Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 липня 2020 року
у справі № 9901/48/20[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо порядку розгляду спорів, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРУ, у якому просив визнати ВК України протиправним і таким, що порушує виборчі права безпартійного громадянина України ОСОБА_1, оскільки позбавляє його права бути кандидатом на виборах народних депутатів України шляхом самовисування.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою відмовив у відкритті провадження в цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Мотивація апеляційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі з огляду на те, що Рада, будучи органом законодавчої влади, при здійсненні законотворчої діяльності не виконує владних управлінських функцій, а тому її дії в цьому процесі не можуть підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції, спростовує свій висновок, зазначаючи також про те, що позивач оспорює ухвалений ВРУ нормативно-правовий акт, який забезпечує правове регулювання певної сфери суспільних відносин.
Правова позиція Верховного Суду: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до положень п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звязку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у ст. 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності (крім конституційності) постанов ВРУ, указів і розпоряджень Президента України (п. 1 ч. 1).
Перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в ч. 2 ст. 19 КАС України. За цією нормою такими є справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених п.п.9, 10 ч. 1 цієї статті.
Висновки: КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Ключові слова: виборчі права, право щодо висування кандидата у народні депутати, права щодо самовисування кандидатом у народні депутати
