Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 лютого 2020 року
у справі № 440/4443/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо права платника податків на подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації після проведення податкової перевірки
Фабула справи: ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у області (далі - ГУ ДФС), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Рішенням окружного адміністративного суду позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Апеляційним адміністративним судом рішення окружного адміністративного суду скасовано в частині задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ФОП ОСОБА_1 зазначає, що норма, закріплена у п. 50.2 ст. 50 ПК України, обмежує платника податків у подачі уточнюючої декларації лише під час перевірки, а не після її проведення.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
При цьому, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку (абз.абз. 3-5 п.у 50.1 ст. 50 ПК України).
За приписами абз. 4 п. 50.1 ст. 50 ПК України якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
При цьому, п. 50.2 ст. 50 ПК України містить наступне застереження - платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 ПК України.
Встановлене п. 50.2 ст. 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати і після проведення перевірки.
Можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена п. 50.3 ст. 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
Висновки: платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
Аналогічне правозастосування в частині можливості подання уточнюючих розрахунків після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, викладене і в постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року (справа № 815/4013/14), від 21 серпня 2019 року (справа № 805/4187/16-а).
Ключові слова: порядок внесення змін до податкової звітності, право на виправлення помилок у податковій декларації, строки подання уточнюючих розрахунків
