Справа № 236/4167/20
Провадження № 1-кп/236/82/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2021 року
м. Лиман
Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
при секретарях Калюжній Т.Ю., Колесник О.І., Коломацькому О.А.,
за участю:
прокурора Городницької А.І.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Прядка Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Красний Лиман Донецької області, який є громадянином України, українцем за національністю, має середню освіту, не є працевлаштованим, не є одруженим, раніше притягувався до кримінальної відповідальності (вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 16.11.2020 у справі № 236/3782/20 засуджений за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, із призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з випробуванням, тривалість іспитового строку становить 2 роки; вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 18.01.2021 у справі № 236/3331/20 засуджений за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, із призначенням покарання у виді 120 годин громадських робіт), має судимість, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1.ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.
1.2.Обвинувачений 01.11.2020 близько 02 год. 00 хв. з метою викрадення чужого майна прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований та таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи посягання та чужу власність, передбачаючи спричинення внаслідок його дій матеріальної шкоди іншій особі і бажаючи завдати таку шкоду, переліз через паркан і проник на огороджену територію вказаного домоволодіння. На території вказаного домоволодіння обвинувачений, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, попрямував до будинку, застосувавши фізичну силу, руками зірвав навісний замок на вхідних дверях будинку, незаконно проник до будинку, звідки умисно, таємно, повторно викрав два фрагменти зварювальних кабелів загальною довжиною 11 м марки КГ 1х16 мм2 загальною вартістю 385,51 грн.. В подальшому ОСОБА_1 безперешкодно залишив місце події, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Внаслідок таких дій обвинуваченого була завдана майнова шкода потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 385,51 грн., виходячи з ринкової вартості викраденого майна.
1.3.В діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла).
1.4.Крім того, обвинувачений 06.11.2020 у вечірній час доби перебував в будинку АДРЕСА_3 , де тимчасово мешкають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на запрошення останніх залишився ночувати у них. 07.11.2020 приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до магазину, при цьому ОСОБА_3 попросила обвинуваченого доглянути за її малолітньою дитиною. ОСОБА_1 залишився в будинку один з малолітньою дитиною, на шафі в кімнаті помітив гаманець з грошима, належний ОСОБА_3 ,, у нього раптово виник умисел на викрадення грошових коштів. Обвинувачений, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований та таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи посягання та чужу власність, передбачаючи спричинення внаслідок його дій матеріальної шкоди іншій особі і бажаючи завдати таку шкоду, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно викрав з гаманця грошову купюру номіналом 500 гривень. В подальшому ОСОБА_1 безперешкодно залишив місце події, викраденими грошима розпорядився на власний розсуд. Внаслідок таких дій обвинуваченого була завдана майнова шкода потерпілій ОСОБА_3 на суму 500,00 грн..
1.5.В діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно).
1.6.Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 26.12.2020 приблизно о 03 год. 00 хв. з метою вчинення викрадення чужого майна прийшов до будівлі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованої по АДРЕСА_7. Обвинувачений реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований та таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи посягання та чужу власність, передбачаючи спричинення внаслідок його дій матеріальної шкоди іншій особі і бажаючи завдати таку шкоду, застосувавши фізичну силу, ударом ноги пошкодив нижню частину вхідних дверей до приміщення магазину, через отвір проник до магазину, звідки, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно викрав товари (10 пачок цигарок «Marvel Tropical Super Slims» на суму 461,10 грн.; 15 пачок цигарок «Marvel Demi 6» на суму 611,25 грн.; 12 металевих банок об`ємом по 0,5 л кожна з алкогольним напоєм «Revo» на суму 396,60 грн.; 15 скляних пляшок об`ємом по 0,2 л кожна алкогольного напою «The Highland Fox» на суму 735,00 грн.) та грошові кошти в сумі 10700,00 грн.. В подальшому ОСОБА_1 безперешкодно залишив місце події, викраденими з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» товарами та коштами розпорядився на власний розсуд. Внаслідок таких дій обвинуваченого була завдана майнова шкода потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 12903,95 грн., виходячи з ринкової вартості викрадених товарів та номіналу викрадених коштів.
1.7.В діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до іншого приміщення).
1.8.Також 13.01.2021 приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_4 . Обвинувачений, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований та таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи посягання та чужу власність, передбачаючи спричинення внаслідок його дій матеріальної шкоди іншій особі і бажаючи завдати таку шкоду, переліз через паркан і проник на огороджену територію вказаного домоволодіння. На території вказаного домоволодіння обвинувачений, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, попрямував до сараю, через незачинені двері незаконно проник до приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав 3 алюмінієвих бідони об`ємом по 38 л кожний (загальною вартістю 700,02 грн.), та 1 алюмінієвий бідон об`ємом 25 л вартістю 176,67 грн.. В подальшому ОСОБА_1 безперешкодно залишив місце події, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Внаслідок таких дій обвинуваченого була завдана майнова шкода потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 876,69 грн., виходячи з ринкової вартості викраденого майна.
1.9.В діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до іншого приміщення).
1.10.Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.01.2021 близько 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_5 . Обвинувачений, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований та таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи посягання та чужу власність, передбачаючи спричинення внаслідок його дій матеріальної шкоди іншій особі і бажаючи завдати таку шкоду, переліз через паркан і проник на огороджену територію вказаного домоволодіння. На території вказаного домоволодіння обвинувачений, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, попрямував до житлового будинку, через незачинені двері незаконно проник до приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав предмети одягу (чоловічу зимову куртку зі вставками синього та сірого кольору торгової марки «G.N.C.» 56-го розміру вартістю 367,17 грн. ; жіночу зимову куртку з капюшоном торгової марки «Olayeete» 46-го розміру вартістю 400,00 грн.) та грошові кошти у сумі 100,00 грн.. В подальшому ОСОБА_1 безперешкодно залишив місце події, викраденим майном та коштами розпорядився на власний розсуд. Внаслідок таких дій обвинуваченого була завдана майнова шкода потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 867,17 грн., виходячи з ринкової вартості викраденого одягу та коштів.
1.11.В діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла).
2.Позиція обвинуваченого.
2.1.Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у таємному викраденні майна та коштів, належних потерпілим ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень.
2.2.Обвинувачений пояснив, що в листопаді 2020 року (точну дату згадати не зміг) він вночі прийшов до території домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_2 , з метою скоєння крадіжки переліз через огорожу, потім проник до житлового будинку і викрав два мотки кабелю, таким же чином безперешкодно залишив територію домоволодіння, викрадені мотки кабелю мав намір здати до пункту приймання металобрухту, отримати за них грошові кошти. Також в листопаді 2020 року він перебував у гостях у своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , котрі мешкають в буд. АДРЕСА_6 , ОСОБА_10 був винен ОСОБА_1 гроші і тривалий час не віддавав; коли ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вийшли до магазину, обвинувачений скористався їхньою відсутністю і забрав собі 500 грн. з гаманця ОСОБА_11 , вважаючи, що таким чином повернув собі борг ОСОБА_12 . ОСОБА_1 підтвердив, що в грудні 2020 року вночі проник до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», виламавши пластиковий фрагмент вхідних дверей, в магазині викрав цигарки та алкогольні напої, взяв собі гроші з каси. Крім того, обвинувачений пояснив, що в січні 2021 року він викрав з домоволодіння по АДРЕСА_5 чотири алюмінієвих бідони, мав намір їх здати до пункту приймання металобрухту та отримати за це гроші. В подальшому, в січні 2021 року ОСОБА_1 проник, перелізши через огорожу, на територію домоволодіння АДРЕСА_5 , помітив незачинені вхідні двері до будинку, скористався тимчасовою відсутністю мешканців та з кімнати викрав дві зимових куртки і гроші в сумі 100 грн. однією купюрою, котру він побачив на підвіконні у кімнаті. Свої протиправні вчинки обвинувачений пояснив потребою «заробити коштів», щоб допомагати матері та неповнолітній сестрі.
3.Позиції потерпілих.
3.1.Потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом; потерпілі не прибули для участі в судовому розгляді справи, про наявність поважних причин для цього суд не повідомили, надали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, цивільних позовів до обвинуваченого не заявляли.
3.2.З огляду на таке, на підставі ст. 325 КПК України суд враховує одностайну думку присутніх учасників кримінального провадження та здійснює судовий розгляд справи без участі потерпілих осіб.
4.Досліджені під час судового розгляду справи докази на підтвердження встановлених судом обставин.
4.1.Крім власного зізнання ОСОБА_1 у причетності до подій правопорушень, обставини викрадення майна потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та вина конкретної особи у скоєнні кримінально караних діянь підтверджені також дослідженими під час судового розгляду доказами.
За епізодом викрадення майна з домоволодіння АДРЕСА_2
4.2.В своїй усній заяві про вчинення кримінального правопорушення, відображеній слідчим у протоколі від 12.11.2020, потерпіла ОСОБА_2 просила притягнути до кримінальної відповідальності особу, котра здійснила крадіжку двох фрагментів кабелю довжиною 8 м та 3 м з належного їй будинку.
4.3.Слідчим 11.11.2020 за участю двох понятих та в присутності власниці домоволодіння ОСОБА_2 здійснено огляд місця події - території домоволодіння АДРЕСА_2 , де (за твердженням потерпілої) було викрадено з будинку два фрагменти зварювальних кабелів загальною довжиною 11 м (під час огляду було виявлено пошкодження навісного замка на вхідних дверях до будинку, відсутність кабелів у звичному місці їх зберігання).
4.4.Свідок ОСОБА_13 13.11.2020 добровільно видала співробітникам поліції два фрагменти кабелів (мідні дроти у скрученому виді), котрі напередодні їй продав місцевий хлопець років 14-ти на вид; вказані фрагменти кабелів оглянуті слідчим в присутності понятих та визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
4.5.Свідок ОСОБА_13 впізнала за фотознімками неповнолітнього ОСОБА_14 як хлопця, котрий продав їй напередодні фрагменти кабелів, що відображено у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.11.2020, складеному слідчим в присутності двох понятих та свідка.
4.6.Потерпіла ОСОБА_2 16.11.2020 під час огляду слідчим в присутності двох понятих впізнала надані свідком ОСОБА_13 мідні дроти як фрагменти кабелів, викрадених з її домоволодіння невстановленою особою.
4.7.Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 17.11.2020 № 7589 (Донецький НДІСЕ Міністерства юстиції України) загальна ринкова вартість викрадених двох фрагментів зварювальних кабелів загальною довжиною 11 м становить 385,51 грн..
4.8.Під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 28.11.2020 за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Прядка Р.А., обвинувачений на місці події (територія домоволодіння АДРЕСА_6 ) докладно показав спосіб проникнення ним на територію домоволодіння та до будинку потерпілої, місце, де зберігались фрагменти зварювальних кабелів, обставини та механізм викрадення ним вказаного майна з будинку.
4.9.Під час допиту в судовому засіданні 07.04.2021 ОСОБА_1 повідомив, що після вчинення крадіжки майна, належного ОСОБА_2 , він попросив свого приятеля - неповнолітнього ОСОБА_14 віднести це майно «на точку», щоб продати як металобрухт. Обвинувачений попросив неповнолітнього самостійно продати фрагменти кабелів, пояснив, що «у нього ніхто нічого не бажає там купувати». Даніїл погодився, при цьому навіть не здогадувався, що це майно є викраденим. Хлопець отримав за продане майно у місцевої мешканки кошти, передав їх ОСОБА_1 , обвинувачений витратив їх на власний розсуд.
4.10.За змістом ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. За змістом ст. 22 КПК України здійснення функції публічного обвинувачення у кримінальному провадженні є виключною прерогативою прокурора і на суд не покладено. Обставини можливої співучасті ОСОБА_14 у скоєнні кримінально караного діяння прокурором не встановлені. Відтак, питання щодо можливого притягнення до юридичної відповідальності ОСОБА_14 у межах справи № 236/4167/20 суд не розглядає.
За епізодом викрадення коштів з домоволодіння АДРЕСА_3
4.11.В своїй усній заяві про вчинення кримінального правопорушення, відображеній слідчим у протоколі від 12.11.2020, потерпіла ОСОБА_3 просила притягнути до кримінальної відповідальності особу, котра здійснила крадіжку грошей в сумі 500,00 грн. з будинку за місцем її мешкання.
4.12.Слідчим 12.11.2020 за участю двох понятих та в присутності користувачки домоволодіння ОСОБА_3 здійснено огляд місця події - території домоволодіння АДРЕСА_3 , де (за твердженням потерпілої) було викрадено з гаманця, котрий зберігався на шафі в будинку, грошові кошти в розмірі 500,00 грн. (під час огляду була виявлена відсутність грошей потерпілої у звичному місці їх зберігання).
4.13.Потерпіла ОСОБА_3 25.11.2020 надала слідчому для доручення до матеріалів кримінального провадження виписку з її карткового рахунку на підтвердження зняття нею коштів 06.11.2020 о 08 год. 33 хв., напередодні події кримінального правопорушення.
4.14.Свідок ОСОБА_15 впізнала за фотознімками ОСОБА_1 як хлопця, котрий 07.11.2020 приблизно о 16-й год. відвідував магазин «Сонячний» у м. Лиман, де свідок працює продавчинею, придбав продукти харчування і спиртні напої, надавши для оплати купюру номіналом 500,00 грн., що відображено у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.11.2020, складеному слідчим в присутності двох понятих та свідка.
4.15.Під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 14.12.2020 за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Прядка Р.А., обвинувачений на місці події (територія домоволодіння № 213-А по вул. Героїв - десантників у м. Лиман) докладно показав місце, де зберігались грошові кошти в гаманці ОСОБА_3 , обставини та механізм викрадення ним грошей з кімнати будинку.
За епізодом викрадення товарів та коштів з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_7
4.16.В своїй усній заяві про вчинення кримінального правопорушення, відображеній слідчим у протоколі від 26.12.2020, потерпілий ОСОБА_5 просив притягнути до кримінальної відповідальності особу, котра здійснила крадіжку товарів та грошових коштів з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2».
4.17.Слідчим 26.12.2020 за участю двох понятих та в присутності власника магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_5 здійснено огляд місця події - нежитлової будівлі АДРЕСА_7 де (за твердженням потерпілого) було викрадено сигарети, алкогольні напої, грошові кошти з каси (під час огляду було виявлено пошкодження вхідних дверей до магазину, відсутність товарів у звичному місці їх зберігання, відсутність коштів у касі магазину).
4.18.ФОП ОСОБА_5 . 26.12.2020 було здійснено інвентаризацію майна в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» після події кримінального правопорушення, виявлено відсутність цигарок, алкогольних напої, грошових коштів на загальну суму 12542,00 грн., вказані відомості відображені в акті інвентаризації магазину.
4.19.Свідок ОСОБА_16 28.12.2020 добровільно видав співробітниками поліції 2 пачки сигарет «Marvel», котрими з ним за поїзду в автомобілі таксі розрахувався 26.12.2020 пасажир - молодий хлопець; вказані сигарети оглянуті 28.12.2020 слідчим в присутності свідка та двох понятих, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
4.20.Свідок ОСОБА_16 впізнав за фотознімками ОСОБА_1 та ОСОБА_14 як хлопців, котрих від 26.12.2020 підвозив на автомобілі таксі до магазину «Мрія» у м. Лиман, один із хлопців ( ОСОБА_1 ), розраховуючись за поїздку, дав водієві сигарети марки «Marvel», що відображено у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.12.2020, складеному слідчим в присутності двох понятих та свідка.
4.21.Свідок ОСОБА_17 05.01.2021 добровільно видала співробітникам поліції 2 пачки сигарет «Marvel», котрі їй 26.12.2020 дав ОСОБА_1 , приятель її неповнолітнього сина; вказані сигарети оглянуті 05.01.2021 слідчим в присутності свідка та двох понятих, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
4.22.Свідок ОСОБА_17 11.01.2021 добровільно видала співробітникам поліції 4 порожні металеві банки з-під алкогольного напою «Revo», котрі 26.12.2020 залишив у неї вдома ОСОБА_18 , приятель її неповнолітнього сина; вказані металеві банки оглянуті 11.01.2021 слідчим в присутності свідка та двох понятих, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
4.23.Неповнолітній свідок ОСОБА_14 19.01.2021 під час слідчого експерименту, здійсненого за його участю, в присутності законного представника неповнолітнього ОСОБА_17 , на АДРЕСА_7, біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» вказав напрямок руху, яким він йшов з ОСОБА_1 , двері магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», котрі пошкодив ОСОБА_1 з метою проникнення до магазину.
4.24.Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 25.01.2021 № 309 (судовий експерт Гаврилова К.В. ) загальна ринкова вартість викрадених з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» 10 пачок цигарок «Marvel Tropical Super Slims» становить 461,10 грн.; 15 пачок цигарок «Marvel Demi 6» становить 611,25 грн.; 12 металевих банок об`ємом по 0,5 л кожна з алкогольним напоєм «Revo» становить 396,60 грн.; 15 скляних пляшок об`ємом по 0,2 л кожна алкогольного напою «The Highland Fox» становить 735,00 грн..
4.25.Під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 26.01.2021 за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Прядка Р.А., обвинувачений на місці події (територія поблизу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_7) докладно показав обставини та механізм викрадення ним товару і грошей з магазину.
4.26.Під час допиту в судовому засіданні 07.04.2021 ОСОБА_1 повідомив, що після вчинення крадіжки товарів з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» він попросив свого приятеля - неповнолітнього ОСОБА_14 допомогти йому перевезти це майно додому. ОСОБА_20 погодився, при цьому це сталось вже після крадіжки, неповнолітній не брав участі безпосередньо у викраденні майна з магазину, про викрадення ним коштів з каси ОСОБА_1 нічого не повідомляв ОСОБА_20 .
4.27.За змістом ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. За змістом ст. 22 КПК України здійснення функції публічного обвинувачення у кримінальному провадженні є виключною прерогативою прокурора і на суд не покладено. Обставини можливої співучасті ОСОБА_14 у скоєнні кримінально караного діяння прокурором не встановлені. Відтак, питання щодо можливого притягнення до юридичної відповідальності ОСОБА_14 у межах справи № 236/4167/20 суд не розглядає.
За епізодом викрадення майна з території домоволодіння АДРЕСА_4
4.28.В своїй усній заяві про вчинення кримінального правопорушення, відображеній слідчим у протоколі від 15.01.2021, потерпіла ОСОБА_6 просила притягнути до кримінальної відповідальності особу, котра 13.01.2021 здійснила крадіжку алюмінієвих бідонів з сараю в її домоволодінні.
4.29.Слідчим 15.01.2021 за участю двох понятих та в присутності власниці домоволодіння ОСОБА_6 здійснено огляд місця події - території домоволодіння АДРЕСА_4 , де (за твердженням потерпілої) було викрадено з сараю 4 алюмінієвих бідони (під час огляду була виявлена відсутність бідонів у звичному місці їх зберігання в господарському приміщенні).
4.30.Свідок ОСОБА_13 16.01.2021 добровільно видала співробітникам поліції 1 алюмінієвий бідон, котрий напередодні їй продав місцевий хлопець; вказаний бідон ємністю 38 л оглянуто слідчим в присутності свідка і понятих, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
4.31.Свідок ОСОБА_13 впізнала за фотознімками ОСОБА_1 як хлопця, котрий продав їй напередодні алюмінієвий бідон, що відображено у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2021, складеному слідчим в присутності двох понятих та свідка.
4.32.Потерпіла ОСОБА_6 16.01.2021 під час огляду слідчим в присутності двох понятих впізнала наданий свідком ОСОБА_13 алюмінієвий бідон ємністю 38 л як майно, викрадене з її домоволодіння невстановленою особою.
4.33.Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 21.01.2021 № 305 (судовий експерт Гаврилова К.В. ) загальна ринкова вартість 3 алюмінієвих бідонів ємністю по 38 л кожний та 1 алюмінієвого бідону ємністю 25 л становить 876,69 грн..
4.34.Свідок ОСОБА_21 впізнав за фотознімками ОСОБА_1 та ОСОБА_22 як хлопців, котрі 13.01.2021 після 19-ї год. по вул. Дубоноса у м. Лиман несли в руках 4 алюмінієві бідони, що відображено у протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2021, складеному слідчим в присутності двох понятих та свідка. Показання свідка ОСОБА_21 були перевірені під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 21.01.2021, вбачаються достовірними.
4.35.Свідок ОСОБА_23 впізнав за фотознімками ОСОБА_1 та ОСОБА_22 як хлопців, котрі 13.01.2021 після 19-ї год. по вул. 1 Травня у м. Лиман (в напрямку від вулю Дубоноса) несли в руках 4 алюмінієві бідони, що відображено у протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2021, складеному слідчим в присутності двох понятих та свідка. Показання свідка ОСОБА_23 були перевірені під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 21.01.2021, вбачаються достовірними.
4.36.Під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 26.01.2021 за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Прядка Р.А., обвинувачений на місці події (територія поблизу домоволодіння АДРЕСА_4) докладно показав обставини та механізм викрадення ним алюмінієвих бідонів з домоволодіння потерпілої ОСОБА_6 ..
4.37.Під час допиту в судовому засіданні 07.04.2021 ОСОБА_1 повідомив, що після вчинення крадіжки майна, належного ОСОБА_6 , він зустрів свого приятеля - неповнолітнього ОСОБА_22 , попросив останнього допомогти йому віднести алюмінієві бідони «на точку», щоб продати як металобрухт. Обвинувачений пояснив, що ці бідони належать йому, однак їх важно нести одному, крім того, «у нього на точці ніхто нічого не бажає купувати». ОСОБА_24 погодився допомогти приятелеві, при цьому навіть не здогадувався, що це майно є викраденим.
4.38.За змістом ст. 337 КПК України щодо меж судового розгляду судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. За змістом ст. 22 КПК України здійснення функції публічного обвинувачення у кримінальному провадженні є виключною прерогативою прокурора і на суд не покладено. Обставини можливої співучасті ОСОБА_22 у скоєнні кримінально караного діяння прокурором не встановлені. Відтак, питання щодо можливого притягнення до юридичної відповідальності ОСОБА_22 у межах справи № 236/4167/20 суд не розглядає.
За епізодом викрадення майна з території домоволодіння АДРЕСА_5
4.39.В своїй усній заяві про вчинення кримінального правопорушення, відображеній слідчим у протоколі від 17.01.2021, потерпіла ОСОБА_7 просила притягнути до кримінальної відповідальності особу, котра 17.01.2021 в період часу з 19 год. 30 хв. до 19 год. 45 хв. здійснила крадіжку предметів одягу (зимових курток) та грошей з її будинку.
4.40.Слідчим 17.01.2021 за участю двох понятих та в присутності власниці домоволодіння ОСОБА_7 здійснено огляд місця події - території домоволодіння АДРЕСА_5 , де (за твердженням потерпілої) було викрадено з будинку дві зимових куртки та гроші (під час огляду була виявлена відсутність чоловічої та жіночої зимових курток у звичному місці їх зберігання в кімнаті будинку).
4.41.Свідок ОСОБА_25 22.01.2021 добровільно видав співробітникам поліції 2 зимових куртки (чоловічу та жіночу), котрі він знайшов у бакові літнього душу на території свого домоволодіння; вказані предмети одягу були оглянуті слідчим 22.01.2021 в присутності свідка та двох понятих, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
4.42.Потерпіла ОСОБА_7 24.01.2021 під час огляду слідчим в присутності двох понятих впізнала надані свідком предмети одягу (чоловічу та жіночу зимові куртки) як майно, викрадене з її домоволодіння невстановленою особою.
4.43.Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 21.01.2021 № 312 (судовий експерт Гаврилова К.В. ) загальна ринкова вартість зимової жіночої куртки та зимової чоловічої куртки становить 763,17 грн..
4.44.Під час слідчого експерименту, проведеного слідчим 26.01.2021 за участі обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Прядка Р.А., обвинувачений на місці події (територія поблизу домоволодіння АДРЕСА_5) докладно показав обставини та механізм викрадення ним предметів одягу та грошових коштів з домоволодіння потерпілої ОСОБА_7 ..
5. Оцінка судом досліджених доказів.
5.1.Фактичні дані, котрі містяться у письмових доказах, зібраних на досудовому розслідуванні, підтверджують показання обвинуваченого, котрий визнав свою вину.
5.2.Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими, ці докази містять у собі фактичні дані, логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі та мають значення для кримінального провадження, знайшли об`єктивне відображення у процесуальних джерелах доказів, отримані в порядку, встановленому КПК України.
5.3.Оцінивши всі докази в їх сукупності з погляду достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження, перевіривши доводи учасників процесу, суд прийшов до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі, його діяння містять ознаки ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України.
5.4.Обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, користувався відсутністю в житлових та нежитлових приміщеннях інших осіб, протиправно заволодівав майном та коштами, належними потерпілим, котрі жодним чином не уповноважували ОСОБА_1 на користування чи розпорядження своїм майном та коштами, обвинувачений передбачав суспільно небезпечні наслідки своїх дій (у виді вибуття майна, коштів з володіння потерплих) і бажав настання таких наслідків, при скоєнні зазначених дій керувався корисливими мотивами.
5.5.Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
5.6.В розглядуваній справі суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні майна та коштів, належних потерпілим, доведена повністю «поза розумним сумнівом». Діяння, що ставляться в вину ОСОБА_1 , судом кваліфіковані саме за ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України.
6. Призначення покарання.
6.1.При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів (діяння, кваліфіковане за ч.2 ст. 185 КК України) та тяжких злочинів (діяння, кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України), конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання.
6.2.ОСОБА_1 з його слів в судовому засіданні - є фізично здоровою особою, не перебуває на диспансерному чи профілактичному обліку у лікаря - нарколога, перебуває на обліку у лікаря психіатра з певним діагнозом, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість. Згідно з висновками судово-психіатричних експертиз від 30.11.2020 № 723, від 15.12.2020 № 850, від 26.01.2021 № 24 ОСОБА_1 в періоди часу, відповідні інкримінованому йому діянням, не страждав на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад душевної діяльності або недоумство, виявляв ознаки розладу особистості, але міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на теперішній час ОСОБА_1 не страждає на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад душевної діяльності або недоумство, виявляє ознаки розладу особистості, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, під дію ст. 20 КК України щодо обмеженої осудності не підпадає.
6.3.Обвинувачений негативно характеризується територіальною громадою за місцем проживання, не є працевлаштованим, здобув загальну середню освіту, навчання не продовжує, зареєстрований за місцем проживання у встановленому законом порядку, не є одруженим, на утриманні не має близьких осіб, які за віком чи станом здоров`я потребують постійного догляду. З досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації вбачається високий рівень з боку обвинуваченого ризику скоєння повторного правопорушення, середній ризик небезпеки особи для суспільства, в тому числі для окремих осіб; виправлення ОСОБА_1 (на думку персоналу пробації) без ізоляції його від суспільства на певний строк не є можливим і становитиме небезпеку для суспільства.
6.4.Обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд в розглядуваному випадку вважає щире каяття обвинуваченого.
6.5.Обставин, які б обтяжували покарання згідно зі ст. 67 КК України, в розглядуваному випадку судом не встановлено. Повторність вчинення обвинуваченим умисних правопорушень проти власності повністю охоплюється кваліфікацією інкримінованих ОСОБА_1 діянь за ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України, тому суд цю обставину окремо не враховує. У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» висловлена правова позиція, згідно з котрою, якщо певна обставина, наведена у ч. 1 ст. 66, ч. 1 ст. 67 КК, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд при призначенні покарання не може ще раз ураховувати її як пом`якшуючу або обтяжуючу покарання обставину.
6.6.Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.
6.7.Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Покарання повинно бути призначено необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
6.8.ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 16.11.2020 у справі № 236/3782/20 засуджений за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України діяння скоєне 29.09.2020), із призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з випробуванням, тривалість іспитового строку становить 2 роки; вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 18.01.2021 у справі № 236/3331/20 засуджений за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України (діяння скоєне 30.08.2020), із призначенням покарання у виді 120 годин громадських робіт), має судимість.
6.9.Покарання у виді 4 років позбавлення волі, призначене за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 16.11.2020 у справі № 236/3782/20, ОСОБА_1 відбувати не починав у зв`язку зі звільненням від цього покарання з випробуванням.
6.10.Покарання у виді 120 годин громадських робіт, призначене за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 18.01.2021 у справі № 236/3331/20, ОСОБА_1 відбувати не починав (згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Лиманського МВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 05.04.2021 № 23/10/1865-21 залишок невідбутого покарання засудженим становить 120 годин громадських робіт).
6.11.В подальшому ОСОБА_1 вчинив кілька кримінальних правопорушень проти власності (до початку відбування іспитового строку - 01.11.2020 скоїв діяння, кваліфіковане за ч.3 ст. 185 КК України; 07.11.2020 - діяння, кваліфіковане за ч.2 ст. 185 КК України; після початку відбування іспитового строку - 26.12.2020 скоїв діяння, кваліфіковане за ч.3 ст. 185 КК України; 13.01.2021 - діяння, кваліфіковане за ч.3 ст. 185 КК України; 17.01.2021 - діяння, кваліфіковане за ч.3 ст. 185 КК України).
6.12.З огляду на це, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання за вчинення правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст. 185 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
6.13.Попередніми вироками ОСОБА_1 засуджено за скоєння протиправного діяння, кваліфікованого за ч.3 ст. 185 КК України, вчиненого 29.09.2020, та за скоєння протиправного діяння, кваліфікованого за ч. 1 ст. 185 КК України, скоєного 30.08.2020; судом визначено самостійне виконання вказаних вироків.
6.14.Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
6.15.Згідно із ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК.
6.16.Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається; за таких умов кожний вирок виконується самостійно.
6.17.Натомість Об`єднана палата Касаційного кримінального суду ВС у постанові від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17 (провадження № 51-2631кмо19) виходить з того, що самостійне виконання вироків порушує приписи ч. 4 ст. 70 КК, які не визначають відмінних варіантів призначення покарання залежно від того, чи застосовано при призначенні покарання звільнення від його відбування з випробуванням. Закон про кримінальну відповідальність в ч. 1 ст. 70 КК встановив три альтернативних способи призначення покарання: поглинання менш суворого більш суворим, повне складання покарань, часткове складання покарань. Зміст ст. 70 КК не передбачає самостійного виконання вироків. Логіка закону про кримінальну відповідальність у цьому контексті полягає в тому, що призначення покарання особі, яка вчинила більше одного злочину, за жоден із яких вона не була притягнута до відповідальності до ухвалення вироку, має передбачати оцінку всієї сукупності злочинів, вчинених до ухвалення вироку, оскільки така сукупність визначальною мірою характеризує ступінь суспільної небезпечності як винуватої особи, так і вчинених нею злочинів, належна оцінка чого є передумовою обрання як форми реалізації кримінальної відповідальності, так і належного заходу кримінально-правового впливу. У свою чергу, штучний розрив такої сукупної оцінки злочинів, наслідком якого є ізольована їх оцінка за різними вироками, якщо про один із них стало відомо після ухвалення першого вироку, яким винуватого засуджено до покарання від відбування якого звільнено з іспитовим строком, вочевидь, не узгоджується із логікою закону про кримінальну відповідальність щодо кримінально-правової оцінки злочинних діянь та винуватої особи.
6.18.Отже, в розглядуваній кримінально - правовій ситуації при визначенні покарання ОСОБА_1 (після визначення покарання за діяння, скоєне 07.11.2020, кваліфіковане за ч.2 ст. 185 КК України) підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 192/515/18 (провадження № 51-2525км19), у постанові Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 178/864/18 (провадження № 51-2693км19)).
6.19.На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком (за діяння, скоєне 07.11.2020, кваліфіковане за ч.2 ст. 185 КК України), за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 16.11.2020 у справі № 236/3782/20, за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 18.01.2021 у справі № 236/3331/20, слід визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців 10 (десять) днів.
6.20.У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» висловлена правова позиція, згідно з котрою, якщо злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК . У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.
6.21.Відтак, повторні тотожні діяння (крадіжки, поєднані з проникненням до житлового будинку, іншого приміщення), вчинені ОСОБА_1 до початку іспитового строку (01.11.2020) та після початку перебігу іспитового строку (26.12.2020, 13.01.2021, 17.01.2021), за жодне з котрих особу не було засуджено, відповідають одному і тому ж самому складу злочину і отримують правову кваліфікацію за ч.3 ст. 185 КК України.
6.22.За ч.3 ст. 185 КК України (у зв`язку зі скоєнням до початку іспитового строку протиправного діяння 01.11.2020 та після початку перебігу іспитового строку протиправних діянь 26.12.2020, 13.01.2021, 17.01.2021) ОСОБА_1 має бути призначене покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
6.23.Відповідно до ч.3 ст. 78 КК України в разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
6.24.Відтак, за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 (шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком) має бути визначено остаточне покарання у виді 5 (п`яти років) позбавлення волі.
6.25.У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 511/37/16-к (провадження № 51-830км18) висловлена правова позиція, згідно з якою коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу. У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК.
7.Інші рішення щодо питань, які підлягають розв`язанню судом при ухваленні вироку.
7.1.Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 29.01.2021 у справі № 236/244/21 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, на підозрюваного було покладено певні обов`язки на строк з 29.01.2021 до 28.03.2021.
7.2.Ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 01.03.2021 у справі № 236/353/21 відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк з 27.02.2021 по 27.04.2021 (у зв`язку з досудовим розслідуванням іншого кримінального провадження № за ЄРДР 12021050420000024 від 20.01.2021).
7.3.Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
7.4.Відповідні клопотання від учасників судового розгляду щодо обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на час завершення судового розгляду справи до суду не надходили.
7.5.При розгляді клопотань про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду справи суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК. Зокрема, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл.18 розд. ІІ КПК України. Згідно із ч.1 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Як зазначено у ч.4 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
7.6.За змістом ст. 184,193 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України клопотання про застосування запобіжного заходумає бути ініційоване саме прокурором, копія такого клопотання має бути надана підозрюваному, обвинуваченому заздалегідь, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається за обов`язкової участі прокурора.
7.7.Конституційним Судом України в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017 висловлені правові позиції, згідно з якими «…продовження судом застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади…».
7.8.За таких обставин суд не застосовує для обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на час до набрання законної сили вироком у справі 236/4167/20. На час завершення розгляду кримінальної справи № 236/4167/20 не сплинув строк застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (у зв`язку з досудовим розслідуванням іншого кримінального провадження № за ЄРДР 12021050420000024 від 20.01.2021).
7.9.Потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (чи прокурором в інтересах потерпілих осіб) не було заявлено до ОСОБА_1 цивільних позовів у кримінальному провадженні.
7.10.Під час досудового розслідування на проведення судових товарознавчих експертиз від 17.11.2020 № 7589 (Донецький НДІСЕ Міністерства юстиції України), від 25.01.2021 № 309 (судовий експерт Гаврилова К.В. ), від 21.01.2021 № 305 (судовий експерт Гаврилова К.В. ), від 21.01.2021 № 312 (судовий експерт Гаврилова К.В. ) були здійснені процесуальні витрати на загальну суму 2124,72 грн..
7.11.Відповідно до ст. 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відтак, саме таку суму процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд стягує з ОСОБА_1 в дохід держави.
7.12.За вказаним кримінальним провадженням визнано речовими доказами: 2 фрагменти зварювальних кабелів (мідні дроти у скрученому стані вагою 7 кг), належні ОСОБА_2 ; 2 пачки цигарок марки «Marvel Tropical Super Slims», 2 пачки цигарок «Marvel Demi 6», 4 порожніх металевих банки з-під алкогольного напою «Revo», належні ОСОБА_5 ; 1 алюмінієвий бідон ємністю 38 л, належний ОСОБА_6 ; чоловічу зимову куртку зі вставками синього та сірого кольору торгової марки «G.N.C.», жіночу зимову куртку з капюшоном торгової марки «Olayeete», належні ОСОБА_7 .
7.13.Вирішуючи подальшу долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне після набрання цим вироком законної сили вказане майно повернути його володільцям ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком (за діяння, кваліфіковане за ч.2 ст. 185 КК України), за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 16.11.2020 у справі № 236/3782/20, за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 18.01.2021 у справі № 236/3331/20, визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців 10 (десять) днів.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
За сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України (шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком) ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти років) позбавлення волі.
Строк призначеного за цим вироком остаточного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з часу затримання засудженого в порядку виконання покарання за цим вироком.
До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із здійсненням експертиз у кримінальному провадженні, на загальну суму 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) гривні 72 копійки.
Подальшу долю речових доказів у кримінальному провадженні після набрання цим вироком законної сили вирішити таким чином:
-2 фрагменти зварювальних кабелів (мідні дроти у скрученому стані вагою 7 кг) повернути володілиці майна ОСОБА_2 ;
-2 пачки цигарок марки «Marvel Tropical Super Slims», 2 пачки цигарок «Marvel Demi 6», 4 порожніх металевих банки з-під алкогольного напою «Revo» повернути володільцю майна ОСОБА_5 ;
-1 алюмінієвий бідон ємністю 38 л повернути володілиці майна ОСОБА_6 ;
-чоловічу зимову куртку зі вставками синього та сірого кольору торгової марки «G.N.C.», жіночу зимову куртку з капюшоном торгової марки «Olayeete» повернути володілиці майна ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення).
Вирок суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, вирок, якщо його не було скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -
