У Х В А Л А
24 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/327/20
Провадження № 11-8заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка, призначення комплексної судово-медичної і судово-психіатричної експертизи та розгляд у судовому засіданні за його участю у режимі відеоконференції справи № 9901/327/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до держави в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Верховний Суд, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до держави в особі Президента України, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставної відмови позивачу в задоволенні звернення від 14 серпня 2020 року про повну аморальність і неадекватність суддів системи судоустрою України, нелегітимність судової влади України, незаконність судових рішень та забезпечення права на справедливий суд, утворений законом, безпосередньо Президентом України Зеленським В. О. ;
- зобов`язати відповідача в місячний строк розглянути його заяву від 14 серпня 2020 року в порядку, визначеному Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР«Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), перевірити за безпосередньої участі позивача факти, викладені ним у цій заяві, й прийняти реальне рішення, письмово повідомити його про результати перевірки цієї заяви та про суть прийнятого рішення;
- відшкодувати йому за рахунок держави моральну шкоду в сумі 15 млн грн, завдану відповідачем унаслідок порушення конституційного права позивача на звернення за захистом до Президента України і органів державної влади України щодо реалізації його порушеного особистого немайнового права на судовий захист, визначеного статтями 15 і 17 Цивільного кодексу України, статтями 1 і 7 Закону № 393/96-ВР, статтею 40 Конституції України, та його конституційного права на захист (судовий захист), визначеного статтями 15-17 Цивільного кодексу України, статтею 7 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статтею 55 Конституції України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 14 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
02 січня 2021 року ОСОБА_1 подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
11 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа № 9901/327/20 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 січня 2021 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, відмовила в задоволенні клопотання про розгляд у судовому засіданні за його участю в режимі відеоконференції у приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області справи № 9901/327/20 та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справина підставі частини третьої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
23 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач, зокрема, просить викликати в судове засідання представника третьої особи - Голову Верховного Суду Данішевську В. І. для надання пояснень щодо результатів перевірки фактів, викладених у зверненні позивача від 14 серпня 2020 року, з приводу нелегітимності окремих судів загальної юрисдикції системи правосуддя України, у тому числі й Верховного Суду, у зв`язку з відсутністю законів України про їх утворення та винесення судами завідомо неправосудних рішень за позовними провадженнями ОСОБА_1 та пояснень про прийняті рішення за результатами перевірки його звернення для підтвердження обставин у справі № 9901/327/20.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо.
Згідно із частиною третьою статті 300 КАС України якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною першою статті 306 КАС України визначено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи (пункт 6).
Крім цього, частина третя статті 306 КАС України передбачає, що підготовчі дії, визначені пунктами 4-6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав усіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Отже, Велика Палата Верховного Суду, будучи судом апеляційної інстанції в цій справі, уповноважена на дослідження відповідних доказів, що стосуються обставин справи. При цьому докази мають бути подані до суду першої інстанції, а якщо такі докази не були подані, то учасник справи має довести неможливість їх подання до суду першої інстанції з об`єктивних причин.
Частинами першою та другою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 93 КАС України передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Згідно із частиною третьою статті 92 КАС України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Матеріалами справи встановлено, що позивач не подавав до суду першої інстанції клопотання про виклик Голови Верховного Суду Данішевської В. І. Вказане клопотання заявлене позивачем до суду апеляційної інстанції вже після відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, тобто з пропуском встановлених процесуальним законом строків. Пояснень про неможливість подання клопотання до суду першої інстанції у встановлені строки з об`єктивних причин позивач не надав.
ОСОБА_1 у своїй заяві серед іншого також просить призначити комплексну судово-медичну і судово-психіатричну експертизу для підтвердження обставин причинного зв`язку загострення його хронічних захворювань від психічних і моральних потрясінь, яких він зазнав унаслідок порушення відповідачем його конституційного права на звернення за захистом цивільних прав та інтересів у цій справі.
На дослідження зазначеної експертизи просить поставити такі запитання:
- чи заподіяні здоров`ю ОСОБА_1 моральна і нервово-психічна травми внаслідок порушення конституційного права позивача на звернення до Президента України в цій справі;
- чи залежить загострення хронічних захворювань ОСОБА_1 , визначених в історії його хвороби № 1783, складеної 26 листопада 2019 року Комунальним закладом «Госпіталь ветеранів війни» Запорізької обласної ради, від психічних (душевних) і моральних страждань, яких зазнав позивач унаслідок порушення відповідачем його конституційного права на звернення до Президента України в цій справі.
Частиною першою статті 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Слід зазначити, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Зважаючи на зазначені в клопотанні доводи та зміст обставин, які за допомогою вказаних скаржником експертизи та свідка мали б бути підтверджені чи спростовані їх висновками та показаннями, Велика Палата Верховного Суду вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доказів, наявних у матеріалах справи, цілком достатньо для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи, з`ясування всіх обставин, що мають значення для її вирішення.
У своїй заяві від 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 втретє просить здійснити розгляд справи № 9901/327/20 у судовому засіданні за його участю в режимі відеоконференції в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас ЄСПЛ у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеції» зазначив, що якщо розгляд справи в суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Ця правова позиція узгоджується з вимогами пункту 11 частини першої статті 4 КАС Українищодо розгляду справи в розумний строк.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглядав цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та за їх участю, тобто відбувся публічний розгляд.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, ураховуючи практику ЄСПЛ як джерело права, дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за його участю в режимі відеоконференції. До того ж таке клопотання вже було вирішено ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 18 січня та 15 лютого 2021 року.
Водночас Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/327/20 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Керуючись статтями 72, 73, 92, 93, 102, 296, 300, 306, 308, 311, 321 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка та призначення комплексної судово-медичної і судово-психіатричної експертизи у справі № 9901/327/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до держави в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Верховний Суд, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року.
2. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи № 9901/327/20 у судовому засіданні за участю сторін у режимі відеоконференції в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
3. Копію цієї ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
І. В. Григор`єва О. М. Ситнік
М. І. Гриців В. М. Сімоненко
Д. А. Гудима І. В. Ткач
Ж. М. Єленіна С. П. Штелик
В. С. Князєв
