Ухвала
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 199/6042/19
провадження № 61-11658св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал», ОСОБА_2 ,
третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2019 року в складі судді Руденка В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2020 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал» (далі - ТОВ «Дуос Капітал»), ОСОБА_2 та просила:
- визнати недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року в частині нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складений між ОСОБА_1 та ТОВ «Дуос Капітал»;
- визнати недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року в частині нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складений між ТОВ «Дуос Капітал» та ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» № 19/-03 від 19 березня 2019 року про вихід зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» та повернення майна, внесеного до статутного капіталу, в частині нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_1 № 28827085, внесений державним реєстратором Третяк Т. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2018 року; ТОВ «Дуос Капітал» № 30779497, внесений державним реєстратором Ковальовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2019 року; ОСОБА_2 № 30781241, внесений державним реєстратором Ковальовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2019 року.
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованих будівель.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року в справі № 191/2789/18 затверджено мирову угоду, укладену 20 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , якою, зокрема визнано за ОСОБА_1 право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі цієї ухвали 08 листопада 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності навищевказані будівлі та споруди. У подальшому ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Дуос Капітал» на підставі акта приймання-передачі прийняло до статутного капіталу майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , та 20 березня 2019 року здійснило реєстрацію права власності за собою на цей комплекс. Того ж дня відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників від 19 березня 2019 року ТОВ «Дуос Капітал» на підставі акта приймання-передачі передало майновий комплекс ОСОБА_2 , який 20 березня 2019 року зареєстрував право власності за собою на це майно.
21 березня 2019 року постановою Дніпровського апеляційного суду скасовано ухвалу суду, на підставі якої за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , власником якої є Дніпровська міська рада.
Оскільки Дніпровська міська рада не приймала будь-якого рішення щодо виділення ОСОБА_1 цієї земельної ділянки, а підстава, за якою у нього виникло право власності на зазначені вище будівлі та споруди, відпала, вважають, що оскаржувані акти приймання-передачі, протокол загальних зборів є недійсними, у зв`язку з чим внесені на підставі цих актів записи про право власності підлягають скасуванню, а земельна ділянка, на якій ОСОБА_1 самовільно побудував спірне нерухоме майно, поверненню Дніпровській міській раді на підставі частини другої статті 1212 ЦК України.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2020 року, позовну заяву Дніпровської міської ради визнано неподаною та повернуто позивачу.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки в позовній заяві об`єднано декілька вимог, які належить розглядати за правилами різного судочинства (господарського та цивільного), що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України є підставою для повернення позовної заяви.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року Дніпровська міська радазвернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2020 року, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що позовні вимоги в цій справі є однорідними, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших позовних вимог, а тому зазначена справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та в одному провадженні.
Проте, суди попередніх інстанцій на наведене уваги не звернули, неправильно визначилися з юрисдикцією цього спору, внаслідок чого безпідставно повернули позовну заяву.
До того ж вказує, що суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 361/3009/16-ц, від 30 травня 2018 року в справі № 907/1215/15, від 13 березня 2018 року в справі № 415/2542/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року в справі № 202/29556/13-ц.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
05 жовтня 2020 року справа № 199/6042/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді й переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (стаття 167 ГК України).
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У цій справі Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 провизнання недійсними акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта приймання-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Як свідчить аналіз позовної заяви, суть позовних вимог Дніпровської міської ради зводиться до оспорювання правомірності набуття фізичною особою - ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянціпо АДРЕСА_1 , а в подальшому передачі цього права іншим особам, чим, на думку позивача, порушено його права як власника цієї земельної ділянки.
Отже, предмет спору в даній справі безпосередньо стосується прав та обов`язків фізичної особи, а тому, незважаючи на наявність серед інших учасників справи юридичних осіб, дана справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
При цьому, зважаючи на те, що позивач не є учасником юридичної особи ТОВ «Дуос Капітал», відсутні підстави вважати, що частина позовних вимог (визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» від 19 березня 2019 року про вихід зі складу учасників) є спором, що виникає з корпоративних відносин.
За викладених обставин, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що в позовній заяві позивач об`єднав вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (господарського та цивільного), та відповідно повернення з цих підстав позовної заяви.
Разом з тим, Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 серпня 2020 року в справі з подібними правовідносинами № 199/6039/19 (провадження № 61-6210св20) за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 про визнання недійсними акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийомання-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності та зобов`язання повернути земельну ділянку, дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» від 19 березня 2019 року про вихід зі складу учасників є корпоративним спором, у зв`язку з чим вважав правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач об`єднав вимоги, які підлягають розгляду судами різної юрисдикції, та повернення у зв'язку з цим позовної заяви.
У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у складі іншої колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 199/6039/19 (касаційне провадження № 61-6210св20).
Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 336/5828/16 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал», ОСОБА_2 про визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта приймання-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності та зобов`язання повернути земельну ділянку за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. І. КратСудді:І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук М. Ю. Тітов
