Правова позиція
Велика Палата Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 вересня 2020 року
у справі № 688/2908/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту у разі недійсності правочину
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Держгеокадастру, ОСОБА_2 про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Суд першої інстанції залучив районну державну адміністрацію до участі у справі як співвідповідача.
Рішенням міськрайонний суд задовольнив позовні вимоги.
Рішенням апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2. Скасував рішення міськрайонного суду та ухвалив нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що вчинив усі дії, які мав вчинити відповідно до закону, для отримання в оренду земельної ділянки, неодноразово звертався із заявами про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Висновки: якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.
Ключові слова: надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, відведення земельної ділянки, ведення фермерського господарства
