Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2021 року м. Київ № 640/12384/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівнипровизнання протиправною та скасування постанови від 22.04.2021р.,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №64242375 від 22.04.2021 року.
Ухвалою суду від 07 травня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку визначеному статтями 268-271, 287, Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що виконавче провадження закінчено на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому стягнення мінімальних та або/додаткових витрат виконавчого провадження, як і стягнення суми основної винагороди приватного виконавця не передбачено. Крім того, позивач зазначає, що приватним виконавцем у постанові про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження не визначено реальних даних щодо розміру та виду додаткових витрат за проведену оцінку описаного майна. З урахуванням вищезазначеного позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
13 травня 2021 року відповідачем подано відзив, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав визначених у ньому.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечила.
В судовому засіданні 20 травня 2021 року присутні учасники справи не заперечували щодо подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
22 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною прийнято постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, що відкрито на підставі виконавчого листа №456/8410/16-ц виданого Оболонським районним судом міста Києва 20 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 01.04.2011 року у розмірі 711 500 (сімсот одинадцять тисяч п`ятсот) дол. США основної заборгованості та 259 697(двісті п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) дол. США 50 центів нарахованої пені, що в сумі разом, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 22.06.2016 року (1 долар США = 24,892558) складає 24 175 590 (двадцять чотири мільйони сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 10 коп.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIIІ) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція №512/5).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (частина друга статті 42).
Згідно з ч.3 ст. 42 Закону № 1404-VIII витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1300/29430, затверджені види та розміри витрат виконавчого провадження.
Так, у відповідності до розділу 1 Наказу до видів витрат виконавчого провадження віднесено:
1. Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.
2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку.
3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.
5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.
6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.
7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.
8. Сплата судового збору.
9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
Розміри витрат виконавчого провадження врегульовані розділом 2 вказаного наказу.
Розділом VI Інструкції № 512/5 врегульовано фінансування витрат виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 1 даного розділу фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону №1404-VIII.
Відповідно до пункту 2 цього розділу витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про:
- відкриття виконавчого провадження;
- стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
- стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
- стягнення витрат виконавчого провадження;
- закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:
- виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
- пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Згідно зі ст.40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,6,9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11,14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Сергіївною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64242375 з виконання виконавчого листа №456/8410/16-ц виданого Оболонським районним судом міста Києва 20 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 01.04.2011 року у розмірі 711 500 (сімсот одинадцять тисяч п`ятсот) дол. США основної заборгованості та 259 697 ( двісті п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) дол. США 50 центів нарахованої пені, що в сумі разом, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 22.06.2016 року (1 долар США = 24,892558) складає 24 175 590 (двадцять чотири мільйони сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 10 коп.
21.01.2021р., керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 512/5, відповідачем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
21.01.2021р., керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 512/5, приватним виконавцем було винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
21.01.2021р., керуючись вимогами статті 3, ч.3 статті 40, статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.
21.01.2021р., керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №64242310, №64242375 у зведене виконавче провадження №64244420.
21.01.2021р., керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 26 603 422, 23 грн.
21.01.2021р., керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, 26 603 422,23 грн.
04.02.2021р., керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якої накладено арешт на наступне рухоме майно: мотоцикл Honda GL 1500, серія та номер знаку НОМЕР_3 , дата реєстрації 14.06.2005, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , рік випуску 1993, колір - чорний, паливо - бензин, повна маса 250.
02.03.2021, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника відповідно до якої описано та накладено арешт на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
02.03.2021р., керуючись статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
15.03.2021р. на адресу приватного виконавця надійшла заява від ОСОБА_1 разом з ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Попової Ганни Геннадіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики та зупинення дії рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року.
15.03.2021р. керуючись вимогами статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
22.04.2021р. до відповідача надійшла заява від ОСОБА_1 разом з постановою Київського апеляційного суду №756/8410/16-ц від 31.03.2021 року про скасування рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2020 року та ухвалення нового рішення про відмову у позові.
22.04.2021р., керуючись частиною 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.
22.04.2021р., керуючись вимогами п.5 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
22.04.2021р., керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про виведення виконавчого провадження №64242375 із зведеного виконавчого провадження №64244420.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження є пункт 5 статті 39 Закону № 1404-VIII, а саме виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Аналізуючи норми статті 39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що даними статтями не врегульовано стягнення додаткових витрат у виконавчому провадженні.
Щодо посилання відповідача на ч.4 ст.42 Закону № 1404-VIII, а саме, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення, то суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок, щодо відшкодування витрат виконавчого провадження покладається на боржника. Однак відповідно до постанови Київського апеляційного суду у справі №756/8410/16-ц від 31.03.2021 року позивач втратив статус боржника з дати прийняття даної постанови.
А тому станом на 31.03.2021р. позивач не був боржником у виконавчому провадженні.
При цьому суд враховує, що відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Однак, з 31.03.2021 року у позивача відсутній обов`язок виконання рішення суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни від 22.04.2021р. ВП №64242375 є протиправною та такою, що прийнята не у межах повноважень та не у спосіб визначений Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (02094, вул. Поправки Юрія 6, офіс 17, місто Київ) у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень, 00 коп.).
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №64242375 від 22.04.2021р. винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною.
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень, 00 коп.) з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (02094, вул. Поправки Юрія 6, офіс 17, місто Київ).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.В. Амельохін
