Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 лютого 2020 року
у справі № 813/1318/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо способу реалізації повноважень податкових органів на звернення до суду з вимогами про накладення арешту на кошти платника податків та про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків
Фабула справи: ГУ ДФС звернулось до адміністративного суду з позовом до ТОВ "Торговий дім "Пам'ять-Плюс" про накладення арешту та кошти на рахунках платника податків.
В обґрунтування позовних вимог податковий орган посилався на те, що на підставі наказу про проведення перевірки здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Пам`ять-Плюс» для проведення перевірки. Після ознайомлення керівника позивача з наказом на проведення перевірки та направленням на перевірку, останній відмовив посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки. Вказані обставини зумовили звернення контролюючого органу до суду з позовом про накладення арешту коштів на рахунках платника податків на підставі п. 94.2 ст. 94 ПК України.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Торговий дім "Пам`ять-Плюс" посилається на те, що у позивача відсутні підстави для подання адміністративного позову про застосування адміністративного арешту, оскільки ч. 1 ст. 183-3 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Відповідач вважає, що аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що загальні норми КАС України, які регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання органів доходів і зборів можуть застосовуватись лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам ст. 183-3 КАС України.
Правова позиція Верховного Суду: згідно пп. 94.2.6. п. 94.2. ст. 94 ПК України адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Як унормовано ч. 1 ст. 183-3 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом; зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим.
Відповідач вважає, що за результатом аналізу положень ст. 183-3 КАС України та пп. 20.1.31, 20.1.32 п. 20.1. ст. 20 ПК України податковий орган звернувшись з позовом до суду про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, вийшов за межі наданих законом повноважень, оскільки не наділений правом звернення, передбаченого ст. 183-3 КАС України.
Касаційний суд звертає увагу, що накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках. З урахуванням змісту положень Закону України "Про банки і банківську діяльність", зупинити видаткові операції з підстав, передбачених ПК України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.
Висновки: повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.
При цьому, зазначені вимоги можуть бути розглянуті судами як у загальному порядку позовного провадження, так і за поданням органу державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, внесеного до суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 183-3 КАС України з додержанням відповідних особливостей розгляду цієї категорії звернень податкових органів.
Ключові слова: процедура застосування адміністративного арешту, порядок призначення документальної позапланової виїзної перевірки, способи забезпечення виконання обов'язків платника податків
