Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 вересня 2026 року
у справі № 201/6797/22[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про скасування рішення реєстратора та припинення права власності наступного набувача нерухомого майна
ФАБУЛА СПРАВИ
Позивач є кредитором боржника. Квартиру останнього за мировою угодою отримав первісний набувач (фізична особа), який надалі відчужив це майно за договором купівлі-продажу наступному набувачеві (товариству). Позивач стверджував, що ці набувачі-відповідачі всупереч вимогам закону безпідставно уклали цей договір, бо квартира незаконно вибула з власності боржника (ухвалу про затвердження зазначеної мирової угоди скасував апеляційний суд, а провадження у тій справі надалі закрив суд першої інстанції). Через дії відповідачів позивач утратив можливість виконати рішенняпро стягнення з боржника коштів. Тому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу, визнати незаконним і скасувати рішення реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру за товариством, припинити право власності останнього на це майно та поновити запис про реєстрацію права власності на квартиру за боржником.
Суд першої інстанції задовольнив позов, оскільки не було волевиявлення боржника на відчуження квартири. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, оскільки той спрямований на відновлення права власності боржника, якого не залучили до участі у справі співвідповідачем. Крім того, зазначив, що квартиру вже продали на прилюдних торгах у виконавчому провадженні про стягнення боргу з боржника на користь позивача.
ОЦІНКА СУДУ
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір слід вирішувати за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їхнє вирішення не віднесене до інших видів судочинства.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
ВИСНОВКИ: вимоги позивача про визнання незаконним і скасування рішення реєстратора та про припинення права власності на квартиру наступного набувача не є похідними від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вирішення якої належить до юрисдикції загального суду. Отже, за суб'єктним критерієм вирішення вимог про визнання незаконним і скасування рішення реєстратора та про припинення права власності наступного набувача належить до юрисдикції господарського суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила визначення судової юрисдикції, критерії розмежування судової юрисдикції, державна реєстрація речових прав