Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1848/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Лічевецького І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.10.2019 №2320 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області у вигляді звільнення ОСОБА_1 з посади;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №620 від 15.11.2019 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області та призначити його на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Бориспільського відділу поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області з 15.11.2019;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Київській області під час проведення службового розслідування не були належним чином встановлені фактичні дані та обставини, а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є безпідставним та необґрунтованим.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 23.10.2019 №2320.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 15.11.2020 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 16.11.2019.
В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рішення суду звернуто до негайного виконання.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в діях позивача вбачається порушення статей 1 та 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, Інструкції з організації діяльності затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у вжитті заходів щодо посилення контролю за здачею та видачею вогнепальної зброї підлеглим працівникам, неналежному проведенні цільового інструктажу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем вказано про те, що випадковий постріл із зброї, що призвело до попадання кулі у праве стегно страшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , мало місце 25.09.2019 після 8.00 год ранку, тобто вже після завершення чергування наряду СРПП №3 Бориспільського ВП ГУПН в Київській області, начальником якого є ОСОБА_1 , відтак останній не порушував трудову дисципліну, що свідчить про безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2019 на адресу начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України генералу поліції третього рангу Хоменко О. від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла інформаційна довідка від 25.09.2019 №91 щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , що призвело до отримання тілесних ушкоджень поліцейським СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 .
У вказаній довідці зазначено, що у ході попередньої перевірки встановлено, що відповідно до Книги нарядів Бориспільського ВПГУ, інспектор сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 20:00 год. 24.09.2019 по 08:00 год. 25.09.2019, перебували на чергуванні по здійсненню превентивних заходів на території Бориспільського району Київської області.
Так, 25.09.2019 близько 08:15 год. ОСОБА_2 з метою здачі вогнепальної зброї, зайшов до кімнати отримання-здачі зброї, а ОСОБА_4 у цей час перебував у коридорі біля входу у вказану кімнату.
Після того як ОСОБА_2 здав вогнепальну зброю до кімнати зберігання зброї, ОСОБА_3 з невідомих причин дістав з кобури закріплену за ним вогнепальну зброю «ПМ 9мм» серії НОМЕР_1 та здійснив один випадковий постріл в підлогу, після чого куля відрекошетила в стіну, а від стіни відрекошетила в праве стегно ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки №1410 від 25.09.2019, виданої КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного поранення правого стегна.
Під час проведення огляду місця події, працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, вилучено предмет схожий на кулю, предмет схожий на гільзу та вогнепальну зброю «МП 9 мм» серії НОМЕР_1 .
У довідці вказано про вирішення працівниками правоохоронної служби питання щодо внесення відомостей за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У свою чергу, структурними підрозділами Головного управління Національної поліції у Київській області за вказаним фактом організовано проведення службового розслідування.
Так, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 27.09.2019 №2119 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за інформацією щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором СР ПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , що призвело до отримання тілесних ушкоджень поліцейським СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 .
Пунктом 2 вказаного наказу для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови - інспектора відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 ; членів комісії: старшого інспектора з ОД СОДГР УПД ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 ; начальника ВПЗ УКЗ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_7 .
Пунктом 4 вказаного наказу від виконання службових обов`язків відсторонено, зокрема, начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 (а.с.113-114 Том 1).
За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було складено висновок від 15.10.2019, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Київській області полковником поліції Нєбитовим А. (а.с.164-172 Том 1).
У вказаному висновку зазначено, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до Книги нарядів Бориспільського ВПГУ, інспектор сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 з 20:00 год. 24.09.2019 по 08:00 год. 25.09.2019, перебували на чергуванні по здійсненню превентивних заходів на території Бориспільського району Київської області.
Перед заступанням на службу зазначених працівників поліції, останнім відповідальним від керівництва - начальником СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_1 та заступником начальника Бориспільського ВП ГУНП в Київській області підполковником ОСОБА_8 було проведено цільовий інструктаж.
25 вересня 2019 року близько 08:00 год. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та іншими працівниками відділу поліції, прибули до Бориспільського ВП ГУ з метою здачі вогнепальної зброї.
Надалі о 08:15 год. ОСОБА_2 зайшов до кімнати отримання-здачі зброї, а ОСОБА_3 в цей час перебував у коридорі, біля входу до вказаної кімнати.
Після того як ОСОБА_2 здав вогнепальну зброю до кімнати зберігання зброї, ОСОБА_3 у порушення вимог пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, дістав з кобури закріплену за ним вогнепальну зброю «ПМ 9 мм» серії НОМЕР_1 та здійснив один випадковий постріл, після чого куля відрекошетила в стіну, а від стіни відрекошетила в праве стегно ОСОБА_2 .
Того ж дня, працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м.Києві відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР №62019100000001354, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України.
У ході огляду місця події, працівниками ТУ ДБР, розташованого у м.Києві вилучено предмет схожий на гільзу та вогнепальну зброю «ПМ 9 мм» серії НОМЕР_1 .
Вивченням з даного приводу відеозапису, зробленого за допомогою відеокамер, розташованих у оперативній залі чергової служби відділу поліції встановлено, що станом на 08:00 год. та до моменту вчинення ОСОБА_3 пострілу, ОСОБА_1 здачу вогнепальної зброї підлеглими працівниками не контролював, а перебував у оперативній залі в цивільному одязі.
Опитаний ОСОБА_2 пояснив, що після нічного чергування 25.09.2019 о 08 год. 30 хв. останній здавав вогнепальну зброю в кімнаті отримання та здачі зброї. Після того, як ОСОБА_2 забрав картку замісник, у його праве стегно було здійснено постріл. Разом з ОСОБА_2 в кімнаті отримання та здачі зброї перебував інспектор СРПП №3 Бориспільського ВП ГУ старший лейтенант поліції ОСОБА_3 .
Опитаний ОСОБА_3 пояснив, що з 20:00 год. 24.09.2019 по 08:00 год. 25.09.2019 заступив на несення служби у складі групи реагування патрульної поліції. Після проведення інструктажу та доведення оперативної обстановки на обслуговуючій території, ОСОБА_3 направився до чергової частини для отримання вогнепальної зброї та після її отримання приступив до несення служби на території Бориспільського району.
Крім того, ОСОБА_3 додав, що перед заступанням на чергування проходив перевірку рівня службової підготовки поліцейських за 2019 рік.
25 вересня 2019 року будучи втомленим, ОСОБА_3 зайшов до кімнати здачі та отримання зброї, де став обличчям до місця заряджання та розряджання зброї, при цьому в бік вхідних дверей не дивився.
Надалі, почавши проводити розрядження зброї, ОСОБА_3 перевірив наявність магазину з набоями в основі рукоятки пістолета, перевірив наявність патрона в патроннику та при контрольному спуску здійснив випадковий постріл. Як в цей момент ОСОБА_2 опинився в кімнаті здачі та отримання зброї ОСОБА_3 не відомо.
Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 24.09.2019 о 20:00 год., разом із заступником начальника Бориспільського ВП ГУНП в Київській області підполковником поліції ОСОБА_8 було проведено інструктаж перед заступанням на нічну зміну для працівників СР ПП №3 Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області.
Під час інструктажу було доведено оперативну обстановку, після чого проведено інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, наголошено на мірі особистої безпеки та транспортної дисципліни.
Після проведення інструктажу, особистий склад поставив особистий підпис в журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, книзі видачі і приймання озброєння та спеціальних засобів, після чого поліцейськими було отримано вогнепальну зброю.
У період часу з 20:00 год. 24.09.2019 до 08:00 год. 25.09.2019 ОСОБА_1 ніс службу в Бориспільському ВП ГУ НП у Київській області, де здійснював контроль за несенням служби нарядами груп патрульної поліції.
25 вересня 2019 року близько 08:20 год. ОСОБА_1 перебував в черговій частині Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області, де почув звук, схожий на постріл, після чого останній вийшов в коридор, який знаходиться перед кімнатою видачі зброї, де побачив велику кількість людей, які надають долікарську допомогу старшому сержанту поліції ОСОБА_2 , у якого як виявилось поранення.
З огляду на вказані обставини, 23.10.2019 Головним управлінням Національної поліції в Київській області прийнято наказ №2320 «Про притягнення до дисциплінарної окремих працівників ГУ НП в Київській області», пунктом 2 якого за порушення службової дисципліни, статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статі 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної служби України, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилися у не вжитті заходів щодо посилення контролю за здачею та видачею вогнепальної зброї, відсутністю під час здачі вогнепальної зброї підлеглими працівниками, неналежному проведенні цільового інструктажу, начальника СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді звільнення з посади.
У подальшому, 15.11.2019 Головним управлінням Національної поліції в Київській області було прийнято наказ №620 о/с, яким призначено майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_3) дільничним офіцером поліції сектору превенції Бориспільського відділу поліції, звільнивши з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №3 цього ж відділу поліції.
Не погоджуючись з таким наказом відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки подія щодо отримання старшим сержантом поліції ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді вогнепального наскрізного поранення правого стегна, мала місце вже після завершення чергування ОСОБА_1 , тому ці обставини свідчать про відсутність вини позивача, як необхідної складової частини правопорушення.
Як наслідок, висновки відповідача щодо порушення позивачем службової дисципліни, статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної служби України, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, є необґрунтованими, що в свою чергу, свідчить про безпідставність звільнення позивача з займаної посади.
Враховуючи викладене, слід поновити позивача на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 16.11.2019.
Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтею 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Частиною другою статті 19 Закону № 580-VІІІ визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Для визначення сутності службової дисципліни, обов`язків поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення застосуванню підлягає Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно із ст.12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Серед іншого, до поліцейських може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
З аналізу наведених вище положень Дисциплінарного статуту вбачається, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення зі служби в поліції.
При цьому, згідно статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
З аналізу положень вказаної норми випливає, що притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Так, у силу вимог частини другої, третьої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Тобто, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.
Отже, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 804/3394/17.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Так, організація діяльності чергової служби в центральному органі управління поліції, територіальних органах Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - ГУНП), а також підпорядкованих їм територіальних підрозділах у районах, містах, районах у містах (далі - орган (підрозділ) поліції) визначена Інструкцією з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017 №440 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №750/30618 (далі - Інструкція №440, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №440 у цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях: чергова служба - чергова частина Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України (далі - чергова частина НПУ), чергові частини (ситуаційні відділи) управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП (далі - чергова частина (ситуаційний відділ) ГУНП), чергові частини територіальних підрозділів ГУНП, старші інспектори-чергові (інспектори-чергові) та помічники чергових секторів реагування патрульної поліції територіальних підрозділів ГУНП, які забезпечують безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.
Пунктом 6 Інструкції розділу І Інструкції №440 визначено, що чергова служба органів (підрозділів) поліції забезпечується зброєю, боєприпасами, спеціальними засобами, засобами зв`язку, відеоспостереження, оперативною, криміналістичною та організаційною технікою, програмним забезпеченням, службовою документацією, автотранспортом та іншим майном.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції №440 роботу чергової служби у територіальних підрозділах поліції організовують їх безпосередні начальники. Керівниками цих територіальних підрозділів установлюється єдиний для всіх підпорядкованих підрозділів поліції час зміни нарядів.
Пунктом 4 розділу IV Інструкції №440 передбачено обов`язки начальників чергових частин (секторів реагування патрульної поліції) територіальних підрозділів поліції
У силу вимог пункту 5 розділу IV Інструкції №440 для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту прав громадян, правопорядку та протидії злочинності, подальшого вдосконалення управлінської діяльності в територіальних підрозділах поліції призначається відповідальний. Відповідальний по територіальному підрозділу поліції заступає на добове чергування в єдиному однострої з табельною вогнепальною зброєю.
Відповідно до пунктів 5-6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за №250/28380 (далі - Інструкції №70), вогнепальна зброя закріплюється за поліцейським, який склав Присягу на вірність Українському народові, завершив навчання у закладі (установі) та/або пройшов первинну професійну підготовку і направлений для подальшого проходження служби, а також склав заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил її застосування, заходів безпеки при поводженні з нею, виконав норматив з вогневої підготовки та вправу зі стрільби.
Поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний: 1) знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією; 2) забезпечити зберігання зброї і підтримувати її у справному та змащеному стані; 3) отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III, IV цієї Інструкції; 4) під час виконання службових обов`язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами; 5) здати зброю і боєприпаси до чергової частини органу (закладу, установи) поліції негайно після виконання службових обов`язків. У разі неможливості своєчасного прибуття до органу (закладу, установи) поліції повідомити про це безпосереднього керівника і далі діяти за його наказом.
Пунктом 10 розділу І Інструкції №70 визначено, що категорично забороняється: 1) виймати зброю (боєприпаси) з кобури (спеціального спорядження, підсумка) без потреби; 2) тримати палець на спусковому гачку без необхідності; 3) знімати запобіжник з положення «запобігання» у всіх випадках, не пов`язаних зі стрільбою; 4) закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола, що при пострілі може призвести до його роздуття чи розриву; 5) безпідставно спрямовувати ствол зброї у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності зброя спрямовується на поверхню, яка в змозі прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева, кулеуловлювач або вгору під кутом 45 - 60 градусів; 6) залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам; 7) користуватися без необхідності чужою зброєю та/або зброєю, навички поводження з якою відсутні; 8) проводити чищення зброї у невідведених для цього місцях, змащувати її бензином та іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами, допускати наявність відкритого полум`я під час її чищення; 9) при поводженні з боєприпасами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.
Відтак, вказаними нормами передбачено спеціальний порядок користування вогнепальною зброєю.
У свою чергу, пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції №70 встановлено види інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю: 1) первинний інструктаж; 2) цільовий інструктаж.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції №70 згідно з орієнтовним переліком питань первинного інструктажу, передбаченим додатком 3 до цієї Інструкції, такий інструктаж проводять, зокрема, керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції.
Слід наголосити на тому, що згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції №70 вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов`язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (закладу, установи) поліції.
З дозволу оперативного чергового під контролем керівника (заступника керівника, уповноваженої особи від керівництва) органу (закладу, установи) поліції поліцейські по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для здачі зброї та боєприпасів, проводять розряджання зброї і здають її та боєприпаси оперативному черговому.
Як свідчать матеріали справи, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало порушення службової дисципліни, яка виразилась у невжитті заходів щодо посилення контролю за здачею та видачею вогнепальної зброї, відсутністю під час здачі вогнепальної зброї підлеглими працівниками, неналежному проведенні цільового інструктажу.
Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 після проведення інструктажу не було здійснено перевірку рівня знань, а саме: знань матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевірку набутих навичок безпечного поводження зі зброєю.
Невчинення вказаних дій, на думку апелянта, зумовило порушення службової дисципліни інспектором СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , що призвело до отримання тілесних ушкоджень поліцейським СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП у Київській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 , так як позивач не контролював, а перебував у оперативній залі в цивільному одязі.
Відтак, апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , який був відповідальним на чергуванні 24.09.2019, закінчив чергування о 8 год 00 хв. 25.09.2019, у той час як поліцейські його зміни на цей момент зброю, у відповідності до вимог законодавства не здали.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 24.09.2019 пройшов цільовий інструктаж знань, про що свідчить його особистий підпис у журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю інвентарний номер № 474-18.04.19 .
Відповідно до витягів з книги видачі і приймання озброєння та спеціальних засобів за 2019, ОСОБА_3 24.09.2020 було видано вогнепальну зброю «ПМ 9 мм».
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведення керівником (заступником керівника, уповноважена особа від керівництва) органу поліції перевірки у осіб, які заступили на чергування в черговій частині знань, зокрема, щодо матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, основ, правил і прийомів стрільби в силу положень Інструкції №70 є передумовою для внесення до журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю запису про проведення цільового інструктажу.
З огляду на вказане, наявність у журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю запису від 24.09.2019 про проведення цільового інструктажу, у тому числі з ОСОБА_3 , свідчить про те, що ОСОБА_1 як начальником сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було проведено перевірку відповідних знань.
У той же час, як вбачається з пояснень заступника начальника СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , наданих 28.09.2019, пояснень заступника начальника СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , наданих 25.09.2019, пояснень поліцейського СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_18, наданих 28.09.2019, пояснень поліцейського СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 , наданих 25.09.2019, пояснень інспектора СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_12 , наданих 25.09.2019, пояснень інспектора СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_19, наданих 25.09.2019, на які наяне посилання у висновку службового розслідування, вбачається, що звук у черговій частині, схожий на постріл, мав місце близько 08 год. 20 хв.
При цьому, відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 28.09.2019, після нічного чергування він здавав вогнепальну зброю в кімнаті отримання та здачі зброї 25.09.2019 о 08 год. 30 хв.
У свою чергу, відповідно до розтановки нарядів від 25.09.2019, на чергування 25.09.2019 в СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області заступили, зокрема, такі особи: відповідальні: ОСОБА_17 та ОСОБА_13 ; старший інспектор черговий ОСОБА_10 , лейтенант черговий ОСОБА_14 .
Згідно з рапортом з книги прийому та здачі чергувань №393-29.12.2018 старшим інспектором черговим ОСОБА_15 чергування 25.09.2019 було здано, а старшим інспектором черговим ОСОБА_10 прийнято чергування в Бориспільському ВП ГУНП в Київській області.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_10 , 25.09.2019 о 08:00 год. вказана особа разом із заступником начальника Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_16 , начальником СРПП №2 майором поліції ОСОБА_17 в холі Бориспільського ВП провели інструктаж наряду, який заступав на чергування, а саме СРПП №2 та слідчо-оперативній групі.
Під час інструктажу було доведено оперативну обстановку Бориспільського району, після чого проведено інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, наголошено на міри особистої безпеки та транспортної дисципліни.
Після проведення інструктажу особовий склад поставив особисті підписи в журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, книзі видачі і прийманні озброєння та спеціальних засобів, та книзі нарядів, які знаходяться в черговій частині, а після чого почали отримувати зброю.
Отже, вказані обставини підтверджують той факт, що чергування наряду СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, у складі якого перебував ОСОБА_1 , було завершено 25.09.2019 о 08:00 год.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що чергування наряду СРПП №3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, у складі якого перебував ОСОБА_1 , було завершено 25.09.2019 о 08:00 год., тоді як вчинення ОСОБА_3 25.09.2019 випадкового пострілу зі зброї, що призвело до попадання кулі у праве стегно ОСОБА_2 , мало місце 25.09.2019 вже після 08:00 год.
Разом з тим, слід враховувати, що позивач, перебуваючи на посаді начальника СРПП №3 Бориспільського ВП, у порушення вимог пункту 2 розділу III Інструкції №70, станом на 08.00 год. 25.09.2019 та до моменту вчинення ОСОБА_3 пострілу, не контролював здачу вогнепальної зброї підлеглими працівниками, а перебував у оперативній залі в цивільному одязі, що свідчить про порушення позивачем службової дисципліни.
У той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вчинення позивачем проступку слід оцінювати в аспекті співмірності тяжкість вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
Так, у відповідності до пункту 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, згідно частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Відтак, при оцінці співмірності обраного керівником виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв`язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов`язків.
Однак, незважаючи на вказані норми, висновок службового розслідування від 16 жовтня 2018 року не містить інформації про врахування при обранні позивачу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення підстав застосування саме цього виду стягнення та з яких підстав орган, що проводив службове розслідування, дійшов висновку про неможливість застосування більш м`якого виду стягнення, не зазначено про існування чи відсутність та врахування відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків та до скоєного.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду дисциплінарного стягнення та наголошує, що таке рішення має прийматися останнім з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.
В рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019 зазначено, що Конституція України містить низку фундаментальних щодо здійснення державної влади положень, за якими: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3); ніхто не може узурпувати державну владу (частина четверта статті 5); державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Як зазначено у цьому ж рішенні Конституційного Суду України, названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.
Враховуючи, що позивач працює у органах поліції з 1999 року, діючих дисциплінарних стягнень не має, та раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, сумлінно ставиться до виконання посадових обов`язків, має ініціативу та наполегливість, що підтверджується відповідною подякою, а відповідач у свою чергу не обґрунтував застосування до ОСОБА_1 найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби з поліції, тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 23.10.2020 №2320, та наказу від 15.11.2019 №620 о/с, який було прийнято на підставі нього про звільнення позивача з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції ГУНП в Київській області.
Оскільки нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, судом першої інстанції правомірно застосовано до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.
Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Відтак, у даному випадку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 16.11.2019.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для, зокрема, зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року -змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині - рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Т.Р. Вівдиченко
І.О. Лічевецький
