Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 липня 2020 року
у справі № 916/1998/19
Господарська юрисдикція
Щодо нецільового використання земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови
Фабула справи: міська рада звернулася з позовними вимогами до Приватного підприємства "Мода" (далі - ПП "Мода") в якому просила:
- розірвати договір оренди землі, укладений між міською радою та ПП "Мода";
- зобов`язати ПП "Мода" повернути на користь міської ради земельну ділянку.
Позовні вимоги аргументовано порушенням умов укладеного між сторонами договору оренди та використанням відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивація касаційної скарги: міська рада вважає, що суди помилково застосували земельне законодавство щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
Скаржник наголошує, що у цьому разі має місце використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, ураховуючи, що ПП "Мода" порушено вид використання земельної ділянки, та воно самовільно використовується відповідачем для будівництва багатоповерхового комплексу.
Правова позиція Верховного Суду: цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов'язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою
Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
Єдина умова, яку встановлюють положення ч. 5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначенні виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність врахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
Також варто зауважити, що наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 458 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Класифікація).
Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 цієї Класифікації код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі.
Пп. 10 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), що включає такі складові: категорія земель згідно з пп. 6 п. 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно з ч. 5 ст. 20 ЗК України.
Згідно з Класифікацією до секції В належать землі житлової та громадської забудови, код 03.15 - землі громадської забудови, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначено у ст. 38 ЗК України, згідно з якою до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктах, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об'єктів загального користування.
Порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано ст. 39 ЗК України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.
Висновки: нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у справі № 915/47/17 (постанова від 04.02.2020).
Ключові слова: порушення умов договору оренди землі, визначення цільового призначення земельної ділянки, підстави примусового припинення права користування земельною ділянкою, невиконання сторонами обов'язків за договором оренди
