Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №:617/775/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/1659/21 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ст.185 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 03 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , без участі обвинуваченого ОСОБА_7 та представника потерпілого ОСОБА_8 , належним чином повідомлених про розгляд справи, від частини яких надійшли заяви про розгляд справи без них, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 21 01 2021 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гатище Вовчанського району Харківської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, маючого професійно-технічну освіту, який проходить військову службу за контрактом у ЗСУ, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнано винним у вчинені кримінального проступку , передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
У відповідності до вимог ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Вирішено питання щодо речових доказів в порядку ст.100 КПК України.
Як вбачається з вироку, 21 04 2020 року близько 21:00 год., ОСОБА_7 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме мінерального добрива «Карбамід», яке зберігалося на території ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ», за адресою: Харківська область, місто Вовчанськ, вулиця Рубіжанське шосе, 17. Далі, ОСОБА_7 взяв з собою чотири пропіленових мішки білого кольору та направився за вищевказаною адресою.
Близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_7 , зі сторони залізничної колії проник на територію ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ», яка не має цілісної огорожі, що розташована за вищевказаною адресою, та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом наживи, переконавшись в тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, набрав в чотири мішка мінеральних добрив «Карбамід», загальною вагою 180 кг, після чого почергово планував винести вказані мішки з добривами за територію ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ».
Далі, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, взяв один мішок з добривами «Карбамід» та направився в напрямку залізничної колії, однак в цей момент був помічений ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у зв`язку з чим з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , міг завдати ТОВ «СП АГРО-ІНВЕСТ» матеріальну шкоду на загальну суму 1566,00 гривень (а.с.63-65).
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано судом за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання.
Просив пом`якшити йому покарання, призначивши за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.69-71).
Позиції учасників судового апеляційного провадження.
Прокурор заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченого. Вважала, що оскільки призначене ОСОБА_7 основне покарання не передбачає його реальне відбуття, недоцільно змінювати призначене покарання на штраф, яке є реальним покаранням.
Обвинувачений та представник потерпілого, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Будь-яких заяв, які б перешкоджали розгляду справи, від них не надходило.
В матеріалах справи містяться заяви представника потерпілого, в яких він просить розглядати дане кримінальне провадження без його присутності (а.с.21,25).
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Призначаючи обвинуваченому за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України покарання у виді 1 року обмеження волі, судом першої інстанції враховано: ступінь та характер суспільної небезпеки діяння та його наслідки; дані про особу винного, який раніше не судимий, на цей час проходить військову службу за контрактом у ЗСУ, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставинами, які відповідно до положень ст.66 КК України пом`якшують покарання, суд визнав повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнав вчинення проступку особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням наведених обставин, відомостей щодо особи обвинуваченого, позиції потерпілої сторони, претензії з боку якої до ОСОБА_7 відсутні, суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, та призначив обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Обвинувачений в апеляційній скарзі вказав на можливість визнання проходженням ним військової служби за контрактом у ЗСУ обставиною, що пом`якшує покарання.
З таким доводом обвинуваченого колегія суддів погодитись не може, оскільки обставиною, що пом`якшує покарання може бути визнано лише таку обставину, яка тісно пов`язана із вчиненням злочину, і за наявності якої особа, яка вчинила злочин заслуговує на поблажливе ставлення до себе.
Судом першої інстанції дану обставину хоча не визнано такою, що пом`якшує покарання, проте враховано при призначенні покарання як таку, що характеризує особу обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі врахував усі конкретні обставини справи та дані, які характеризують особу обвинуваченого, у тому числі і ті, на які послався обвинувачений в апеляційній скарзі, та дійшов правильного висновку як про необхідність призначення основного покарання у виді обмеження волі в мінімальних межах, визначених санкцією ч.1 ст.185 КК України, так і про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням того, що призначене ОСОБА_7 покарання не передбачає його реальне відбуття, суд апеляційної інстанції позбавлений законом права змінити призначене покарання на штраф, яке є реальним покаранням, як цього просить обвинувачений, оскільки цим фактично погіршується його процесуальне становище.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для зміни призначеного ОСОБА_7 покарання, а тому залишає вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423,424-426 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 21 01 2021 року по справі щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
