ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2021 р. Справа№ 910/166/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 в частині призначення судової експертизи та зупинення провадження
у справі № 910/166/21 (суддя: Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді Плюс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
про стягнення 55 311,88 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді Плюс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М»
про зобов`язання вчинити дії
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді Плюс» про стягнення 55 311,88 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі № 910/166/21 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Леді Плюс» про дослідження речових доказів за їх місцезнаходженням від 29.04.2021, поданого до суду 30.04.2021.
Задоволено клопотання ТОВ «Леді Плюс» про призначення судової експертизи частково.
Призначено по справі № 910/166/21 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Провадження у справі № 910/166/21 зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись частково із прийнятою ухвалою, ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 у справі № 910/166/21 в частині часткового задоволення клопотання ТОВ «Леді Плюс» про призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у даній справі на час проведення судової експертизи та просить направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права. Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не надано вмотивованої оцінки доводам та аргументам позивача щодо відсутності необхідності призначення у справі судової експертизи з огляду на поданий ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» висновок тепловізійного обстеження ТОВ «Лабораторія неруйнуючого контролю та технічного діагностування». Позивач зазначає, що оскільки приміщення відповідача не обладнані індивідуальними засобами обліку, розподіл обсягів теплової енергії між споживачами здійснюється у відповідності до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила) та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що підтверджується листом Структурного підрозділу КП «Київтеплоенерго» від 04.11.2020. Вказаними Правилами передбачено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. У зв`язку з цим, позивач стверджує, що оскільки ТОВ «Леді Плюс» не надало окремий проект підключення до інших мереж теплопостачання, аніж загальнобудинкових мереж, не надало актів прихованих робіт на відключення від загальнобудинкової системи теплопостачання, не надано договору з теплопостачальною організацією, то відповідач є таким що користується цими мережами та повинен сплачувати за опалення. Сам факт демонтажу радіаторів (опалювальних пристроїв) не свідчить про відключення від системи опалення будинку. Позивач вважає, що призначення у справі експертного дослідження є недоцільним.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021, апеляційна скарга у справі № 910/166/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І.
У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Пономаренка Є.Ю., Буравльова С.І., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021, справу прийнято до провадження визначеним складом суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021; розгляд справи призначено на 12.07.2021; запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
В межах встановлених судом строків від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить розглянути справу в порядку, встановленому законом. Крім того третя особа зазначає, що факт демонтажу радіаторів (опалювальних пристроїв) не свідчить про відключення від системи опалення будинку, в якому знаходиться приміщення ТОВ «Леді Плюс». В матеріалах справи відсутні докази щодо законності здійснення демонтажу.
Від ТОВ «Леді Плюс» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 в оскаржуваній частині залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала є такою, що прийнята місцевим господарським судом у відповідності до норм процесуального права. Відповідач зазначає, що теплопостачання в будинок за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2 здійснюється двома окремими мережами: одна до адміністративної частини будинку (засіб обліку Multical UF 601) та інша до житлової частини будинку (засіб обліку Multical 66Е). За доводами відповідача в нежитловому приміщенні ТОВ «Леді Плюс» відсутні будь-які теплокомунікації, що приєднані до засобу обліку Multical UF 601; в приміщенні проходять транзитом лише комунікації житлової частини будинку. Також відповідач зазначає, що позивач не є управителем будинку, адже співвласники цього багатокваритирного будинку не проводили загальні збори та не визначали ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» управителем. Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази самовільного від`єднання нежитлового приміщення від загальнобудинкових мереж центрального теплопостачання. Також відповідач зазначає, що оскільки у позивача відсутня проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж центрального опалення, то єдиним способом встановити фактичні обставини у цій справі є проведення експертного дослідження.
З метою забезпечення принципів змагальності та рівності усіх учасників справи перед законом і судом, у зв`язку з неотриманням позивачем письмового відзиву на апеляційну скаргу, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 оголошено перерву до 16.08.2021 та за клопотанням учасників справи продовжено строк розгляду справи.
В судовому засіданні 16.08.2021 представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати в частині призначення експертного дослідження та зупинення провадження у справі.
Представники відповідача в судовому засіданні 16.08.2021 заперечили проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просили ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 в оскаржуваній частині залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи підтримав вимоги апелянта та повідомив про можливість встановлення обставин, пов`язаних з опаленням приміщення відповідача за допомогою інших засобів доказування, тоді як, проведення експертизи є недоцільним та зумовить зупинення розгляду справи на тривалий час.
Згідно з п. п. 11), 12) ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що предметом позову у даній справі є вимога ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» про стягнення з ТОВ «Леді Плюс» 55 311,88 грн заборгованості з теплопостачання нежитлових приміщень, розміщених за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за період з 01.11.2018 по 01.04.2020.
Заперечуючи проти задоволення позову ТОВ «Леді Плюс» вказує на те, що нежитлове приміщення не входить до опалювальної площі будинку, вказане приміщення не має приладів централізованого опалення, а його обігрів здійснюється електронними кондиціонерами.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення важливих для правильного вирішення даного спору фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме: чи споживає ТОВ «Леді Плюс», як власник нежитлового приміщення, розташованого у будинку № 2 по вулиці Велика Васильківська в місті Києві, теплову енергію, якщо так, то в якому обсязі та яка вартість спожитої ТОВ «Леді Плюс» теплової енергії протягом спірного періоду з 01.11.2018 до 01.04.2020, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Однак колегія суддів Північного апеляційного господарського суду в повній мірі не може погодитися з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.
Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.
Таку правову позицію висловлено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.
Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд на виконання наведених положень законодавства та вимог ст. 234 ГПК України повинен в обов`язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи, навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з`ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з`ясування цих обставин самим судом.
При цьому, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком неприпустимого затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17 та від 26.10.2018 у справі № 910/9971/17).
Матеріалами справи підтверджується, що належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та знаходиться в багатоквартирному будинку.
Вказаний об`єкт нерухомості під`єднаний до централізованої системи теплопостачання. При цьому подача тепла до житлової частини будинку здійснюється через мережу, що під`єднана до комерційного засобу обліку Multical 66Е, а адміністративна - Multical UF 601. Вказані обставини жодною із сторін не заперечуються. Докази встановлення індивідуального опалення в нежитлових приміщеннях відповідача в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.п. 12, 13 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води; розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630 (далі - Правила), та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 № 4 (далі - Порядок) (з 2019 - Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169).
Відповідно до п. п. 24, 25, 26 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно п.п. 2.1, 2.2 Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. У заяві про відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води власник (власники) будинку зазначає (зазначають) причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води.
Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води виконуються у міжопалювальний період. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (пункти 2.5, 2.6, 2.7 Порядку).
З 2019 вказаний Порядок втратив чинність у зв`язку із набранням чинності Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169.
Окрім того, вказаним Наказом було внесено зміни, що унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.
Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення нежитлового приміщення відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла.
Натомість самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг, не звільняє його від необхідності укладення договору на постачання таких послуг та їх оплати (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 908/1349/19).
При цьому виконання теплопостачальною організацією своїх зобов`язань щодо надання послуг централізованого опалення, зобов`язує споживача їх оплатити, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1706цс15, від 11.11.2015 у справи № 6-1192цс15.
Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія констатує, що встановлення обставин споживання чи неспоживання відповідачем теплової енергії з огляду на знаходження нежитлового приміщення відповідача в багатоквартирному будинку, який приєднаний до мережі центрального теплопостачання і відсутності відповідних доказів його відключення в порядку встановленому Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169, не входять до предмета доказування та, відповідно, не підлягають з`ясуванню в рамках вирішення даного спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За відсутності дослідження вищенаведених приписів чинного законодавства та представлених учасниками справи доказів в їх сукупності, на переконання колегії суддів, призначення експертного дослідження та зупинення провадження у даній справі є передчасним, оскільки таке рішення ухвалено з недотриманням норм процесуального закону без ґрунтовного з`ясування усіх фактичних обставин справи, а також дійсної необхідності в залученні спеціальних знань експертів для з`ясування питань, що входять до предмета доказування.
Колегія суддів, серед іншого, також вважає за необхідне зазначити, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У зв`язку з цим апеляційна інстанція констатує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині призначення у справі експертизи та зупинення провадження у справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
Відтак апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі підлягає задоволенню.
Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат, в т.ч. і витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/166/21 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/166/21 скасувати.
3. Справу № 910/166/21 направити до Господарського суду міста Києва для продовження її розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк
Повний текст постанови складено та підписано 30.08.2021 у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці
