Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 463/12077/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/145/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - на бездіяльність
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2021 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 15 грудня 2020 року,-
встановила:
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 15 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви від 26 листопада 2020 року про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що доводи скарги ОСОБА_6 зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суддів Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у справі №459/1950/16-ц, оскільки прийнятою ухвалою залишено в силі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26.06.2017 року, тому прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення суддями кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364, 366 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 15 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволені його скарги щодо внесення до ЄРДР відомостей, викладених у заяві про злочин від 26 листопада 2020 року та просить винести нову ухвалу і задовольнити вимоги його скарги.
Апелянт вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами, зазначає, що суд не взяв до уваги його докази.
Посилається на істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, окрім того просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки не був присутнім при розгляді справи в суді першої інстанції, а зміст ухвали йому став відомим 16.01.2021 року.
Апелянт ОСОБА_6 , прокурор Львівської обласної прокуратури та уповноважена особа ТУ ДБР у м.Львів в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_6 26.11.2020 року звернувся в Державне бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддями Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які ухвалою у справі №459/1950/16-ц залишили в силі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26.06.2017 року, та Верховним Судом від 31.10.2018 року рішення першої та апеляційної інстанції були скасовані, а провадження у справі закрито, тому вважає, що в діях суддів є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364, 366 КК України.
Зазначені відомості до ЄРДР внесені не були.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення дійшов вірного висновку, що об`єктивних даних, які б свідчили про ознаки злочину в заяві та скарзі ОСОБА_6 не наведено, а зазначені ним обставини зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суддів апеляційного суду, яке скасовано касаційним судом, при цьому вищою інстанцією не встановлено, що рішення судів першої та другої інстанцій ухвалені внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов`язків.
Окрім цього, висновок слідчого судді про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення є правильним, оскільки відповідає вимогам ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом.
Слідчий суддя вірно зазначив, що безпідставне ініціювання досудового розслідування щодо суддів є порушенням гарантії недоторканості суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов`язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Тому правильним є висновок слідчого судді, що незгода з рішенням суду не може бути безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Оскільки не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та відсутні підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя правомірно відмовив у задоволенні скарги заявника.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_6 в суді першої інстанції при розгляді скарги участі не брав, з ухвалою слідчого судді ознайомився 16.01.2021 року, йому слід поновити строки на апеляційне оскарження, визнавши їх пропущеними з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 15 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви від 26 листопада 2020 року про вчинення кримінального правопорушення - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Судді
