. Кузнецов
